Масштабна демографічна криза чекає на Україну

|
Версия для печатиВерсия для печати

Більшість українців, що влаштуються за кордоном на роботу, можуть не повернутися. Тому, навіть за умови швидкого і масштабного процесу розбудови України, нас чекає величезне структурне безробіття.

Про це йдеться у статті видання Бізнес Цензор.

22 лютого Центр економічної стратегії представив результати аналізу міграції під час війни та наслідків, що міграція матиме для економік України та європейських країн-реципієнтів.

Одне дослідження базувалось на опитуванні біженців – користувачів роумінгу мобільного оператора "Київстар", що отримували СМС з пропозицією взяти участь в опитуванні і проходили анкету на сторінці дослідницької компанії InfoSapiens. Таким чином було опитано 1003 українців.

Друге дослідження проводив Нацбанк, базувалося воно на транзакціях мігрантів за картками українських банків.

За даними ООН, станом на середину листопада 2022 року, за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян – вимушених мігрантів. Із них близько 3 млн осіб перебувають у Росії та Білорусі.

В країнах Європи перебуває близько 4,5 млн українців.

Найбільше статусів тимчасового захисту біженцям з України – майже 1,5 млн – надала Польща, ще понад 1 млн – Німеччина і приблизно 450 тис – Чехія. Понад 100 тис українців зареєстровано також в Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції.

Згідно з опитуванням, 87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% цих жінок – працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту.

З чоловіком чи дружиною закордон виїхали тільки 17,3% опитаних біженців, самі – 13,3%;

Найбільше серед опитаних - 59,3% - виїхали за кордон з неповнолітніми дітьми.

Центр економічної стратегії умовно поділив біженців на чотири групи:

Перша група, так звані "класичні біженці" – жінки середнього віку із дітьми. Вони не дуже адаптовані до життя закордоном, не мають серед місцевих друзів, в більшості випадків не знають мову, не були закордоном до цього, але поки не можуть повернутись через питання безпеки для своїх дітей.

Друг група, так звані "трудові мігранти", які знають мову, схильні працювати в країні перебування, часто мають родичів закордоном, в більшості випадків задоволені життям в країні перебування, частіше до таких мігрантів відносяться мешканці із заходу України.

Третя група – так звані "професіонали", що не зацікавлені в перекваліфікації. Мають відносно комфортні умови перебування, фінансову подушку безпеки, друзів у країні перебування. Вони більш позитивно оцінюють до себе ставлення місцевих, проте одночасно ця група більше зацікавлена в поверненні додому.

Четверта група - люди з зони бойових дій, чия частка складає всього 16% від усіх українських біженців закордоном. Для них більш популярною країною є Німеччина, що надає високий рівень соцвиплат. З цієї групи мігранти далеко не усі адаптовані до життя закордоном, проте вони готові більше за інших робити активні кроки задля отримання роботи.

В більшості випадків їм більше подобається життя в Україні, вони готові повертатись навіть не до власного регіону України, а у безпечніший регіон (93%), якщо буде надана допомога із житлом. 85% готові повертатись в більш безпечний регіон України, якщо знайдуть добре оплачувану роботу.

Тому, на думку дослідників, при правильній позиції держави перспектива повернення людей цієї групи висока.

Найбільша кількість українських біженців, незалежно від країни їх тимчасового перебування, виїхала з Києва, Дніпропетровської та Харківської області.

За даними InfoSapiens, з Запорізької області закордон виїхала майже чверть усього населення регіону (24%), з Києва виїхало 20% мешканців, з Київської області - 19%, з Харківської -17%, з Дніпропетровської та Миколаївської областей – по 16%.

Натомість, із Луганської області до західних країн виїхав лише 1% населення. В той час як з найбільш безпечних, західних областей України, виїхали до 10% населення з кожної області. В більшості випадків мова про так званих економічних мігрантів.

