Тарас Кремінь: Україна деокуповує свій мовний простір

Версия для печати

Українська мова посилює свої позицій в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Більшість двомовних українців або вже перейшли на українську, або намагаються це зробити, відвідуючи мовні курси й оточуючи себе виключно українськомовним контентом. Західні експерти відзначають, що в мовному питанні для багатьох українців саме повномасштабне вторгнення стало визначальним фактором. Відмовляючись від мови вбивць та терористів, українці стають на захист своєї ідентичності й державності.

Про це пише Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат України VIII скликання, своєму блозі у виданні LB.UA..

Провідні світові медіа аналізують зміни у мовній свідомості українців. Британське новинне агентство подає статтю під назвою “Після вторгнення росії українці переходять на рідну мову”. “Reuters” пише про причини двомовності українців, коли за радянських часів “російська мова пропагувалась, а українська культура придушувалася”. Зараз же ситуація кардинально інша - “українці по всій країні прагнуть стерти вплив Росії та зміцнити свою незалежність від сусіда”.

У статті йдеться про те, що найбільші банки України прибрали російську мову зі своїх мобільних додатків і сайтів, а великі компанії, які до 2022 року використовували російську як основну мову торгівлі, стали послуговуватись виключно українською. Зокрема зазначається, що “найшвидше на українську переходять підприємства в колись російськомовних містах Одесі, Дніпрі та Харкові”.

“Reuters” подає цікаві дані платформи пошуку роботи Work.ua: “Наприкінці 2022 року роботодавці розміщували 84% вакансій українською мовою та 13% російською. У 2015 році було майже навпаки: 16% вакансій були українською мовою та 80% російською”.

Впливова британська газета “The Guardian” публікує репортаж з Харківського літературного музею, де відбувається засідання мовного клубу. Видання наголошує, що харків’яни зацікавлені у вдосконаленні своєї української мови і хочуть позбутися “мови поневолювача”. Переходячи на українську, вони протистоять російській агресії та імперіалізму.

“The Guardian” пише, що ще донедавна Харків був російськомовним містом. Аналізуючи причини, журналісти наголошують, що в Харкові за царських часів російська була мовою діловодства та освіти, а з середини ХІХ століття видання літератури українською мовою було під забороною. Після Жовтневої революції 1917 року настав період офіційної “українізації”, коли в Харкові з’явилася жвава авангардна україномовна літературна сцена. Проте починаючи “з 1933 року романісти, поети, журналісти та драматурги цього короткого модерністського розквіту були жорстоко придушені - сотні письменників були розстріляні, заслані, відправлені в ГУЛАГ”.

Як наслідок, “The Guardian” говорить про те, що “наприкінці 1990-х українська вважалася мовою неосвічених сільських жителів міського Харкова, якою можна було почути на базарі від тих, хто приїхав у місто продавати свої продукти”. Однак після повномасштабного вторгнення харків’яни, які раніше розмовляли російською, почали використовувати українську навіть у повсякденному житті. Так розмовний клуб у Харкові відвідують люди різного віку та різних професій. Всіх їх об'єднує одна мета - поліпшити свої знання у володінні державною мовою.

На сайті Програми нових підходів до досліджень і безпеки в Євразії (PONARS Eurasia) професор Університету Осло Пол Колсте наголошує на тому, що “грім гармат у російському вторгненні став посмертним дзвоном для спільної українсько-російської ідентичності. Більше, ніж будь-хто інший, путін зробив внесок не лише в кристалізацію окремої української ідентичності, але й у консолідацію української нації, яка визначає себе, насамперед, як глибоко відмінну від росіян”.

Нав’язаний росієї колоніальний наратив про двомовність України вже остаточно втратив свою актуальність. Безпрецедентна підтримка української як єдиної державної говорить сама за себе. Україна, деокуповуючи свій мовний простір, наближає кінець путінської імперії та нашу Перемогу!

Фото: Макс Требухов

«Аргумент»

На цю тему:

• Українців досі судять "лєнінскім судом". Ані суддям, ані президентам до цього немає діла
• Деокупація Паски. «Пасха», «творог» і «куліч» мають такий же стосунок до Великодня, як і «яєчка» до писанок
• Богдан Буткевич: Про українську мову і дітей