Як в Україні змінювались традиції святкування початку року

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Ще минулого року Новий рік розпочинав цикл зимових святкувань і застіль, тепер же він в календарі йде після Різдва. А наші предки взагалі зустрічали новий рік навесні.

Видання ZAXID.NET розповідає про традиції українців, зміну календарів і обрядів на основі дослідження антропологині і фольклористки Дар’ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят», яке нещодавно вийшло книжкою у видавництві «Лабораторія». 

Навесні чи восени?

У часи Русі новий рік зустрічали навесні – 1 березня. Це було пов’язано з пробудженням після зими природи, початком сільськогосподарських робіт. Є певні відомості і про схожі дохристинські язичницькі обряди, які проводили у день весняного рівнодення, тобто 20 березня.

Відлік нового року з 1 січня українці почали у період Великого князівства Литовського – з 1362 року.

Читайте також: Когда и как празднуют Новый год народы мира

«Тому подекуди нововведення, які стали чимось справді незвичним для московитів, для мешканців Гетьманщини були буденністю. Можна говорити, що у XVIII столітті Різдво в Україні було ще дуже традиційним (кутя, узвар, колядки, дідух), а Новий рік сприймався хіба як привід сходити на вечерю до близьких і друзів. Могли грати в карти, з часом – у більярд. Ні про які ялинки тут іще ніхто не згадує», – пише Дар’я Анцибор.

Козацька артилерія

Традиційний святковий ритуал – феєрверки – був популярний і в часи Гетьманщини, хоча тоді салютували на Різдво. Як пише дослідниця, салют запускала Генеральна артилерія. На нього витрачали майже половину річного запасу пороху. Козаки стріляли з гармат, фігурно викладаючи ініціали гетьмана та іменитих гостей із порохових свічок і ґнотів.

Візантійська традиція запровадила початок церковного року 1 вересня. А при черговому перенесенні нового відліку на січень зміна юліанського і григоріанського календарів навчила нас святкувати двічі – 1 і 14 січня.

Читайте також: Как раньше встречали Новый год в Польше

Перші збірки донатів на благодійних балах

У XIX столітті на новий рік почали влаштовувати бали, маскаради, вечірки. Такі події мали благодійну складову.

«Перші волонтерські збори XIX століття виглядали так: влаштовуємо маскарад, із кожного беремо певну суму за квиток, придумуємо якусь лотерею чи аукціон, а виручені гроші відправляємо на якусь добру справу. Зазвичай – на подарунки для бідних дітей під ялинку: канцелярію, книжки або одяг», – пише у своїй книжці Дар’я Анцибор.

Новорічний бал XIX ст. у Російській імперії

Новорічний бал XIX ст. у Російській імперії

Так було до встановлення радянської влади. Спершу вона заборонила і «буржуазну» ялинку, і навіть Діда Мороза. Однак згодом, коли зрозуміла, що заборонити людям святкувати не вдасться, атеїстична ідеологія витіснила Новим роком релігійне Різдво.

Відтак його святкували підпільно, а офіційні партійні заходи від дитсадків до підприємств влаштовували напередодні 1 січня. У той самий час почали культивувати і розвивати фольклорний образ Мороза. Дослідниця наголошує, що і Дід Мороз, і Снігурка існували в народній творчості в минулі століття, однак масово ці образи почали експлуатувати саме в часи СРСР.

Читайте також: Новый год в СССР: как советское «анти-рождество» стало самым любимым праздником

Дід Мороз, Снігурка і пропаганда

Дослідниця пише, що образ Діда Мороза став популярним з казки Владіміра Одоєвського 1840-х років. Снігуронька теж з’являється в літературі у цей період. Перший ректор Київського університету Микола Максимович видає власну казку «Снігуронька», але зазначає, що почув її у Москві.

На офіційних заходах біля ялинок Дід Мороз з’являється наприкінці XIX століття як дарувальник подарунків. Масовості ця традиція набула 1935 року, коли у «Правді» вийшла стаття секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева про необхідність подарувати дітям новорічну ялинку.

