Реформа пекла відбудеться не скоро: парламент тільки розпочав реформу ВЛК

|
Версия для печатиВерсия для печати

Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила за основу два законопроєкти щодо спрощення оформлення довідок про поранення військових і проходження ВЛК. Обидва проєкти напрацювала робоча група з реформування системи військово-лікарських комісій. Бо ВЛК проходять не лише мобілізовані (і строковики, і контрактники). Військові, що отримали поранення, мусять звертатися у ВЛК по декілька разів. Цей процес досі настільки забюрократизований, що аби отримати компенсацію, необхідно зібрати чимало документів, а для цього вистояти не одну чергу, іноді поїздити в різні міста. Проблеми виникають ще на етапі проведення службового розслідування про встановлення обставин поранення та складання форми 100 на передовій. Далі – бюрократична тяганина, яка може тривати місяцями. Дуже часто при цьому військовий продовжує боронити країну від ворога.

LB.ua розібрався зі змінами, які пропонують парламентарі, а також розповідає кілька історій проходження ВЛК нашими захисниками.

Реалії ВЛК: бюрократична тяганина, черги та дивні вердикти

Війна з Росією триває понад 9 років. «Але раніше не було такої величезної кількості поранених бійців, які потребують реабілітації. Зараз буває, я щодня вивожу з позицій по 40 хлопців і заповнюю форму 100, куди вношу всю інформацію про ступінь поранень. А вже далі їх евакуюють у госпіталі та лікарні. Де після реабілітації на них чекає довга бюрократична тяганина з оформленням цілої купи документів, черги, як правило, не одна ВЛК», – розповідає LB.ua санітарний інструктор Микола з позивним Воробей, що служить із 2015-го, а зараз уже декілька місяців перебуває між Соледаром і Бахмутом.

Згідно з чинним Статутом внутрішньої служби Збройних сил України (до нього вже підготовлені зміни, про які трохи далі), начальник медичної служби бригади зобов’язаний «за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння). Довідку про поранення (травму, отруєння) в усіх випадках треба подавати до закладу охорони здоров’я, в якому лікується поранений (травмований), після проведення службового розслідування, але не пізніше 10 діб після отримання поранення (травми, отруєння)».

«На практиці це завжди проведення службового розслідування, коли вимагають інформацію: де, коли, за яких обставин ти отримав це поранення. Плюс свідки. Купа всього. Часто буває, що ці довідки просто губляться, – каже Микола. – Бо в наших умовах часто немає самих бойових наказів, тобто куди відправляли хлопців. Тому оформити довідку про поранення ще важче. Після госпіталів фактично треба самому їздити та збирати всі папірці. Людина-ампутант, яких дуже багато, має стояти годинами біля кабінетів, щоб оце все збирати. Часто проходження ВЛК узагалі в іншому місті».

Фото: Галина Терещук/Радіо Свобода
Медик наголошує: «Саме проходження ВЛК – нині суто формальне. Є негласний наказ, що всі здорові. Хлопцям не просто не дають відпустки на реабілітацію, а масово повертають на нуль. Ми тут шуткуємо: ніг нема, рук нема, але якщо очі блимають, значить, можеш спостерігати за «шахедами». Можливо, це чорний жарт, але суть саме така. Згадую одного хлопця з нуля, на Світлодарську, якого сильно поранили, відправили у госпіталь, не дали навіть долікуватися, повернули знову. Воює. А крім лікування, потрібна обов’язкова додаткова відпустка, щоб відновитися. Та щоб її надали, поранений після ВЛК має повернутися до частини та просити про неї в командира. Уявляєте? Їздити тиждень, шукати командира, коли лінія фронту постійно рухається. Фактично просто повернутися на нуль».

Віталій – старший солдат 30 окремої механізованої бригади, служить з 2016 року, отримав контузію й ураження сітківки ока на Донецькому напрямку в листопаді минулого року. Він проходив реабілітацію у Дніпрі та ділиться своєю історією проходження ВЛК:

«Лікували два тижні. На ВЛК поїхав до Луцька. Бо у Дніпрі дуже багато поранених, тому розкидають по інших містах. Але їхав не своїм ходом, а по евакуації. У Луцьку ВЛК насправді пройшла дуже чітко, скажу, що за вищим розрядом, якщо порівнювати з розповідями інших побратимів. Я в чергах не стояв, може, по 5-7 осіб тільки було. Мене взяла за руку лікарка та водила по кабінетах. Визнали придатним. Бо ж трохи підлікували. Насправді я ще нормально відпочив (дали 30 днів). Інші ж хлопці так і воюють на позиціях з контузією. Командир сказав, що контузія не рахується пораненням, це просто бойова травма. Пацанів можуть максимум п'ять днів прокапати, а потім назад».

Після того Віталій одразу повернувся до Червоної Гори, а зараз він під Бахмутом.

