путін під ковпаком: як price cap на нафту з росії вдарить по її економіці

Версия для печати

«Становий хребет» російської економіки — нафтова галузь — вступила в смугу неприємностей, і ці неприємності вже почали позначатися на доходах федерального бюджету. Хоча частина статистики в росії зараз закрита для ознайомлення, дані із незалежних джерел показують, що ситуація стрімко погіршується.

Про це йдеться у статті видання The Insider.

Крах нафтової галузі

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), доходи від нафти в серпні скоротилися на $1,2 млрд. проти липневого показника $19,9 млрд. за рахунок зниження цін, незважаючи на деяке збільшення обсягів продажів. Російську нафту поспішають купувати, поки в грудні не набула чинності заборона, оголошена Євросоюзом (і підтримана США), тим більше, що вона торгується зі знижкою приблизно $20 за барель проти ціни сорту Brent. Що ж станеться, коли розпочнеться заплановане ембарго?

Прогнози обсягів російської нафти, яка зникне з ринку із грудня, звучать різні. Так, один із газпромівських аналітиків, який нещодавно залишив рідну компанію і переселився в Америку, схоже називає цифру 6 млн барелів на добу — практично повний експорт нафти та нафтопродуктів із росії за мінусом китайських маршрутів. Сенс таких прогнозів — налякати Захід катастрофічними бідами, які обрушаться на нього через санкції, введені проти росії, — такі як дике зростання цін на енергоносії та дефіцит енергопостачання.

З іншого боку, якщо вірити передбаченням МЕА, паніка не має причин і має скоріше пропагандистський характер. Втрати європейського нафтового ринку внаслідок ембарго на російську сиру нафту, стверджує агентство, становитимуть приблизно 1,4 млн. барелів на добу, що неважко компенсувати підвищенням видобутку в інших країнах. До цього треба додати скорочення постачання російських нафтопродуктів, але все одно ніяких 6 млн барелів не виходить.

А ось для росії очікувані втрати стануть найсильнішим ударом. Якщо європейське ембарго разом із раніше введеним ембарго з боку США та Великобританії набуде повної сили, росія, як ми підрахували з колегами в агентстві RusEnergy, втратить 51% експорту сирої нафти та до 57% експорту нафтопродуктів. А оскільки значна частина вітчизняних нафтопереробних заводів займається виробництвом саме експортних продуктів — таких як мазут у величезних кількостях і прямогонний бензин (нафта), то втрата цього ринку призведе до відмов переробників від сировини, а потім по ланцюжку до скорочення або зупинки видобутку на промислах. Це вже схоже на крах цілої галузі. Видобуток за цим сценарієм скоротиться не менше, ніж наполовину. Постраждають і доходи бюджету, і компанії, які обслуговують нафтовики.

Купувати – але дешево

Грудневого ембарго, зважаючи на все, вже не уникнути. Однак, як казали у старих жартах, можливі нюанси. Один із них — гучна пропозиція встановити верхній кордон ціни (price cap) на нафту з росії.

Міністри фінансів країн «Великої сімки» домовилися на початку вересня вжити додаткових заходів, щоб обмежити прибутки росії від експорту нафти. Дотримуючись формулювань у прийнятому міністрами документі, зазначимо, що нові санкції зводяться до заборони на «послуги, що забезпечують у глобальному масштабі морське транспортування нафти та нафтопродуктів російського походження» за ціною, вищою за певний рівень.

Формулювання це потребує пояснень. По-перше, націленість на морські перевезення по всьому світу зумовлена ​​тим, що на російський нафтоекспорт до низки країн заборона вже накладена. На початку червня Євросоюз ухвалив так званий «шостий пакет» санкцій, який наказує членам ЄС із грудня припинити імпорт із росії сирої нафти, а з березня наступного року — і імпорт нафтопродуктів. Тимчасові винятки зроблено для кількох країн, які не в змозі відразу покінчити із залежністю від російських поставок, і погоди ці дрібні споживачі не роблять. Сполучені Штати та Великобританія запровадили ембарго на закупівлю нафти та нафтопродуктів із росії ще раніше. Тепер, на думку «Сімки», настав час зайнятися танкерами, які йдуть із росії на інші ринки.

По-друге, ініціатори цих заходів виявили розуміння того, що повна заборона торгівлі цим товаром стала б покаранням не тільки для росії, а й для низки країн-покупців російських енергоносіїв. Придбати таку нафту нікому не забороняється, вирішили вони, але ціна купівлі має бути обмежена так, щоб кремлівська влада не могла використати ці доходи для фінансування військових дій. Іншими словами, отримувати Москва буде так мало, що виторг ледве покриє собівартість видобутку та транспортування.

Сенс нової санкції визначений у випущеному 9 вересня Міністерством фінансів США «Попередньому керівництві щодо здійснення політики морських послуг і пов'язаних з ними винятків для російської нафти, що перевозиться морем» (Preliminary Guidance on Implementation of Maritime Services Policy and Related Price Exception for Seaborne Russian Oil).

