Проксі-патріарх: керівництво Болгарської православної церкви, схоже, перехопила ФСБ

Версия для печати

РПЦ радіє «зміні влади» у Болгарській церкві, яка стоїть перед новим розколом — там далеко не всі хочуть бути гібридною зброєю Москви.

Новим патріархом Болгарським – головою однієї з найбільших церков світового православ'я – став 30 червня 52-річний Даниїл (Ніколов). Він зайняв престол, що звільнився в день смерті патріарха Неофіта (13 березня). Данило має репутацію одного з найбільш промосковських ієрархів Болгарії. Проте голоси делегатів виборчого собору у Софії розділилися практично порівну. Чи зможе новий патріарх повернути Болгарську церкву в орбіту Москви чи така спроба призведе до масштабного розколу, подібного до того, що стався в Болгарії на початку 90-х? Про погляди нового першоієрарха та заплутану геополітичну позицію Болгарської православної церкви йдеться у статті видання novayagazeta.

Кульгава легітимність

Вибори патріарха Болгарського були таємними і відбувалися у Синодальній палаті Софії. 138 делегатів Церковно-народного собору, які прибули з 15 єпархій Болгарської православної церкви (БПЦ) і представляли 120 монастирів та понад 2600 громад, підходили до урн і кидали в них бюлетені. Процедура транслювалася у прямому ефірі. З трансляції видно, що до скриньок підійшли всі 138 ієрархів, священиків, ченців та мирян, обраних та прибулих на собор. Однак рахункова комісія оголосила такий результат другого туру голосування: 69 голосів – за митрополита Відінського Даниїла і 66 голосів – за митрополита Ліканського Григорія.

Куди поділися ще три - вирішальні! - голоси? Про визнання будь-яких бюлетенів недійсними рахункова комісія не заявляла.

І це ще не все. Згідно зі статутом БПЦ, обраним у другому турі вважається кандидат, який набрав більшість голосів учасників собору. Але 69 - це не більшість від 138, а рівно половина! У першому турі Даниїл значно поступався фавориту патріаршої гонки — проконстантинопольському (і, відповідно, прозахідному) митрополиту Врачанскому Григорію, місцеблюстителя патріаршого престолу (51 проти 64).

За словами професора канонічного права Софійського університету Дільяна Ніколчева, процедуру було порушено і на ранньому етапі — синодального затвердження кандидатів. Кандидатура Даниїла пройшла фільтр лише 9 членів синоду, замість необхідних 10, і не могла бути допущена навіть до першого туру.

Спірна легітимність нового патріарха Болгарського - міна, закладена під його престол. Шестимільйонна БПЦ сьогодні, на третій рік ізоляції РПЦ від більшості церков світового православ'я, дуже поляризована. Будь-яка необережна дія чи слово «юридично спірного» патріарха викличе розкол БПЦ — за тими контурами, які вже було накреслено її масштабним розколом 1992 року. Тобто за контурами політичними.

Новий патріарх Болгарський Даниїл (Ніколов). Фото: AP / TASS

Інтронізацію новообраного патріарха в Софійському соборі Олександра Невського провели із дивовижною поспішністю — за кілька хвилин після оголошення результатів голосування. На ній було присутнє політичне керівництво країни і цар Симеон II, який обіймав у 2001-2005 роках посаду прем'єр-міністра Болгарії. Він стояв в оточенні почесної варти біля підніжжя царського трону, що зберігся в соборі, і сам вид «живого царя», здавалося, підтверджував легітимність Даниїла.

Константинопольський патріарх Варфоломій, який прибув напередодні в Софію, явно робив ставку на іншого кандидата, сухо привітав Даниїла, нагадавши про першість Вселенського престолу Константинополя. На першу патріаршу літургію Даниїла 1 липня Варфоломій не прийшов.

Константинопольський патріарх Варфоломій. Фото: Zuma\TASS

Відлуння прийдешніх настроїв у БПЦ долинули із Црногорського монастиря під Софією. Його настоятель, архімандрит Ніканор заявив, що позиція нового патріарха з питання бойових дій в Україні не дозволяє йому служити під омофором Даниїла. Які ж погляди нового патріарха та який життєвий шлях його до цих поглядів привів?

Рівняння на Москву

Даниїл (у світі — Атанас Ніколов) народився 1972 року в нерелігійній родині у гірському містечку Смоляні на півдні Болгарії. У Софійському університеті почав вивчати англійську філологію, але невдовзі перевівся на богословський факультет, а потім і зовсім кинув навчання, поїхавши до віддаленого монастиря на кордоні з Грецією. Лише за кілька років, будучи ієродияконом, заочно закінчив богословський факультет. У 2008 році став єпископом Драговітійським, вікарієм Неврокопської єпархії, а у 2010 році відправлений на служіння до Американо-Австралійської єпархії, яку мав згодом очолити. Але від подальшого служіння за кордоном ухилився і 2018 року очолив Відінську єпархію на північному заході Болгарії, ставши митрополитом.

На цій посаді запам'ятався поїздками до Москви без санкції синоду та патріарха БПЦ, а також розлогим посланням на тему СВО, розісланим духовенству єпархії у листопаді 2022 року.

У посланні Данило засудив політиків і церковних діячів, які «сіють ненависть до однієї з сторін, що воюють». Він прямо звинуватив Україну («країну, яку зараз виправдовують») у «розпалюванні пристрастей ненависті та ворожнечі», «у тому числі до початку воєнних дій у лютому». А також дорікнув США («третю країну») у «фінансуванні, проведенні підривної діяльності та скоєнні державного перевороту в тій самій Україні». Така позиція йшла врозріз з офіційною точкою зору БПЦ, вираженої патріархом Неофітом вже 24 лютого 2022 року, яка збігалася з позицією болгарської влади, яка надає підтримку Україні.

Антиукраїнські нотки звучали вже в інтерв'ю Даниїла 2018 року, одразу після його обрання на Відінську кафедру. Тоді він назвав об'єднавчий собор представників трьох гілок українського православ'я, зібраний під егідою Константинопольського патріархату, «радою безбожних». І заявив, що такий собор «не лікує розкол серед віруючих України, а поглибить його».

Показово, що на своїй першій літургії у новому сані 1 липня Даниїл згадав повний титул єдиного закордонного патріарха — Кирила. Того ж дня до Софії прийшло вітання голови РПЦ, який висловив надію на зміну курсу БПЦ за нового предстоятеля: «Віримо, що в славну багатовікову історію відносин між нашими Церквами Вашою Святістю будуть вписані й нові світлі сторінки».

На інтронізації Даниїла Україну представляв Білоцерківський митрополит Августин (Маркевич), прихильник Московського патріархату, нагороджений російськими орденами Дружби та Пошани. Представників автокефальної Православної церкви України (ПЦУ) на урочистості не було допущено, хоча в період міжпатріаршества місцеблюститель митрополит Григорій робив кроки зі зближення БПЦ з ПЦУ (ієрархи обох церков, зокрема, послужили за літургією в Константинополі/Стамбулі).

Тіні гебешних предків

Основним приводом для масштабного розколу БПЦ у 1992 році було відкриття архівів про участь компартії у призначенні патріарха Максима у 1971 році та про співпрацю низки ієрархів із болгарськими та радянськими спецслужбами. Шість митрополитів і кілька єпископів оголосили тоді патріарха Максима скинутим і утворили «альтернативний» синод, обравши своїм патріархом Пимена. У 1998 році спільними зусиллями Константинопольського та Московського патріархатів цей розкол загалом було подолано, але «тема КДБ» залишається актуальною для БПЦ (як і для влади Болгарії) донині.

Наприклад, під час публічного конфлікту патріарха Кирила (Гундяєва) з урядом Болгарії під час останнього візиту глави РПЦ до цієї країни у березні 2018 року віце-прем'єр Валерій Симеонов назвав його «другорозрядним агентом радянського КДБ», який зробив мільярди на торгівлі цигарками.

У своєму слові при інтронізації Даниїл віддав належне ставленику компартії патріарху Максиму, заявивши, що своїм «суворим дотриманням церковного порядку» той зберіг єдність церкви. Даниїл пообіцяв наслідувати його приклад, «у тому числі у відносинах Церкви з державними та громадськими установами». Колишній Американо-Австралійський митрополит БПЦ Йосип, чиїм вікарієм служив Даниїл в 2010-2018 роках, згідно з опублікованим урядом Болгарії секретним досьє комуністичних часів, протягом дев'яти років працював сексотом КДБ НРБ.

Митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв). Фото: Валерій Шаріфулін / ТАСС

Досі незрозуміло, з якою метою Даниїл регулярно їздив до Москви і консультувався там із митрополитом Іларіоном (Алфєєвим), а також із представниками російської влади. Під час торішнього конфлікту навколо подвір'я РПЦ у Софії, де болгарські спецслужби, за їхніми заявами, «розкрили резидентуру російських спецслужб», Даниїл пішов проти синоду БПЦ, обстоюючи московську думку.

25 вересня патріарх Неофіт призначив до «російського» храму Св. Миколи кліриків БПЦ, посилаючись на те, що всі православні храми на території Болгарії, які перебувають у спілкуванні зі світовим православ'ям, перебувають у юрисдикції БПЦ. Посольство РФ заявило тоді, що вважає храм власністю Росії, і богослужіння в ньому було припинено за розпорядженням посла Елеонори Митрофанової. Посла Болгарії тоді навіть викликали до МЗС РФ, де натякнули на закриття подвір'я БПЦ у Москві у разі призначення болгарських священиків до «російського» храму в Софії. У розпал конфлікту, який закінчився компромісом і призначенням у Софію нового представника РПЦ, Даниїл висловлював протест проти видворення з країни архімандрита Вассіана (Змєєва) та двох інших кліриків Московського патріархату, яких влада Болгарії підозрювала у шпигунстві.

БПЦ Московського патріархату

"Російські брати створили [за ці два роки] власну, паралельну церкву", - так підсумував процес дезінтеграції світового православ'я архієпископ Австралійський Макарій (Константинопольський патріархат). Раніше сам Вселенський патріарх Варфоломій різко критикував свого колишнього московського побратима Кирила за беззаперечне служіння владі та пропаганду доктрини «російського світу». Віддаючи належне багатовіковій історії російського православ'я, в якій були й світлі сторінки, Варфоломій називав цю доктрину «єрессю», що призвела до руйнівних наслідків.

Зі свого боку, РПЦ офіційно перервала канонічне спілкування з Константинопольським патріархатом, Олександрійською православною церквою та частиною ієрархії Кіпрської та Елладської православних церков. Практично заморожені контакти РПЦ із Румунською, Албанською та Чехо-Словацькою церквами. Та якщо коротко говорити, весь православний світ за межами РПЦ відкинув її новий культ, лише ступінь експресії є різним.

У березні-квітні 2022 року велася підготовка до нового Всеправославного собору чи хоча б Саміту пентархії (зборів предстоятелів давніх та найавторитетніших православних церков), щоб офіційно засудити «лжевчення» патріарха Кирила та його послідовників. Але запал поступово пройшов, емісари Московської патріархії, подолавши санкційні і візові бар'єри, що виникли, знову почали роз'їжджати по помісних церквах, а подекуди (наприклад, у Сербії чи Ізраїлі) навіть відновлювати фінансову допомогу по церковній лінії. Сьогодні карта світового православ'я виглядає вже строкатіше, ніж у перші місяці СВО.

Традиційно головного союзника РПЦ у світовому православ'ї — Сербський патріархат сьогодні очолює патріарх Порфирій, який до свого патріаршества служив у Хорватії. Він кілька разів зустрічався з українськими біженцями, надавав їм усіляку допомогу та навіть очолював мирну ходу в Белграді.

Але з відновленням фінансової допомоги Сербському патріархату з Москви риторика Порфирія стала більш обтічною.

Непримиренною залишається позиція Румунського патріархату — вона помітно впливає на настрої у Православній церкві Молдови, яка номінально ще не відокремилася від Московського патріархату, але ментально близька до Румунського. Минулої осені Кишинівський митрополит Володимир направив патріарху Кирилу щось подібне до ультиматуму, нагадуючи, що духовенство та миряни Молдови не можуть у нинішній геополітичній ситуації залишатися заручниками надто прямолінійної позиції Московського патріархату. У Молдові посилився процес переходу священиків і громад в Бессарабську митрополію Румунського патріархату, якою явно опікується нинішня проєвропейська влада країни.

За таких розкладів БПЦ з новим промосковським патріархом має шанси перетворитися на проксі-церкву РПЦ, за допомогою якої Москва активніше позначатиме свою присутність на міжнародній церковній арені та збільшуватиме вплив — принаймні у сфері пропаганди. Як зазначала «Нова», уявити собі візити патріарха Кирила до якоїсь «братської помісної церкви», навіть до найближчої Москви Сербської, сьогодні неможливо. Тому затребуваними стають «гібридні» інструменти спроб впливу на християнський світ, який сповіщає заповіді «Блаженні миротворці».

Зображення вгорі: патріарший виборчий собор Болгарської православної церкви (БПЦ) обрав митрополита Відинського Даниїла (у центрі ліворуч) патріархом Болгарським та митрополитом Софійським. Фото: AP / TASS

«Аргумент»

На цю тему:

• Інформаційні ресурси упц (мп) поширюють тези російської пропаганди про «нелегітимність» Президента України, це свідома антиукраїнська діяльність
• Антиукраїнська діяльність: на Волині сектанти упц (мп) зачинили храм перед труною з полеглим воїном, а на Буковині зривали молебень за Україну
• Кураж агентури ФСБ: митрополит Новокаховської єпархії упц (мп) отримав паспорт рф, а на Волині московитський піп не хотів виходити з авто, щоб вшанувати полеглих Героїв
• Диверсія: апарат ВР - тобто Руслан Стефанчук - умисно затримує оприлюднення проєкту заборони упц (мп) до другого читання
• упц (мп) вшановує російського імператора в час війни
• У Києві затримали священника УПЦ МП, який закликав до зриву мобілізації (ФОТО)
• Кто и как поддерживает УПЦ (МП)? 
• Церковь врага: как УПЦ МП влияет на украинцев
  
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 1: Запорожская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 2: Сумская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 3: Одесская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 4: Житомирская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 5: Винницкая епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 6: Харьковская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 7: Белоцерковская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 8: Днепропетровская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 9: «Крымнаши» епархии
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 10: Херсонская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 11: Луганская епархия).
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 12: Северодонецкая епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 13: Ровеньковская епархия
• ЧВК и террористы на службе УПЦ МП. Часть 14: Донецкая епархия. Пособники