Бутусов: 150-ті бригади - проблеми та шляхи вирішення

Версия для печати

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов - про проблеми формування резервів і застосування людей, а також питанню комплектування українських військ.

У 2024 році була сформована низка нових бригад 150-ї серії. Зараз вони вступили вже в бій на дуже важливих напрямках, переважно на Донбасі. І, на жаль, велика кількість звернень військовослужбовців, які виконують завдання у цих бригадах, на великі проблеми з організацією, застосуванням, управлінням, забезпеченням цих бригад. Багато є і скандалів. Сьогодні чергове розслідування вийшло про ситуацію в 157-й механізованій бригаді. Раніше були також публікації розслідування, дуже резонансні, про ситуацію в 152-й єгерській бригаді. Я писав також і говорив на ефірах про ситуацію в 155-й і 153-й механізованих бригадах.

У 2024 році були мобілізовані на фронт як мінімум вісім нових бригад, штатна чисельність цих бригад – це від п'яти до семи тисяч людей. Тобто десятки тисяч мобілізованих були направлені в складі цих бригад на фронт. І, на жаль, наші воїни потерпають від багатьох проблем, яких немає в більш досвідчених військових частинах. Це проблема застосування людей, вона дуже важлива. Про це ми сьогодні будемо говорити на ефірі.

Але перед тим, як продовжити, я хотів би розповісти про ту ситуацію, попросити вибачення за публікацію, яка була зроблена вчора на моєму каналі. Я особисто про неї не писав і не говорив на вчорашньому ефірі. Але я несу відповідальність за всі ресурси, за всі публікації, які виходять на моїх ресурсах. Це і ютуб-канал, це й сайт Цензор.Нет, це й телеграм-канал Бутусов+. Тому там була публікація стосовно того, як один з наших військовослужбовців жалівся на браковані гранати ручні F1 і показував, що вони у цього бійця не спрацьовують. Також я оприлюднив реальний фрагмент бойового розпорядження про відкликання партії гранат F1 з фронту через їх несправність. Так-от повідомлення про відкликання партії гранат F1, яке у мене було оприлюднено на телеграм-каналі, воно достовірне. Ми його залишили, але відео, яке прислав реальний військовослужбовець, який перебуває на фронті, виявилось, що людина, яка говорить про брак міни, скоріше за все, не розібралась в конструкції гранати, не знайома з її складом і помилилась у своєму відео. Тобто щодо гранати, яку він розбирав, підстав говорити, що саме вона була несправна, на цей час не існує. Однак, і я хочу ще раз попросити у глядачів і читачів вибачення, під час війни будь-яка інформація, яка оприлюднюється на тих каналах, які я редагую, вона має бути максимально вивірена і в цьому випадку ця інформація не була перевірена. Тому цю публікацію ми негайно зняли і хочу ще раз перепросити.

Однак, повідомлення про те, що на озброєння надійшла партія бракованих гранат F1, воно достовірне і воно дійсно було. Тому, звичайно, якість боєприпасів, тема болюча. І інколи бувають такі речі, коли люди, військовослужбовці, не можуть розібратися одразу, записують відеоповідомлення, направляють для оприлюднення, тому що отримують одночасно і деякі бойові розпорядження, які теж говорять про несправність певних видів боєприпасів. Ситуація потребує, безумовно, розслідування і зараз керівництво Збройних Сил розбирається в тому числі з цією ситуацією. Такі поставки браку, вони бувають. Хочу сказати, що все, що ми оприлюднювали по бракованих мінах, які вироблялись масово, постачались Збройні Сили, все це інформація якраз підтвердилась, вона була достовірна і ми будемо продовжувати розслідування, тому що будь-який випадок постачання бракованих боєприпасів буде у нас в полі зору і ми будемо йому надавати максимальну увагу. В такому випадку, ми поставили неперевірену інформацію, яку оприлюднив військовослужбовець і, звичайно, будемо перевіряти більш ретельно інформацію від військовослужбовців. З усім тим, хочу сказати, що проблеми з гранатами Ф-1 в армії вони реально також є, але не з тими партіями, про які показав військовий.

Отже, тепер переходимо до 150-х бригад. Ситуація дуже важлива, тому що в Україні велика проблема – це ставлення до життя людей, військовослужбовців. Ця тема постійно в соціальних мережах, постійно в засобах масової інформації. І це вкрай важливо для того, щоб можна було максимально ефективно застосовувати людей. Це основна цінність, основний стрижень України, оскільки ця війна ведеться не просто за територію. Ця війна, в першу чергу, ведеться за українську націю. І кожна людина, яка, можливо, не зовсім готова до війни, але йде на війну, кожна людина, її життя має найвищу цінність. І велика кількість запитів є зараз щодо того, що досвідчені бригади тривалий час залишаються без поповнення людьми, не мають часу готувати собі резерви, не мають часу готувати кваліфіковане поповнення. І куди діваються люди, яких мобілізовують?

Так от, 150-ті бригади – це якраз така спроба українського керівництва змінити ситуацію, підготувати деякі оперативні резерви для того, щоб посилити фронт. Тим не менше, з цим були проблеми, і з цих речей, з цих помилок нарешті треба зробити висновки. Передовсім: навіщо ці бригади нові створювались. Що каже Верховний Головнокомандувач? (Далі - пряма цитата В. Зеленського, набір беззмістовних слів і речень - А.).

"- Є недоукомплектування існуючих бригад, багато з них дійсно потужні. Ми створюємо нові бригади.

- А хто вам сказав, що ми їх створюємо? Хтось розповсюджує цей меседж, що ми створюємо нові бригади.

- Тобто за останній рік нових підрозділів у нас не було сформовано?

- Підрозділи резерву були створені, підрозділи резерву. Вони все одно побудувались між нами на людях фахових. Ядро цих підрозділів було з людей, які пройшли війну. Навколо них мобілізаційні люди, які мобілізувались, які навчались. Це ж краще, якщо у них досвідчені командири, якщо вся вертикаль у них досвідчена. І ці люди не кинулися на фронт. А це були ті чи інші резерви. А після цього, після навчання і у комплектації, всі чекали у комплектацію техніку. Ось що. І всі ці розмови про нові бригади, що немов хтось робить нові бригади, а не вистачає сильним бригадам людей, все це… дивіться, десь, напевно, такі моменти може існують поодинокі. Але будь-яка бригада, яка стоїть на фронті, щоб була ротація, щоб бригада змогла відпочити, хтось у відпустку, хтось до сім'ї, у когось свої справи, замість цієї бригади повинна прийти інша бригада. Ми можемо з вами назвати, що це нова бригада, ми можемо назвати з вами стара бригада, ми можемо назвати з вами новий підрозділ, але ми точно з вами повинні розуміти, що замість однієї бригади повинна прийти інша. По-іншому ротації не існують, не бувають."

Ми бачимо, що Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський пояснив, навіщо... Він, правда, сказав, що хтось повторює меседж, що ніхто не формує нові бригади. Трошки дивно. Можливо, йому не все повідомляють, він не в курсі всієї інформації, що відбувається в Збройних Силах.

