Зеленський ігнорує підписання вкрай важливих для держави Законів

Яким важливим і нагальним не був би закон, він не запрацює, поки під ним не поставить підпис Президент України. Чому про це варто нагадати? Бо за січень 2024 року Володимир Зеленський не підписав жодного законопроєкту. 

На момент написання цього тексту на сайті Верховної Ради – 37 проєктів законів чекають президентського підпису. Рекордсмен – зміни до Бюджетного кодексу, ініційовані депутаткою президентської фракції. Законопроєкт, який підтримали 337 народних депутатів, Володимир Зеленський не підписує уже три роки.

Ми в Центрі спільних дій відібрали низку важливих для функціонування держави й захисту її громадян законів, які досі чекають на підпис Президента. Подекуди є тенденція, коли Президент намагається відмежувати себе від непопулярних рішень і перекласти відповідальність за них. Наприклад, не підписує законопроєкт про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку. А тепер – детальніше про найцікавіше зі списку очікування.

Зниження граничного віку призовників

В травні 2023 року Кабінет Міністрів України ініціював законопроєкт, покликаний, серед іншого, “омолодити” армію. Уряд запропонував знизити призовний вік громадян з 27 до 25 років. Той, хто у 18 років не став на військовий облік призовників, має у 25 років стати на облік військовозобов’язаних.

Навіщо це потрібно? Щоб збільшити мобілізаційний потенціал держави й поліпшити укомплектованість підрозділів Збройних сил та інших військових формувань.

Законопроєкт чекає на підпис Президента України ще від початку червня. Наразі триває активна робота над законопроєктом про зміну підходів до мобілізації, й норму щодо віку мали б включити до фінальної версії законопроєкту. 

Більше відпусток для військових

Після оголошення воєнного стану військовослужбовці не мали права на відпустку. Щоб виправити це, 1 грудня 2022 року народні депутати ухвалили закон про 10 днів щорічної відпустки для захисників під час воєнного стану. 

У червні 2023 року зареєстрували, включили до порядку денного та ухвалили в цілому за один день законопроєкт, який пропонує збільшити щорічну відпустку для військовослужбовців усіх видів військової служби з 10 до 40 днів. З цих 40 днів 30 надається за повний рік служби, і 10 – за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Усе це – зі збереженням грошового забезпечення.

Такий “турборежим” порушує регламент Верховної Ради, адже не лишає часу для ознайомлення із проєктом, підготовку висновків комітетів і подання альтернативних ініціатив. 

Та попри “турборежим” під час ухвалення цього проєкту, Президент досі його не підписав. Водночас питання відпусток для військових включене в законопроєкт про зміни до порядку мобілізації. Тобто його можуть вирішити. Але проблема непідписання Президентом законів лишається.

Захист військових, які постраждали від російської агресії

В липні 2023 року депутати виправили прогалину в законодавстві про соціальний захист військовослужбовців, які постраждали від російської агресії під час навчання.

Законопроєкт пропонує, що військовослужбовці, які отримали поранення, контузії, каліцтва чи хвороби під час військової служби або навчання внаслідок ракетних, артилерійських чи авіаційних ударів, належать до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни. У випадку їхньої смерті їхнім родинам надають статус сім’ї загиблих захисників і захисниць України. Відповідно, всі соціальні гарантії, які мають захисники й захисниці, поширюються на таких військовослужбовців та членів їх сімей.

Потреба ухвалити такий закон виникла через те, що росія періодично обстрілює навчальні центри. Наприклад, в березні 2022 року рф випустила 30 ракет по Міжнародному центру миротворчості та безпеки у с. Старичі Яворівського району, внаслідок чого загинуло 35 осіб. Крім того, як уже відомо, росія не раз завдавала ракетних ударів по навчальному центру “Десна”. 

Отже, поки цей закон не підписаний, загиблі й постраждалі від ударів по навчальних центрах військовослужбовці та їхні родини не мають відповідного соціального захисту.

Відповідальність за порушення порядку подання декларацій

10 жовтня 2023 року Президент України підписав закон про відновлення електронного декларування чиновників. Адже після широкомасштабного вторгнення росії декларування для посадовців стало необов’язковим, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу. Це рішення призвело до того, що за 2021 рік лише третина осіб, які мали подавати декларації, добровільно це зробили.

На початку вересня 2023 року депутати підтримали в цілому закон щодо притягнення до відповідальності за порушення порядку подання декларацій. 

Цей проєкт дозволить Національному агентству з питань запобігання корупції оптимізувати розгляд справ і накладення стягнень за несвоєчасне подання декларацій, яке зафіксують в автоматичному режимі. 

Справи про такі порушення розглядатиме НАЗК, а участь прокурора в них вже не буде обов’язковою. Якщо встановлене адмінправопорушення зафіксоване в автоматичному режимі, то протокол про нього не складають, а постанову у справі виносять без участі особи, яка притягається до відповідальності. 

Ухвалення цього закону дозволить оперативно реагувати порушення вимог антикорупційного законодавства та швидко розглядати справи про такі правопорушення. Але все це можливо лише після підпису Президента.

Яке рішення?

Відсутність президентського підпису впливає на багато процесів в державі. Тож непідписання Президентом законів – велика проблема.

Можливо, варто подумати про зміну підходу до підписання законопроєктів, узявши до уваги досвід інших країн. Наприклад, у Сполучених Штатах, якщо президент не підписує або не повертає із запереченнями законопроєкту протягом десяти днів, то він набуває чинності так само, якби його підписав глава держави.

Можна обрати діаметрально інший підхід – якщо президент не підписує закону, то він вважається заветованим. Подолати таке вето можна більшістю голосів, а після цього закон має підписати спікер.

Фото: ОП

«Аргумент»

На цю тему:

• «Гнучкий стратегічний дороговказ» влади який лякає
• Влада винайшла гарний спосіб рятувати своїх корупціонерів від покарання
• Україна чомусь не вводить санкції проти Портнова, Захарченко, Клюєва, Фукса та інших