Фоном для всієї схеми стає повне ембарго на морські перевезення російської сирої нафти з 5 грудня цього року та російських нафтопродуктів з 5 березня 2023 року. А далі сформульовано головний виняток із цього ембарго — для товарів, що постачаються за ціною, відповідною чи зменшеною порівняно з якоюсь «стелею», розмір якої ще потрібно уточнити. Купуєте нафту або мазут нижче за цю граничну ціну - ніяке ембарго для вас не закон і ніякі покарання вам не загрожують.

У документах «Сімки» та американського Мінфіну йдеться, що цінова «стеля» визначатиме на основі консенсусу за підсумками технічних консультацій у рамках коаліції країн, згодних із запропонованою схемою. Посада «координатора» схеми буде ротаційною. При цьому США збережуть повну заборону на імпорт нафти та нафтопродуктів з росії, за якою ціною їх не пропонували б.

Обійти санкції не вдасться

Від учасників угод, зокрема і зажадав від посередників чи страхувальників, вимагатимуть документованих доказів ціни, за якою купуються ці російські товари. У Сполучених Штатах за дотриманням умов угод слідкуватиме OFAC — Управління контролю за іноземними активами при Міністерстві фінансів, якому довірені повноваження щодо санкцій.

На цей момент відомі дати, в які включається заборона на танкерне транспортування нафти та нафтопродуктів із росії по всьому світу. Залишається незрозумілим, які країни-покупці погодилися чи погодяться брати участь у запропонованій коаліції та чи братимуть участь у контролі за цінами партнери за конкретними угодами та численні страхові компанії. Зрештою фінансові умови багатьох контрактів просто не розголошуються: це нормальна практика бізнесу.

Адмініструвати запропоновані винятки із ембарго надзвичайно складно. Не випадково Мінфін США у своєму «попередньому керівництві» великі надії покладає на «стукачів», тобто на фізичних чи юридичних осіб, які не беруть участі в угодах, але здатні отримати хоча б непряму інформацію про їх цінові параметри. У виконанні завдань ембарго мають допомогти страхові компанії, оскільки до 90% морських перевезень нафти страхується фірмами США та Європи.

У Китаї, який закуповує великі обсяги нафти, до коаліції вступати не хочуть. Основний обсяг поставок з росії йде відпрацьованими маршрутами — головним чином нафтопроводом ВСТО («Східний Сибір — Тихий океан»). Пропускна спроможність цих маршрутів, включаючи транзит через Казахстан та деякий обсяг поставок із Сахаліну, використовується по максимуму. Збільшити потужність інфраструктури швидко не вдасться. І треба врахувати, що частина нафти, що поставляється в Китай, аж до 2029 року йтиме в погашення позик, виданих китайцями «Роснефти». Нинішня логістика виводить Китай і з участі у можливих ембарго, і з маніпуляцій із нафтовими цінами.

На Індію, якщо вірити повідомленням ЗМІ, чиниться значний тиск, але й там влада вже поспішає підкреслити, що товарообмін із росією припиняти не мають наміру. Проте індійські компанії вже почали скорочувати закупівлі російської нафти, тим більше, що головний її постачальник Ірак уже пообіцяв надати їм знижку на $10 від будь-якої ціни, запропонованої з Москви.

Розраховувати на те, що за межами «Великої сімки» та Китаю з Індією знайдуться сміливці, які готові кинути виклик західним санкціям, не варто. Досить, що повністю дотримуватися санкційного режиму, запровадженого Сполученими Штатами, вирішив навіть Казахстан.

Домисли про те, що росії допоможуть обходити санкції в Ірані, є безпідставними. Іран — конкурент росії у торгівлі нафтою і не пустить її у ретельно розроблені ним схеми контрабандного експорту. Перевантаження нафти в море з танкера в танкер, підмішування російської нафти до чужого вантажу в танкерах та інші хитрощі, як показує практика, мають поодинокий характер і на обсяг поставок практично не впливають.

У Москві пригрозили взагалі припинити постачання туди, де ціни обмежуватимуть «стелі», але дієвість цієї загрози «відморозити собі вуха мамі на зло» ще доведеться перевірити. Нагадаємо, що припинення експорту газу "неслухняним" європейським клієнтам "Газпрому" не призвело до капітуляції покупців перед вимогами продавця.

До 5 грудня ініціатори схеми мають час, хоча його може не вистачити на формування працездатної коаліції та досягнення консенсусу за ціновою межею. Але й без запровадження обіцяної «стелі» можна з великим ступенем впевненості зробити висновок, що санкції працюватимуть — і постраждає від них саме російська нафтова галузь та вся вітчизняна економіка. Решту світу втрати перенесе відносно легко всупереч паніці, що роздмухує прокремлівські пропагандисти.

«Аргумент»

На цю тему:

• Обмеження цін на нафту відправить економіку рсії в нокдаун: як це буде
• Німеччина розпочала націоналізацію активів "Роснефти" у ФРН
• Азербайджан та Ізраїль допоможуть Європі з заміщенням російського газу
• Датські протоки можуть бути закриті для російських танкерів та газовозів