Центробанк рф заявив про колапс розрахунків за імпорт у січні
![Версия для печати Версия для печати](/sites/all/modules/print/icons/print_icon.gif)
![](https://argumentua.com/sites/default/files/58-2903-23-3-3-3837_1_0.png?1739516675)
Труднощі Росії в розрахунках у зовнішній торгівлі зростають, незважаючи на "винахідливість" російського бізнесу. Так, у січні російські імпортери не змогли оплатити поставки товарів на суму до $5,4 млрд. На стільки за місяць зросли зовнішні зобов'язання, і це сталося "в основному внаслідок зміни заборгованості за незавершеними зовнішньоторговельними розрахунками".
Про це свідчить попередня оцінка платіжного балансу та коментар російського Центробанку до неї, передає The Moscow Times.
При цьому сам імпорт у січні був більшим: $23,9 млрд, або на 11,4% більше, ніж у січні 2024 року ($21,4 млрд). Таким чином, проблеми з оплатою могли торкнутися приблизно п'ятої частини імпорту.
Багато з тисяч опитаних Центробанком РФ підприємств назвали серед головних проблем кадрову, а також "складнощі в розрахунках за поставки за міжнародними контрактами".
Наприкінці минулого року, після введення санкцій проти більш ніж 50 російських банків на чолі з "Газпромбанком" (вони набули чинності 19 грудня) налагоджені схеми зруйнувалися, ланцюжки платежів у багатьох випадках подовжилися і терміни розрахунків зросли ще більше.
Проведення оплати між Росією та Казахстаном може тривати до двох місяців, з ОАЕ – середній термін 10-14 днів.
"Раніше був прямий канал платежів до Європи за старим контрактом, а зараз довелося прогнати гроші за деталі для верстатів через дві республіки Середньої Азії, Гонконг, Польщу, Балтію та Італію", – розповів один із імпортерів.
Втім, надіслати гроші мало, треба ще щоб банк отримувача не відправив їх назад. Такими поверненнями Центробанк Росії пояснював збільшення зовнішніх зобов'язань РФ минулого року на $8,6 млрд: воно відбулося "переважно за рахунок зростання інших інвестицій, зокрема пов'язаного із поверненням транскордонних платежів із зовнішньоторговельних контрактів на тлі санкційного тиску на інфраструктуру міжнародних розрахунків". Наразі російський ЦБ знизив цю оцінку до $6,4 млрд.
Раніше повідомлялося, що за минулий рік російські імпортери не змогли сплатити за поставки товарів на мільярди доларів, а експортери – повернути десятки мільярдів виручки за свою продукцію. Зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).
На початку цього року стало відомо, що зростання неплатежів через проблеми, що накопичуються в російській економіці, високі відсоткові ставки й труднощі з розрахунками в зовнішній торгівлі змушує бізнес у Росії повертатися до популярної в 1990-ті роки схеми розрахунків за передоплатою.
У листопаді минулого року повідомлялося, що посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.
Також у листопаді російські компанії зіткнулися з блокуванням рахунків у великих банках Китаю через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.
Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.
Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.
До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.
Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.
Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго.
21 листопада 2024 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до санкційних списків "Газпромбанк" та ще понад 50 російський банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 посадовців фінансового сектору РФ.
На цю тему:
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Новини
- 20:00
- Неділя в Україні - без опадів, але стане набагато холодніше
- 19:07
- Нова колонізація: що хоче Америка від України після війни
- 18:10
- Регіонали, яких оминули санкції Офісу президента (ПЕРЕЛІК)
- 17:09
- "Ми будуємо три заводи в Україні, вона перемагає", - Паппергер
- 16:56
- Промова Венса у Мюнхені була чудовою, - Трамп
- 15:45
- Українці не хочуть виборів. Якщо комусь це не подобається - вони можуть вибрати інше громадянство, - Зеленський
- 15:32
- Келлог: Я публічно беру 180 днів, аби зробити так, що усі сторони війни будуть залучені в переговори
- 13:25
- Промова Президента України на Мюнхенської конференції
- 13:00
- Зеленський: "Я не відмовлюся від членства України в НАТО"
- 12:52
- Збройні сили Європи: Зеленський закликав створити в ЄС власну армію
Важливо
ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.