В НАТО розділяють збір інформації й аналітичну розвідку. Україна це саме тільки починає: ГО "Аеророзвідка"

Версия для печати

У лютому з’явилося довгоочікуване рішення Кабінету міністрів про запровадження у Силах оборони системи ситуаційної обізнаності "Дельта". У загальному описі вказано, що вона "побудована за стандартами НАТО, що уможливлює ведення мережево-центричної війни". Окрім того, головним чином на її базі запроваджується натівський стандат ISTAR (intelligence, surveillance, target acquisition, and reconnaissance: збір, спостереження, цілевказання і розвідка) – тобто фактичне розділення збору даних і розвідувального аналізу. Згадане створюється під крилом Міноборони, однак це не було б можливим без громадської організації "Аеророзвідка".

Марина Ціркун, керівниця напрямку С4ІSR ГО "Аеророзвідка" пояснила, що ініціатива "Аеророзвідка" зародилася у 2014 році й відтоді забезпечувала застосування на передовій дронів. Щоб легітимізувати процес, більшість учасників увійшли до складу військової частини, яка спеціалізувалася на використанні дронів. Однак за назвою підрозділу, який дав початок проєкту, її продовжували називати "Аеророзвідка". Тоді почалася розробка ситуаційної системи обізнаності "Дельта". Однак у 2020 році цю в/ч було розформовано, що ставило під загрозу зрив проєкту. Тому більшість членів створили ГО "Аеророзвідка" і домоглися фактичного відновлення в/ч, але вже у формі Центру інновацій та оборонних технологій Міністерства оборони. Сама ГО займається проектами у сфері безпілотних технологій, ІТ, в тому числі і підтримкою розвитку системи ситуаційної обізнаності "Дельта". Інтерв'ю з Марією Ціркун публікує видання Цензор.НЕТ.

- Ви акцентуєте на підході НАТО, який передбачає розділення циклу розвідувального аналізу від циклу збору та первинної обробки інформації. Навіщо це потрібно?

- В Україні є одне поняття – розвідка, яка включає всі етапи від збору даних й спостереження до аналітики. Країни НАТО розділяють аналітичний процес – більш глибокий і складний - і процес збору та первинної обробки інформації. Чому потрібно розділяти? Процес збору даних відбувається постійно, і якщо перманентно обробляти інформацію та вносити її в систему, то до аналітики справа не доходить.

Наприклад, в систему внесли фото з безпілотника, на якому зафіксовано три танки, але у того, хто наносить дану інформацію, немає часу аналізувати, якому ворожому підрозділу вони належать і чому знаходяться у даній локації. Це робота для аналітика, і для того, щоб він встигав це робити, його потрібно вивільнити від процесу збору та первинної обробки даних.

- І до вашої ініціативи про це не думали?

- На рівні доктрини ми йдемо в НАТО, але як не дивно, за 9 років не дійшли руки до запровадження цього підходу. Як розповідав мені один з викладачів Національного університету оборони ім. Черняховського, у нас НАТО кожен розуміє по-своєму. Необхідно перечитати і усвідомити дуже багато стандартів, однак чимало військових та чиновників не хоче в це заглиблюватися, вони як самі для себе зрозуміли, так і впроваджують. Тому постійно необхідно тримати руку на пульсі.

- На практичному рівні цей розподіл між розвідкою і накопиченням даних на згаданому прикладі з трьома танками – як відбувається? Аналітики оцінюватимуть ситуацію, а ті, хто повинен знищити танки, також мають доступ до цього фото…

- Так, суть в тому, що всі учасники операції мають спільне інформаційне поле. Це особливо важливо в операціях, до яких залучені не лише Сухопутні війська, але й Нацгвардія, ГУР МО, ВПС, ССО та інші представники сектору безпеки і оборони.

- Це передбачає високий ступінь довіри між різними елементами оборони і різним родами військ. Наскільки ця довіра присутня в ЗСУ та інших структурах?

- Довіра – це один з наріжних принципів. У мережецентричних війнах є декілька принципів. Перший – це єдність зусиль, коли кожен розуміє свій ступінь відповідальності і завдання. Після цього – децентралізація повноважень, коли кожен розуміє, що він робить і які рішення може приймати. І вже після цього ми можемо говорити про довіру.

Насправді у наших силах оборони з цим поки складно. Представники сектору безпеки і оборони дуже бояться витоку інформації. З одного боку, це правильно, з іншого – варто дотримуватися золотої середини між повним засекреченням і спільною роботою.

Одна із функцій наших ситуаційних центрів – звести усіх разом і допомогти об’єднатися. Ситуаційний центр – це технологічний хаб, що об’єднує та координує технічні засоби розвідки та допомагає ефективно проводити об’єднані операції сил оборони. Туди стікається інформація з різних джерел: стаціонарних камер, датчиків, стрімів безпілотників, розвідників з полів та даних від союзників. В центрах інформація аналізується, обробляється та завантажується в систему ситуаційної обізнаності, до якої мають доступ військові від відділення до штабу.

Отримані дані зазвичай стосуються місць дислокації та шляхів переміщення противника. Вони можуть розкривати види і кількість зброї та техніки у ворога, місця її зберігання тощо.

