"Від роботи БЕБ і митниці дохідна частина бюджету дуже сильно "провисає" - Олександр Лємєнов

|
Версия для печатиВерсия для печати

Після першого засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради із перевірки та оцінки ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України голова правління неурядової експертної організації StateWatch Олександр Лємєнов, якого запросили в комісію як експерта, публічно пообіцяв розповісти про фейкові конкурси на вакантні посади, призначення "фіскальних" смотрящих, зловживання.

Ці теми, а також результати першого засідання ТСК і подальші плани ми обговорили з ним в інтерв’ю "Цензор.НЕТ".

– Що слугувало основною причиною для створення ТСК саме зараз, під час війни?

– Глобальна причина – це недоотримання бюджетом певної суми коштів від економічної діяльності окремих органів публічної влади. Це Державна митна служба, а також Бюро економічної безпеки, яке було створено задля розслідування фінансових злочинів після ліквідації податкової міліції і підрозділів Нацполіції, які мали б боротися з економічною злочинністю. Бюро було створено як аналітичний орган правопорядку, аби унеможливити силовий тиск на бізнес. Тобто воно мало б займатися новим видом розслідувань, які не мають силової складової.

– Коли створювалось бюро, навколо цього закону було чимало баталій – відкритих і закулісних, бо всі дуже хотіли отримати на виході щось не схоже на попередні структури. Та минуло зовсім мало часу від його створення – і тепер уже розслідується діяльність цього органу.

– Під час створення будь-якого нового органу важливо розуміти, яке право надається суб’єктам для формування композиції конкурсної комісії для обрання керівника. Умовно кажучи, якщо ми розбиваємо на представників: 5 – від президента, чотири – від парламенту, то не варто чекати, що цей орган буде незалежним. Якщо ми даємо блокуючий пакет голосів або переважаючі голоси міжнародним партнерам, які можуть делегувати українців – а ми вже мали такі приклади, – тоді можемо сподіватися, що після обрання керівник сформує нормальні внутрішні комісії, які також будуть орієнтуватись на принципи незалежності, аполітичності, прозорості й підзвітності суспільству. Якщо ж упускаємо перший етап і методу формування конкурсної комісії з обрання керівника, далі вже можна не сподіватись на те, що за нинішньої політичної кон’юнктури орган запрацює нормально. Так і сталося з БЕБ.

Проґавили ключове – методу формування конкурсної комісії з обрання керівника.

– А як ти загалом можеш охарактеризувати цей конкурс з відбору керівника?

– Як абсолютно прогнозований. Більше того, я можу зауважити, що коли пан Мельник обіймав посаду керівника Державної фіскальної служби, мене запросили до нього на зустріч наші спільні знайомі. Я прийшов і, познайомившись, поставив пряме питання: чи узгоджено його кандидатуру на посаду керівника Бюро економічної безпеки, яке мало бути створено за кілька місяців. Плюс-мінус можна уявити, що він відповів.

– Він працював у ДФС на посаді керівника Головного слідчого управління, після звільнення був помічником у народного депутата Южаніної, яка виступала за створення такої структури з розслідування фінансових злочинів, але мала власне бачення, а потім знову повернувся працювати в ДФС. А далі вже був конкурс на керівника БЕБ.

– Головою конкурсної комісії був пан Милованов. Як наслідок така композиція і тим більше такі персоналії, що очолюють відповідні конкурсні комісії, мені дають підстави лише прогнозувати одне: неуспіх в аполітичності й незалежності відбору керівника того чи іншого органу правопорядку або правосуддя. Це було прогнозовано на 100%. Що з такою методою під час обрання таких керівників конкурсними комісіями – це бомба вповільненої дії, яка підірветься за першої ж нагоди. От воно і сталося.

– Мельник прийшов на цю посаду, маючи за плечима певний досвід розслідування злочинів, пов’язаних з ухилянням від сплати податків, він мав би розумітися на схемах, які існують у тіньовій економіці, й, відповідно, показати результат роботи бюро. До того ж, публічно він неодноразово виступав за аналітичний підхід. Чому ж не вийшло побудувати ефективну структуру?

– Не вийшло через те, що він казав про одне, а концептуально підготовлений до іншого. Він справді підготовлений спеціаліст у контексті протидії уникненню мінімізації оподаткування, фінансовим злочинам. Але він був заточений на силову боротьбу, а цей БЕБ створювався як аналітичний. Він знав про те, яким мав бути цей орган, яку концепцію закладено при його створенні, й казав правильні слова. Та потім ми побачили те, що я прогнозував. Це все очевидно, коли ти роками займаєшся органами кримінальної юстиції в контексті їх реформування або створення. Обрання контрольованого керівника на непрозорому політично залежному конкурсі конвертується не лише у подальші зловживання, а й у брак результатів. Це те, що ми зараз бачимо. Бо ТСК створено не тому, що БЕБ зловживає, ТСК – це про більш глобальні речі.

– Про які?

– Від роботи БЕБ і митниці дохідна частина бюджету дуже сильно "провисає". Тому ми кажемо про кримінальні правопорушення, які існують і унеможливлюють надходження коштів. Тобто, якби Бюро розкривало тіньові схеми, менше хто цим займався б. А ті, хто цим займається, несли фінансові втрати, щоб конвертувалось надходженнями у бюджет.

– Тебе запросили в ТСК як експерта. На що саме ти звертаєш увагу передусім?

– Насамперед на функціональні обов’язки органу правопорядку, на кадрове наповнення, зокрема й на методику кадрового наповнення. Я маю досвід роботи секретарем, а в подальшому – керівником внутрішньої конкурсної комісії з відбору співробітників центрального апарату Державного бюро розслідувань, і чудово знаю, які можливі зловживання і як їх уникати. Як наслідок, можу ідентифікувати, якими були порушення або недостатня прозорість під час набору кадрів у Бюро економічної безпеки. Плюс питання доброчесності тих чи інших осіб, які заходять на керівні посади в БЕБ.

Ми неодноразово чули історії про те, як там зазначали стосовно попереднього неофіційного "керівника" Гмиріна, а зараз уже зазначають, що його давно немає, його людей звільняють. І зараз нібито Татаров бере під повний контроль Бюро економічної безпеки. Я першим публічно поставив питання призначення на посаду аналітика Миколи Чинчина – керівника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ часів Євромайдану й найближчого колишнього соратника Захарченка. Його було люстровано, а потім з нього зняли люстраційні обмеження через Окружний адміністративний суд міста Києва, який уже ліквідовано.

Окрім нього до Бюро "завели" ще й Віталія Гагача, якого голова ТСК Ярослав Железняк назвав кумом Татарова. Гагач зайшов на посаду заступника. Тому ми бачимо неспроможність Мельника впоратись із зовнішніми впливами, неспроможність повноцінно і прозоро проводити конкурсні відбори, уникнення відповідальності. Очільник БЕБ так цікаво підсумував щодо конкурсів: "Я створив комісії, а далі вони вже відбирають, жодного тиску і впливу не здійснюю".

– Це про конкурсні комісії?

– Так. Із комісій, до речі, повиходили представники Ради громадського контролю. Там головує в РГК Тарас Котов, він доволі прямолінійно зазначає про всі зловживання публічно і непублічно. Непублічно в якихось особистих розмовах, публічно – під час засідання ТСК. Він давав прямі свідчення стосовно зловживань, які відбувались під час кадрового добору до Бюро економічної безпеки.

– Про які зловживання йдеться?

– У цьому разі йдеться про контрольованість набору потрібних людей на відповідні посади, про "систему доміно", як я її називаю. Умовно кажучи, конкурсна комісія рекомендує трьох людей на призначення на посаду. Призначають першого, переводять на рівнозначну посаду, а потім ще другого і третього. Таким чином, замість одного набирають трьох.

– Не хочуть втрачати цінних кадрів?

– Не хочуть втрачати кадрів і час (посміхається, – авт.). І переважна кількість тих, кого заводять, – це чомусь співробітники Державної фіскальної служби. Як можна казати про нову якість роботи, якщо ми старих фіскалів заводимо у новостворене Бюро економічної безпеки? Це просто зміна вивіски, це не зміна підходів у державному регулюванні щодо розслідування відповідних злочинів.

– Ви не питали, за якими критеріями вони їх узагалі оцінюють, коли набирають?

– На першому засіданні ТСК членів конкурсних комісій не було. Ще хотів би звернути увагу на те, як вони проводять внутрішні закриті конкурси всередині органу без доступу ззовні на керівні посади.

– Тобто?

– Ми ще будемо досліджувати це питання, більше зможу розповісти згодом.

