Як російська агресія в Україні призвела до змін у казахстанському суспільстві

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 «Минулого року мене особисто багато разів називали проукраїнським католиком-нацистом. А я — єврей!». Засновник і директор незалежного ЗМІ Vlast.kz В’ячеслав Абрамов, розповів про прокремлівську дезінформацію в Казахстані.

Який вигляд має дезінформаційний ландшафт у Казахстані? Якщо говорити про поширення дезінформації, чи бачите Ви якісь подібності або відмінності між Вашою країною та іншими країнами світу?

Ситуація в Казахстані схожа на ту, яку можна спостерігати, наприклад, у Східній Європі, і водночас відмінна. Наприклад, на початку пандемії ситуація була аналогічною в усьому світі: багато дезінформації з питань COVID, охорони здоров’я та вакцинації.

Згодом у зв’язку з російською агресією в Україні характер і методи дезінформації тут, у Казахстані, цілком змінилися. Ми бачимо, як Росія намагається впливати на ЗМІ й населення загалом, використовуючи різноманітні канали. Ми бачимо, як прокремлівські діячі поширюють дезінформацію в Казахстані, Вірменії, Білорусі й усіх сусідніх країнах, зокрема в Україні, яка вже була мішенню. Минулого року ми спостерігали все більше таких змін.

Читайте також: У Казахстані запропонували відмовитися від російських назв областей

Дезінформацію в Центральній Азії, зокрема в Казахстані, переважно визначає і створює Росія, російські пропагандисти та їхні інформагентства. Вони зосереджені на відносинах Росії з Казахстаном чи війні в Україні. У попередні роки ми бачили, що Казахстан дедалі частіше опиняється в центрі уваги деяких російських пропагандистів.

Росія не хоче «втратити» Казахстан. Ми знаємо, що багато людей у Казахстані й досі використовують російські ЗМІ як основне джерело інформації не лише тому, що вони розмовляють російською мовою, а й тому, що мають давню історію відносин із цією країною та її ЗМІ. Люди звикли отримувати інформацію звідти.

Російський вплив і російські дезінформаційні кампанії є реальною проблемою, і ми вважаємо, що їх координує Росія та спрямовує проти Казахстану й Центральної Азії.

На сьогодні в російських ЗМІ неможливо відрізнити істину від брехні, тому що вони поширюють надто багато ненависті й сповнені дезінформації.

Чи можете Ви навести деякі приклади відомих Вам дезінформаційних наративів, спрямованих проти Казахстану й регіону загалом?

Є багато прикладів, і іноді вони цілком конкретні. Наприклад, прокремлівська дезінформаційна машина любить спекулювати на темі слов’янського населення Казахстану. У нашій країні величезна слов’янська діаспора, переважно в північних і східних регіонах, де основною мовою є російська. Велика частина цієї діаспори ностальгує за Радянським Союзом. Російські ЗМІ й російські політики поширюють наративи про те, що північні регіони країни пов’язані не з Казахстаном, а з Росією, тому тепер вони мають належати Росії.

Ми бачили кілька абсурдних повідомлень та історій, створених російськими ЗМІ. Наприклад, що в Казахстані б’ють чи вбивають етнічних росіян. Таких подій ніколи не було, і цілком очевидно, що ці провокаційні повідомлення створюють, щоб посіяти розбрат у Казахстані й регіоні в цілому.

За останні роки таких історій і заяв з боку російських посадових осіб було багато. Наприклад, якийсь російський депутат заявив, що всі ці країни — Казахстан, Узбекистан, Киргизстан — не є дружніми до Росії та російського народу. З одного боку, ви розумієте, що це лише коментар, але з іншого, коли величезна дезінформаційна кампанія націлена на аудиторію, яка вже засипана повідомленнями, повними ненависті, це викликає реакцію. Загалом жителі Центральної Азії дуже не задоволені цими повідомленнями. Вони не тільки розпалюють ненависть і сіють розбрат у суспільстві, а й ставлять під сумнів нашу територіальну цілісність, що є реальною загрозою для регіону та відносин між цими країнами.