До початку повномасштабного вторгнення значна частка респондентів могли дозволити собі купувати їжу, одяг, взуття та інші предмети, але на більш дорогі речі мали заощаджувати кошти (наприклад, щоб придбати нову побутову техніку, машину, квартиру).

Однак, після виїзду за кордон українським біженцям частіше доводиться економити: для 27,9% опитаних грошей повністю вистачає тільки на їжу, а 12% доводиться економити на харчуванні.

Витрати за кордоном

На початку повномасштабної війни левова частка витрат здійснювалася за рахунок заощаджень мігрантів в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки.

Проте, за інформацією Нацбанку, зниження залишків коштів фізосіб в українських банках впродовж перших місяців повномасштабної війни відбувалось лише за валютними рахунками, тоді як залишки на гривневих рахунках збільшувалися.

Це може бути пов’язано зі значним підвищенням заробітних плат військовослужбовцям та збільшенням їх чисельності, а також з виплатами за поранення/загибель військового.

Після перших місяців війни середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $9,9 млрд у березні – червні до $580 млн у липні – жовтні. Цьому сприяло отримання соціальної допомоги в країнах перебування, а також запровадження НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном.

Найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі до запровадження валютних обмежень, та в інших країнах, що мають спільний кордон з Україною, – Словаччині та Румунії.

Із запровадженням обмежень на зняття готівки загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Також знизилися обсяги операцій у торговельних мережах. Їх обсяги з пікового значення в травні у $770 млн впали до $560 млн у жовтні.

Найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за українськими картками здійснювалися у Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%).

Витрати українських мігрантів за кордоном позитивно вплинули для економік країн перебування. Дослідники констатують суттєвий вплив українців на роздрібні продажі. Українські мігранти призвели до короткочасного сплеску роздрібної торгівлі та приватного споживання в Польщі й Естонії, проте вже з червня їх обсяги повернулися на довоєнний рівень. Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні, що компенсував вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв.

Так, помітне зростання продажів у категоріях "одяг і взуття" (41,9% р/р проти 2,6% р/р у лютому) і "меблі, електроніка та побутова техніка" (2,8% р/р порівняно -4,4% р/р у лютому).

В інших країнах вплив українських мігрантів визначається як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Великобританія).

Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти (ураховуючи суттєву частку дітей – від 28% до 44% у різних країнах).

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова, за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2–2,3% більшим, ніж було передбачено в сценарії без міграції, у Німеччині – на 0,6–0,65%.

Загалом західні дослідження оцінюють вплив українських біженців на економіки країн перебування позитивно. Так, польська Strzelecki et al. (2022) досліджувала економічні наслідки трудової міграції українців у Польщу з 2013 до 2018 року. Збільшення робочої сили тоді становило близько 0,8% на рік, а внесок українських мігрантів у щорічне зростання ВВП – 0,5 в. п.

Використовуючи розрахунки ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) щодо внеску українських мігрантів у робочу силу європейських країн та оцінки Strzelecki et al. (2022) щодо їх впливу на зростання ВВП Польщі, Центр економічної стратегії зробив припущення щодо впливу українських мігрантів на економіки інших країн.

Так, додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1,2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0,8 в. п.

Попри позитивні ефекти присутності мігрантів є й пов'язані з ними виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині – понад 20% , у Чехії і Польщі – близько 18%, а у Єврозоні – до майже 10%.

Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн. Незважаючи на те що орендувати житло самостійно могла лише чверть біженців, у багатьох містах країн перебування ціна оренди суттєво зросла. Наприклад, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року.

Однак чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді від українських мігрантів очікують додатним, оскільки, на думку дослідників, українці активно інтегруються в європейський ринок праці.

Як вдалось українцям працевлаштуватись?

Поки попри оптимістичні оцінки наявні дані свідчать про помірну інтеграцію вимушених мігрантів у тамтешні ринки праці.