Покажімо Верховному Головнокомандувачу, які нові бригади у нас сформовані і пішли на фронт в 2024 році. Ми зробили якраз добірку, щоб було зрозуміло просто кількість. Так от 150, 151, 153, 154, 155, 157 механізовані, 152 єгерська, п'ята важка механізована бригада, вона була переформована з п'ятої танкової бригади Корпусу Резерву, яка раніше в повному складі не виходила на фронт. І зараз на фронт готується ще одна, 156-та механізована бригада, вона туди ще не вийшла.

Отже, 9 бригад нових було сформовано в 2024 році. Інформуємо про це і Верховного Головнокомандувача, і всіх українців. Ця інформація не є секретною, оскільки інформація про всі ці військові частини, вона є і в засобах інформації, у них у всіх є свої сторінки в соціальних мережах. Тож, нові бригади, вони існують. Важливо сказати, що на ці нові бригади велика кількість особового складу спрямована. Бригада - це штатна чисельність від 5 до 7 тисяч людей. І, звичайно, що ми бачимо, що 9 бригад, це як мінімум до 50 тисяч штатна чисельність. Тобто, і туди направили насправді через ці бригади пройшла навіть значно більша кількість людей. Зараз ми і проговоримо, чому це сталося.

І, друге, що відмітив голова держави, Верховний Головнокомандувач, керівник Ставки, що, крім того, що була велика кількість мобілізованих в 2024 році, вони були направлені саме в нові бригади, важливо зазначити, як бригади ці застосовувалися. Хочу сказати, що це заявив Володимир Зеленський, оце відео, як ми побачили, у грудні 2024 року. А вже у січні 2025 року, після скандалу і тієї публікації, і стріму, який я розповсюдив, підготував за допомогою наших джерел у Збройних Силах про ситуацію в 155-й бригаді Анна Київська. Після цього Володимир Зеленський доручив провести Ставці розслідування. І за результатами президентського доручення Володимир Зеленський на Ставці ухвалив рішення зупинити формування нових бригад. Тобто в грудні була позиція "Бригади нові потрібні", а в січні ця позиція змінилась. І це дуже важливо, це показує, що великий суспільний резонанс, коли велика кількість лайків, велика кількість переглядів, велика кількість журналістів розслідують, аналізують, піддають критиці деякі речі, все ця громадська думка, це не я один, хочу ще раз сказати, а велика кількість журналістів працювала і по 155 бригаді, і по інших, зараз ми покажемо ще публікації, все це спонукало Володимира Зеленського і керівництво країни розглянути ситуацію і ухвалити об'єктивне рішення.

Чи виконується рішення Володимира Зеленського про припинення формування нових бригад у 2025 році?

Хочу сказати, що дійсно так. Після рішення ставки Верховного Головнокомандувача тільки одна бригада, 156-та механізована, яка була на високому рівні вже комплектування, її не стали розформувати, а за три дні докидали людей, і зараз вона відправлена на підготовку в одну з країн Європи. В кінці ми будемо говорити про висновки щодо 156-ї бригади, оскільки Верховний Головнокомандувач дав доручення врахувати помилки, які були зроблені при формуванні нових бригад, інших бригад, і не допустити чергових міжнародних скандалів і таких резонансних ситуацій, критики в засобах масової інформації, щоб цього уникнути. І певні заходи Генеральний штаб вживає, щоб це не повторити. Ризики високі, але ми поговоримо, щоб цього не повторилось.

Що стосується зупинки формування. У нас ще в 2024 році почалось формування чотирьох бригад. На цей час є інформація, що ці чотири нові бригади, 158, 159, 160 і 162, в них дійсно формування припинилось. Тобто, доручення президента виконано. Це достатньо позитивне рішення і об'єктивне, яке підтримано було після розгляду військовим керівництвом. Тому це рішення я особисто вітаю. Сподіваюсь, що будуть переглянуті не просто рішення про бригади, а рішення про те, як комплектувати і готувати війська, щоб не повторювати ці помилки.

Що сказав Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у своєму нещодавньому інтерв'ю щодо формування нових бригад? (Далі - цитата В. Зеленського - А.).

"- Чи ефективна сама ідея створення нових бригад з нуля з західним озброєнням?

- Ви знаєте, що за майже рік мого перебування на посаді Головнокомандувача Збройних сил було прийнято рішення про створення тільки двох бригад і вони фактично створені. Це бригади для комплектування за кордоном нашими громадянами, а всі рішення про створення бригад були прийняті фактично раніше, тому якщо нам закидають звинувачення, що ми створюємо нові бригади і не масштабуємо чи не поповнюємо старі – це неправильно з одного боку. З іншого боку, ви також знаєте, що коли йшли бої за Авдіївку, фактично всі резерви були задіяні на той час тобто всі бригади старі, всі були на лінії бойового зіткнення, коли противник розпочав Харківський наступ, а потім ми розпочали нашу Курську операцію - додалося 255 кілометрів активного фронту. Тож як можна тими бригадами, які вже стояли на лінії фронту ще закрити 255 кілометрів? З іншого боку - питання ротації бригади. Як замінити бригади, якщо у тебе немає резерву. Але ж ми маємо багато прикладів, коли нові бригади, які були буквально в минулому році створені, вони показують доволі високі результати, але всі нові бригади пройшли через певну кризу, я б так назвав через період адаптації. Тобто треба вистояти, втриматись - і потім вони вже показують результати не гірші, ніж старі бригади."

Отже, ми почули від Володимира Зеленського, Олександра Сирського дві основні мотивації, чому створюються нові бригади. Перше, це бригадам потрібно їх міняти, міняти війська на фронті. Тобто досвідчені бригади мають відпочивати, має бути ротація бригад. І друге питання, що з'явився фронт і треба посилювати, закривати фронт новими бригадами. Логіка зрозуміла, єдине не зрозуміло, навіщо від цього рішення відкручуватись? Я не зовсім зрозумів ні Володимира Зеленського, ні Олександра Сирського у бажанні постійно знімати з себе відповідальність за будь-які проблеми. Це така собі інфантильність - люди лякаються будь-якої відповідальності, хоча це вони ухвалювали це рішення. Володимир Зеленський як керівник Ставки, Верховний Головнокомандувач ухвалював рішення про розгортання нових військ, а виявляється, він зараз каже, я і не знаю, що вони формуються. Усі ці бригади були сформовані у складі Сухопутних військ якими командував весь час Олександр Сирський і зараз він каже, що це було не при мені.

А при кому накази на створення 152, 153, 154, 155, 157? Це все березень, вони всі почали формування у березні 2024 року після призначення вже Головнокомандувача Олександра Сирського.

Я трошки оцей дитячий страх в наших керівниках ніколи не розумію: вони бояться у будь-якому інтерв'ю відповідати за будь-які вчинки, визнавати будь-які помилки і намагаються завжди показати, що проблеми існують поза їх межами відповідальності. Ну це таке дитяче, я закрився, закрився і сказав, я до цього не причетний.