Читайте також: Український блогер Пан Василь викриває "російський світ" у Казахстані: "Підношу сепаратистів на блюдечку, погані речі вони говорять щиро"

Ми також помічаємо негативну реакцію з боку Росії на вияв Казахстаном солідарності з Україною. Після минулорічних січневих подій найбільші мітинги в Казахстані були проукраїнськими, антивоєнними, і на них збиралися кілька тисяч людей.

Реакція була аналогічною, коли казахстанські підприємства будували юрти в Україні, щоб підтримати людей і забезпечити їх їжею та електроенергією. Ми відправили українським лікарням багато медикаментів і різних матеріалів. Як представники своєї країни громадяни Казахстану зібрали кілька мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України. Щоразу, коли про це повідомлялося в пресі, це викликало вкрай ненависну й украй різку реакцію російських ЗМІ.

Ви згадали, що прокремлівська дезінформаційна машина намагалася використати регіональні відмінності, стверджуючи, що певні регіони Казахстану з великою кількістю етнічних росіян є окремими. Ви вважаєте, що це працює? Чи сприймають і поширюють це повідомлення всередині країни?

Доволі важко сказати, бо в нашій країні немає абсолютно незалежних інституцій, тому ми не можемо повністю довіряти опитуванням. Ми бачимо, що загалом люди, на жаль, продовжують стежити за російськими ЗМІ, і хоча вони не повною мірою підтримують наративи росіян, багато хто продовжує дотримуватися російського курсу. На щастя, ми не бачили проросійських мітингів. Не лише на півночі чи сході країни, а й у будь-якому регіоні Казахстану. І сподіваюся, що ми їх не побачимо.

У Казахстані мешкає багато громадян Росії. Деякі з них приїхали минулого року, після початку російської агресії, інші — після початку мобілізації у вересні.

Читайте також: Більшість росіян уже не в захваті від мобілізації, але підтримали б війну у Казахстані і країнах Балтії (ОПИТУВАННЯ)

У містах мешкає багато розумних людей. Багато молодих людей ніколи не наслідуватимуть російську пропаганду, бо розуміють, наскільки вона сповнена ненависті.

Я вважаю, що кремлівська дезінформаційна машина припустилася однієї величезної помилки. Після початку російської агресії та величезної кількості сповнених ненависті повідомлень на адресу Казахстану частина казахстанського суспільства почала змінювати ставлення. Багато людей почали вивчати казахську мову, якщо раніше нею не розмовляли. Люди почали більше розмовляти казахською мовою в повсякденному житті.

Ми можемо побачити, що дії Росії призвели до дуже позитивних змін у суспільстві. Багато людей не тільки почали сумніватися в тому, що Росія є «хорошим сусідом», але й почали ставити запитання: «Якою є моя ідентичність?», «Якого майбутнього я хочу для своєї сім’ї, дітей, родичів?», «Чому в нас така сильна економічна залежність від Росії?», «Що нам потрібно зробити, щоб стати незалежними?».

Кремлівська дезінформаційна машина зробила величезну помилку. […] Ми бачимо, що під впливом Росії в суспільстві відбулися дуже позитивні зміни. Багато людей не тільки почали сумніватися в тому, що Росія є «хорошим сусідом», але й почали ставити запитання: «Якою є моя ідентичність?», «Якого майбутнього я хочу для своєї сім’ї, дітей, родичів?».

Тобто Ви стверджуєте, що агресія Росії проти України змусила Казахстан усвідомити свою ідентичність?

Саме так. Є багато людей, які ніколи не замислювалися про це, оскільки навіщо думати про свою ідентичність, якщо ви просто живете своїм життям. У вас є повсякденні проблеми: потрібно заробляти гроші, потрібно годувати дітей тощо. Однак коли ви бачите, що щось подібне відбувається в сусідніх країнах…

Читайте також: Казахстанський патріот відповів на погрози посла рф Бородавкіна провести "СВО" в Казахстані: "Вся степь будет усыпана трупами ваших мобиков"

Багато хто з нас тут, у Казахстані, відчував зв’язок з Україною, тому що ми також є сусідами Росії. Ми також є незалежною державою. Ми можемо уявити, що може статися з Казахстаном. Саме тому люди почали обговорювати свою ідентичність: вони почали розуміти, що їхня країна означає для них. Що означає знати національну мову чи розмовляти нею.

