Рада підвищила податки законом, що суперечить Конституції

Версия для печати

 Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №11416-д про підвищення податків.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Рішення підтримали 247 нардепів.

Підвищення податків включає такі зміни:

• З 1 жовтня 2024 року військовий збір на зарплати всіх фізичних осіб (включаючи тих, хто працює в режимі "Дія.Сіті") зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно.
• З 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%.
• Для ФОПів 1, 2 та 4 груп введуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це становитиме 800 грн на місяць.
• ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору.
• Для банків знову введуть підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік. Оскільки банки вже сплатили податки за старою ставкою, новий податок діятиме ретроспективно.
• З 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%.
• Для автозаправних станцій (АЗС) запровадять щомісячні авансові внески з податку на прибуток: 30, 45 або 60 тисяч грн за кожну станцію, залежно від її типу. Сума переплат не буде врахована для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому.
• Для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів.
• Мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар.
• Щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться з 1 січня 2025 року. Це потрібно для впровадження "економічного бронювання".
• Доходи від "національного кешбеку" не оподатковуватимуть ПДФО у 2024-2025 роках.
• Рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску – не менше 5 доларів за тонну.

Раніше повідомлялось, що головне юридичне управління Верховної Ради визнало деякі норми проєкту закону №11416-д про підвищення податків такими, що не відповідають Конституції України.

Що не так із законопроєктом?

По-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків. 

По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.

"Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку", – зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.

Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім цього юристи вказують, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.

Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління – зміни до розрахунку мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов'язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.

На сам кінець, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

Найбільш одіозні норми законопроекту у Закон так і не ввійшли.

«Аргумент»

На цю тему:

1. Це і є рівень "слуги народу": законопроєкт про підвищення податків протирічить Конституції – юридичне управління Ради