"Новодєл", гаражі й кури Павла Лебедя: ЗМІ розповіли про господарювання УПЦ МП у Києво-Печерській лаврі

Версия для печати

Майже ніколи Національний заповідник, розпорядник усієї території лаври, не знав, що будує московська церква і як це буде виглядати.

Про це розповів «Бабелю» заступник директора заповідника Костянтин Крайній.

Павло, як намісник лаври, і був головним ініціатором забудови монастиря — постійно хотів розширити парафію та збільшити заробіток, зводив готельні комплекси для вірян, семінарії та житло для студентів, які там навчалися.

У 2010 році перебудова лаври досягла такого масштабу, що ЮНЕСКО хотіло виключити  монастирський комплекс зі списку світової спадщини. Кілька разів у лавру з перевіркою приїжджала комісія, врешті у 2012 році ЮНЕСКО заплющило очі на нові будівлі. Після Революції гідності священники УПЦ МП стали менше будувати в монастирі, каже Крайній. Змінилася політична ситуація, лобісти церкви масово втекли в росію, а ті, що залишилися, не хотіли заступатися за неї через війну на сході та окупацію Криму.

Двоповерхову церковну крамницю побудували у 2012—2014 роках на місці клумби. Поряд з нею — Північна брама XIX століття, яку реконструювали без дозволу. У 2016 році Московський патріархат збільшив висоту арки, щоб могла проїхати вантажівка. Додав до брами велику маківку з золотими куполами та іконою посередині. Куполи за формою нагадують цибулину, як на російських церквах.

Ці три корпуси втиснуті між іншими історичними будівлями лаври. У 2011 році тут зсунувся ґрунт, заповідник провів укріплювальні роботи, і монахи вирішили тут щось побудувати. Дозволу у заповідника не питали — узаконити будівництво планували пізніше, але закінчили вже після Майдану і початку війни.

До початку XVIII століття монастир був одноповерховий, але згодом у ході забудови кількість поверхів збільшувалася, а за часів Московського патріархату висота будівель сягнула чотирьох поверхів.

Інша проблема — на перебудованих історичних памʼятках замість бань у стилі українського бароко зʼявилися куполи, за формою схожі на цибулини. А вони характерні для росії.

Брама — вхід на територію до Ближніх печер, памʼятка архітектури XVIII століття. У Другу світову війну її зруйнували під час обстрілів. У радянський час відновили такою, як була раніше — знизу арка, але без мозаїки та маківки. У 2016 році церква вирішила зробити браму красивішою. Виклали кольорову мозаїку на золотому тлі, яка не відповідає стилістиці монументального живопису лаври. А також добудували куполи. Тепер брама вища за сусідню будівлю XVIII століття — вхід у Ближні печери.

“Неспеціаліст цього й не побачить, бо одне блищить, інше також блищить. Але то був український стиль, з мазепинських часів, бані, які тут замальовував Тарас Шевченко. А тепер замість них такі, як у росії”, — говорить Костянтин Крайній.

36 новобудов монастиря не стоять на балансі заповідника. Щоб це сталося, той нещодавно звернувся у поліцію.

Якщо суд визнає перебудову монастиря незаконною, то треба вирішити — новобудови зносити чи реконструювати у стилі бароко. Другий момент — потрібно покарати винних у тому, що монастир змінювали. Крайній говорить, що це питання найближчих років і відповідей на них поки немає, як і грошей на відновлення архітектури.

До березня 2023 року намісник Лаври Павло приймав у своєму будинку на території монастиря відвідувачів. Поряд у саду на схилах він зробив вольєр, де тримав курей та пʼять павичів. Їх йому подарували понад вісім років тому. Коли заповідник розірвав договір оренди, найпершими митрополит вивіз птахів.

На місці цієї будівлі до 2004 року стояла невелика одноповерхова споруда — майстерня лаврських реставраторів. Монахи сказали керівнику заповідника, що хочуть відремонтувати будівлю — але знесли її і звели утричі більшу за розмірами, та ще й висотою у два поверхи.

Мур навколо лаври — архітектурна памʼятка. До нього добудували трапезну та кухню. Тепер мур сиріє і може зруйнуватися, тому їдальню треба зносити.

Ще 14 обʼєктів, які побудували на території лаври, це кіоски зі свічками та літературою, альтанка та металеві будки для охоронців на різних входах у лавру.

Гаражі прибудували до архітектурної пам’ятки — муру XIX століття. Охоронний пункт з металу впритул до муру.

До 2013 року на території Лаври працювала інфекційна лікарня. Намісник Павло добився, щоб її виселили з монастиря, бо йому «неприємно» бувати поруч з інфікованими на ВІЛ/СНІД. «Ви б хотіли, щоб біля вашої квартири був притон? Мені неприємно, що зі мною живе людина, яка гуляла і отримала ці хвороби, які тільки можна отримати. А я молюся, прошу в бога прощення, і щоб мене хтось нагородив тут, ходячи по території», — сказав Павло.

Сто років тому у лікарні була каплиця, Московський патріархат захотів її відновити, заповідник дозволив. Але замість маленької церкви у середині лікарні, монастир побудував там її на цілий поверх, поставив на даху купол, спотворив будівлю. Щоб повернути лікарні історичний вигляд, купол треба знести.

Костянтин Крайній каже, що російські імператори наказували знищувати в Києво-Печерській лаврі барокові розписи, бо вони їм не подобалися. Малюнки відбивали від стін молотками і замість них робили нові — в академічному петербурзькому стилі.

“Ми розуміємо, що ця тактика діяла протягом трьох століть — Російська імперія, радянщина, а тепер російська федерація через Московський патріархат вимивали нашу ідентичність, – говорить Крайній. – Лавра – памʼятка національного і світового значення. Коли я чую, що церква хороша, вона зробила теплу підлогу чи розширила ворота, дивуюся — якою ціною? Нічого, що це коштувало нам самобутності?” – зазначає заступник директора.

«Аргумент»

На цю тему:

• Новий очільник «Києво-Печерської лаври» детально розповів про «найбільш кричущу ситуацію» в заповіднику (ВІДЕО)
• Глава УГКЦ про ситуацію в лаврі: в цьому є провина як УПЦ МП, так і держави
• Самобуди, захоплення земель УПЦ МП: комісія виявила порушення в Почаївській лаврі
• Московські попи в Україні: домашній арешт Паші-Мерседеса