Як Індія за Моді перетворюється на диктатуру

Версия для печати

20 березня лідера індійської опозиції Рахула Ганді засудили до двох років ув'язнення, що дозволило прем'єр-міністру Індії Нарендра Моді позбавитися свого головного конкурента на майбутніх виборах. Побоювання прем'єра за своє місце у владі небезпідставні: згідно з опитуваннями, влада втрачає громадську популярність, особливо серед молоді. У перші роки свого правління Моді зображував із себе ефективного управлінця, але його економічні реформи мали сумнівний успіх, і відсутність популярності Моді компенсує закручуванням гайок. Вперше за десятиліття Індія за оцінками міжнародних організацій, зокрема Freedom House, випала з-поміж вільних країн.

Про те, як це сталося і які матиме наслідки- у статті видання The Insider.

Формула успіху Моді

Західний штат Гуджарат називають флагманом індійських реформ. До регіону возять іноземних бізнесменів, щоб продемонструвати успіхи перетворень. Там знаходяться штаб-квартири провідних індійських компаній та підприємств. Гуджарат – один із фінансових центрів країни. Друга за величиною фондова біржа Індії працює у найбільшому місті регіону – Ахмадабаді. Штат лідирує за темпами економічного зростання. Вже кілька років цей показник не опускається нижче за позначку 10% на рік. Гуджарат також серед перших за обсягом інвестицій. Там базується Adani Group — конгломерат компаній, який керує морськими портами, аеропортами, електростанціями, центрами обробки даних та багатьма іншими. На чолі всього цього бізнесу стоїть Гаутам Адані, один із найбагатших людей у світі.

А ще Гуджарат – це батьківщина прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді. Він народився у родині торговця чаєм у місті Ваднагар. Там закінчив школу, а згодом отримав диплом політолога Гуджаратського Університету. Вже в ранній молодості Моді почав цікавитися політикою і вступив до радикальної націоналістичної організації «Раштрія сваямсевак сангх» (Союз добровільних слуг батьківщини). Активісти угруповання відмовляються від сімейного життя заради «служіння Індії».

"Слуги" свого часу були причетні до вбивства Махатми Ганді, який, на їхню думку, був надто м'яким до мусульман. Під час «надзвичайного становища» 1975–1977 років РСЗ перебувала під забороною. Тоді, боячись втратити владу, Індіра Ганді фактично здійснила державний переворот. Вона оголосила поза законом усіх своїх супротивників, включаючи радикальних націоналістів. Багато опозиціонерів було кинуто до в'язниці. "Слуги" приєдналися до масових протестів. Активним учасником антиурядових мітингів та ходів був Нарендра Моді. У результаті протести вдалося придушити, але незадоволення політикою Ганді залишилося. Однак прем'єр-міністр так не думала. Вона вважала, що НП стабілізувала країну і вирішила провести вибори. Ганді була впевнена в успіху. Вона випустила із в'язниць політв'язнів, повернула свободу преси. В результаті прем'єр із тріском програла. Влада перейшла до опозиції.

У середині 1980-х Моді вступив до «Бхаратії Джаната Парті» (Індійська народна партія, БДП). Основна ідеологія цієї політичної організації — «Хіндутва», тобто індуїстський націоналізм. Через десятиліття Моді очолив виборчу кампанію націоналістів у штаті Гуджарат, 2001 року був обраний від БДП головним міністром регіону.

В Індії на той час вже понад десять років проводилися економічні реформи під керівництвом правлячого тоді Індійського національного конгресу (ІНК). Ця найстаріша політична партія 1947 року привела Індію до незалежності. Але її нові керівники не мали того авторитету, який мали свого часу Джавахарлал Неру, Індіра і Раджив Ганді, Нарасімха Рау. Реформи загалом були успішними — у країні пройшла приватизація, було лібералізовано зовнішню торгівлю, усувалися перешкоди для малого та середнього бізнесу. Країна опинилася у світових лідерах за темпами економічного зростання. Але бюрократія, кумівство і корупція, а також страшенна злидні величезної частини населення дискредитували стару політичну еліту.

Нарендра Моді відрізнялася від тодішніх лідерів ІНК. Він не належав до жодного з політичних кланів. На тлі «Національного конгресу», кермо влади яким перебували в руках родини Ганді, це був безперечний плюс. На посаді глави Гуджарата Моді показав себе динамічним та практичним керівником.

2002 року в Гуджараті сталися сутички на релігійному ґрунті. Внаслідок погромів було вбито понад 1000 осіб, переважно мусульмани. Прямої причетності головного міністра до заворушень встановити не вдалося, проте критики досі звинувачують Моді в тому, що він не припинив конфлікту. У свою чергу, США та ЄС поклали на Моді відповідальність за створення атмосфери безкарності, яка й призвела до масштабних погромів, а також ввели проти нього санкції, які скасували лише тоді, коли Моді став прем'єр-міністром Індії.