«Тепер мені ще потрібно буде пройти додаткову ВЛК. Оскільки ще триває розслідування (з листопада) про встановлення обставин отримання поранення, як ми всі підірвалися на танку через міну. Наче документи вже готові та лежать на ППД. Але побратим казав, що віддають лише особисто в руки. ППД зараз у Звягелі (колишній Новоград-Волинський), то я маю туди за нею поїхати та взяти, а потім знову пройти ВЛК, яка надасть висновок. Уже з ним я все це подаю на МСЕК (медико-соціальна експертна комісія при Мінсоц), яка вирішить, платити мені чи ні. За таке поранення виплачують 100 тис. грн. Проте якщо дадуть хоча б 2-3 тис., то це вже буде добре», – сміється хлопець.

Які зміни підготували у Верховній Раді, щоб спростити проходження ВЛК

У Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки вже не перший місяць працює робоча група, до якої, крім нардепів, входять представники уряду, ЗСУ та неурядових організацій. 

«На першому етапі ми підготували два базові закони щодо спрощення проходження військово-лікарської комісії. Перший — «Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану» – наш комітет рекомендував прийняти за основу та в цілому (11 квітня на засіданні нардепів проголосували «за» у першому читанні)... Думаю, що на голосування в цілому за закон ми вийдемо вже на початку травня», – каже LB.ua членкиня комітету, представниця «Слуги народу» Мар’яна Безугла.

За її словами, запропоновані зміни «народилися знизу, від самих військових, ми ж разом з урядовцями та командуванням доробили їх та оформили».

Основна новація – це можливість виключити обов'язкове нині службове розслідування.

Мар'яна Безугла. Фото: facebook/Мар'яна Безугла

«Потреба в розслідуванні залишається, однак надається право його виключити, якщо поранення отримано безпосередньо в зоні бойових дій. Бо зараз чинні норми, прийняті ще до 2014 року, які орієнтовані на мирний час. Тоді поранення та травми траплялися на полігонах. Звісно, зараз ці службові розслідування на нулі – це затягування часу. Часто це пов’язано з людським фактором. В умовах повномасштабної війни з десятками поранених щодня на нулі це все зайве», – вважає Безугла.

Після того, як закон запрацює, начальник медичної служби бригади зможе видавати довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або після проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), або без його проведення – лише на підставі рапорту безпосереднього командира.

Також депутати пропонують прибрати чинне часове обмеження для оформлення такої довідки начмедом (не пізніше ніж через 10 діб після поранення (травми, отруєння).

Ще одна зміна – скорочення до 5 днів строку, коли довідку потрібно надіслати територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець. За Статутом, зараз довідку потрібно надіслати впродовж 30 днів з дня отримання травми.

Фото: facebook/72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

Ще одне спрощення передбачає, що медичні та інші документи заклад охорони здоров’я або ТЦК самостійно направлятиме до військової частини. Нині документи надають військовим – і вони самостійно (якщо не прибув супровідний з військової частини) доправляють документи у медичний пункт своєї частини та відповідальному за матеріальне забезпечення.

Принципова новація – згадка про відпустки військових, чого немає в чинному Статуті: «Військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку та у зв’язку з хворобою визнані непридатними до військової служби, можуть направлятися у порядку, встановленому Міністерством оборони України, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем лікування до місця проведення відпустки або для оформлення документів на звільнення».

ВЛК у закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності

Другий законопроєкт – № 9154 – підготували в Комітеті з питань охорони здоров'я нації. Він передбачає збільшення кількості ВЛК.

«У чинному законодавстві передбачено створення військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування, закладах охорони здоров’я Міноборони, СБУ та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Це досить обмежений перелік закладів, – пояснює один з авторів закону, очільник комітету Михайло Радуцький. – Ми пропонуємо розширити перелік закладів, де можуть створюватися військово-лікарські комісії. Додати до нього державні та комунальні лікарні, а також медичні заклади МВС і сектору безпеки. Це дозволить значно пришвидшити проходження військово-лікувальних комісій».

Михайло Радуцький. Фото: Макс Требухов

За його словами, аби виключити загрозу корупційної складової, запланована цифровізація процесу проходження ВЛК. 

«Усю інформацію будуть вносити в електронну систему, що дозволить запобігти корупційним ризикам. Або ж як мінімум правоохоронним органам буде легко знайти винних. Якщо ж вам відомі випадки, коли медики вимагали хабарі, то я закликаю звертатися до поліції», – додає нардеп.

Водночас Радуцький визнає, що лише ухваленням цього закону проблему завантаженості ВЛК не вирішити. Тому в парламенті розробили дорожню мапу, яка передбачає цифровізацію роботи ВЛК і впровадження нового пакету медичних послуг, щоб медики могли отримувати доплати за участь у таких комісіях. 