Звичайно, Сирський і Зеленський несуть повну відповідальність за те, що велика кількість мобілізованих військовослужбовців пішла саме в нові бригади. І я вважаю, що просто тут треба не лякатись, а розібрати, що сталося, оскільки це питання не тільки нових бригад, а в принципі питання комплектування військ.

Наприклад, зараз формується 156 бригада також в Європейському Союзі, вона має проходити підготовку, бригаду зараз будуть деякий час готувати, озброювати, вкладати свої ресурси наші союзники, і це наша відповідальність - і як ми ставимося до їх допомоги. Нам потрібно не допустити того, що було з тими 150 бригадами, щоб це не повторити в 156. Для цього треба чесно розібрати ситуацію, а не брехати. .

Отже, що сталося зі 150-ми бригадами?

Основна проблема у нас, розгортання військ, вона була відома і очевидна ще в 2022 році та навіть в 2014, коли вже починалось розгортання добровольчих батальйонів і масштабування армії на початку антитерористичної операції. Всі ці проблеми вже були тоді. Є таки у нас одна проблема в наших державних інституціях. У нас ніколи керівники не визнають помилки, не хочуть їх аналізувати і не проводять досліджень, де б описувалось точно, детально, що сталося і щоб з цього робились висновки. Тому питання формування, комплектування і підготовки нових військ, розгортання нових військ роботи з поповненням, з добровольцями, з мобілізованими з 2014 року не змінилось. Ми 10 років біжимо по граблях і повторюємо всі ті самі помилки кожен рік, коли у нас починається масова мобілізація.

Отже, перше, чому важливо говорити про ці 150 бригаді? Подивіться, який це розголос у засобах масової інформації: на Громадському вийшло про 157 бригаду. Далі були публікації по інших бригадах: "Справжня історія Анни Київської", 155 бригада Далі? 153 бригада,152 бригада, єгерська. Чому це важливо розуміти? Тому що насправді це питання, куди ми направляємо наших мобілізованих людей? І яку підготовку вони отримують? Ці проблеми у нас постійні.

Згадаймо 2014 рік. Велика кількість людей мобілізованих пішла в армію. Були хвилі мобілізації. І до чого це призвело? Тоді не було командного складу достатнього. Не було командирів, не було індивідуального навіть бойового досвіду. Не було забезпечення, озброєння необхідного. Основне, не було командирів, які могли б стати лідерами в колективі на різних ланках. Основна проблема, яка проявилась у 2014 році, це командний склад. Тому що тоді армія у нас була в дуже слабкому стані, мало боєздатних командирів, які мали і професійні навички, і відповідну мотивацію, бойовий дух, готовність вести за собою людей. І тому виник такий феномен, як добровольчі батальйони, які вже формували МВС, Нацгвардія. Це були просто громадські активісти, фактично. Тобто ми це пережили в 2014-му, потім армія почала поступово збільшуватись. І в складі армії були створені бригади, корпус резерву. На час війни був створений спеціальний корпус резерву, який мав певний комплект озброєння. Також були створені сили ТРО, які також мали розгортатись. Так от, сили ТРО пройшли в 2021-му році обмежені навчання, точкові і раніше. Але повною мірою ці війська не розгортались. І вже тоді було зрозуміло, що ті самі проблеми будуть у випадку Великої війни. Основна проблема нових військ - це правильна організація, тобто має бути на чолі частини компетентний командир, який розуміє, кого куди призначити, хто що може робити, у кого є лідерські якості, у кого нема, хто має технічні навички, хто може працювати на штабній роботі, на технічних спеціальностях на озброєнні. Все це було очевидно ще тоді. І ми бачимо, що ці висновки не були зроблені. На початку війни почалося швидке збільшення армії. Спочатку були війська сили ТРО, вони були розгорнуті, планувалося, що буде 25 бригад ТРО, в результаті розгорнули 32 бригади ТРО. І корпус резерву, який був створений, спроєктований до війни, там 10 бригад, в нього теж велика кількість зайшла людей. Ми знаємо, що це були на початку війни бригади 60-ті - 61, 62, 63, 65, потім 68, була створена 67 бригада, і були третя, четверта, п'ята танкові бригади. П'яту створили пізніше, вона була тільки в плані. Третя, четверта були також розгорнуті в 2022 році. І в 2022 році проблеми 2014-го повторились знову. Тому що, так, вже за часи АТО з'явилась велика кількість командирів, приблизно понад 400 тисяч було вже учасників бойових дій, вже були досвідчені люди на різних рівнях, але армія збільшилась стрімко. Тобто, треба було доукомплектувати по штатах воєнного часу наші кадрові бригади, потім укомплектувати бригади ТРО, сили ТРО великі, укомплектувати велику кількість бригад корпусу резерву, а все це ніхто не планував. Був хаос перших днів, і люди не планово заходили на якісь посади визначені, а хто куди бачив, куди встиг. Тобто, проблеми організаційні були в повний зріст. Тобто, призначались різні люди на різні посади, люди вчились взагалі бути колективом. Спочатку основна проблема була організаційна. Люди самоорганізовувались, самонавчались бути просто військовим колективом, просто колективом, потім військовим колективом, потім опановувати певні спеціальності військові, отримувати якісь професійні навички, якийсь відбір особового складу проходив, хто відповідає посаді, хто ні. Все це в умовах бойових дій.

Чому в 2022 році все ж таки це вдалося зробити, і не було таких гучних скандалів, як зараз?

Тому що це був шок перших днів, перших місяців вторгнення. Це був хаос, який компенсовувався чим? Що люди, які одразу заходили в ці механізовані бригади корпусу резерву, в ТРО, переважна більшість людей – це були добровольці, які були високо вмотивовані, готові навчатися військової справи, і серед них була все ж таки значна кількість учасників бойових дій. Людей з певним досвідом і розумінням організації. Їх було недостатньо для того, щоб ці бригади одразу стали боєздатними, і всі ці бригади корпусу резерву були і залишаються частинами з великими проблемами організаційними. Хтось навчився у важких боях чомусь, вже кістяк такий за ці три роки загартувався, хтось – ні, але ці бригади були розгорнуті. Також в корпусі резерву 110, 115 механізовані бригади, я забув, треба нагадати, одразу були 110 та 115 також були з корпусом резерву у 2022 сформовані.

Так от, ці бригади всі, вони набули певної обмеженої боєздатності, але там всюди були якісь люди, на яких можна було спиратись. І були проблеми, наприклад, на самому початку війни була просто дуже жорстка, важка ситуація, особливо 110 та 115 бригади, які прямо з ходу кинули в бій, 110 стала на Авдіївку, а 115 кинули в Севєродонецьк. Ці бригади, просто це був натовп у формі, невелика кількість досвідчених командирів, але там були добровольці. 110 бригада, вона під командуванням полковника Чумака, вона через деякий час змогла організуватись, і вона тривалий час просто героїчно обороняла Авдіївку. Але був протилежний випадок, 115 бригада, там де не було такого лідера, і 115 бригада в боях за Севєродонецьк, це фактично було дуже важко. Для бригади люди хороші, але вони без командирів, без лідерів, без організації належної, і вона посипалась. Цей досвід 115 бригади ніхто не вивчав, і ті спроби боєздатність її відновити в умовах постійних бойових дій, в умовах обмеженої кількості командирів, вони, на жаль, не привели до успіху. Бригада досі потерпає: її окремими частинами кудись кидають, затикати якісь, придавати іншим частинам. Ми пам'ятаємо, що 115 бригаду поставили на Очеретине, і це призвело до прориву під Авдіївкою, на жаль, у 2024 році. Так от, є проблеми з боєздатністю, які були у знов сформованих військ. Їх ніхто не вивчав, ніхто не дивився на них, не робив ніяких висновків.