Погроми 2002 року ніяк не вплинули на популярність політика, швидше, навпаки, підвищили його рейтинг: в Індії проживають понад 100 мільйонів мусульман, і серед індуїстської більшості ставлення до ісламу неоднозначне. Сам Моді з гордістю заявляє, що він індуїстський націоналіст.

Антимусульманська риторика спільно з обіцянкою економічних свобод стали формулою успіху для БДП, і 2014 року партія на чолі з головним міністром Гуджарата здобула впевнену перемогу на загальних виборах. Націоналісти отримали більшість у парламенті країни та сформували однопартійний уряд. Від нового прем'єра чекали швидких і радикальних реформ, які мали перетворити Індію на велику світову державу.

Реформи сумнівної ефективності

Зайнявши посаду прем'єра, Моді почав вимагати важливих змін. Спочатку він оголосив про програму "Чиста Індія". За п'ять років передбачалося вичистити вулиці країни. Критики прем'єра зазначають, що чистіше в містах та селах Індії не стало, зате з'явилося більше громадських туалетів.

У 2016 році прем'єр провів «демонетизацію» — скасування найпоширеніших банкнот номіналом 500 і 1000 рупій. За задумом влади, реформа мала завдати удару по корупціонерам, які брали хабарі готівкою, і фальшивомонетникам, а також стимулювати населення користуватися банківськими картками. Це призвело до величезних черг у банках і до руйнування дрібних торговців, адже вони не мали готівки. У результаті корупції менше не стало, а недовіра до національної валюти зросла. 

2017 року Моді затіяв ще одну реформу: він запровадив єдиний податок на товари та послуги. Метою перетворень було створення єдиного податкового законодавства, яке раніше у кожному штаті було своє. Однак через погану підготовку фіскальна «спецоперація» призвела до колапсу податкової системи та викликала протести по всій країні.

Маленька війна та другий термін

Особливою жорсткістю вирізняється зовнішня політика Нарендри Моді. У 2016 році влада повідомила, що індійські військові проникли через лінію поділу і атакували табори терористів на підконтрольній Ісламабаді частині спірного Кашміру. У 2017 році на стику кордонів Індії, КНР та Бутану відбулося протистояння індійських військ із китайськими. Військові постояли та розійшлися у різні боки, але Індія оголосила себе переможцем.

На початку 2019 року напередодні загальних виборів Моді влаштував свою «маленьку переможну війну». 14 лютого у штаті Джамму та Кашмір терорист-смертник напав на автоколонну індійських поліцейських. Внаслідок цього загинули кілька десятків людей. У відповідь прем'єр-міністр наказав атакувати з повітря табір бойовиків на території Пакистану. Наступного дня пакистанські льотчики спробували напасти на індійські військові об'єкти. Відбувся повітряний бій, було збито індійський літак. Хто насправді там переміг, невідомо, але Індія знову приписала собі перемогу. Країну охопив небачений патріотичний підйом. На цій хвилі БДП легко здобула парламент, а Моді залишився прем'єром на другий термін.

Цензура ЗМІ та арешти

Ворогами країни було оголошено і незалежні ЗМІ, і правозахисні організації, які критикували уряд за порушення прав людини, зокрема за утиски релігійних меншин. Під надуманими приводами було закрито низку видань, журналістів та правозахисників стали саджати до в'язниць і навіть вбивати, НУО позбавляли фінансування, закривали рахунки. Влада пояснювала, що журналісти та правозахисники нібито діють на користь кланів, які грабували країну, а також мусульманської меншини, яка за часів правління ІНК мала надто багато привілеїв і утискало корінне населення.

Влітку 2022 року було заарештовано журналіста Мохаммеда Зубайра, співзасновника відомого в Індії сайту з перевірки фактів Alt News. Приводом для цього стали його твіти 2018 року, які нібито ображають віруючих. Однак його затримання відбулося за кілька днів після того, як Зубайр виклав на своєму сайті відео з виступом спікера правлячої БДП Нупур Шарми. На теледебатах вона необережно натякнула на те, що Мохаммед був педофілом через різницю у віці з його молодшою дружиною. Правозахисники вважають арешт Зубайра помстою за цю публікацію.

Як пише Financial Times, сьогодні свобода слова в Індії перебуває під загрозою. Видання зазначає, що журналісти все частіше намагаються уникати гострих тем, оскільки такі публікації можуть коштувати свободу, а то й життя. Та й незалежних ЗМІ в Індії майже не лишилося. Остання велика мас-медіа, яка висловлювала альтернативну точку зору, — телекомпанію НДТВ — нещодавно придбала близький до Нарендри Моді олігарх Гаутам Адані. В результаті компанію залишили багато провідних журналістів.