«На мою думку, усі ці заходи разом з ухваленням ВР закону № 9154 в цілому значно зменшать черги та дозволять проходити ВЛК швидше. Наш комітет ще 3 квітня на засіданні рекомендував Верховній Раді розглянути документ (11 квітня він ухвалений за основу). На мою думку, його потрібно приймати якнайшвидше. Адже питання проходження ВЛК напряму пов’язане також з мобілізацією, яка триває, та, відповідно, з боєздатністю нашої країни», – каже нардеп.

Що говорять військові та правозахисники: чи буде реально спрощена процедура?

Офіцер ЗСУ, народний депутат ВРУ VIII скликання Ігор Лапін, який минулого року отримав поранення біля Попасної (тому наразі комісований), розповів LB «про кола пекла і оформлення документів, і проходження ВЛК».

Фото: facebook/Masi Nayyem

За його оцінками, перший закон «усе одно не прибирає службові розслідування як такі. Довідку все одно має скласти начальник медичної служби на основі рапорту командира. А насправді зараз розслідування — це і є рапорт. То що вони змінили? Що не треба свідків поранення зліва і справа? Однак рапорт усе одно треба писати. Ще й принтер знайти в окопі для цього, коли навіть аркуша паперу немає та простого олівця. За неналежне оформлення документів комбата ще й премії позбавляють. Я це прожив, у мене таке було під Бахмутом. Коли з Житомира мені повідомляли, що я десь маю знайти папір, ще й принтер і передати в паперовому варіанті той рапорт… Прописали нові варіанти відправлення документів. Але ж це не прибере черги військових у реєстратурах і до самих лікарів. А вони зараз кілометрові. Якби була мова про запровадження електронної черги до лікарів, це була б інша річ. Проте про це ні слова».

Щодо другого закону – про дозвіл створення ВЛК на базі медзакладів комунальної та державної власності – Лапін ще більш категоричний: «У законі все одно про військово-лікарську комісію. Словом «військова» вже можна поставити крапку на цивільних лікарях», – говорить він. На його думку, у цивільних лікарнях частіше будуть траплятися корупційні зловживання, коли придатний до служби боєць визнаватиметься непридатним. 

Він має іншу пропозицію: дозволити ВЛК брати до уваги висновки цивільних лікарів. «Однак рішення має приймати лише сама ВЛК. Цивільний лікар пише все, що він бачить, а якщо ВЛК виявить порушення чи зловживання, то цей лікар може отримати кримінал. У такому разі можна було б убезпечитися від корупційних схем. Якщо ж дозволять на базі лікарень створювати ВЛК, то отримаємо на 1,5 млн армії 1 млн «інвалідів», — вважає Лапін.

Ігор Лапін. Фото: slovoidilo.ua

Правозахисниця Любов Галан, що разом з адвокатом і військовим Масі Найємом (який отримав важке поранення) заснували правовий навігатор для поранених захисників і захисниць, навпаки, вважає, що прийняття двох законів — позитивний перший крок на шляху реформування системи ВЛК.

«Ці документи є результатом роботи міжвідомчої групи, куди також входить наша організація. Вони стануть базою для прийняття інших підзаконних актів і розробки нових проєктів. По-перше, вирішується питання з довідкою про поранення, бо дуже часто є проблеми із затриманням її видачі. Ці довідки зможуть видавати без службових розслідувань чи у встановленому порядку, який визначать підзаконним актом. Бо буває таке, що саме ВЛК проходять без цієї довідки, що впливає на висновок», — каже вона.

Галан не погоджується з думкою Лапіна, що створення ВЛК на базі медзакладів державної або комунальної власності створить додаткові корупційні ризики.

«Я бачу корупційні ризики просто в самій діяльності ВЛК, у процесах, які не оцифровані. І так далі… Хіба у військових закладах до цього не було корупції? Тому я не бачу, в чому саме цей ризик буде більшим у цивільних медзакладах. Насправді ВЛК уже працюють у простих лікарнях з 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення мережа ВЛК була розгорнута в цивільних закладах, які координуються командуванням медичних сил. Але проблема була в тому, що в деяких регіонах цивільні лікарі отримували якісь незрозумілі роз’яснення від ВЦА. Бували такі випадки… Тому те, що це прописано вже в законопроєкті — це добре. Мережу ВЛК дуже важливо збільшити, що розвантажить систему та черги. І не треба, аби військовий потім перепідтверджував висновок цивільних лікарів у військовій комісії».

Вона наголосила, що робоча група працює над впровадженням електронної черги у ВЛК.

Любов Галан. Фото: kanaldim.tv

«Але для цього треба визначитися, яку модель обираємо, як вона працюватиме? Наприклад, у цивільній мережі пацієнт звертається до сімейного лікаря, записується в чергу. Однак усе це будується на медичній інформаційній системі, якої немає у військових закладах. Її лише розгортають. Тому вся наша робота з ВЛК — це перший сильний push… Але проблема не лише в електронній черзі, є питання до мережі, хто буде керувати цими процесами… Це лише початок нашої роботи», — обіцяє Галан.

Угорі: фото: Галина Терещук/Радіо Свобода

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]