Як "Слуги народу" знищують парламентаризм в Україні. Найнижче українці оцінили рівень доброчесності Верховної ради України

Версия для печати

Соціологічна група "Рейтинг" у період із 20 по 23 вересня провела соціологічне дослідження "Уявлення українців про культуру доброчесності".

У ньому громадяни могли оцінити рівень доброчесності соціальних інститутів та сфер за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності) до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності), зазначає ZN.ua. Респонденти найвище оцінили рівень доброчесності президента України, сферу освіти (по 6), сферу медицини (5,4) та органи місцевого самоврядування (5,1).

Інші інститути отримали такі оцінки: державна служба — 4,9 бали, поліція — 4,3; суди — 3,7 бали. Найнижчі оцінки мають Кабінет міністрів (3,3) та Верховна рада України (2,9).

На думку половини опитаних, чесність є одним із основних принципів, якими мають керуватися державні службовці (частіше так вважали люди старшого віку та жителі невеликих міст і сіл). Для 38% громадян відповідальність має бути основним принципом, для 34% — професіоналізм (цей принцип частіше називали жителі міст).

 Кожен четвертий українець  (26%) переконаний, що держслужбовець має керуватися принципом прозорості у роботі (частіше про нього зазначали опитані з великих міст, молодь та люди середнього віку).

В Україні 45% вважають, що держслужбовці під час прийняття рішень переважно керуються особистою вигодою, близько 20% опитаних — службовими інструкціями. Водночас третина українців переконані, що держслужбовці керуються як особистими інтересами, так і службовими інструкціями. 

Абсолютна більшість опитаних (77%) зазначають, що жорсткість покарань за корупцію може сприяти зростанню доброчесності державних службовців. Третина українців вважають, що доброчесності держслужбовців сприятиме заборона займатися державною службою, у випадку викриття корупційного правопорушення. Для 20% респондентів дієвою є суворість покарань тих, хто дає хабарі, для 16% — збільшення регулярності перевірок, спрямованих на виявлення корупції, для 14% — підвищення прозорості звітності, диджиталізацію процесів ухвалення рішень, для 8% — підняття заробітної плати державним службовцям.

 Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Метод опитування: CATI (Телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

«Аргумент» 

Читайте також: 

• Як "слуги народу" з зарплатами 20-40 тисяч гривень пояснюють під час війни свої люксові авто за мільйони
• Ще один “слуга народу” втік за кордон від правосуддя, показавши "фак" Зеленському та всім правоохоронцям
• Друг Зеленського, спонсор "Слуг народу" з біографією агента ФСБ Слюсарєв купив нерухомість у Ніцці з партнеркою, яка веде бізнес в окупованому Криму - ЗМІ (ВIДЕО)
• Фракція хабарників та рєшал. Хроніка підозр та скандалів "слуг народу"
• Типовий "слуга народу" Одарченко: "Я сам в антикоррупционном комитете, если зацепят, то потом не будет ни настроения, ни счастья, ничего"
• Заможні депутати не гребують навіть під час війни потягти гроші з карманів українців
• Член політради «Слуги народу» виявився сигаретним контрабандистом
• Депутат Ради дав хабаря Кубракову та Найєму, отримав підозру
• Народний депутат Андрій Одарченко викритий на спробі підкупу топпосадовця біткойнами