"За принципом СРСР: військове зростає – громадянське падає". Економіст Ігор Ліпсіц розповів, що буде з економікою росії через продовження війни

|
Версия для печатиВерсия для печати

Росія за рік війни стала світовим лідером за кількістю введених проти неї санкцій. Перші санкції почали запроваджувати за два дні до повномасштабного вторгнення в Україну, 22 лютого 2022 року, – це була реакція на визнання Москвою незалежності так званих "ЛНР" та "ДНР". Вже до квітня їхня кількість наблизилася до 10 тисяч. Крім санкцій проти російських політиків, пропагандистів та спортсменів, які підтримали війну, Євросоюз, США та країни "великої сімки" ввели обмеження на купівлю російських нафти та газу. За оцінками фінського дослідницького центру CREA, Росія в січні втрачала за день близько 160 млн євро від нафтового ембарго і стелі цін, а після набуття чинності ембарго на нафтопродукти сума щоденних втрат мала зрости ще на 120 млн євро.

За оцінками економістів, всі ці заходи повільно, але все ж таки почали відбиватися на російському бюджеті. У січні російський Мінфін випустив звіт, в якому сказано, що збори російського бюджету в січні 2023 року впали на 35%, а витрати - збільшилися на 59% по відношенню до січня минулого року. У результаті дефіцит російського бюджету у січні становив майже трильйон і 760 мільярдів рублів (близько 25 мільярдів доларів). Це у 14 разів більше, ніж рік тому, і це рекордний показник із дефолтного 1998 року.

Про вплив санкцій на російську економіку виданню "Настоящее время" розповів російський економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц.

- Дев'ять пакетів санкцій прийнято проти Росії Євросоюзом, десятий готується, запроваджено обмеження на газ, на нафту, на банківські операції, низка банків відключена від SWIFT. Чому російська економіка через рік після початку великого вторгнення досі виглядає стабільною?

- Дивіться, це ж дуже велика країна з дуже великою економікою і досить бідним населенням. І, як то кажуть, якщо ти лежиш на дні за доходами, то тобі особливо падати нікуди. Треба розуміти, що в Росії є безліч людей, які настільки бідні, що їм особливо втрачати нічого. Вони живуть своєю працею, своєю підсобною ділянкою. І від того, що відбувається у великій економіці, їм не гаряче, не холодно. У нас, як ви знаєте, понад 20 млн людей у Росії живе нижче за рівень бідності.

Звичайно, економіка не звалилася, вона і не могла звалитися відразу. Але вона почала дуже погано змінюватися, вона почала руйнуватися. Це ми також бачимо. До 24 лютого минулого року це була економіка, що стагнує, майже не зростаюча. А зараз ми бачимо картину в економіці, де громадянська частина вмирає, скукожується, а росте лише військова частина. Тому російські економісти, які почесніші, перестали дивитися на показники валового продукту – того, що відображає масштаби виробництва бойової техніки, копання окопів тощо. Ми дивимося на те, що відбувається з бюджетом країни, із споживанням у роздрібній торгівлі. Ось на це ми дивимося, і тут ми бачимо справді погану картину. Росія, як то кажуть, опинилася в дуже важкому фінансовому становищі. Можливо, січень ще не такий характерний, але якщо подивитися тренд за рік з початку бойових дій на території України, то картина є досить поганою.

І видно, що держава вже, як то кажуть, переживає найважчу фінансову катастрофу. Воно спочатку відібрало гроші у "Газпрому", потім у "Роснефти", далі прийшла ідея відібрати гроші у великого бізнесу за принципом: якщо ти великий, то віддай. І вже зараз запроваджується додатковий податок на всі компанії з більшими доходами, з великим прибутком. Вже ситуація така тяжка фінансова. Зараз серед економістів триває дискусія – який буде дефіцит цьогорічного бюджету. Він мав бути близько трьох трильйонів. Вже схоже, що він буде не менше шести трильйонів. Держава забирає прибуток у бізнесу, терміново нарощує свої борги тощо. У цьому сенсі фінансова ситуація в Росії стає дуже поганою та небезпечною.

І, звичайно, головне – це те, що Росія дуже потрапила в біду. Вона втратила свій головний партнерський шлях із зовнішньої торгівлі: Європа – США. Вона розгортається, орієнтується тепер Азію. А Азія не може стільки спожити, Азії стільки не потрібно. У Росії вже важка ситуація у чорній металургії. Усі говорять про нафту та газ – подивіться на металургів, у них зараз 30 млн тонн стали подіти нікуди, бо російській економіці стільки не потрібно, Європа не бере, США не бере. І Індія з Китаєм не візьмуть – у Індії своя металургія сильніша, ніж у Росії.

