На зустрічі з бізнесом Зеленський продемонстрував кричущу некомпетентність

|
Версия для печатиВерсия для печати

Вдень 29 червня в Офісі президента відбулася зустріч влади з українським бізнесом, під час якої Володимир Зеленський хотів почути, з якими проблемами стикаються українські підприємці під час повномасштабної війни та підготувати підприємців до повернення до довоєнного оподаткування. Крім президента, на зустрічі були присутні прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністерка економіки Юлія Свириденко, а також заступники голови ОП Ростислав Шурма та Олег Татаров.

Чому президент вирішив зустрітися з підприємцями зараз та про що, врешті-решт, вдалося домовитися, розповідає ЕП.

Чому зараз?

Напередодні зустрічі в Офісі президента Володимир Зеленський виступив із промовою у залі Верховної Ради. Серед порушених питань були й економічні.

"Наша мета – податкова без податківців, митниця без митників. Автоматичні цифрові процедури", – сказав президент України.

Ще одна теза, озвучена Зеленським – необхідність проведення податкової реформи. Щоправда, вже після перемоги, оскільки "у час такої війни й очевидної залежності України від співпраці з фінансовими донорами", країна собі цього дозволити не може.

"Україні потрібен новий податковий договір між державною і суспільством, реальна легалізація майна. Але коли Україна переможе... зниження податків має означати підвищену податкову сумлінність", – сказав президент.

Після презентації візіонерського бачення України після війни у Раді Володимир Зеленський вирішив детальніше обговорити його з тими, від кого напряму залежатиме майбутнє української економіки – українським бізнесом.

"Мета зустрічі була у тому, аби подивитися, чим зараз бізнес живе, які у нього є болі", – ділиться з ЕП співрозмовник в ОП. 

Представники бізнесу так само це бачили. У такому ж дусі, наприклад, передав зміст зустрічі ЕП і співвласник Monobank Олег Гороховський.

"Президент хотів почути зворотний зв'язок і з якими труднощами стикаються бізнеси під час війни. Активно реагував та роздавав розпорядження. Сказав, що низка ініціатив залежить від тих умов, які диктує МВФ, але те, що можна виправляти, вже зараз будуть виправляти", – зазначив бізнесмен.

Зустріч тривала близько півтори-дві години. Перед її початком у всіх присутніх відібрали телефони.

Серед запрошених на неї не було жодного представника великого олігархічного бізнесу. Водночас були представники іноземних компаній, бізнес-асоціацій, логістичної, аграрної, ІТ сфер тощо. Загалом 35-40 компаній та бізнес-асоціацій.

На зустрічі у Зеленського Олег Гороховський (Monobank), Василь Даниляк (концерн "Галнатфогаз", мережі АЗС "ОККО"), Філя Жебрівська (фармацевтичний виробник "Фармак"), Емре Караахметоглу (Onur Group, будівництво доріг)
ФОТО ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА 

"Це була дуже разюча різниця із зустріччю Зеленського з бізнесом, яка відбулася напередодні початку повномасштабного вторгнення росії (23 лютого 2022 року – ЕП). На сьогоднішній зустрічі були присутні компанії, які сплачують податки та працевлаштовують велику кількість українців, однак там не було ані Ахметова, ані Пінчука, ані інших олігархів", – повідомив ЕП один із представників бізнесу, який був присутнім на обох цих зустрічах з президентом.

На що скаржився бізнес?

Однією з тем, на якій під час зустрічі з президентом акцентували представники бізнесу була діяльність правоохоронців.

"Основні два ключових питання – робота податкової і нестабільна фіскальна політика і робота правоохоронців", – ділиться з ЕП генеральний директор будівельно-промислової групи "Ковальська" Сергій Пилипенко.

Підприємці скаржилися на те, що тиск правоохоронців на діяльність бізнесу останнім часом почав лише зростати. За даними Forbes, цьогоріч скарги підприємців на дії правоохоронців до Ради бізнес-омбудсмена почастішали більші ніж вдвічі, порівняно з попереднім роком.

"Ми говорили, що на цій зустрічі присутні люди, до яких правоохоронці приходили о сьомій ранку додому і це ненормально", – переказує один з учасників зустрічі з президентом.

"Бізнес, який нікуди не поїхав, продовжує працювати в Україні, сплачувати податки та створювати робочі місця взагалі не має бачити ані правоохоронців, ані купу перевіряючих органів, які приходять до нього часто по надуманих приводах", – зазначила виконавча директорка "СУП" Катерина Глазкова.

Концептуальна проблема полягала ще й у тому, що до бізнесу продовжують приходити усі силовики, а не лише Бюро економічної безпеки. 

"Більшість бізнесу схилялась до того, що є тиск на бізнес, при чому з усіх боків. Багато органів створено, але ми бачимо, що вони всі по колу займаються одним і тим самим", – додає Пилипенко.

БЕБ створювалося спеціально для того, щоб прибрати функції проведення обшуків у інших правоохоронців. Водночас наразі Бюро працює неефективно, а у деяких випадках також займається "кошмаренням" бізнесу, скаржилися президенту представники мережі кінотеатрів "Мультиплекс".

"Президент вислухав скарги, проте повідомив, що не може дати наказ правоохоронцям перестати "кошмарити" бізнес", – зазначило одразу двоє представників бізнесу, присутніх під час зустрічі.

За їхніми словами, Зеленський запропонував, аби функція проведення обшуків у бізнесу була лише у одного органу. При цьому, це не обов’язково має бути БЕБ.