Читайте також: Ціль затьмарити Різдво. Соціальна інженерія радянського Нового року

Дар’я Анцибор зазначає, що у Другу світову війну Дід Мороз виконував пропагандистську роль. З 1939 року, коли у західних областях встановили радянську владу, Миколая забороняють. Ялинку дозволяли ставити лише на Новий рік. А Дід Мороз стає рупором пропаганди, уже відпрацьованої у СРСР. Дослідниця відзначає такий факт, що у період німецької окупації нацисти протиставляли Дідові Морозу з Сибіру Миколая, щоб показати свою лояльність до українців.

«Здійснення головного бажання кожної дитини, в якої тато на фронті, через метафору завершення сну і новорічного подарунка з ялинкою. Зимові свята ставали вдячним ґрунтом для пропаганди не лише в текстах чи професійних виставах. Методисти створювали сценарії до шкільних ялинок, під час яких якщо це були радянці, то вчили пісні про Леніна чи Сталіна, а якщо нацисти – то про Гітлера», – пише дослідниця.

Листівка «Новорічні подарунки Дід Мороз ворогові несе» (автор Соломон Боїм, 1941)

У часи Другої світової діда Мороза деколи називали генералом Морозом. На новорічних листівках його малювали зі зброєю, на них він воював і брав у полон нацистів. Прикметно, що тоді на цих листівках на зброї чи мішку діда Мороза малювали прапори США, які допомагали СРСР з озброєнням і провізією.

Читайте також: Новый год в Киеве 100 лет назад: без света, зато с идеологией

Новий рік – сімейне свято

Із відновленням незалежності України персонаж Діда Мороза, який великій частині українців асоціюється з тоталітарною владою, потрохи витісняється святим Миколаєм. А дехто практикує обмін подарунками тричі впродовж свят: на Миколая, на Різдво і на Новий рік.

У посттоталітарній Україні все ж збереглися традиції, які були запроваджені ще в Союзі, – привітання з телевізора голови держави, бій курантів, шампанське, бенгальські вогні, перегляд тематичних фільмів і концертів. Однак згадаємо новий рік на Майдані – тоді владі Януковича не дозволили встановити традиційну ялинку. Втім, українці, які вийшли на Майдан, зустріли Новий рік згуртовано під українські патріотичні пісні, без святково прикрашеної ялинки і без промови президента.

Макет ялинки з Майдану 2013 року (експонат Музею Гідності)

Відколи в Україні триває війна, феєрверки та салюти заборонені, щоб не травмувати ветеранів та людей, що пережили бойові дії. А Новий рік поступово стає більше сімейним святом. Цьогоріч через комендантську годину, ворожі обстріли і, мабуть, через те, що українці вже трохи повеселилися на Різдво, відзначення Нового року пройшло дуже спокійно.

Орися Шиян, опубліковано у виданні ZAXID.NET


В тему: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У середу дощитиме на заході України, вдень 24-32°
18:02
Екскомбриг 125-ої ТРО Горбенко назвав винних у прориві ворогом оборони під Харковом
16:08
Юлія Яцик: Чому ми втрачаємо кращих
14:47
Керівництво "слуг" (Стефанчук, Арахамія, Корнієнко) плюнуло в обличчя українському народу - московська церква і далі нищитиме Україну
14:28
Мати Дубінського в лютому 2022 року купила квартиру в Барселоні, гроші надійшли від експрацівниці адміністрації Путіна
13:41
Нардепи заблокували трибуну Ради: вимагають заборону упц мп
13:29
Через злочинну бездіяльність Офісу генпрокурора Україна може втратити яхту Медведчука - суд у Хорватії скасував арешт
12:28
Depstate: Ворог просунувся у Піщаному, біля Пантелеймонівки та Микільського
11:15
55% українців проти будь-яких територіальних поступок рф задля досягнення миру (ОПИТУВАННЯ)
10:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 23 липня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]