Професор Оксфорда Тімоті Еш: "Найкраще, що може статися з Росією в довгостроковій перспективі, - це програш у війні з Україною"

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 "Найкраще, що може статися з Росією в довгостроковій перспективі, - це програш у війні з Україною. Найкраще, що сталося з Німеччиною в 1945 році, - це її програш у війні", - заявив професор європейських досліджень Оксфордського університету Тімоті Еш.

Таку думку він висловив під час віртуальної дискусії організованої виданням Foreign Policy, у партнерстві з Центром європейських досліджень Вільфріда Мартенса 12 грудня, повідомляє Голос Америки. До розмови "Нова холодна війна? Підйом авторитаризму та майбутнє демократії" долучились лідери та експерти з питань формування політики та міжнародної безпеки.

Для захисту демократії у світі Еш радить озброїти Україну: "Найкраще, що ми можемо зробити в глобальному протистоянні між демократією та авторитаризмом, - це допомогти Україні виграти активну фазу війни. А це означає більше зброї, більше протиповітряної оборони, більше танків".

А основною гарантією для європейської архітектури безпеки професор називає розширення Євросоюзу та НАТО.

"Після завершення холодної війни ми у першу чергу почали розширення Заходу. І це було надзвичайно важливим для двох ключових інституцій, НАТО та ЄС. Це саме по собі буде великим внеском у зміцнення сили та безпеки Заходу. По-друге, у довгостроковій перспективі це також сприятиме трансформації Росії, - вважає Еш. - Розширення ЄС загальмувалось протягом останніх 15 років. Велика частина відповідальності за це лежить на нас, на країнах Європи. Як не дивно, але війна в Україні дає можливість додати нової динаміки в процес розширення ЄС. Зараз Канцлер Німеччини Олаф Шольц відданий ідеї розширення ЄС як на Західні Балкани, так і на Україну, Грузію та Молдову. Це критично важлива частина трансатлантичної стратегії, але особливо європейської стратегії на майбутнє".

Також Еш звертає увагу на нинішні слабкі позиції демократичної системи в західних державах: "Найважливіше, що ми зробили, щоб виграти холодну війну, - це зробили наші власні демократії сильними, успішний, динамічними та привабливими. І ось тут ми нині програємо по обидва боки Атлантики. До прикладу, Угорщина більше не є демократичною державою. Тож перше, що ми маємо зробити, це повернути наші власні демократії у належну форму".

Водночас Аліна Полякова, президента "Центру Аналізу Європейської Політики" не погоджується з організаторами дискусії, які виділили темою обговорення ймовірності нової холодної війни. За словами Полякової, ця ситуація є набагато небезпечнішою.

"Я не вважаю, що ми перебуваємо на етапі нової холодної війни, я думаю, що ситуація набагато, набагато гірша, ніж за часів Радянського Союзу. Вся архітектура ядерного стримування, яку ми побудували після Холодної війни, повністю розвалилась. У нас більше немає угоди між Росією та Сполученими Штатами, які разом володіють переважною більшістю ядерної зброї у світі. Так само більше не діють інші договори, які це регулювали, - Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, угода про обмеження системи протиракетної оборони. У нас залишився буквально один договір, який може бути продовжений або не продовжений протягом наступних кількох років. Ми опинились у справді небезпечній ситуації. Також багато інших країн зараз мають ядерний потенціал, якого вони не мали під час холодної війни", - наголошує Полякова.

За словами Майкла Абрамовіца, президента "Freedom House" міжнародної правозахисної неурядової організації, яка фінансується урядом США, - нині світ спостерігає за глобалізацією авторитарних країн.

"Такі держави, як Росія та Китай, мають набагато більше інструментів впливу, ніж Радянський Союз мав 50 років тому. Зокрема, йдеться про їхню здатність виходити за межі своїх кордонів і використовувати відкритість демократичних суспільств: для втручання у вибори, кампаній з дезінформації. Нещодавно «Freedom House» зробив великий звіт про глобальний вплив Китаю, який намагається сформувати медіа середовище в усьому світі", - наголошує Абрамовіц.

Однак найнебезпечнішим викликом Абрамовіц називає глобалізацію переслідувань: "Це практика, яку ми назвали транснаціональними репресіями. Наприклад, убивство саудівським режимом Джамаля Хашоггі в турецькому консульстві. Ми бачимо, як такі країни, як Саудівська Аравія, Росія, Іран, Китай, виходять за межі своїх кордонів, щоб переслідувати своїх критиків за кордоном, у деяких випадках убивати чи залякувати їх. Ми дійсно спостерігаємо глобалізацію авторитарного підходу".

У вівторок під час міжнародної конференції для України у Парижі учасники пообіцяли виділити Києву сукупно понад 1 мільярд євро, зокрема, на відновлення знищеної російськими ударами енергетичної мережі, водопостачання, харчового сектору, медичної й транспортної галузі. Виступаючи перед учасниками події, президент України Володимир Зеленський сказав, що Києву потрібно щонайменше 800 мільйонів євро термінової енергетичної допомоги взимку.

«Аргумент»


 В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]