– Коли писали Закон щодо БЕБ, до нього була прикута увага міжнародників. Не виключено, що й результати роботи ТСК для них будуть цікавими, бо ж у масштабних фінансових злочинах, контрабандних схемах й інших кримінальних правопорушеннях у сфері економіки може бути задіяно транснаціональні злочинні угруповання.

– Наскільки я розумію, міжнародники зараз отримують фокусування з боку нас безпосередньо на роботу БЕБ і можливий перезапуск конкурсу на зайняття посади директора цього органу.

До речі, я був два тижні тому у Вашингтоні й спілкувався з різними стейкхолдерами про роботу БЕБ, АРМА і органів прокуратури.

Вони дуже стурбовані тим, що відбувається в АРМА в контексті управління арештованими активами росіян і білорусів, таємного продажу майна, загальною неефективністю Нацагентства.

По БЕБ вони сказали, що це абсолютно неспроможний орган, немає жодного сенсу його сапортити. Вони повністю підтримують пропозицію, що у разі збереження нинішнього status quo цей орган треба перезапускати.

– Окрім питань кадрового набору і пов’язаних із цим конкурсів, що ще вивчатиме ТСК?

– Зловживання в контексті розслідування кримінальних правопорушень. Надуманих і реальних. Вони можуть у реальних кейсах давати спуск тим, хто справді мінімізує податкові зобов’язання, зловживає у фінансовому плані під час здійснення підприємницької діяльності. І можуть – навпаки – створити проблеми білому бізнесу. Як ми бачимо, нині одна з проблем – це так зване "обілечування". Вони не чіпають білого бізнесу. При цьому з сірої зони дуже інтенсивно намагаються "підгодовуватися". Такий у них підхід для того, щоб зменшити кількість критики з боку білого бізнесу. Той, хто порушує закон, не побіжить скаржитися в інший орган правопорядку чи до журналістів. Він буде змушений або припинити свою незаконну діяльність, або продовжити її, заплативши певну суму коштів за "квиток на цей захід".

– Коли ти кажеш "ми бачимо", то що маєш на увазі? Є якісь конкретні факти?

– Це наслідок спілкування з представниками різних бізнес-асоціацій. Тому поки складається таке загальне враження в контексті попереднього аналізу ситуації, створення ТСК і проведення одного повноцінного засідання тривалістю 4,5 години, де було заслухано дуже багато стейкхолдерів. Але цього разу це здебільшого представники БЕБ, РГК і Національного агентства України з питань державної служби.

– А представники бізнесу приходили з конкретними кейсами?

– Вони на засідання ТСК не приходили. Це, як я сказав, попередній аналіз, попереднє спілкування. Я думаю, що за кілька засідань уже матимемо перелік тих кейсів, коли ми можемо як мінімум ставити питання стосовно "обілечування" сірого бізнесу і проблем, які, можливо, створювались комусь із представників білого бізнесу.

Вони обрали таку стратегію – не "мочать" білий бізнес, як це робила ДФС, не намагаються годуватися з такої корупційної годівнички, але водночас із тих, хто працює на межі закону або порушує його, беруть кеш. І хоч мали б припиняти кримінальне правопорушення, вони цього не роблять, а дозволяють тіньовикам працювати за умови "обілечування".

– Звикла говорити фактами, щоб щось стверджувати. Тому чекатиму, коли будуть приклади.

– Перше враження – суб’єктивне сприйняття тієї інформації, яка до нас надійшла до моменту створення ТСК і проведення першого засідання. Якби такі кейси були, ми б на першому засіданні їх усі озвучили. ТСК тільки почала працювати, думаю, ще багато цікавого попереду.

– А чому не працюють інші органи правопорядку щодо співробітників БЕБ, які сприяють тіньовикам?

– Річ у тому, що там не така Grand Corruption, щоб ними займалися НАБУ і прокурори САП. Умовно кажучи: стоїть контейнер із імпортним товаром. Два співробітники БЕБ просто стають біля нього. Так от, поки вони стоять, власник контейнера кружляє-кружляє навколо, а потім підходить і питає, чого вони стоять. Вони ж навіть кримінальне провадження не реєструють, щоб їх не могли потім смикнути за дисциплінаркою. Та власнику кажуть, що, мовляв, у них є інформація, що тут "контрабас". Потім називають суму в 2 тисячі доларів. А прибуток від продажу товару на митній території України значно вищий за цю суму. Якби власник завіз усе цілком легально і оформив, звісно, він би цих грошей не давав. А так дає – і хлопці собі йдуть.

Це не корупція рівня НАБУ, не їхня підслідність.

– А Державне бюро розслідувань?

– Це абсолютно політично контрольований орган, який очолює людина, що не пройшла навіть першого етапу на знання загального законодавства під час атестації прокурорів 2019 року. Мова про Олексія Сухачова. Як може працювати ДБР?

– Комісія працює з документами чи спирається на те, що розповідають представники бізнесу і громадськості?

– Вони збирають інформацію. На перше засідання ТСК директор БЕБ Мельник приніс пакет документів завтовшки 10 см, як документальне підтвердження слів глави Бюро. Офіційні документи вже можна передавати в органи правопорядку, якщо будуть факти про наявність складу злочину в тих чи інших діяннях. Кадрові набори, нецільове використання коштів за цивільно-правовими договорами. Історія полягає в тому, що на час формування конкурсної комісії ще не було співробітників БЕБ, а вони мали бути в комісіях. Щодо державних службовців одна комісія, друга комісія була щодо атестованих. В одній комісії були люди з Мін’юсту, а в іншу за цивільно-правовими договорами взяли взагалі сторонніх людей. Вони були підписані не як державні службовці, а як якісь інспектори БЕБ. Ці інспектори БЕБ проводять конкурс, набирають людей, а потім самі подаються на конкурс і заходять в Бюро.

– Віртуози кадрової політики.

– Вони могли навіть таке витворяти, як проводити 100 співбесід за день. Нам розповідали, що одна з комісій, прийшовши о сьомій чи восьмій ранку, пішла о 23.30, заслухавши нереальну кількість кандидатів. Але я, як людина, що проводила атестацію співробітників прокуратури, можу стверджувати, що 25 співбесід – це максимум, що може бути за день. Бо нормальна співбесіда має тривати півгодини. У ДБР ми теж проводили по 20-25 співбесід. А тут люди проводять по 100. Як? По 3-4 хвилини кожного заслуховували?

– Ярослав Железняк, коментуючи роботу ТСК, заявляв, що з необхідних 4000 співробітників набрали трохи більше 600. Чому?

– У них непослідовна позиція в контексті проведення кадрових відборів. Вони тиждень швидко набирали центральний апарат і деякі управління, після цього три місяці сидять і нічого не роблять. Тобто, послідовності в роботі щодо запуску Бюро економічної безпеки немає. Це можна охарактеризувати одним словом – бардак.

– Ти постійно слідкуєш за роботою різних органів правопорядку і резонансними справами. Можеш назвати три гучні реалізації БЕБ?

– Трьох гучних реалізацій не було, не могло бути і не буде.

– Чому? Через війну?

– Через функціональну неспроможність, інституційну куцість побудови нинішньої системи, через недолуге законодавче регулювання. Плюс до того Вадим Мельник, як на мене, не проявляє відповідного бажання до незалежного функціонування цього органу. А все, як я вже казав, упирається в методу формування конкурсного відбору директора. Оберіть нормального директора, наприклад як був Ситник у НАБУ, він формуватиме конкурсні комісії, розуміючи свою відповідальність. Формуються комісії – вони набирають детективів і держслужбовців. Так, якісь детективи згодом можуть отримувати дисциплінарні стягнення, бо не може бути максимально ідеального органу. Але здраві підходи напрацьовано. Ми знаємо, як це все робити, просто підійдіть і спитайте.

– Коли буде наступне засідання ТСК?

– Поки невідомо, про це буде завчасно повідомлено. Порядок денний ще формується. Скоріш за все, в середині січня.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю дощитиме в Карпатах і на сході, вдень до +20°С
19:59
Українці гинуть за мільярди Ахметова: благодійне товариство ФК "Шахтар" отримало бронь від мобілізації
19:28
США та Великобританія перевіряють криптовалютні транзакції на суму понад $20 млрд, що пройшли через російську біржу
19:10
The Telegraph: Яка зброя може змінити хід війни в Україні
18:46
Зеленський: рф готує новий наступ у травні-червні, ми не готові до цього (уточнення)
18:07
Як Китай поглинає колись вільний Гонконг
16:59
Чисельність населення України на вільних територіях 31,5 мільйона
14:10
«Чия система витримає, той і переможе»: що стоїть за останніми обстрілами росією енергетичної інфраструктури України
13:59
РПЦ оголосила “священну війну” Україні (документ)
12:04
Бурштинська та Ладижинська ТЕС зруйновані майже повністю: чим Україні загрожують нові атаки на енергосистему

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]