Масова втеча росіян від мобілізації: путін отримав новий інструмент

|
Версия для печатиВерсия для печати

Чим загрожують російські ухилянти країнам, котрі їх прихистили.

Про це йдеться у статті ZN.UA.

Путін отримав додатковий інструмент для дестабілізації держав Південного Кавказу та Центральної Азії. Це — російські мігранти, які сотнями тисяч виїжджають із країни останніми тижнями.

Масовий вихід росіян розпочався після того, як Путін оголосив «часткову» мобілізацію. Вистоюючи по кілька днів у багатокілометрових чергах на прикордонних пунктах, ухилянти прагнуть потрапити до Грузії, Казахстану, Киргизстану, Монголії. Там вони планують перечекати «спецвоєнний» час. Або використовують ці держави як перевалочний пункт, щоб вирушити далі, в європейські (Німеччину, Францію тощо) або азійські країни (Вірменію, Азербайджан, Туреччину, Узбекистан, Єгипет, ОАЕ).

За останні десять років це вже третя хвиля міграції з Росії.

Перша хвиля пройшла 2014 року, коли Росія окупувала Донбас і Крим. Серед тих, хто виїхав, багато політемігрантів, а також айтішників, які переїхали до інших країн через низьке оподаткування. Друга хвиля сталася після 24 лютого. Одні виїхали, побоюючись переслідувань у зв’язку з «законом про фейки». Інші опинилися серед працівників російських підрозділів іноземних компаній, чиї центральні офіси вивезли своїх співробітників у нейтральні країни.

І ось тепер люди знову масово тікають від мобілізації. Серед мігрантів є незгодні з політикою Росії, але чимало не тільки «вати», а й прямих прибічників Путіна, неготових, утім, іти до війська. Видання «Верстка» на основі відкритих джерел підрахувало, що Росію залишило 355 тисяч осіб. Зі свого боку, Forbes пише, що з 21 вересня (початку оголошення мобілізації) з країни виїхало 700 тисяч громадян. І хоча частина росіян, які виїхали, — туристи, малоймовірно, що їх багато серед усіх тих, хто залишив Російську Федерацію за останні два тижні.

Найбільше росіян — близько 200 тис. — подалося в Казахстан. (При цьому міністр внутрішніх справ країни Марат Ахметжанов зазначив, що з країни виїхало 148 тисяч осіб, утім, не уточнюючи, куди). До Грузії з 21 по 30 вересня, згідно з даними МВС країни, прибуло ще 68 887 осіб. Але 3 жовтня заступник голови МВС Александр Дарахвелідзе повідомив, що останніми днями у Грузію потрапляє близько шести тисяч людей на день. Інакше кажучи, кількість росіян, які в'їхали до країни, може перевищувати 80 тисяч осіб.

Для Грузії та Казахстану, населення яких становить 3,7 і 17,7 мільйона осіб, відповідно, це величезна кількість мігрантів. Хоча частина їх від’їжджає в інші країни, вони все ж таки істотно змінюють соціальний і політичний ландшафт Грузії й Казахстану, створюють напруженість у суспільстві та загрожують безпеці цих держав. Адже річ не лише в бійках, які влаштовують п'яні росіяни в місцевих барах, у зростанні цін на житло та продукти харчування, у відкритих у цих країнах компаніях, які Кремль може використовувати для «сірого імпорту».

Багато мігрантів третьої хвилі виїхали з Росії не тому, що виступають проти війни: до 21 вересня ситуація, яку вони спостерігали по телевізору, їх більш ніж влаштовувала, й георгіївські стрічки з наклейками Z та V прикрашали їхні автівки. Вони вважають, що «Крим — наш!», вірять у геноцид росіян на Донбасі та підтримують «спецоперацію». Виїхати їх примусив страх опинитися на фронті, а зняти стрічки й наклейки — побоювання, що їм відмовлять у в'їзді. При цьому дехто з мігрантів уже встиг повоювати в Україні та скоїти воєнні злочини.

Приїжджаючи в Грузію чи Казахстан, росіяни зіштовхуються з тим, що, попри лояльне ставлення до ухилянтів влади, в населення цих держав — високий рівень національної самосвідомості. Крім того, у грузинів і казахстанців посилюється роздратування від збільшення кількості мігрантів із Росії та неготовності останніх інтегруватися до місцевих громад. Це вже спричиняє конфлікти. Згодом їх лише побільшає. Зокрема і з представниками української діаспори та біженцями.