У Казахстані казахська й російська мови функціонують паралельно. Як Ви вважаєте, чи впливає основна мова людини на її піддатливість впливу дезінформації?

Я вважаю, що якщо ви розмовляєте лише російською мовою, то будете мішенню для дезінформації та пропаганди. Якщо ви володієте казахською та російською, то почнете сумніватися в деяких повідомленнях, які бачите російською мовою. Якщо ви володієте також англійською, то почнете ставити все більше питань, тому зможете більш критично ставитися до отримуваної інформації. На жаль, до війни багато казахстанських ЗМІ перебували під впливом російських. Для багатьох із них російські ЗМІ були основним джерелом інформації, а російський контент просто перекладали на казахську мову.

Тепер ми повністю змінилися. Казахськомовні ЗМІ здебільшого є проукраїнськими. Можливо, є якісь проросійські ЗМІ, але таких меншість. Проте деякі з них продовжують транслювати російські повідомлення, поширюючи дезінформацію. Казахстанські ЗМІ намагаються уникати російськомовних джерел інформації, проте, на жаль, не всі журналісти володіють іншими іноземними мовами, тому їм може бути важко використовувати міжнародні джерела, як-от CNN або BBC. Але, якщо йдеться про доступ до достовірної інформації, я справді бачу покращення ситуації у ЗМІ й у суспільстві загалом.

Читайте також: Вторгнення в Україну спонукало молодих казахів боротися за свою мову

Тому Vlast.kz доступний трьома мовами?

Не лише через це. Ми почали використовувати російську мову лише тому, що не мали змоги відразу публікуватися трьома мовами. Це питання грошей і ресурсів, але ми зрозуміли, що не можемо уникати казахської мови, оскільки її аудиторія зростає.

70 відсотків населення щодня розмовляє казахською мовою і хоче отримувати інформацію казахською мовою — не лише довгі статті та гучні історії, а й короткі новини. Саме тому ми почали публікувати деякі історії казахською мовою. А потім, минулого року, кривавий січень у Казахстані став для нас однією з головних підстав для запуску англомовної версії сайту, оскільки ми зрозуміли, що в січні 2022 року тут, у Казахстані, перебувало лише чотири іноземні журналісти. На жаль, наша країна не була цікавою для світу.

У нас немає бюро CNN, BBC або навіть Al Jazeera. Ми усвідомили, що потрібно почати створювати контент англійською мовою, просто щоб поширювати інформацію, інформувати не лише західну аудиторію, а й людей, які живуть тут і хочуть ділитися своїми думками англійською мовою. Наприклад, молоде покоління, що навчається англійською в Казахстані. Так ми стали тримовним ЗМІ.

На жаль, поки що нам нелегко створювати контент трьома мовами в однакових пропорціях, але ми намагаємося все більше використовувати казахську мову — це для нас пріоритет. Ми впевнені, що за кілька років казахська стане нашою основною мовою. І ми збалансуємо російську й англійську версії.

Багато хто з нас тут, у Казахстані, відчував зв’язок з Україною, тому що ми також є сусідами Росії. Ми також є незалежною державою. Ми можемо уявити, що може статися з Казахстаном.

Повернімося до теми імперіалізму. Росія просуває наратив про те, що Захід є імперіалістичним, а Україна — лише поле бою для США й злого Заходу, які хочуть захопити світ. Чи помічаєте Ви, що подібні наративи використовуються в Казахстані? І якщо так, то яким чином?

У Казахстані такі повідомлення транслюють лише російські або проросійські ЗМІ. Ви ніколи не побачите таких повідомлень у казахстанських ЗМІ, бо люди тут розуміють, наскільки це абсурдно.