Тому, звісно, якісь галузі починають руйнуватися. Мені кажуть: "Автомобільний ринок відновлюється". Але подивіться, що там сталося. Там зараз половину російського ринку вантажівок зайняв уже Китай. Це називається імпортозаміщення. Просто замість масового виробництва вантажівок на території Росії та постачання вантажівок з Європи та США ми купуємо тепер китайські вантажівки.

Росія втрачає потенціал для зростання, Росія втрачає потенціал навіть задля збереження економіки. Вона вбиває можливості майбутнього відновлення економіки. І це ще тільки, що називається, прелюдія, тому що далі варіанти з економічного погляду всі погані.

- Можете їх описати?

- Якщо Росія програє, то їй доведеться сплачувати репарації, будь-яким чином компенсувати втрати України. Звичайно, що російське керівництво постарається до цього справу не довести. А не довести можна єдиним способом: продовжувати бойові дії до безкінечності. Але це означає нескінченно довгі санкції, це руйнація фінансової системи. І тоді, звісно, розпочнеться вже важка ситуація, бо вже проїдається дуже швидко Фонд національного добробуту, нарощується держборг. Далі населення та компанії будуть втягнуті в систему позичання державі, розпочнуться практично примусові облігаційні позики для населення. Це те, що буде наступним кроком. Тому що гроші закінчаться, а взяти їх нема звідки. Ми проїдаємо останні залишки запасів, які були у 2021 році. А тепер уже, як то кажуть, з коліс відбирають у бізнесу. Це означає, що зростатиме податковий тягар, забирають прибуток. А як тоді розбудовувати економіку, як здійснювати імпортозаміщення – за які гроші? Все стає дуже смішним та нереальним.

Тому, звичайно, починається дуже велика, довга та дуже важка смуга для російської економіки. І в цій смузі немає сценаріїв, які були б легкі, хороші, які виводили б на швидке відновлення економіки.

- Навіть незалежно від того, коли закінчиться війна?

- Абсолютно. Санкції ж швидко не знімуть. Ми знаємо, що санкції діятимуть десятиліттями, доки Захід не переконається, що Росія більше не здійснюватиме якусь військову операцію щодо інших країн. Тому ввели санкції досить швидко, а скасовуватимуть довго. І зверніть увагу, якщо ми беремо ринок газу, то там Росія сама перекрила постачання. Але Європа дуже швидко переорієнтувалася. Подивіться на фантастичні темпи будівництва терміналів для ЗПГ у Німеччині. Йде перебудова, і Росії вже просто не буде куди повертатися з газом. Ці трубопроводи вже нікому не потрібні. Так, ось це таке лихо.

Зараз Росія вже дійшла до того, що істерично намагається почати спекуляцію на ринку нафти. Оголошено про те, що спочатку Росія начебто на п'ять відсотків скоротить видобуток нафти, але вже є інформація, що, можливо, скорочення буде й більшим. Надія на те, що Росія піде з нафтового ринку, ціни піднімуться і держава отримуватиме дохід. Але є велика небезпека, що це вільне місце займуть інші. Якщо подивитися на Іран, то в нього взагалі стоїть купа повних нафт танкерів біля берегів. Вони готові вирушити будь-якої миті, якщо тільки їм дадуть цю можливість. Це заступить те, що піде з Росією, дуже швидко та легко. Тобто Росія починає вже дуже небезпечні спекулятивні ігри, щоби якось виправити свою фінансову ситуацію. Боюся, що це може не вийти.

- Чи можна прогнозувати, коли в Росії закінчаться гроші на зброю?

- Я думаю, що вони не закінчаться. Тому що, повторюю, економіка зростатиме за принципом: військове зростає – громадянське падає. Це модель Радянського Союзу, який, якщо ви пам'ятаєте, десятиліттями брав участь у перегонах озброєнь, намагався обійти США за обсягом зброї. У результаті народ збіднів украй і із задоволенням відмовився від Радянського Союзу, не став на його захист. Народ сильно збіднів, але на армію та на озброєння гроші витрачалися, і довго витрачатимуться.

Тому я не думаю, що відбуватиметься стиснення фінансування військових витрат. Цього не буде. Економіка руйнуватиметься, біднішатиме населення, зростатиме невдоволення. У що воно виллється, мені сказати важко. Звичайно, зараз уже дуже багато людей, які входять до правлячої еліти, дуже багато втратили. Вони для майбутнього Росії означають більше, ніж народ – він у разі не грає великий роль Росії. А ось ті, хто перебувають при грошах, при владі, у силових структурах, вони втрачають доходи, їм стає невесело жити. Так, ти силовик, а кришити нема кого. Бізнес стискується, доходів у нього немає, відтиснути в нього нема чого. Тож безрадісно.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]