У рейтингу свободи преси міжнародної організації «Репортери без кордонів» Індія за рік опустилася на 8 рядків і за підсумками 2022 року посіла 150 місце зі 180 країн. 2021 року Freedom House знизив Індію до статусу «частково вільної», тоді як ще за рік до цього вона вважалася вільною країною. А експерти впливового шведського інституту V-dem того ж 2021 року дійшли висновку, що Індія перестала бути демократією і тепер її треба називати «виборчою автократією».

Сильна економіка, слабка демократія

У 2022 році Індія посіла п'яте місце у світі за обсягом ВВП, обігнавши Велику Британію. У 2023 році Індія вийшла у світові лідери за кількістю населення. Там мешкає вже майже 1,5 млрд людей. Економічне зростання, що провалилося в пандемію, знову прискорилося до 7% на рік, і влада сповнена рішучості зробити все, щоб вона досягла 10% (заради справедливості, таким же він був і до Моді). Індія — одна з провідних країн розвитку IT-галузі. Інвестиції в економіку зростають.

На руку Моді та складна міжнародна обстановка. Суперечності між США та КНР змушують американський бізнес звертати все більшу увагу на Індію. Китайські підприємці також відкривають провадження на території свого сусіда. Незважаючи на негативну реакцію Вашингтона, Індія вкотре збільшила закупівлю російської нафти. Уряд Нарендри Моді не приховує бажання зробити країну головним виробничим майданчиком світу. Поки що це не дуже виходить. Вийти на рівень промислового виробництва в 25% від ВВП не вдається, проте, компанія «Працюй в Індії!», яка була запущена в країні в 2014 році після першої перемоги БДП на загальних виборах, дає плоди: інвестиції в країну йдуть, робітників місць стає більше.

Найбагатший індійський підприємець Гаутам Адані обіцяє, що до 2030 року Індія стане однією з найпотужніших економічних держав. Аналітики кажуть, що ймовірність цього є великою. Проте чи буде вона на той час «найбільшою світовою демократією», якою її називали останні 70 років?

Критики Моді впевнені, що його правління загрожує основним цінностям індійського суспільства: плюралізму думок та світському характеру держави. Нетерпимість до інших віросповідань, придушення свободи слова, пошук зовнішніх і внутрішніх ворогів можуть завдати шкоди реформам, відлякати інвесторів та підприємців. І тоді про те, щоб стати великою державою та лідером «глобального півдня» доведеться забути.

Критика Моді та зачистка опозиції

Єдиною політичною силою, здатною скласти конкуренцію націоналістам, як і раніше, залишається «Індійський національний Конгрес». При цьому лідера «Конгресу» Рахула Ганді суд засудив до двох років ув'язнення за коментар із приводу прізвища прем'єра Індії. Виступаючи на політичному мітингу своїх прихильників у Гуджараті у 2019 році, Ганді сказав: «Чому у всіх цих злодіїв прізвище Моді? Нірав Моді, Лаліт Моді, Нарендра Моді». Наразі політика випустили під заставу на строк 30 днів. Представники Індійського національного Конгресу вже заявили, що організують акції протесту.

«Індійський національний Конгрес» — колись найвпливовіша партія країни — перебуває у глибокій кризі. ІНК має лише 10% місць у нижній палаті парламенту Індії, і вона контролює три штати з 28, тоді як у правлячої «Бхаратія Джаната» — більше половини місць у парламенті та контроль над 16 штатами. Однак Рахул Ганді, син Раджива Ганді, онук Індіри Ганді та правнук Джавахарлала Неру, сповнений рішучості повернути ІНК колишню популярність. Чергові парламентські вибори в Індії відбудуться вже 2024 року. Ганді та його соратникам доведеться зробити велику роботу, щоб спробувати схилити симпатії населення на свій бік.

Як пише Есonomist, Ганді має можливість завоювати виборців. Згідно з опитуваннями громадської думки, молодші представники середнього класу починають втомлюватися від шовіністичної риторики представників правлячої еліти. Очевидно, за цього виборця і вирішив боротися Ганді-молодший. Нещодавно він вирушив у передвиборну ятру — паломництво індійськими штатами, як свого часу зробив Махатма Ганді, щоб донести свою філософію до індійців. Послухати лідера ІНК приходять сотні тисяч людей. Хоч і дуже повільно, але його рейтинги зростають. Ганді не обіцяє побудувати «Індії для індійців», він закликає створювати відкриту та демократичну країну, з якою рахуватимуться у всьому світі.

Індійський національний Конгрес впевнений, що Моді намагається прибрати конкурентів. Але ІНК — головна опозиційна партія, і навряд чи її вдасться так просто позбутися. Проте її можливий успіх на голосуванні 2024 року залежить від того, чи вдасться представникам «Конгресу» об'єднати всі опозиційні сили в країні і чи є в ІНК кандидати, які у разі усунення Ганді від участі у виборах готові замінити його.

«Аргумент»

На цю тему:

• Сергій Корсунський: Який порядок потрібен Китаю і який безпорядок — росії