Оце проблема інституційна, яка призвела потім до ситуації з 150 бригадами.

Спочатку, тобто вже немає, був корпус резерву, а в 2023 році сформували ще хвилю бригад 20-х, 30-х, 40-х, ще нові з'єднання. На ці бригади, щоб їх укомплектувати, вже набрали людей з досвідчених бригад. Там були певні кістяки, але теж у цих бригадах була велика кількість організаційних проблем, які серйозно обмежували їх боєздатність. Знову, ніяких висновків. Ні по 2022 року, ні по 2023 року.

В 2024 році на фронт вийшли піхотні бригади 141, 142, 143, 144. Ці бригади використовувалися із самого початку як піхотні, тобто вони мали використовуватись як для підтримки. І потім вже в 2024 році почалося формування бригад 150 серії. Спочатку це виглядало, ну в принципі була певна логіка. Тобто є мобілізаційний ресурс, велика кількість людей, вони заходять в бригади, отримують там початкову підготовку вже з досвідченими якимись командними кадрами. І потім з цих бригад з самого початку людей забирали. Забирали і переводили в інші війська. І це було трошки дивно, тому що мені здавалося, що кращі люди, ну і всі на фронті, і всі військові командири, вони хотіли, щоби за досвідом Другої, Першої світової війни, всіх війн, де є масові мобілізаційні армії, учбові підрозділи для підготовки піхотинців створюються в самих військових частинах. Можна подивитись досвід СРСР, Російської імперії, Німеччини, США, Великої Британії. В усіх цих країнах під час війни навчальні підрозділи з підготовки піхотинців, сержантів, вони були в самих піхотних дивізіях. Ніхто не готував солдатів окремо в якихось навчальних центрах. Бо це питання було, в першу чергу, відповідальності і якості підготовки. Хто найкраще може навчити піхотинця на війні? Найкраще інший піхотинець. А хто зацікавлений в якості підготовки? Командир того піхотинця, якого навчають. Тобто, коли піхотинця передають мобілізованого в бойову частину, в її учбовий підрозділ, тоді командир цієї військової частини, знаючи, що цей боєць буде у нього служити, воювати, він виділяє з іншого підрозділу досвідченого, і той досвідчений піхотинець навчає свого досвіду нового, новоприбулого, для того, щоб розуміти, що потім, завтра, з цим піхотинцем ти будеш йти в бій. Або він тебе замінить. Тоді підвищується боєздатність наших військ, досвідчених військ. Так робиться в усьому світі, насправді.

Яким шляхом пішли у нас? Якщо в 2023 році хоча б були люди, було поповнення на фронті і одночасно створення нових військ. Була в цьому процесі логіка, він був погано організований, не враховувався досвід, не було достатньо кадрів, але йшло поповнення у війська на фронті, і йшло створення з додаткової кількості мобілізованих і добровольців нових військ. Що змінилось в 2024 році? Вже нема тої кількості добровольців і нема тої кількості мобілізованих для того, щоб поповнити діючу армію. І в цих умовах продовжилось створення, коли вже нема поповнення нових військ. Чому виникла така кількість скандалів? Тому що, якщо в 2022-2023 році була ще значна кількість учасників АТО, мотивованих людей, які навчаються військовій справі, а була значна кількість командних кадрів, то зараз, на третьому році війни, виснажливої війни, кількість людей у піхоті з досвідом, вона значно скоротилась. Тому що йдуть втрати на фронті. Скільки втрат? Люди і втомлюються, і хворіють, списуються через різні причини. Люди не залізні стільки років воювати. Здоров'я для того, щоб воювати на землі, треба дуже багато. І, звичайно, людина не може безперервно воювати на землі. Це неможливо. В жодній армії світу не можна стільки років прожити в землі. Це дуже важко для фізичного здоров'я. Тому всюди є ротації, і, безумовно, потрібні зміни, потрібні ротації. Але як? Виявилось, що кадрів на оці нові бригади, досвідчених, їх вже немає взагалі. Люди в піхоті не тільки виходять з ладу, не тільки зазнають втрат, але вони і переводяться, тому що піхота – це основний рід військ, це основні люди, які несуть на собі всю важкість бойових дій, і з них йде формування нових родів військ. В першу чергу, безпілотних сил і підрозділів розвідки. Ну, всього-всього-всього. Піхота є базою армії. Тому відтік кадрів з піхоти, він найбільший. Ротація кадрів у піхоті найбільша. І, звичайно, це вже 2024-й рік, це вже не була ситуація 2022-го, це вже не була ситуація 2023-го. Це вже абсолютно інший склад. І до цього треба було готуватись. Як? Що виявилось?

Коли виявилось, що нема кадрів, чомусь вирішили, що командувати цими частинами може, в принципі, будь-хто. І на формування оцих нових бригад в оперативних командуваннях направили кадри, велику кількість офіцерів з територіальних центрів комплектування, які не мали реального бойового досвіду, не мали організаційного досвіду. Хочу підкреслити. Перед тим, як створити боєздатність військової частини, треба створити в ній організацію і колектив. Треба лідери. Цього не було зроблено. І, крім того, що були керівники, велика кількість офіцерів, які не мали досвіду управління військами, до того ж той некомплект командирів, особливо командирів відділень, командирів зводів, командирів рот, командирів батальйонів, почали закривати людьми взагалі без досвіду. Людьми, які були призвані з запасу, їх направили на якісь короткотривалі курси офіцерів в різних військових академіях. Всі ці люди були такими самими мобілізованими. Можливості проявити і перевірити свої лідерські якості у них не було. Організувати процес, побудувати колектив вони не могли. Тому всі ці нові бригади, вони, на жаль, на самому заході, на початку були дуже слабкі організаційно. Там командирів просто не було командних кадрів. Це ще була ситуація погіршена. Через значні втрати на фронті ці бригади почали використовуватись як депо для поповнення нових військ. Тобто туди направляють партію мобілізованих, вони навчаються-навчаються, потім представники з якоїсь іншої бригади приїжджають, забирають найбоєздатніших людей і їдуть. І в цю 150-ту бригаду знову поповнення направляють. Знов їх треба навчати, а вже немає навіть тих кадрів, які були. І знов все з нуля. І так ситуація по колу, вона раз за разом. Найгірша ситуація, звичайно, виникла, ще третій був фактор, терміни підготовки. Бригада нібито були створені зі 150 і основна кількість у березні, але через те, що там постійно забирали кадри, реально, коли їм давали склад під людей, з якими треба виїжджати за кордон, або виходити на бойові дії, то фактично більша частина людей, яких їм туди останній момент закидали, вони мали досвід служби в середньому до двох місяців. Не більше.