У вересні 2022 лише 28% біженців були працевлаштовані (UNHCR, 2022). У Німеччині в червні було зареєстровано більше 350 тис. українців, які шукають роботу, однак менше 10% знайшли роботу. Опитування ifo наводить цифру 22%.

У Франції було працевлаштовано близько 15% мігрантів, в Іспанії - 13% із 90 тис. українців -біженців працездатного віку.

Водночас у Польщі 1,2 млн мігрантів отримали номери соціального страхування і близько половини з них знайшли роботу. Переважно вони працюють у сферах з нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі – хоча значна частина біженців мала вищу кваліфікацію.

Статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати вплив українських мігрантів на ринок праці. Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року, проте жодних ознак структурних змін ринку праці немає.

У Польщі ж, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилося.

Таким чином, попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.

Наслідки для України

За словами заступника міністра економіки України Олексія Соболева, за минулий рік кількість зайнятих в Україні скоротилась з 15,6 до 12 млн осіб.

В 2022 році 2,6 млн осіб в Україні рахуються офіційно безробітними, у 2021 році таких нараховувалось 1,7 млн осіб.

За прогнозами Міністерства економіки, впродовж першого року після перемоги повернуться до України близько 3 млн біженців, впродовж другого року – 1,5 млн. Загалом повернеться 75% населення від тих, хто був змушений виїхати з України через війну.

"Це оцінки, не факт, не наші очікування. Це технічні речі, щоб далі будувати макропрогнози розвитку економіки", - пояснив Соболев.

За його словами, кожні 100 тис. осіб, що не повернулись до Україні, зменшують обсяг прогнозованого ВВП України на 0,5%.

"Ми точно знаємо, що після війни Україну очікує велика демографічна криза. В 2023 році коефіцієнт народжуваності прогнозується 0,8 на одну жінку. При нормальному відтворенні потрібен 2,2, щоб зберігати той рівень населення, що існує зараз", - розказав Соболев.

В той же час потреба у відбудові України оцінюється сотнями мільярдів доларів інвестицій і саме це фінансування буде найголовнішим чинником повертатись.

Чи готові українці повертатись?

Центр економічної стратегії проєктував повернення українців за різними сценаріями. Моделювали оптимістичний, середній та песимістичний.

За оптимістичним сценарієм повернуться в Україну 2,93 млн осіб, за песимістичним – 2,25 млн осіб, залишаться за цими сценаріями закордоном 860 тис. та 2,67 млн осіб відповідно. Тобто після війни повернуться від 46 до 76% осіб, що виїхали.

За висновками Центру, найбільш схильні повертатись люди віком 65+, найменше – 35-49 років.

"Те, що люди кажуть (під час опитування), що планують повертатись не означає, що вони повернуться назавжди. Під час спілкування з біженцями звучала думка, що я готова повернутись в Україну лише щоб провідати родичів, близьких, на певний час, тому потрібно скептично ставитись до цих цифр", - зазначає Дарія Михайлишина, позаштатна економістка Центру економічної стратегії, що займалась дослідженням українських біженців.

З іншого боку, чоловіки після війни зможуть виїхати закордон, щоб возз’єднатись зі своїми родинами і, за такими підрахунками, додатково може виїхати від 100 до 745 тис українців, що вже мають родичів закордоном.

Таким чином через "відтік мізків" Україна може втратити від браку робочої сили, споживчого попиту від 2,55% до 7,71% ВВП за рік неповернення біженців.

"Це короткострокові втрати. Якщо говорити про довгострокові, то треба пам’ятати, що половина біженців виїхали з дітьми, і коли ці діти виростуть, Україна недоотримає велику частину цього покоління, що буде великою проблемою для ринка праці", - говорить Михайлишина.

Що стимулюватиме українців повернутись?

Фактор безпеки є основним для українських біженців у питанні повернення на батьківщину, за ним йдуть економічні фактори – достойна оплата праці та вищій рівень життя.

