Закрити залізні двері за pociйською культурою і вирити рів з крокодилами

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

А Цоя за що? А БГ за що? А Бикова за що? А Макарєвича за що? А Лозницю за що? А Каспарова за що? Здається, я зібрала бінго в коментарях до попереднього поста про кенселінг pociйської культури. Тож давайте розберемося, за що. 

Але спочатку історія. Іду я якось центром Варшави. Навіть не йду, біжу, бо мені треба купити чи то бінокль, чи то форму і швидко передати у Львів автобусом. І тут бачу — хлопець розчохляє гітару, б'є по струнах і починає горлати, скільки повітря вистачило в грудях. Що горлати, як ви гадаєте? Джима Моррісона? Нірвану? Бітлз? Роллін Стоунз? Плач Єремії? Мертвого Півня? Та ні, Цоя, Пєрємєн. Яких ще Пєрємєн може співати молодший за мене хлопець у Варшаві? Щоб що? Я не мала часу з'ясовувати, і не знаю, з якої він країни, але виглядало це максимально упорото. 

Читайте також: Чому кенселінг російської культури сьогодні — надважлива місія кожного з нас

І справа не в тому, що Цой не закладав у цю пісню ніякого протестного підтексту і називав її "Пєльмєнь". І не в тому, що Роберт Цой впевнений, що його син був патріотом і підтримав би "спецоперацію в Україні". Хтозна. І навіть не в тому, що Віктор Цой увійшов у сотню найбільш впливових людей pociї за версією Форбс якогось року (так, після смерті) і що за статистикою "Яндекс.Музики", він лишається найбільш затребуваним виконавцем, а сукупний час прослуховування його пісень перевищив тисячу років.

Читайте також: Російські звірі та культурні чистки. Як окупанти руйнують українські музеї й вивозить мистецтво  

А справа в обписаних стінах Цой жив, які ще недавно можна було побачити в кожному українському мікрорайоні. Які навмисно чи випадково перетворилися на аналог пушкіних в кожному українському містечку. 

І в тому, що в Білорусі пісня Пєрємєн стала гімном протестів. Уявляєте? Для нового покоління білорусів не з'явилося нічого більш близького, актуального та знакового, ніж російська пісня, написана з іншого приводу, 32 роки тому. Що це, як не культурна та соціальна катастрофа? Якої Україні вдалося уникнути надлюдськими зусиллями, але про загрозу якої ніколи не варто забувати. 

Я можу зрозуміти вашу світлу меланхолійну ностальгію за піснями дитинства/юності/молодості. Свої маленькі любові, ямочки і трєщінкі завжди ближчі до тіла. Я знаю напам'ять половину пісень Земфіри, Сплін, Ундервуд, КіШ та Чиж і Ко. Але що це змінює в ситуації сьогодні? 

Мені з цим жити. Вам з цим жити. Нам з цим жити. Співставляти підліткові захоплення і нову реальність. Дослухатися до себе і багато думати.

На живий концерт Сплін на Атласі у мене не вийшло піти. Після 2014 з'явилося фізичне відторгнення.

Ви не замислювалася, чому ми не в курсі про польського, литовського, чеського, білоруського Цоя? Багато з нас знають польські рок-гурти Rythm and Blues, Dżem, Maanam, Lady Pank, Kult, O.N.A., Myslovitz, Budka suflera? А чому? А тим часом легендарна Budka suflera, що в 90-ті збирала стадіони і неодноразово приїздила до Львова, присвятила Україні пісню — Про тебе думаю в холодну ніч. Вже після офіційного завершення кар'єри — зібралися і записали для нас пісню. 

І так з 24/02 зробили багато польських гуртів.

А я теж їх усіх не знала, я нагуглила перед тим, як написати пост. Зате можу серед ночі цитувати пісні Земфіри пачками. А Земфіра думає про Україну в холодну ніч? Xyя з два. 

Чудовий Митя Ятим, який з дитинства любить Земфіру, має татуювання з її іменем та відкрив в Києві заклад на її честь, написав кілька днів тому:

"Послухав нову пісню Земфіри і мені не стало сумно, що вона співає про Український Маріуполь. 

Я згадав відчуття страху 24 лютого, коли ми тікали зі Стоянки, яка біля Бучі, під страшні вибухи бомб  «руського міра».

І в цей день, і ще 26 лютого вона давала концерти в Москві, у день, коли я тікав зі свого будинка з одним рюкзаком. 

Як я маю зараз радіти пісням і її проукраїнській позиції? 

Мені похуй на нову пісню Земфіри!"

І далі написав у коментарях "Продам вініл Земфіри. Недорого". 

Та навіть якщо pociйському гурту на Україну не пoфiг. Навіть якщо припустити, що з музиканта рано чи пізно не вилізе імперець, немов тарантул, і всім буде незручно. Навіть якщо він не буде нічого пиздiти про "захолустний Львів" чи "не все так однозначно з борщем" чи не запостить вірші пушкіна, типу ні на що не натякаючи.

Навіть якщо це якісь одиничні порядні pociяни, типу Лії Ахеджакової. Є різниця, ставитися до неї як до милої сміливої жінки, адигейського погодження, що народилася в Україні та поїхала з pociї. Чи бігти дивитися її спектаклі в якомусь Соврємєнніку, цитувати на кожному кроці Служебний Роман чи не уявляти святкування Нового року без Іронії Судьби. Є різниця між ставленням до людини і споживанням pociйського культурного продукту. 