І який результат? Тобто, дивіться, кадрів нема досвідчених. Люди не можуть злагодитись як колектив, тому що їх постійно забирають, розривають. Третє, немає часу на підготовку. Четверте, нема забезпечення. Виявляється, що на всі ці бригади, наприклад, на підготовку цим бригадам не давали дрони. Ні дрони, ні антени, ні засоби живлення. Тому відпрацювати під час підготовки, як мають працювати розвідувальні дрони, як забезпечити ситуаційну обізнаність, ці бригади не могли взагалі.

І я ще хочу сказати, що особливо ситуація сталася критична з тим, що бригаду відправляють за кордон. В неї постійно змінюється склад. Якась кількість людей на різних посадах залишається. А потім йде наказ – відправляйте за кордон. А людей немає. Тому людей з усіх посад збирають і затикають ними інші прогалини, кого треба, щоб воно за кордон хоча б поїхало. І от бригада виїжджає. Ну і що трапляється? Люди не за своєю спеціальністю займаються не своєю справою. Вони повертаються в Україну, а їх не можна вже поставити. Там оператор РЕБ, який був направлений на навчання, на посаду командира в піхоті, а його вже не можна на РЕБ поставити. А де знайти фахівця на РЕБ? Ну виник просто величезний організаційний хаос. І все це призвело до того, що коли ці бригади направляли на фронт, ніхто не оцінював їх реальну боєздатність.

У випадку зі 155 бригадою ми знаємо, що спочатку бригада отримала оцінку незадовільно від командування Сухопутних військ, а потім хтось там наверху гаркнув на командування сухопутних військ, і наступна комісія поставила задовільно. За кілька днів. Раптом з незадовільного в задовільного. І послали. До чого це призвело? Подивімось на наслідки. От Володимир Зеленський і Олександр Сирський заявили, що нам потрібно тримати фронт, проводити ротацію. Так от, що це призвело? Жодне направлення цих бригад на фронт не призвело до ротації жодної нашої бригади. Тобто та ціль, яка була поставлена керівництвом Ставки Верховнокомандувача, не виконана. Захід цих бригад не призвів до відведення з фронту жодної іншої нашої бригади.

Зараз випадок конкретний, от 155-та бригада. Вона зайшла, ну, їй досі не можуть нарізати свою смугу. Вона не може її тримати. Тому що бригади, ну, її просто підготували до цього. Це не провина військових, не провина військовослужбовців. Вони чесно, сумлінно, велика кількість, більша частина людей намагаються виконувати свої обов'язки. Але не можуть. Тому що вони не підготовлені, не організовані для цього. І 153-та бригада. Цю бригаду формували також, вона пройшла підготовку в Німеччині, я про це писав. І в бригаді один з батальйонів навіть отримав БМП "Бредлі". Але 6 батальйонів створені в бригаді. Зараз ця бригада, яка за задумом керівництва Ставки мала змінити когось на фронті, вона зараз займає смугу 4 кілометри. Тому що більше не може. Хочу нагадати, що за статутами Збройних Сил смуга оборони батальйону - до 5 кілометрів. Тобто, теоретично, бригада може тримати до 30 кілометрів, або якщо її в два ешелони побудувати, 15 кілометрів. У цьому випадку виявляється так, що один батальйон там вже збираються розформувати, інші батальйони, 3 батальйони перекомандирують до досвідчених військ. Залишається 2 батальйони, і щоб підтримати їх боєздатність, там ще направили їм на порятунок наш підрозділ штурмового батальйону 1-го ШБ "Да Вінчі".

Замість того, щоб замінити інші бригади, провести ротацію, насправді, велика кількість ресурсів зараз фронтом стягнута з різних напрямків, щоб ці бригади, в принципі, могли виконувати свої завдання. І через таке ставлення, через таке застосування, через таку організацію, саме у цих нових 150-х бригадах просто рекордна кількість СЗЧ.

І не тільки проблема в тому, що там кілька десятків стали дезертирами за кордоном. Ну, немає жодної 150-ї бригади, яка після застосування на фронті мала б зараз менше тисячі людей, які самовільно залишили частину. Менше тисячі нема ніде. Є, на жаль, значно більша кількість. Чому? Там, де погана організація, люди, звичайно, тікають значно більше. І це втрати. Ми проводимо такими силами мобілізацію, витрачаємо ресурси на людей, а потім не даємо їм організації підготовки, не даємо їм лідерства, не даємо їм колективу, в якому вони могли б зрозуміти, що вони - воїни, вони можуть якісно виконувати бойові завдання. І, як наслідок, велика кількість СЗЧ. Я хочу сказати, що в кожній зі 150-х бригад, до честі, військові керівники кажуть, от, мобілізовані, чому вони не стріляють, чому вони так не воюють, як в 2022-му році добровольці. Хочу сказати, що насправді ставлення до мобілізованих більша частина людей, які в 150-х бригадах, вони боєздатні, і вони намагаються чесно виконувати обов'язки. Тому всі ці скандали не повинні бруднити їх честь і їх відповідальність, те, що вони роблять на фронті.

Я говорив з командиром 1-го штурмового батальйону "Да Вінчі", який прибув в 153 бригаду, і там говорив. І друже Перун, командир 1-го ШБ, він каже так, я бачив бійців 153-ї бригади, і каже, кожен з них, з цих мобілізованих, я би залюбки взяв кожного солдата в свій батальйон, бо вони всі дуже якісні, вмотивовані люди, які чесно хочуть захищати країну. І проблема в тому, що, каже, жодного командира я у них не міг би взяти в батальйон, тому що ці люди просто ще потребують додаткової підготовки, їм ще рано довіряти вести людей в бій. Ну, це об'єктивно так. І це не для того, щоб принизити цих людей. Ну, в них немає підготовки просто, і вони не мали досвіду. Це просто реальність. Дійсно, ці командири, їм треба себе перевірити у реальних умовах, і треба певна практика. Це не образливо, це просто реальність. І ось така ситуація з 150-ми бригадами.

І я хотів би сказати, що зараз треба зробити висновки по системі комплектування. Я вдячний, що ставка хвалила рішення припинити створення нових військ, але якщо ми не врахуємо повністю цей досвід, а досвід в чому? Не можна направляти людей на фронт, навіть в досвідчені бригади, навіть в дуже досвідчені бригади, якщо не давати командирам час на підготовку. Не можна кидати мобілізованих людей в бригади, де нема, куди людей не давали, і після того вимагати, щоб вони одразу вступали в бій. Досвідченим бригадам треба час. Я, до речі, хочу нагадати, голова держави Володимир Зеленський говорив, хто вам сказав, що в досвідчених бригадах не дають людей. Випадок, про який я говорив, коли в смузі 155-ї бригади в село Шевченко довелось направляти з іншого напрямку 1-й стрілецький батальйон 93-ї бригади, у складі якого було 12 піхотинців. На позицію вийшло одразу 8, але батальйон у складі 12 піхотинців. Ви собі уявіть. Батальйон досвідченої бригади з досвідченими командирами, з розвідниками, аеророзвідкою. В такому стані. А замість того цей батальйон мав виконувати завдання в смузі 155-ї бригади, який туди направили, це не провина цих людей. Їм не дали підготовки організації, вони не були готові до виконання бойових завдань. Тому що часу не дали, командирів не дали, забезпечення не дали, дронів не дали, техніки не дали. Ну і от результат. Так от я хотів би сказати, який висновок маєте.