Вже зараз у соціальних мережах поширюються відео, де жителі Грузії та Казахстану, чимало яких підтримують Україну, хворобливо реагують на вигуки росіян «Слава Росії!» і запитують приїжджих: «Чий Крим?» і «Чиї Абхазія та Південна Осетія?». З часом напруга лише зростатиме. І Росія може скористатися цим як приводом до втручання у внутрішні справи цих країн або навіть нападу на них заради «захисту російськомовних».

Експерти не виключають, що серед приїжджих можуть бути й агенти ФСБ, які не лише стежитимуть за російськими опозиціонерами, а й за потреби розхитуватимуть ситуацію.

Нагадаємо, що в індустріально розвинених північних областях Казахстану росіяни становлять до половини населення. А загалом у країні росіян — близько 15%. І багатьох із них дратує казахізація — розширення прав казахської мови та посилення впливу казахомовних кадрів у державному управлінні. З огляду на те, скільки разів російські політики вже загрожували Казахстанові (самі лише тексти експрезидента Дмітрія Медведєва чого варті!), у країні побоюються можливості російського вторгнення.

Страх, що Кремль вирішить повторити серпень 2008 року і вторгнутися в Грузію, великою мірою визначає й позицію офіційного Тбілісі, який демонстративно дистанціюється від Києва. При цьому страх спровокувати Москву призвів і до того, що останнім часом грузинська влада почала відмовляти у в'їзді до Грузії «хорошим росіянам» — незгодним із політикою Путіна. Але публічно грузинська влада заявляє, що не бачить жодних загроз у зв'язку з масовим приїздом ухилянтів до Грузії.

А ось грузинська опозиція та представники неурядового сектора — бачать. Як зазначила посол Естонії у Тбілісі Рійна Кальюранд, деякі грузинські партії заявили, що це анексія без танків. Тому опозиція пропонує запровадити для росіян коли не візовий режим, то «фільтр-бар'єр», аби знати, хто заходить на територію Грузії.

Хоча дві провідні країни — Німеччина і Франція — декларують готовність прийняти ухилянтів, у Євросоюзі все ж таки не мають наміру повторювати помилку країн Південного Кавказу та Центральної Азії й посилювати для себе потенційні загрози через зростання чисельності російської діаспори. 30 вересня Єврокомісія рекомендувала посилити візовий режим для росіян: «Країнам ЄС слід застосовувати суворий підхід, оцінюючи обґрунтованість поїздки. Це стосується і громадян Росії, які рятуються від мобілізації».

Утім, як заявив представник МВС Максиміліан Каль, у Німеччині, незважаючи на готовність надати притулок ухилянтам, рішення щодо цього ухвалюватимуть індивідуально, за результатами ретельної перевірки, з урахуванням конкретних обставин і аспектів безпеки: «Ми не повинні забувати про міркування безпеки, особливо щодо Росії. Ми завжди маємо дивитися (особливо це стосується військових), хто приїздить до Німеччини».

Схожої позиції дотримується й Париж: росіяни-ухилянти не будуть автоматично отримувати візи для перебування у Франції.

Найжорсткіший підхід обрали країни Балтії та Польщі, які ще до оголошення часткової мобілізації заборонили в'їзд росіянам із туристичними шенгенськими візами, незалежно від країни видачі. «З одного боку, є міжнародні норми, згідно з якими треба розглядати прохання про надання притулку. З іншого — треба розуміти, що більшість росіян не проти путінського режиму і не є прибічниками наших цінностей», — заявив міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс, накликавши критику з боку «хороших росіян».

Однак Євросоюз, на відміну від держав Південного Кавказу та Центральної Азії, все ж таки не має наміру відмовлятися від своєї політики, зробивши вибір на користь запобігання потенційним загрозам від збільшення кількості росіян у своїх країнах-членах.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю в Україні хмарна погода, де-не-де мокрий сніг
18:50
Картини Айвазовського, вилучені з маєтку Медведчука, можуть передати державі, а можуть... вкрасти
18:22
Рада ЄС затвердила 500 млн євро військової допомоги Україні і 45 млн для тренувальної місії
17:39
Вручено підозри посадовцям щодо відчуження землі в порту Чорноморськ
17:05
На Одещині оголосили підозри екс-віцегубернатору та головній фінансистці
16:32
Суд заарештував на 2 місяці ексзаступника міністра оборони Шаповалова
16:01
АМУ: Рішення суду щодо відсторонення мера Чернігова - загроза демократії в Україні
15:43
Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів Коломойського та Боголюбова
15:02
ДБР затримало «продавців» військовим продуктів за завищеними цінами. Відео
14:35
Прокурор Києва Кіпер провів новорічні свята з дружиною-росіянкою в Європі, — «Схеми»

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]