Одразу після закінчення війни, за результатами дослідження Центру, готові повертатись близько 37% респондентів, близько 25% готові повертатись у різний час, наприклад, ще до закінчення війни, навесні 2023 року планують повернутися 12% учасників опитування.

"Потрібно співпрацювати з країнами ЄС, щоб повернути своїх громадян. Важливим меседжем буде те, що повернення українців - це спосіб допомоги Україні у післявоєнному відновленні. Чим більше українців повернеться, тим швидше буде це відновлення, буде зростати економіка, тим менше грошової допомоги партнерів ми потребуватимемо", - говорить Михайлишина.

З іншого боку, Україні треба створювати умови, особливо для людей з зони бойових дій, яким немає куди повертатись. Забезпечити швидку відбудову в постраждалих регіонах не лише житлових будинків, а й соціальної інфраструктури.

"Поки йде відбудова можна надати допомогу біженцям з зони бойових дій, щоб вони могли знайти житло, роботу в безпечніших регіонах України. Країни ЄС фінансують перекваліфікацію та адаптацію для ринку праці в ЄС, вони могли б так само фінансувати такі ж курси для інтеграції потім на український ринок", - пропонує Дарія Михайлишина.

Також Центр економічної стратегії пропонує тримати відкритим ринок праці ЄС для українців і після війни, щоб в них завжди лишалась можливість повернутись до ЄС і не було пов’язаних з цим побоювань перед поверненням в Україну.

Втім, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова сумнівається в доцільності відкритих ринків праці в ЄС.

"Щодо відкриття ринку ЄС я дуже добре бачу, що сталось з населенням Естонії та Литви – практично половина виїхала. Виїхали молоді, а люди старшого віку лишаються, їм треба чимось платити пенсії, надавати медичні та соціальні послуги. Це небезпечний крок. Ті люди, які реально влаштуються закордоном на роботу, яка їх задовільняє, боюсь, не повернуться", - каже Лібанова.

Особливо це стосується кваліфікованих втікачок від війни та тих, у кого є діти старшого шкільного і університетського віку.

"Навіть за умови швидкого і масштабного процесу розбудови України величезне структурне безробіття є неминуче. Перші роки буде величезний попит на будівельників, в нас з ними завжди буди проблеми, звідки вони візьмуться незрозуміло. Родини будуть возз’єднуватись за межами України, окрім кваліфікованих молодих жінок ми втратимо таких кваліфікованих активних чоловіків", - вважає Лібанова.

За словами економістки Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Марини Твердоступ, зараз українські біженці розглядаються як великий шанс, потенціал для Європи в контексті нестачі там кваліфікованої робочої сили.

"Не можна сказати, що Європа зацікавлена в тому, щоб українські біженці повертались, особливо кваліфіковані та молоді", - говорить Твердоступ.

За її словами, існує ризик, що після закінчення війни двостороннього діалогу щодо повернення українців у України та країн -реципієнтів не вийде. Може відбутись для України гірший сценарій, коли європейські країни намагатимуться затримати молоду та кваліфіковану робочу силу.

«Аргумент»


На цю ему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

18:11
Кримінальна справа Трампа: вирок встигне до виборів
17:56
Мародерство: фортифікації на Харківщині - в ОВА закривали очі на відсутність податків у договорах
16:08
Нові тарифи на енергетику: чому Уряд не дружить з головою
14:01
Мародерство: Миколаївська ОВА закупила колоди для укріплення фортифікаційних споруд втричі дорожче ринкових цін
13:14
Корвет "Гетьман Іван Мазепа" вийшов на перше випробування
12:14
Фортифікація має стати новою національною ідеєю
11:55
Шольц вже підтримує дозвіл Україні бити західною зброєю по території РФ, Байден "думає зняти заборону" на це − ЗМІ
10:06
НАБУ та САП розслідують розкрадання КП "Полтавапаливо". Організатор кримінальної оборудки - голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький
09:50
США відкрили завод з виробництва артснарядів для України
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 30 травня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]