Висновок такий. Людей треба давати на фронт в навчальні підрозділи досвідчених бригад, у яких є кадри для того, щоб людей готувати. І людям не одразу треба цій бригаді казати, ми тобі дали 100 людей, негайно їх посилайте в бій. Як це часто у нас, на жаль, буває. А треба давати людей не просто для галочки, яка малюється в учбовому центрі, там де немотивовані, недосвідчені інструктори. А треба їх давати в учбовий підрозділ досвідченої бригади. І цій бригаді треба давати час з людьми працювати. Оптимально мінімум три місяці. Мінімум. Тоді людина отримає фізичне здоров'я, отримає всебічну підготовку. Вона поступово вводиться в склад підрозділу, поступово починає виконувати завдання. І вона тоді може ефективно воювати. Бо виявляється ситуація, як з мобілізованими, про яких говорив друже Перун. Насправді всі ці люди можуть бути хорошими солдатами. І хочуть бути хорошими солдатами, більшість з них. Такої можливості їм держава не дає, тому що організація абсолютно інша.

Хочу сказати по 153 бригаді. Насправді був план і застосування у складі 3 штурмової, щоб вона набиралась досвіду. Але в останній момент керівництво вирішило, що їй треба нарізати свою смугу окрему на іншому напрямку. Для чого? Навіщо? Ну, абсурд. Проблему застосування військ, як ніби не було ні першої, ні другої світової війни, як ніби в військових академіях це ніхто не викладає і нема книжок про те, як застосовувати війська, як готувати мобілізованих, які є проблеми. Таке враження, що вся військова історія в Україні, вона просто зупинилась, про це ніхто не знає і всі живуть сьогоднішнім днем. І чекають журналістських розслідувань, де журналісти, скажу відверто, говорять банальні очевидні речі. Хочу сказати, що людям треба час на підготовку, відповідальні люди і організація. І тоді немає такої кількості СЗЧ, немає такої кількості втрат через СЗЧ. Ви собі уявіть, ці 50 тисяч штатна чисельність приблизно в цих нових 9 бригадах, які в 2024 році на фронт направили і які готують. В тих бригадах, які на фронті, там в кожній в ній за тисячу СЗЧ. Ви уявіть собі, яка кількість людей значно більша. В 155-й, коли вона ще до фронту не доїхала, вже було 1700 СЗЧ. Ви уявіть, які втрати просто. Люди приходять і їх просто втрачають. І замість того, щоб вирішити цю проблему, продовжують накачувати знову людьми.

Я хочу сказати, що просто заборонити формування нових частин – це не варіант. Потрібна обов'язково якісна і відповідальна підготовка і час на цю підготовку. І потім поступова обкатка цих людей. Це нічого особливого, це говорять усі командири. І це звичайна практика в усіх арміях світу. Все це банально і давно описано вже. Тому хочу сказати, що 156-та бригада, зараз вона відправляється на навчання. Хочу сказати всім бійцям, командирам 156-ї бригади, що керівництво країни хоче, висловило таке бажання, щоб ця бригада вже уникла цих скандалів і проблем. Тому, будь ласка, якщо ви бачите якісь проблеми, які ви хочете виправити, ви можете повідомляти, звертатись до своїх командирів. Генеральний штаб закріпив за 156-ю бригадою одного дуже відповідального і порядного українського офіцера, офіцера Генерального штабу. Це Євген Межевікін, Герой України. Людина, яка особисто брала участь у бойових діях, як боєць у 2014 році, знає, що таке мобілізовані війська, як їх вести у бій. Тому є зацікавленість, є бажання виправити ці помилки, є відповідальна особа.

Звертайтеся до журналістів, ми всі зацікавлені, щоб 156-та бригада не повторила оті помилки, які є в інших, щоб не було нових скандальних статей. А для цього, звичайно, як говорить досвід всіх цих бригад, про які ми говорили, потрібно після повернення з Європи дати 156-й бригаді мінімум два місяці на організацію злагодження тут в Україні. Вони мінімум два місяці мають тут навчитись бути колективом. І треба перевірити об'єктивно, яка якість цієї підготовки. Треба перевірити, щоб дрони бригаді дали заздалегідь, щоб були підготовлені розрахунки. І, звичайно, потрібно, якщо цих термінів підготовки недостатньо, треба не змушувати комісію сухопутних військ, я сподіваюся, новий командувач сухопутних військ Михайло Драпатий вже не допустить таких формальних підходів, а треба якісно перевірити, чи дійсно ця бригада готова. Її не можна направляти на фронт, якщо в неї оцінка навіть задовільна. Не можна. Якщо буде не вистачати часу, бригада має готуватись до стільки, скільки потрібно для отримання хороших оцінок. Інакше ніяк. Навіщо направляти на фронт бригаду в задовільному або незадовільному стані? Краще поповнити просто тоді боєздатні війська, які виконують свої завдання. Тому, насправді, можливо, готувати бригаду доведеться нову. Не тільки там за кордоном пару місяців, не тільки в Україні ще два місяці. А, можливо, доведеться і більше. Можливо, і три, і чотири, і п'ять, і шість місяців доведеться. Тому що треба оцінювати результат. Наскільки готовий кожен підрозділ? Інакше ніяк. Тому я сподіваюся, що ці помилки, ці недоліки будуть враховані.

Хочу сказати, що рішення Володимира Зеленського щодо заборони формування нових частин зараз воно виконується. Залишається одна нова бригада. Сподіваюся, що при її формуванні оцей досвід буде врахований. Бригада отримає стільки часу на підготовку, скільки необхідно, щоб вона стала боєздатною. Справді боєздатною. Це вже буде питання у нас до нового командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого, який одночасно є й командувачем ОСУ "Хортиця". Це вже його сфера відповідальності.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

- Чи читали ви оцінку Буданова, що в України є ще ресурси на пів року? Чи згодні з такою оцінкою, для чого робити її публічно?

- Я не згоден з такою оцінкою. Дивіться, Кирило Буданов – це людина, яка дає таку велику кількість інтерв'ю, що я давно перестав просто аналізувати всі ці інформаційні хвилі, які він любить розганяти. Я розумію, що людині просто подобається бути в інформаційних трендах і мета Буданова просто, щоб його постійно цитували кожен день у новинах. Він часто говорить речі, які протирічать одне одному, тому не будемо приділяти цьому великої уваги. Ну, на жаль, у нас влада часто робить такі заяви, які не стосуються реальної ситуації. Звичайно, в Україні є можливості змінити хід війни, є можливості вистояти. І для цього необхідно просто працювати не язиком в інтерв'ю, а займатися кожен має своєю справою. Зокрема, начальник ГУР МО має займатися розвідкою, плануванням, якісним операціям, відповідати за своїх людей, а не витрачати весь робочий час на чергові інтерв'ю. Ну, тоді буде результат.