"Він сказав, що особисто йому здається, що це має бути СБУ. Однак міжнародні партнери не зрозуміли б, якби функцію розслідування економічних злочинів знову повернули до цієї служби після того, як забрали її до БЕБ", – зазначив ЕП представник міжнародної компанії, який був присутній на зустрічі з президентом.

Деякі представники бізнесу, зокрема Американської торговельної палати, навпаки скаржилися на недостатню ефективність роботи правоохоронців. Зокрема, у напрямку боротьби з нелегальним ринком тютюнової продукції. Наявність останнього призводить до багатомільярдних збитків для бюджету.

Примітно, що на зустрічі з бізнесом був і Олег Татаров, який в Офісі президента відповідає за роботу правоохоронних органів, зокрема й БЕБ. Однак, за словами співрозмовників ЕП, Татаров на зустрічі мовчав, і ситуацію з "кошмаренням бізнесу" ніяк не коментував.

Окрім скарг на правоохоронців, під час зустрічі обговорювалася ще й робота АРМА. Так, представник однієї з компаній вказав на непрозорість конкурсів на управління конфіскованими у росіян активами.

Також бізнес підіймав питання ефективності роботи Державної податкової служби. Зокрема порушувалося питання блокування податкових накладних бізнесу, яке, за словами Глазкової із "СУП", продовжує залишатися масовим.

Під час зустрічі підприємці наводили приклади, коли ПДВ-накладні блокувалися навіть в межах однієї групи компаній, наприклад, через невірно обрані КВЕДи. 

У контексті роботи ДПС обговорювали й голову податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Співрозмовник ЕП з оточення Ростислава Шурми зазначив, що підприємці скаржилися на роботу депутата, зокрема його вплив на податкову. 

Натомість один із представників бізнесу, присутній на зустрічі, зазначив, що Зеленський не критикував Гетманцева, а сказав, що для нього головне, аби той "ефективно виконував свою роботу".

Що з податковими перевірками?

Крім скарг бізнесу на правоохоронців, підприємці порушувати питання законопроєкту №8401, який має повернути довоєнне оподаткування. Зокрема, законопроєкт скасовує спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від доходу, а також повертає податкові перевірки.

За словами присутніх на зустрічі підприємців та представників бізнес-асоціацій, щодо скасування режиму зі сплатою 2% питань та заперечень ні у кого не було. 

"Питання не стільки у ставках, скільки у передбачуваності податкового законодавства. Бо на початку року ми закладали у свої фінансові моделі одне оподаткування, а зараз потім воно скасовується, і ти вже маєш переходити на щось інше", – зазначила Глазкова.

Натомість щодо податкових перевірок розгорілася дискусія.

Одразу декілька представників бізнесу підтвердили, що під час зустрічі із Зеленським домовилися, що у законопроєкт №8401 внесуть зміни, якими продовжать мораторій на податкові перевірки для мікро- малого та середнього бізнесу, а для великого бізнесу відновлять лише планові документальні перевірки.

Водночас відповідні зміни українська влада ще повинна буде погодити з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ.

Що з податковою реформою?

Крім повернення довоєнного оподаткування, яке має відбутися вже з 1 серпня, влада і бізнес обговорювали глобальніші та амбітніші податкові зміни. Зокрема, Зеленський, як і під час свого виступу у парламенті на День Конституції, зазначив, що виступає за проведення в Україні податкової реформи. Однак статися це має вже після війни.

"Зачіпалося питання податкової реформи, зокрема згадувалася так звана "10-10-10" та інша "екзотика", на що президент сказав, що це зараз не на часі. Ця реформа не збільшить надходження до бюджету під час війни. Однак це питання буде обов'язково винесене після перемоги", – зазначив Пилипенко.

Декілька інших представників бізнесу, які були на зустрічі із президентом, зазначають, що Зеленський не конкретизував, що формат майбутньої податкової реформи буде саме "10-10-10".

"Ми погодилися, що антикорупційна податкова реформа буде вже після перемоги, але ставки податків можуть змінитися. Як саме виглядатиме ця реформа остаточно поки озвучено не було", – додає Глазкова.

Крім зниження ставок, податкова реформа передбачатиме ще й зміну адміністрування. Зокрема, Зеленський повторив бізнесу ідею створення "податкової без податківців, а митниці - без митників", але зазначив, що це буде не одразу, хоча до цього слід рухатися.

Які результати?

Серед результатів зустрічі – створення координаційної платформи, яку очолить Ростислав Шурма.

"Дуже важливо створити майданчик, на якому ми постійно говорили б. Тому що не можна роками накопичувати проблеми: ми їх просто не зможемо потім подолати", – зазначив Володимир Зеленський. Президент запропонував, аби такі зустрічі з бізнесом проводилися регулярніше. Наприклад, що пів року.

Загалом, представники бізнесу, які зустрілися із президентом, залишилися задоволеними результатами зустрічі, а також тим, що Зеленський вислухав наболілі проблеми.

Для самого президента було важливо донести свій меседж: подякувати бізнесу за те, що він продовжує працювати в Україні, сплачує податки та створює робочі місця.

"Для президента важливо було донести, що після війни дотації партнерів уже не будуть надходити у таких обсягах. І саме український бізнес стане основою економіки, тому йому потрібно працювати над тим, аби розвиватись та вкладати гроші в Україну", – зазначив представник однієї великої міжнародної компанії, який був присутній на зустрічі.

Вгорі: крім повернення довоєнного оподаткування, яке має відбутися вже з 1 серпня, влада і бізнес обговорювали глобальніші та амбітніші податкові зміни. ФОТО ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА 

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]