Як Папа Римський Франциск вляпався в черговий скандал з оспівуванням "руського народу" й великого антисеміта Достоєвського

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

На днях, Папа Римський Франциск  заявив журналістам, що жорстокість російських військовиків в Україні не притаманна російському народові: «Мене вражає... ота жорстокість, яка не притаманна російському народові, …бо російський народ – це великий народ; це жорстокість найманців, солдатів, які йдуть на війну як на пригоду. Я волію думати так, бо маю велику пошану до російського народу, до російського гуманізму. Вистачить згадати Достоєвського, який до сьогодні надихає, надихає християн до осмислення християнства».

Винесімо «за дужки» проблему закоханості Франциска у російський народ і російський гуманізм, хоча це очевидний плювок в обличчя всім українським греко-католикам і католикам, які на собі щоденно відчувають цей «гуманізм». Звернімося до ідейної спадщини Федора Достоєвського. Далі – вимушено розлогі цитати мовою оригіналу.

Читайте також: Глава ГКЦУ Блаженніший Святослав подарував Папі Римському символ справжнього «російського гуманізму» народу Росії

«Что если бы не евреев было в России три миллиона, а русских, и евреев было бы 80 миллионов, – ну, во что обратились бы у них русские и как бы они их третировали? Дали бы они им сравняться с собою в правах? Дали бы им молиться среди них свободно? Не обратили бы их прямо в рабов? Хуже того: не содрали бы кожу совсем, не избили бы дотла, до окончательного истребления, как делывали с чужими народами в старину?»

Читайте також: Культурний код "русского мира": Такого нормальні люди не їдять

«…Еврей, где не поселялся, там еще пуще унижал и развращал народ, там еще больше приникало человечество, еще больше падал уровень образования, еще отвратительнее распространялась безвыходная, бесчеловечная бедность, а с ней и отчаяние. В окраинах наших спросите коренное население: что двигает евреем и что двигало им столько веков?

Получите единогласный ответ: безжалостность; "двигали им столько веков одна лишь к нам безжалостность и одна только жажда напиться нашим потом и кровью". И действительно, вся деятельность евреев в этих наших окраинах заключалась лишь в постановке коренного населения сколько возможно в безвыходную от себя зависимость, пользуясь местными законами…

Что становилось, в десятилетия и столетия, с русским народом там, где поселялись евреи, - о том свидетельствует история наших русских окраин. И что же? Укажите на какое-нибудь другое племя из русских инородцев, которые бы, по ужасному влиянию своему, могло бы равняться в этом смысле с евреем? Не найдете такого…»

Читайте також: Як Пушкін став зброєю путінського рейху

«Конечно, христианство и идея его там [в Европе – С.Г.] пали и падают не по вине еврея, а по своей вине, тем не менее нельзя не указать и в Европе на сильное торжество еврейства, заменившего многие прежние идеи своими. О, конечно, человек всегда и во все времена боготворил материализм и наклонен был видеть и понимать свободу лишь в обеспечении себя накопленными изо всех сил и запасенными всеми средствами деньгами. Но никогда эти стремления не возводились так откровенно и так поучительно в высший принцип, как в нашем девятнадцатом веке…

А безжалостность к низшим массам, а падение братства, а эксплуатация богатого бедных, - о, конечно, все это было и прежде и всегда, но - не возводилось же на степень высшей правды и науки, но осуждалось же христианством, а теперь, напротив, возводится в добродетель. Стало быть недаром же все-таки царят там повсеместно евреи на биржах, недаром они движут капиталом, недаром же они властители кредита и недаром, повторяю это, они же властители и всей международной политики, и что будет дальше - конечно, известно и самим евреям: близится их царство, полное их царство!..

Еврей предлагает посредничество, торгует чужим трудом. …Верхушка евреев воцаряется над человечеством все сильнее и твержде и стремится дать миру свой облик и свою суть, евреи все кричат, что есть же и между ними хорошие люди. О, боже! Да разве в этом дело? Да и вовсе мы не о хороших или дурных людях теперь говорим. И разве между теми нет тоже хороших людей? Разве покойный парижский Джемс Ротшильд был дурной человек? Мы говорим о целом и об идее его, мы говорим о жидовстве и об идее жидовской, охватывающей весь мир…»

Читайте також: Пушкін – це «їхнє все», і вони разом із ним – і мертві, й мертво-живі, і мертвонароджені

«Еврейская революция начнется в России, ибо нет у нас для нее надлежащего отпора ни в управлении, ни в обществе. Интернационалка распорядилась, чтобы еврейская революция началась в России».

Це все – фрагменти статті Достоєвського «Еврейский вопрос», опублікованої в «Дневнике писателя 1877 года». Талановитим літератором був Федір Михайлович! Недаремно цю його статтю охоче передруковували російськомовні видання на окупованих нацистами землях, недаремно він був улюбленим письменником окупаційної влади. І не лише її – як писав автор «Дня» професор Борис Соколов, портрет Достоєвського повісив в одному зі своїх кабінетів сам Адольф Алоїзович Гітлер… Зауважмо, що паралельно «великий гуманіст» обгавкав і білорусів із українцями – для нього вони населення «наших русских окраин», зіпсоване в межі осілості євреями…

Утім, католикам-полякам теж дісталося:

«Европейская цивилизация, которая есть плод Европы и, в сущности, на своем месте в Европе, - в Польше (может быть, именно потому, что поляки славяне) развила антинародный, антигражданственный, антихристианский дух. …Поляков-то и сгубила их цивилизация. Несмотря на всю их гордость этой цивилизацией, до того сгубила, что им теперь уже нет воскресения, хотя бы они и сделались политически независимыми…Я-то, положим, не нахожу ничего, чем поляки могут славиться, - но в том-то и трагедия, что поляки верят в эту ядовитую свою цивилизацию слепо. Как в величайшую славу свою верят… Наша (теперешняя русская), заемная европейская цивилизация, в тех точках, в которых она не сходится с широким русским духом, не идет русскому народу… Русская земля скажет свое новое слово, и это новое слово, может быть, будет новым словом общечеловеческой цивилизации и выразит собою цивилизацию всего славянского мира».

Читайте також: Русская культура всю свою историю лелеяла чмо — и оно выросло, расцвело

Мабуть, достатньо. Путін з його «русским миром» («новым словом») є послідовником «гуманіста» Достоєвського. А ким же тоді є Франциск?

Сергій Грабовський,  опубліковано у виданні ДЕНЬ


В тему: 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

10:02
Корумпований детектив Ткачук та тютюновий скандал: чому важливо перезавантажити БЕБ
08:00
Окупанти просунулись у Торецьку та ще біля 4 сіл
20:00
У суботу в Україні ожеледиця, сніжитиме та дощитиме
19:07
Мінімум троє гравців ВК "Решетилівка" не повернулися в Україну після матчу в Бельгії. Приватний клуб фінансується з обласного бюджету Полтавщини
18:44
"Довічне" отримав фронтовик, який підірвав корумпованих "колег"-депутатів у сільраді на Закарпатті
18:05
Єгор Фірсов: Настав час попрощатись із дядьками-генералами
16:09
Вʼячеслав Курбанов: Як нам суттєво та швидко зміцнити оборону
14:05
Андрій Білецький: Зараз найскладніша ситуація за всі роки війни
13:11
Гліб Бітюков: Фатальна безсилість і неспроможність української влади
12:07
Суди двох інстанцій скасували незаконний штраф НБУ щодо ТОВ «Укрфінстандарт», незважаючи на тиск з боку зам голови НБУ Дмитра Олійника

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]