- А 140-ті хіба краще? 143 одна чого варта, подивіться, що робиться в Дворічній.

- Я так і кажу, абсолютно з вами згодний, тому що в районі Дворічної 143 піхотна бригада, на жаль, також не є боєздатною. Ці бригади створювалися з самого початку, як така піхота без техніки просто для заповнення якихось прогалин. Це теж неякісний, насправді, шлях, але хоча б ці бригади не насичували технікою. І ідея була в тому, що вони не виконують самостійних завдань, або виконують завдання, ну, як піхотна завіса. Виявилось, що коли 143 бригаду ставлять на свою смугу, то ворог цим користується, тому що організації і якісному комплектуванню якісному цих бригад також не було б приділено уваги. І самостійну смугу цим знов сформованим військам давати не можна, її треба ставити в склад якісних, організованих, боєздатних військ. Тоді вони самі навчаються і спільно посилюють боєздатні війська, посилюють ті війська, які можуть виконувати завдання. Тоді нормальний результат.

- Чому СЗЧ залишається безкарним явищем?

- У нас велика проблема в країні, у нас немає розуміння у держави, як працювати з людьми, як їх організовувати під час війни. В Україні відсутня військова юстиція, взагалі нема ні військової поліції, ні суддів, ні військового правосуддя, ні дисципліни в зв'язку з цим. І все виключно на самомотивації і самоорганізації людей. Так само немає і правильної організації військ. Тому дуже часто виявляється, що СЗЧ – це єдиний спосіб вирішити якісь внутрішні проблеми в стосунках військовослужбовців і командирів. Є великий комплекс проблем. Він потребує системних рішень, багатьох рішень. У нас є проблема інституційна. Ми не визнаємо помилок – наша влада, яку ми обрали. У нас немає іншої, і наші інституції дуже слабкі. У нас єдині можливості впливу на владу – це громадський тиск. Тому, друзі, СЗЧ не вирішується, тому що в нас велика кількість інших організаційних проблем так само не вирішується. Організація військ, застосування військ, військова промисловість, виробництво військової продукції, мобілізація промисловості. А що в нас вирішується? Яка проблема у нас вирішується? У нас вирішуються тільки ті проблеми, які організаційно робить саме громадянське суспільство, волонтери, сама армія. Там, де структури створює сам народ, вони ефективні. А де створює держава зверху, як ці 150-ті бригади, воно не дієздатне. І потребує підпорок, зусиль, знизу, самих людей. І в нас керівництво України навіть чекає. Ну, що ж це народ не самоорганізовується, не вирішує? Як це так?

- Багато хто каже, що новостворені бригади не спроможні воювати. Таким чином у нас виходить, що багато бригад далі в тилу будуть сидіти одні й ті ж воювати.

- Насправді - ні. Новостворені бригади, якщо подивимося на досвід світових війн, то ніхто не створює велику кількість нових військових частин. Подивімося досвід. Генерал Ейзенхауер, головнокомандувач американських військ у Європі під час Другої світової війни. У нього він і його генерали, там Омар Бредлі, командувач одною з американських польових армій, вони всі в своїх мемуарах кажуть, основна цінність на війні – це досвідчені дивізії. В Америці там дивізійна структура. У них немає окремих бригад, як в Збройних силах України, у них більш високий, більш якісний організаційний рівень. У них полки, бригади зведені в дивізії. Так от, у них бригади, свої якісні дивізії американські, під час Другої світової війни, вони не створювали велику кількість нових, а поповнювали досвідчені. Ну, наприклад, американська перша піхотна дивізія, Big Red One, як вони її називають, вона оновила, там за мемуарами Ейзенхауера, два склади цієї дивізії, туди поповнення було направлено. Тобто через дивізію пройшли десятки тисяч людей. Чому це було зроблено? Тому що там, де є досвідчені кадри сержантів, командирів, туди додають постійно нових мобілізованих людей, щоб цей досвід зберігався, а не створюють з великою кількістю людей велику кількість нових бригад і дивізій. Це звичайна логіка. Тому насправді в нас є проблема, що там на тому ж напрямку, Покровському, стоять старі бригади, у яких там досвідчені, у яких смуга, у них нема людей, і у них смуги по 5 кілометрів. Бригади з п'яти батальйонів. А є знов сформована бригада, у неї шість батальйонів. І вона теж не може нічого втримати, тому що у неї командирів нема. Там є командири і досвід, і аеророзвідка, а тут нема командирів, і чисельність в кілька разів більша. Але вона так само тримає 4-5 кілометрів. Абсурд. Тобто замість ротацій ми створили проблеми самі собі. Великі втрати, втрати СЗЧ, втрати особового складу під час виконання бойових завдань. Для чого? Тому що у нас не працюють інституції. Ми не аналізуємо як держава те, як витрачаються гроші, як витрачаються люди.

- Ми прийшли добровольцями в 2022 році без навчання. У нас не було стільки часу навчання, як у новостворених. Навіть і зараз не маємо такого забезпечення, як у новостворених. То, може, проблема в іншому?

- Так, проблема в іншому. Є добровольці, люди з особливою мотивацією. І держава, на жаль, не забезпечила добровольців, не зробила ставку на розгортання добровольчої армії, щоб дати їй максимальну кількість ресурсів. А замість цього ресурси закачуються в новостворені частини, але які в 2024 році створюються вже не з добровольців, не з досвідчених військовослужбовців оперативного резерву першої, другої черги, а взагалі з мирних людей, мобілізованих. Значно кілька з них примусово мобілізованих. І, звичайно, це призводить до того, що ці люди, які не знають, що таке армія, які бояться деякі з них армії, які потребують підготовки, розуміння, бо всі люди різні. Хтось може навчитись, хтось ні. Ну, це реальність. І ці люди потребують якісної підготовки. Вони мобілізовані. Їм треба готувати, їм треба командири, які говорять, що робити, як робити, які доводять їхні дії до автоматизму. В критичній ситуації, щоб у людини працювали рефлекси, щоб вона не думала, робила одразу. Руки знали, що робити. Ноги знали, що робити. Голова знала, про що в першу чергу ти маєш сконцентрувати увагу. Ось це основне, важливо. А якщо цього нема, то як? Ну, якщо цього нема, то дива не станеться. Не всі люди є добровольці, не всі можуть воювати. В кожній країні були такі проблеми, як у нас. Це описано в мемуарах всіх полководців, на Німеччину подивіться, Америку, Британію. Всюди там, де є мобілізовані, є проблеми. Їх треба вирішувати.

І у ворога є проблеми. Росіяни їх вирішують своїми методами, розстрілом на місці, катуваннями. Ну, ми не Росія. Нам потрібно витрачати час на організацію, підготовку, мотивацію людей. Потрібні лідери, за якими люди йдуть. Потрібна дисципліна, організація, навички. Без цього не працює.

