Юлія Григорович ("Куба"): До мене поставилися як до скота

Версия для печати

"Це продовжується вже півтора місяця . Але терпіння очікувати на переведення вже немає ніякого. Тому готова придати ситуацію розголосу. Мою медичну службу розігнали. Точніше, навіть не медичну, а евакуаційну. Зараз стоять два нікому не потрібні броньованих джипа з ребами. З кисневими концентраторами, портативними підігрівачами для розчинів і т.д. Ще висять в повітрі 650тис на наземний дрон для евакуації поранених з поля боя, на який ми зібрали разом з Сергій Жадан в театрі на Подолі. Остання моя зустріч з комбатом була про цей дрон, хто буде їм керувати, як його не проібати з першого разу. Плюс комбат попросив лодку з мотором, яку я дала на бат наступного дня. Там тільки мотор більше ніж 700 тис коштує.

Я за період служби в батальйоні врятувала багато людей, вивела навчальний процес і евакуацію поранених на зовсім інший рівень. Керуючі цими процесами і забезпечуючи їх. Мене відкидало вибуховою хвилею на 2 метри. Я тягнула вдвох з побратимом пораненого більш ніж 100 кг з позивним Бегемот. Я виносила з палаючого будинку кисневий балон, щоб він не створив ще гіршу ситуацію. Мою машину обстрілювали і я на трьох колесах везла поранених в стабік 25 км. Я жила в окопах, бліндажах, їздила на мотолигах і машинах. Окрім всієї цієї роботи мені вдалося вкласти в бат більше ніж один мільйон доларів США. Після всього цього мені подзвонили, сказали, що переводять в інший підрозділ. І всіх моїх людей також розкидали в різні місця. Я поїхала на КСП батальйону, щоб поговорити, і там на вході мені сказали: НАКАЗ КУБУ НЕ ПУСКАТИ.

Я дзвонила і писала всім кому можна, просила пояснити ситуацію, зі мною досі ніхто не зустрівся з вищого командування бригади. Хоча я дуже просила зустріч з комбригом. Писала начальнику штабу бригади і іншим.

До мене поставилися не як до людини, а як до скота. Ніхто не приніс вибачень і нічого в результаті не пояснив. Я тільки ходжу і гадаю, що стало причиною. Шукаю логіки. Але ніякої логіки окрім того, що це диверсійні дії, підрив боєздатності мого батальйону і загальний розвал армії з середини я не бачу. Мене перевели в інший бат, в якому я не хочу служити і не можу бути ефективною. Мене чекає проект з Stabnet - Mobile Stabilization Containers (Damien Damien) і пересувний стабілізаційний пункт. Цей стабілізаційний пункт разом зі мною і моєю командою чекають в іншій бригаді. Наземний дрон для евакуації так і не придбаний. Потрібен договір з бригадою. З розумілих причин з 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка, Офіційна сторінка я його підписувати не буду. Але при цьому мої обовʼязки: чергувати на полігоні і слідкувати, щоб ніхто не поранився під час тренувань. Що теж, звісно, потрібно. Але я кажу про коефіцієнт корисної дії і загальний вплив на хід війни!!! Саме цікаве, що на днях був підписаний указ про вручення мені ще однієї державної нагороди. І це виглядає як знущання. Скрін додаю. Я не знаю, чи вирішиться якось це питання, чи мені доведеться (саме доведеться) піти в СЗЧ, але прошу вас про інформаційну підтримку. В тому числі і Юрій Бутусов, який попередньо робив репост мого допису і вже створив певне підґрунтя для розуміння ситуації яка відбувається."

Автор: Юлія Григорович, парамедикиня ЗСУ, очільниця медслужби Veteranka («Жіночий ветеранський рух»); сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»

На цю тему: