Зброя для населення: що змінилося і не змінилося з початком шірокомасштабної війни

Версия для печати

Війна кардинально змінила ставлення українців до зброї. Що зараз можна купувати цивільним, які моделі найпопулярніші та як змінилися ціни?

Про це йдеться у статті в Економічній правді.

Проведене наприкінці травня опитування серед 1,7 мільйона користувачів застосунку "Дія" показало, що 59% українців підтримують вільне володіння короткоствольною зброєю. Категорично проти цього виступили 22% респондентів.

Ці дані лише підтвердили результати проведеного 16 травня опитування Соціологічної групи "Рейтинг". Відповідно до нього легалізацію вогнепальної зброї підтримують 58% українців.

Трохи більше ніж рік тому – в лютому 2021 року таке право підтримували 23% респондентів, а на початку війни у 2014 році – лише 13%.

Коли йдеться про легалізацію зброї в Україні, то маються на увазі пістолети та інша короткоствольна зброя. Мисливську гладкоствольну зброю придбати можуть усі, кому виповнився 21 рік, а нарізну – з 25 років.

Після 24 лютого вимоги для отримання дозволу на носіння та зберігання нарізної й гладкоствольної зброї суттєво спростилися. Разом зі зміною ставлення українців до вільного володіння зброєю та початком великої війни значно зріс попит на неї, а відповідно й ціна.

Чим озброюються українці?

З початком великої війни попит на зброю суттєво зріс. За словами голови Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, якщо до 24 лютого в Україні більше купували гладкоствольну мисливську зброю, то зараз найбільший попит на нарізну.

Найпопулярнішими є цивільні версії автомата Калашникова та американських М4 (сімейство вогнепальної зброї, що походить від ранніх версій M16, заснованих на оригінальному AR-15). Цивільна версія практично повністю повторює армійські зразки, та відрізняється лише тим, що не стріляє автоматичними чергами.

Таку зброю купують переважно для потреб фронту та тероборони, а також для власного захисту в умовах війни. Це підтверджують і в зброярських магазинах.

"Зараз зброю купують переважно військові. Часто купує одна людина для всього підрозділу. Попит змінився від суто мисливських зразків до зброї для виконання тактичних завдань. Тобто, це цивільні варіанти армійської зброї та високоточна зброя – снайперські гвинтівки для ураження цілей на великих дистанціях", – зазначає менеджер магазину зброї "Сафарі Україна".

Примітно, що попит на таку зброю почав зростати ще за два місяці до початку великої війни.

За майже шість місяців великої війни суттєво зросли й ціни на зброю. "Якщо до війни найдешевший зразок на базі AR-15 коштував 28 тисяч гривень, то зараз не менше 62 тисяч гривень", – зазначають в "Сафарі Україна".

За словами Учайкіна вартість зброї на українському ринку зросла в середньому на 70-100%, а на окремі зразки – більш ніж вдвічі. І відбулось це не лише через збільшення попиту. Важливими факторами стали падіння курсу гривні та зміна логістики.

Річ у тім, що більшість зброї в українських магазинах імпортна і потрапляла вона до України морем або авіатранспортом. Зараз залишився лише сухопутний шлях.

"Дефіциту на ринку немає. Зброю завозять у тих самих обсягах, що і до війни, хоча потреба значно зросла. Навіть ті люди, які раніше не задумувалися про придбання зброї, погоджуються, що зброя має бути", – зазначає голова профільної асоціації.

Зброя українського виробництва, наприклад різноманітні цивільні модифікації автомата Калашникова, приблизно вдвічі дешевша за американські зразки. Але після початку великої війни вона практично зникла з вільного продажу і придбати її можна лише на вторинному ринку.

"Виробників зброї в Україні дуже обмежена кількість. Вони не здатні забезпечити попит. Практично всі виробники якісної зброї працюють лише на забезпечення потреб ЗСУ. На цивільний ринок вона майже не потрапляє", – пояснює Учайкін.

Оформити дозвіл на зброю стало простіше

Після початку великої війни з’явилося одразу три документи, які дозволяють використання і спрощують отримання дозволів на володіння вогнепальною зброєю українцями.

1 березня Міністерство внутрішніх справ видало наказ, відповідно до якого держава впродовж доби видає цивільним особам бойову зброю за умови участі в територіальній обороні. Для цього достатньо лише подати письмову заяву та документ, що посвідчує особу.

Отриману зброю та боєприпаси до неї після завершення воєнного стану потрібно повернути в поліцію.

Наказ МВС частково дублює прийнятий 3 березня Верховною Радою закон "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України". Водночас цей документ дозволяє всім громадянам використання всіх наявних у них видів зброї проти російських агресорів. І при цьому звільняє людей від відповідальності за її застосування проти окупантів.

Наостанок, 7 березня МВС оприлюднило наказ, яким затвердило "Порядок отримання вогнепальної зброї та боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав".

Саме цей документ спростив дозвільні процедури для тих, хто хоче легально придбати вогнепальну зброю.

"До органів поліції необхідно подати заяву та копію документа, що посвідчує особу, отримати дозвіл на придбання зброї, придбати її, знову подати ті ж документи та отримати дозвіл вже на зберігання та носіння", – зазначає адвокат Integrites Микола Єрема.

Видача дозволів під час воєнного стану не повинна перевищувати два дні. Щоправда, бути власником зброї, оформленої таким способом, можна лише протягом дії воєнного стану та не більше 10 днів після його припинення. Далі у її власника є два варіанти: або продати, або оформити повноцінний дозвіл на наступні 3 роки на підставі наказу МВС.

Тут вже з'являються вимоги до віку: 21 рік для гладкоствольної та 25 років – для нарізної зброї. Дозвіл на придбання і дозвіл на носіння і зберігання потрібно отримувати окремо.

"Для отримання дозволу на придбання зброї до заяви та копії документа, що посвідчує особу, додаються картка-заява встановленої форми, медична довідка, довідка про вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею, а також платіжний документ за надання відповідної послуги", – пояснює адвокат.

В мирний час для отримання дозволу на носіння і зберігання вогнепальної зброї до поліції потрібно подати заяву, дві фотокартки, дублікат дозволу на купівлю з відміткою магазину про її продаж або переоформлення, договір страхування, довідку про експериментальний відстріл (крім мисливської гладкоствольної) та сплатити за надання відповідного дозволу.

Під час дії воєнного стану документи оформлюють значно швидше.

"Дозвіл на зброю зараз отримати набагато простіше. Якщо раніше ця процедура займала приблизно три тижні, то зараз можна справитися за 3-5 днів", – зазначає голова Української асоціації власників зброї.

У всіх випадках дозвіл не отримають ті, хто має судимість за тяжкі злочини та деякі види адміністративних правопорушень, зокрема, пов’язані з обігом зброї, а також люди з медичними протипоказаннями.

В мирний час, після подачі всіх документів, видача дозволу на носіння і зберігання вогнепальної зброї поліцією здійснюється максимум впродовж одного місяця. Термін дії дозволу – 3 роки з можливістю продовження.

"Короткоствол" лише на "чорному" ринку

Георгій Учайкін каже, що під час війни суттєво збільшився запит на короткоствольну зброю, зокрема пістолети. Проте вона залишається недоступною для широкого загалу. Відповідно, увесь попит фактично повністю переорієнтований на "чорний" ринок.

"Закон про зброю лежить в Раді, правки узгоджені, суспільство висловилося абсолютно однозначно щодо того, яким має бути закон і його норми. Пістолети потрібні людям для самозахисту в умовах абсолютно прогнозованого зростання рівня злочинності", – вважає голова асоціації.

На його думку, злочинність зростатиме синхронно із тим, як зростатиме рівень безробіття. А першу відчутну хвилю можна очікувати вже восени.

За словами Учайкіна, на "чорному" ринку сьогодні можна придбати будь-який пістолет, автомат чи навіть гранатомет – усе, що завгодно.

Швейцарська компанія Small Arms Survey ще у звіті за 2021 рік зазначала, що в Україні на "чорному" ринку близько 4-4,5 млн одиниць незареєстрованої зброї.

"За моїми відчуттями, з початку активної фази війни щонайменше мільйон "стволів" опинилися на "чорному" ринку. Якщо наші хлопці вдало вполювали рашистський підрозділ і викладають відео, де лежать "орки" і поруч з ними немає автомата, то це означає, що зброя вже потрапила на "чорний" ринок.

Боротися з цими процесами адміністративними методами неможливо, бо це бізнес-процес. Якщо у воюючій країні існує попит, то не забариться й пропозиція. І ті структури, які мають з цим боротися, просто будуть куплені. Простіше знизити попит, надавши людям можливість у законний спосіб купувати те, що їм потрібно", – вважає Учайкін.

Виробництво зброї в Україні

Навіть після перемоги України попит на зброю прогнозовано перебуватиме на високому рівні. Тому ця галузь може бути інвестиційно привабливою, але для того, щоб вона ефективно розвивалася, держава повинна гарантувати правила гри.

В Україні небагато виробників зброї. Компанії спеціалізуються переважно на її виготовленні для різноманітних державних силових структур, а деякі виготовляють мисливську, спортивну і травматичну зброю.

З 2014 року в Україні не з’явилося жодного нового виробника вогнепальної зброї. Хоча з’явилося багато тих, хто виробляє продукцію, яка пов’язана зі зброєю – амуніцію, аксесуари для зброї, одяг бронежилети, плитоноски, кровоспинні турнікети.

"Спочатку мають прийти великі підприємства з сучасними технологіями. Ми безнадійно відстали в розвитку стрілецької галузі. І навряд чи маленьке виробництво зараз здатне випускати конкурентоздатну продукцію.

Це однозначно мають бути високотехнологічні підприємства з участю відомих світових брендів з певними пільгами з боку держави, з певними гарантіями. Тоді галузь дійсно зможе бути інвестиційно привабливою як для вітчизняного бізнесу, так і іноземного", – підкреслює Учайкін.

Відсутність відповідного закону – головна законодавча перепона, яка стримує розвиток ринку, адже потенціал цивільної зброї значно більший, ніж потреби силових структур.

"Щоб зайшов великий виробник, потрібен ринок, аби реалізовувати продукцію. Я вже не кажу, що до війни корупційна складова сягала до 50% від обсягу коштів, необхідних для створення підприємства. І потрібні держзамовлення від різних структур", – вважає голова Української асоціації власників зброї.

В умовах війни українські заводи із виготовлення зброї можна розташувати у Польщі чи країнах Балтії, або вони не стали ціллю для російських ракет.

"Для мене, як громадянина, це перш за все гарантії безпеки, самозахисту. Для країни – це працевлаштовані фахівці, нова, потужна галузь, податки. Якщо раніше ми говорили, що це впливає на безпеку громадян, то сьогодні ми можемо казати, що це впливає на обороноздатність країни", – наголошує Учайкін.

Інші потенційно привабливі напрямки для інвестицій – місця для навчання: тири, стрільбища. Також в Україні немає жодного патронного заводу. При цьому потреби української армії величезні – щодня використовується сотні тисяч патронів.

Угорі: гвинтівка UAR-10 від ТОВ "Зброяр" виготовляється з 2012 року. Чи не єдиний приклад виробництва вогнепальної зброї в Україні. Фото: UK.WIKIPEDIA.ORG

«Аргумент»

На цю тему:

• Вооруженные граждане быстро «дисциплинируют» и преступность, и власть
• Стрельба холостыми. Как Рада готовится легализировать оружие