Читайте також: Як російська культура вбиває 

Саме pociйського. Ідентичність — це про вибір. Етнічне походження, місце народження — лише малі частинки пазлу. Доведено Василем Вишиваним — Ерцгерцогом Вільгельмом Францом Йозефом Карлом фон Габсбурґом-Лотаринзьким. Та багатьма іншими в українській історії.

Ахеджакова не представляє ні українську, ні адигейську культуру. Так само, як Цой не представляє корейську, а Земфіра — татарську культуру. Ні, вони частина "титyльнoї" pociйської імперської культури. Вони вкорінені в неї і тягнуть за собою ще купу сенсів, зв'язків і уявлень про світ. 

Pociйській культурі в Україні весь цей час приділяли непропорційно, незаслужено багато уваги. А до 2013 — взагалі всю увагу, яка була. pociя має рупор, більший за український, польський, фінський, естонський чи литовський. Рупор, що подавив усіх і дістав аж до київських підземних переходів і варшавських вулиць у 2022 році.

І тепер ще одна історія. Моя подруга з Грузії Маріам блискуче володіє англійською. pociйську вона розуміє, але дуже неохоче нею говорить. Це її позиція. Для її молодшого братика англійська — друга рідна. А pociйську він просто не розуміє. Не через позицію. Він просто ніколи її не вчив і не знає. 

Закрити залізні двері за pociйською культурою і вирити рів з крокодилами — цілком реально. Доведено грузинським хлопчиком. Карантин, деpycифікація має бути повною. Без теплого лампового Висоцького, Пугачової, Лозниці та БГ. Якщо з одного боку зацвів хліб, ви ж викидаєте його повністю?

Читайте також: Чому російське православ’я провалило свою християнську місію

І це ж відповідь на питання "што вам зробив Лев Толстой?". А нічого не зробив. Місця для нього не вистачило. Є, на честь кого називати вулиці та станції метро. Земля в Києві дорога.  

Звісно ж, ніхто не вводитиме цензуру у вашому особистому плейлисті чи підбірці фільмів. Але ж можна перестати тягнути pociйскій мір в публічний простір? Перестати на них оглядатися, затикати ними всі дірки, просувати їх і захищати. Хоча б спробувати на 31 році незалежності?

І наостанок добре сказано про Грєбєнщікова Іван Приходько. Не маю відповіді щодо Гоголя, а так з усім погоджуюся:

"Перше. Сам слухав Акваріум. Слухав, бо зараз жодне pociйськомовне мистецтво не сприймається організмом. Проте я люблю і поважаю їхню творчість і знаю, там треба добре пошукати "Путіна". 

Друге. Незважаючи на написане вище, слід розуміти, що навіть Акваріум це частина pociйського світу, pociйської культури, pociйського порядку денного, це формування і підтримка зв'язків і єдиного поля з потенційним ворогом. І якщо представники демократичних кіл росії можуть вважати єдиний культурний простір як щось позитивне, то для нас він загроза. Бо рано чи пізно у pociян виникає незадоволення, що ми їх якось недостатньо любимо і вони повертаються з бомбами. Звичайно не БГ несе ті бомби, але наприкінці він заспіває дітям, що лишились батьків в Україні і зросли по сиротинцях на Забайкаллі: по новим данним розведки ми воєвали самі з собой. І йому повірять! І діти побачать вбивць, бо це ж все "один народ", бо це все велика помилка і стихія і щось незрозуміле через що всі посварилися і загинули.

Третє. Звичайно я не збираюсь забороняти слухати там Акваріум чи Башлачова. Проте їх слухати краще вже коли розумієш хто ти і де твій культурний простір, знаючи що ми не один народ, сприймати pociйський продукт включно з Гоголем саме як чужий, окремий від твого поля, екзотичний навіть продукт, як японський чи турецький наприклад". 

Нижче ВІДЕО з космічним громадянином Тібету і Ямайки Гребінщиковим якраз після окупації Криму. Про "українців я в Криму не бачив ніколи", "навіть коли українці намагаються говорити українською", "pociяни та українці — один народ".

Читайте також: Спроби «відбілити звичайного росіянина» буде мати наслідком лише наступні війни

Khrystyna Morozova, опубліковано на сторінці авторки у Фейсбук


В тему:  


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

14:10
«Чия система витримає, той і переможе»: що стоїть за останніми обстрілами росією енергетичної інфраструктури України
13:59
РПЦ оголосила “священну війну” Україні (документ)
12:04
Бурштинська та Ладижинська ТЕС зруйновані майже повністю: чим Україні загрожують нові атаки на енергосистему
10:06
Звичайне шахрайство: фігурант журналістських розслідувань ексочільник УСБУ Миколаївщини Герсак став громадським діячем та збирає грантові кошти для ветеранів (ФОТО)
09:31
Типове "зе": "слуга народу" Роман Кравець шантажує таксі "Uklon"через Telegram-канал "Джокер" - вимагає $200 тисяч
09:01
Суд зобов’язав упц (мп) повернути державі Успенський собор ХІІ ст. у Каневі
08:35
У Росії виробництво бензину впало на 14% після атак на НПЗ - Росстат
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 28 березня
20:00
У четвер дощитиме трохи в Карпатах, вдень до +20°С
19:22
У Польщі через перевірку контррозвідки звільнили генерала, який відповідав за підготовку ЗСУ

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]