- Чи притягнути до відповідальності командирів, які знищили понад 20 леопардів і людей в екіпажах? 155-та бригада.

- Богдан, ну, там насправді, на щастя, втрати в танках леопард менші значно. І більше людей в екіпажах. Тобто, втрати в танках леопард менші. І більшу частину техніки можна відновити. Але, звичайно, втрати дуже серйозні, необґрунтовані. Чи буде хтось покараний? А як? Командира, якому не дали час на підготовку, Рюмшина зараз посадили в тюрму. Абсолютно ні за що, реально. Просто по вигаданому звинуваченню. Він не встиг застосувати бригаду. Поставили нового командира, який теж просто не знає обстановки, і взагалі йому складно, в нього досвіду такого не було. Зараз він якось застосовує бригаду. В бригаді всі командири теж нові, вони теж не мають досвіду. Завдання ставляться без відповідності можливості виконання військами. Непідготовленим людям. Ну, звичайно, будуть втрати. Хто за це буде відповідати? Та в нас ніхто. Звичайно, мали б відповідати ті, хто поставив - комісія Сухопутних військ і ОК "Захід", які поставили 155-ї бригаді оцінку "задовільно" і випхали її на фронт. По закону мали б відповідати ці люди, хто її поставив "задовільно". Або ті, хто наказав їм поставити "задовільно". Ну, це було б справедливо. На жаль, сидить в тюрмі Рюмшин, якому просто не дали навіть часу. Ні на підготовку, ні на організацію, ні на що. І одразу просто зробили цапом-відбувайлом.

- А в інших бригадах немає таких проблем?

- Проблеми є всюди, але чим більше досвідчених людей, чим більше досвідчених командирів, тим більше є проблеми в усіх бригадах, оскільки армія збільшилась. Далеко не всюди є компетентні командири на всіх ланках. Але, звичайно, цих проблем менше в досвідчених бригадах. Значно менше. І це треба було б враховувати. Зараз мобілізованих треба в першу чергу давати в ті бригади, де найкраща підготовка. Збільшувати треба бригади до розміру дивізій. Можна називати це дивізіями. Можна називати це корпусом. Та як завгодно. Але збільшить ті підрозділи, в яких є підготовка, є командний кістяк, є управління, розвідка, дрони. Оце треба збільшувати, масштабувати. І туди давати мобілізованих. А не просто малювати собі зі стелі, а давайте настворюємо нових бригад. А навіщо? Вони ж не виконують свої завдання. Я цей стрім спеціально провів для того, щоб зафіксувати знов сформовані бригади.

Ті завдання, які поставив Верховний Головнокомандувач, ротація досвідчених бригад, не виконали. Вони не можуть виконувати те завдання, яке їм поставлено. І це потрібно врахувати і зробити з цього висновки. Не просто передати людей комусь, а змінити систему підготовки організацій мобілізованих. Зробити ставку на масштабування якісних бригад з якісним командним складом, з наявністю сержантського складу, з якісними навчальними підрозділами. Там, де цьому приділяється увага, є відповідальність. Там, де є забезпечення. У нас є такі бригади в армії. Їм треба давати більше людей. І збільшувати їх масштаб. Бо командири, лідери, сержанти, забезпечення – ось це воює. Американський генерал Барроу сказав дуже відому фразу, що любителі на війні цікавляться тактикою, а професіонали – логістикою. І ця фраза відома. Вона просто очевидна. Проблема в організації, в логістиці, в забезпеченні, в застосуванні ресурсів, в застосуванні людей. Оце основна проблема. І той ресурс, який є у держави, у нації, його треба берегти.

Бо той, хто краще зберігає свої ресурси, має можливість більше завдавати втрат ворогу і більше знищувати, виснажувати його ресурс. Тому треба зробити правильні висновки 150 бригад. Вони всі мають бути підкріплені боєздатними частинами. Не поповнюватись механічно, а підкріплені боєздатними частинами, які мають бути стрижнями оборони. Підкріплені підрозділами БПЛА, які мають організувати розвідку, управління і ситуаційну обізнаність у них у смузі. Так, як це зараз робиться у 153 бригаді. Тоді буде результат. Або включити краще ці нові бригади до складу досвідчених. Тоді їх командний склад навчиться роботи штабів, їх підрозділи аеророзвідки навчаться роботи штатних підрозділів аеророзвідки, які вже працюють. Бійці будуть просто мати адекватні командування і організацію. Ну, звичайно, боєздатним бригадам треба придати. Такий, до речі, був план початковий застосування 153 бригади. Ну, він, на жаль, не був виконаний. Це зараз очевидно, це помилка. План застосування 153 бригади, яку планували включити до складу тимчасово 3-ї штурмової, був розумний, обґрунтований. І він не призвів би таких неприємних наслідків. І у нас такі бригади є ще, до складу яких можна включити. Ну, от стоїть поруч 46 аеромобільна. Ну, чому 157 не було включити до складу 46-ї бригади і тимчасово вони разом би працювали в одній смузі і виконували завдання. Замість цього у нас є досвідчена бригада без особового контролю складу поповнення, і є недосвідчена, але з особовим складом, і вони однаково потерпають. І 46 не можна змінити, і 157 не можна, скажімо, там тривалий час, і треба навчати. А що таке навчання на фронті? Це втрати, яких ми маємо уникати, і берегти життя людей.

Друзі, дякую вам всім за стрім. Сподіваюсь, будемо стежити за формуванням 156-ї бригади. Побажаємо успіху і врахування цього досвіду бійцям, командирам 156-ї механізованої бригади, щоб не повторювати ці помилки, а щоб бригада отримала достатню кількість часу на підготовку, якість підготовки, командні кадри, і щоб дрони і всі види озброєння, які у них є, вони отримали завчасно, на полігоні навчалися, і антени, і живлення, все. А не потім, коли їх вже посилають на фронт. Оце проблема. От я хочу сказати, що всім 150-м бригадам дронів не дали достатньо для підготовки, і потім вже на фронті щось там в маленькій партії. Із цього треба робити висновки, уникати і покращувати. Тому що ситуація дійсно важка, і кожна людина боєздатна. Кожна людина – це найвища цінність для нашої нації. Дякую вам за ефір і - Слава Україні!

(Джерело).

Зображення вгорі: Рустем Умеров та Володимир Зеленський у грудні 2024 року. Фото: прес-служба президента України / Planet Pix / ZUMA Press Wire / Scanpix / LETA

«Аргумент»

На цю тему:

• Про справжню велич Або порівняйте з Зеленським
• Зеленський збрехав, що перед повномасштабним вторгненням США відмовилися допомагати зброєю Україніґ
• Анатомія злочину. Як нотаріус з проросійським шлейфом з команди Єрмака влаштував бедлам в Міноборони на прохання Умєрова
• Тиск, провал мобілізації чи скоро вибори? Чому ТЦК штрафують мерів міст і складають протоколи
• Бутусов: Про призначення Михайла Драпатого командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця"