Провал уряду Шмигаля під час "зернової кризи" поставив на межу виживання ключову галузь економіки

Версия для печати

Якщо політика уряду України не зміниться, можна сміливо говорити про фактичне зведення торговельної стіни на західному кордоні.

Про це йдеться у статті видання Цензор.НЕТ.

Єврокомісія і Польща досягли домовленості щодо заборони імпорту з України п’яти сільськогосподарських продуктів. До цього результату сторони прийшли без залучення України, напад росії на яку, власне, і став формально приводом для "зернової кризи" в Європі. Такий підсумок кількатижневої турбулентності – закономірний результат відверто провальної політики уряду України і особисто Дениса Шмигаля, який у відповідальний для ключової галузі момент вирішив самоусунутися від вирішення кризи.

Попри запевнення, жодного змагання, а тим більше битви за національні інтереси не відбулось, і справа невідворотно йде до серйозної та тривалої заборони на імпорт всього продовольства з України до країн ЄС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 28 квітня повідомив, що вже досягнуті домовленості з ЄС щодо заборони імпорту низки українських агропродуктів. Як повідомляє видання RMF FM, йдеться про заборону на імпорт з України кукурудзи та зернових, культур, імпорт яких, як вважають у польському уряді, призвів до дестабілізації на польському ринку. Угода включає зобов'язання Польщі та інших країн відмовитись від однобічних блокад імпорту продовольства з України. Натомість вони будуть замінені на безпрецедентну заборону на рівні всього Європейського союзу на імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та олії.

Для України те, що польські ЗМІ називають "компромісом між Єврокомісією та Польщею", означає фактичне припинення постачання ключових позицій агропродукції на європейський ринок, що в умовах хиткого і непевного функціонування морського зернового коридору є фактично вироком для аграрної галузі. Частину продукції, яка не буде продана, доведеться знищити, або вона сама пропаде. В умовах стрімкого падіння ВВП країни, яка бореться з неспровокованою агресією, удар по основному джерелу валютних надходжень – аграрній галузі – є фактично диверсією проти всієї економіки. Девальвація національної валюти, втрата робочих місць і податкових надходжень – лише вершина цього айсберга, на який веде Україну Шмигаль і його команда.

Уряд, схоже, не надто докладав зусиль для врегулювання питання ембарго. Україна не заявила про свою позицію та не наполягала на вирішенні питання із аграрним імпортом в інтересах своїх виробників. Водночас, в уряді кажуть, що потенціал українського експорту з 1 липня 2023 року по 30 червня 2024 року становитиме понад 40 млн тонн зернових. Як вивезти такий обсяг продовольства, якщо домовленості, досягнуті в Брюсселі, набудуть чинності?

Польща без санкцій, фермери – без проданого зерна

Ще буквально напередодні, 26 квітня, в Кабміні Шмигаля заявили, ніби "Україна і Європейський Союз працюють над спільним вирішенням питання щодо скасування Польщею заборони на імпорт українського зерна і продовольства" і що в пріоритеті - збереження взаємовигідної співпраці. "Сподіваюсь, що у найближчі дні ми це питання врегулюємо. Це рішення ми вже виробили завдяки зусиллям української сторони, Європейського Союзу, Брюсселя і активного діалогу з Польщею та іншими країнами, які говорять про обмеження. Залишилось довести це до кінця, щоб це було прийнятним для Республіки Польща. Це не питання додаткових поступок, це питання з’ясування реальної ситуації на ринку Польщі, адже вона далеко не така погана, як вони пояснюють для медіа", - зазначив заступник міністра економіки України - торговий представник України Тарас Качка.

Утім, не так сталося, як гадалося. Наразі в угоді йдеться про заборону ЄС на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та олії. Польські ЗМІ зазначають – для Польщі це дуже вигідно, адже саме на ці культури припадають 90% всього імпорту з України. Ще одне досягнення поляків (і провал української сторони) - завдяки цій угоді, яка замінює польську заборону на рішення ЄС, Польща уникне процедури санкцій з боку ЄС за порушення умов угоди про зону вільної торгівлі з Україною. Тобто фактично "проторовано" стежину, за якою одностороння ініціатива однієї країни порушувати усталені правила залишається безкарною.

Небезпека нової угоди в тому, що заборона легалізована для п’яти країн ЄС, проте можливе і подальше розширення цього переліку країн, які вважатимуть українську агропродукцію "зайвою". "Тепер ці п'ять країн мають рішення, якому позаздрять інші країни. Вже чути, що вони також хочуть захистити свій ринок від імпорту з України", - цитують польські ЗМІ тамтешнього дипломата. Натомість в українському уряді не зроблено жодних кроків, щоб дійсно повернути ситуацію в розумне русло – спрямувати перемовини в бік національних інтересів України, яка потерпає від російських обстрілів, і в цей складний час вимушена ще й втрачати експортні ринки у дружніх країнах.

Чи має право Євросоюз забороняти українську агропродукцію?

Юристи пояснюють: рішення Польщі, Словаччини та Угорщини щодо заборони імпорту української аграрної продукції суперечать, передусім, Договору про ЄС, оскільки країни-члени ЄС не мають права одноосібно приймати рішення з питань торговельної політики, зазначені питання належать до компетенції наднаціональних органів країн-членів ЄС. Крім того, зазначені обмеження суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС в частині лібералізації торгівлі, зокрема, суперечать положенням Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 від 30.05.2022, відповідно до якого були скасовані мита та кількісні обмеження (квоти) щодо українського імпорту.

"Важливо зазначити, що відповідно до цього Регламенту, ЄС скасував обмеження щодо постачання української продукції за умови, що Україна дотримуватиметься правил походження товарів, не застосовувати обмеження щодо продукції з ЄС та дотримуватись демократичних принципів. У вказаному Регламенті передбачено право ЄС поновити застосування імпортних мит щодо ввезення певного українського товару у разі, якщо імпорт цього товару здійснюється на таких умовах, які спричиняють або загрожують спричинити серйозні труднощі для виробників ЄС подібних товарів", - пояснив Андрій Терещук, радник юрфірми "Ілляшев та Партнери". Але ЄС поки не запроваджує мита, а запроваджує заборону на імпорт української агропродукції, хоча невдовзі можуть бути і мита (і це ще одне "досягнення" уряду Шмигаля – фактично вітчизняний експорт опиняється під безпрецедентним подвійним прицілом).

Врешті це все може вилитися у подальші обмеження для України на імпорт в ЄС вироблених у нас товарів не лише продовольчої, але й промислової групи. "Якщо аналогічні заборони повторюються в інших державах, це може створити небезпечний прецедент, що дозволяє країнам-членам ЄС приймати інші незалежні рішення на основі їх національних потреб. Сьогодні - це зерно та сільське господарство, завтра - це може бути більш складною темою", - каже Андрій Терещук.

Чому Денис Шмигаль та його команда провалили зернову угоду

Небезпека нових домовленостей в тому, що ЄС може невдовзі запровадити захисні застереження до будь-якої української продукції. В польських ЗМІ зазначають, що замість розширення списку із забороною на ввезення на такі продукти, як молоко, птиця чи яйця, ЄК проведе перевірочне розслідування. Насправді це означатиме, що на вказану продукцію можуть запровадити мита, що фактично збільшить її вартість на європейському ринку, тобто, призведе до стрімкого падіння продажів там.

"Уряд Польщі, в першу чергу, дбатиме про інтереси поляків, уряд Словаччини — про інтереси словаків, і навіть угорський уряд дбатиме про інтереси угорців. Чомусь мені здається, що український уряд злегковажив і не прорахував своєчасно цю проблему", - каже експерт аграрного ринку Михайло Апостол.

Це почалося вже на перших етапах, коли пропозиція Польщі супроводжувати українське зерно конвоями була цілком нормально сприйнята урядом. А на переговори, від яких залежить без перебільшення майбутнє економіки, – відправили делегацію рівня міністра. В той час як голова уряду мандрував світами.

"Україна явно поспішила, намагаючись вирішити проблему на національному рівні - хоча при цьому мала всі підстави звертатися по допомогу в Брюссель. В результаті, слабшу переговорну позицію побачили інші країни і Єврокомісія. І зараз переговори про "зернову кризу" в ЄС проходять взагалі без України", - йдеться у статті на "Цензор.НЕТ". Автори матеріалу наголосили: на жаль, Україна у переговорах не використала низки "козирів", серед яких – пояснення, що експорт з України важливий, адже дозволяє країні виживати під час повномасштабної агресії з боку Росії, і чим більше заробляє економіка України, тим менше потребує зовнішніх вливань від партнерів.

Цікаво також, що у ЄС загалом продовжують схвально відгукуватись щодо майбутнього вступу України до ЄС. Проте неясно, якими тоді будуть наступні заборони Європи на імпорт з України, адже навряд чи протягом кількох років, коли Україна готуватиметься до членства, у країнах ЄС дивним чином зникне аграрне лобі або субсидії фермерів. Якщо політика уряду України не зміниться, можна сміливо говорити про фактичне зведення торговельної стіни на західному кордоні.

Фото: AFP

«Аргумент»

На цю тему:

• Як Денис Шмигаль повністю програв "продовольчу кризу" Євросоюзу
• Чому у ЄС не раді українському зерну, і це - не суто ринкове питання
• ЄС готує надзвичайні обмеження на імпорт зерна з України - FT
• Польща дозволила транзит української аграрної продукції, але не експорт