Між Казахстаном і Україною багато спільного, тож ми розуміємо, через що проходить Україна. Ми розуміємо, як незалежна держава стала мішенню імперіалістичної Росії. Це цілком очевидно для більшості людей у Казахстані й більшості журналістів у Казахстані. Саме тому вони не поширюють такі повідомлення, навіть якщо це офіційні заяви Росії. Відкривши казахстанські вебсайти, ви не побачите наративів про те, що українці — фашисти, а Захід — головний винуватець цієї війни. Ні, ви побачите новини, пов’язані з подіями на передовій чи бомбардуваннями українських міст.

З початку війни багато казахстанських журналістів відвідали Україну й повернулися з дуже цікавим матеріалом та інтерв’ю. Вони показали, яке зараз життя в Україні. Наприклад, ми опублікували історію нашої подруги Катерини, журналістки, яка мешкає в Італії, і поспілкувалися з українськими біженцями, людьми, які втекли з України на самому початку війни. Вона розповіла, що це означає для неї, етнічної казашки з Казахстану, яка жила в Україні, а зараз живе в Італії і намагається щодня спілкуватися з українцями та допомагати їм, чим може.

Ми публікуємо історії, щоб спробувати пояснити. Ми розуміємо, що люди втомилися від війни. Люди в Україні втомилися, люди в Європі втомилися, люди в США втомилися. Не знаю, як росіяни, а люди в Казахстані теж втомилися. Вони щодня бачили війну протягом року. Водночас вони розуміють, наскільки важливо те, що відбувається там, і як майбутнє Казахстану залежить від українців. Адже якщо Україна не здобуде перемогу в цій війні, виникне багато питань щодо нашого власного майбутнього.

Раніше Ви згадали, що Казахстан також є мішенню для дезінформації. Це якось висвітлюють? Чи спростовують дезінформаційні твердження? Чи говорять люди про дезінформацію? Чи це просто ігнорують?

Це не ігнорують. Звісно, казахстанські ЗМІ є мішенню для російської пропаганди.

Минулого року мене особисто багато разів називали проукраїнським католиком-нацистом. А я — єврей! Але що ми, журналісти, можемо зробити в цій ситуації? Деякі повідомлення ми намагаємося ігнорувати, а на інші намагаємося реагувати, перевіряючи факти або розповідаючи про реальну ситуацію. Ми не є ЗМІ, що перевіряє факти, але знаємо, що в Казахстані є інші ЗМІ, які роблять це професійно. Ми опублікували кілька історій про те, як працює російська пропаганда, у чому полягають її наративи, чому вони це роблять і що відбувається за кадром.

Деякі колеги більше зосереджені на перевірці фактів. Вони пишуть про Україну та про російську пропаганду загалом. І я їм вдячний, оскільки вони поширюють цю інформацію двома мовами. Їхня основна мова — казахська. Так вони допомагають казахстанській аудиторії краще зрозуміти, що таке російська пропаганда й чому Казахстан є її мішенню.

Хотілося б завершити нашу розмову питанням про Ваш власний досвід. Якби в Казахстані хтось підійшов до Вас і попросив дати кілька порад, як не піддатися дезінформації, як переконатись у достовірності новин, що б Ви порадили?

Я порекомендував би читати новини кількома мовами. Спробувати читати англійською, а не лише російською. Я наполегливо рекомендую не використовувати російські ЗМІ, бо, на жаль, протягом останніх років вони втратили будь-який зв’язок із реальністю і їм не можна довіряти. Також важливо отримувати новини з кількох джерел.

Водночас неможливо знайти цілком об’єктивну чи бездоганну інформацію. Усі ЗМІ інколи припускаються помилок. Однак, якщо ЗМІ працює вже багато років і, наскільки вам відомо, помилок він допустив досить мало, він може стати одним із ваших джерел інформації. Тож слідкуйте за ЗМІ, яким можна довіряти, враховуючи свій досвід чи досвід людей, яким довіряєте. Ви можете допомогти, не розповсюджуючи недостовірну інформацію, натомість розповідаючи про надійні джерела людям, що вас оточують.

Джерело: EUvsDisinfo


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]