Спираючись на цю інформацію, штаби можуть у рази ефективніше планувати операції, зокрема об’єднані – за участі різних підрозділів і, навіть, відомств. Оперативність передачі такої інформації так само грає на користь. Адже, умовно кажучи, виявлений у посадці ворожий танк встигають знищити до того, як він звідти поїде. За рахунок цього підвищується темп операцій, підвищується ефективність управління власними силами та ураження сил супротивника, покращуються живучість своїх військ і рівень синхронізації їхніх дій.

- Як правильно назвати ISTAR – принципом чи стратегією?

- Це радше процес.

- На якому етапі зараз перебувають проект по ISTAR?

Впровадження циклу ISTAR в процес бойового управління від початку було волонтерською ініціативою. Адже перший ситуаційний центр був побудований за принципами ISTAR. Зараз успішно триває пілотний проєкт на півдні.

- Його інструментом є система "Дельта"…

- Платформа може бути різною, але ми обрали "Дельту", тому що вона найбільше підходить для наших завдань і від самого початку будувалася на стандартах НАТО. "Дельта" допомагає швидко обмінюватися даними.

- Тобто по суті будь-який воїн може отримати доступ до інформації в системі?

- Так, але є кілька рівнів доступ. Якщо користувач зареєструвався в "Дельті", то це не означає, що він отримав доступ до усіх шарів. Він отримує доступ відповідно до свого функціоналу і зони відповідальності. Наприклад, якщо воїн працює по Херсонщині, то він отримує доступ до шарів цього регіону. Деякі підрозділи переїжджають з одного напрямку на інший, і вони роблять запит на закриття шарів по одному регіону, а відкрити по іншому.

- Дані із супутників – наскільки їхня питома вага у важливості даних?

- Ми отримуємо вже оброблені дані, у структурованому вигляді. Часом дані від супутників, які віддані під певні структури, не передаються так швидко, як того хотілося б. Хоча загалом все працює, оскільки дані космічної розвідки є тільки одним з джерел, які опрацьовують ситуаційні центри. Наше завдання – зібрати всі деталі мозаїки.

- Скільки інформації надходить в "Дельту" з окупованих територій?

- Фахівці ситуаційних центрів мають базу інформаторів, які постійно з нами працюють. Є неймовірна історія, коли один хлопець був дуже ефективним інформатором, потім йому вдалося евакуюватися, і з літа він працює в нашому центрі.

Там глушиться інтернет часто, і люди шукають шляхів для передачі інформації. Жага звільнення дуже велика! Ми намагаємося зайвий раз не наражати людей на небезпеку, але іноді вони просто безстрашні. Є випадки, коли реально дуже ризикують. Наші оператори потім з ними спілкуються і пояснюють, що так не можна, натомість повідомляють безпечніший алгоритм.

- Ви раніше вже озвучували прикрий випадок, коли росіяни намагалися проникнути в "Дельту". Як це сталося і чи залатані ці хиби сьогодні?

- Атаки на "Дельту" відбуваються постійно, як і на інші популярні системи на кшталт "Кропиви" чи мережі "Дніпро".

Одна з найпоказовіших атак відбулася ще влітку торік. Це було проникнення в систему не через її вади, а через те, що кілька користувачів необачно самі віддали ворогу дані від своїх облікових записів (через сайти-клони). Кібери системи швидко на це відреагували, тож зламувачі побачили від сили 12 хвилин, та й то лише той шматок, до якого мали доступ певні користувачі. Після того випадку розробники Дельти запровадили додаткові інструменти захисту облікових записів користувачів і посилили безпеку системи вцілому. А нещодавно Центр інновацій Міноборони та "Аеророзвідка" почали новий спільний проект, покликаний підвищити кіберстійкість користувачів військових систем, в першу чергу - самої Дельти. Проект так і називається – Кіберстійкість. В рамках нього військові можуть отримати безкоштовно спеціальні ключі безпеки. Загальна мета – підсилити захист кіберпростору українських захисників, а такожі кіберстійкість всіх систем, якими користуються сили безпеки і оборони, але починаємо з "Дельти". Це - амбітна ціль, але не менш важлива з точки зору захисту, адже війна триває і в кіберпросторі, де наших захисників атакують з не меншою інтенсивністю, ніж в реальному світі.

- Як це працюватиме?

- Ключ привʼязується до облікового запису і працює як другий фактор перевірки під час входу в систему. Це значно підвищує захищеність обліковок, адже навіть підібравши пароль, без фізичного ключа потрапити в систему буде неможливо. На першому етапі проекту такі ключі можуть отримати користувачі Дельти. Але налаштувати його можна і для входу в особисту пошту, і соціальні мережі та інші додатки, де є другий фактор автентифікації. Одним ключем воїн може захистити все середовище, з яким працює і не тільки.

Для підтримки ГО "Аеророзвідка": aerorozvidka.ngo/uk/donate/

Для підтримки ситуаційних центрів ГО "Аеророзвідка": aerorozvidka.ngo/uk/situational-centers/ Джерело: https://censor.net/ua/b3415583

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Бутусов: "Проблему я бачу в тому, що у нас відстунє оборонне планування"