Біг влади по "граблях"

Версия для печати

Депутати місцевих рад масово складають мандати. Частина депутатів робить це для того, щоб мати можливість виїхати по роботі за кордон або без зайвих проблем провідати близьких.

А хтось принципово не згоден із новаціями уряду, зазначає видання ZN.ua. Саме уряд з початку року заборонив місцевим депутатам, незалежно від віку, статі, наявності інвалідності чи інших підстав, перетинати кордон. Цю популістичну ініціативу було прийнято після «зустрічі з виборцями» в Таїланді нардепа Миколи Тищенка.

Але депутати місцевих рад, на відміну від нардепів, зарплати не отримують, відповідно, «відрядження» вони оформляти не можуть.

Така політика з боку влади є серйозним ударом по самоврядуванню, що поряд із загрозою децентралізаційних процесів може істотно масштабувати проблему. Якщо в рад будуть проблеми з кворумом, центральна влада матиме більше шансів ввести військові адміністрації. А це може поставити під загрозу демократичний розвиток держави. Рух ЧЕСНО дослідив, як спрацював «ефект Тищенка» і які наслідки для самоврядування має така політика Кабміну.

Чи вирішує проблему складання мандата?

У громадах із чисельністю виборців понад 10 тисяч налічується нині понад 25 депутатів. Усі вони працюють під час засідань сесій та комісій на волонтерських засадах, окрім секретарів рад. Відповідно, майже в усіх депутатів немає жодних трудових відносин із радою.

Тобто виконати вимогу постанови Кабміну і юридично правильно оформити відрядження можуть лише мер, секретар або той депутат, котрий працює у виконкомі ради на якійсь посаді.

Таким чином, якщо депутатка або невійськовозобов’язаний місцевий політик (віком за 60 років, багатодітний батько тощо) вирішить поїхати у відрядження по роботі, він уже не може цього зробити. Це стосується, до прикладу, і депутатів-медиків, яким належить відвідати консиліуми чи зробити операцію за кордоном. Тому кожен опиняється перед вибором: залишатися депутатом чи скласти мандат.

Щоб перетнути кордон, депутатові зараз потрібно, аби рада проголосувала за його «відрядження». Голосують зазвичай тоді, коли є запрошення від міжнародних організацій. Тобто рада не має розглядати відрядження, пов’язані з реальним місцем роботи депутата, чи його приватну поїздку, яка може бути пов’язана з відвідуванням родичів.

Тому недивно, що деякі депутати приймають рішення скласти мандат. Так зробила перед виїздом за кордон депутатка Дунаєвецької міськради Наталія Казімірова (ЄС).

Читайте також: "Слуги народу" в Кабміні і парламенті очолили антикорупційний переворот в Україні

«Рада 7 березня погодила складання мого мандата. Основна причина, чому склала мандат, — це заборона виїзду місцевим депутатам за кордон. Мені важливо їздити до своєї дитини без оформлення додаткових паперів. Я отримала копії рішення сесії з мокрою печаткою, навіть узяла результати поіменного голосування, супровідний лист про надсилання повідомлення у прикордонну службу, також у мене був скрін електронного листа, який підтверджував надсилання повідомлення», — коментує Казімірова Руху ЧЕСНО.

На пункті перетину кордону ексдепутатку висадили з автобуса. Прикордонники повідомили, що вона досі числиться в базі. 

«Пропустили тільки після розмови зі старшим зміни. Максимально стресова ситуація, бо до вильоту літака залишалося дві години. Рада не має контакту з прикордонниками, ніхто не знає, чи внесли інформацію в базу та як мають поінформувати, коли такі зміни внесено. Дзвінок на гарячу лінію ДПСУ результату не дав. Прикордонники зауважили, що я не перша, кого вони не пропускали», — зазначає колишня депутатка.

Новою політикою держава може перекреслити ті здобутки в розбудові жіночого лідерства в політиці, над якими донори і громадськість працювали не одне десятиліття.

Проблеми з перетином кордону мають і чоловіки. Михайло Кос — депутат Горохівської міської ради. Він учасник бойових дій та має групу інвалідності: «Я був у полоні в Іловайському котлі. Зараз працюю далекобійником. На кордоні я показував паспорт, пояснював, що маю УБД, інвалідність, мені 58 років і я перетинаю кордон кілька разів на місяць. Тепер не пропустили. Телефонував у луцький прикордонний загін. Вони сказали, що як депутат — то це все. А це мій єдиний заробіток. Є два виходи: скласти мандат або шукати іншу роботу. А зараз її не так просто знайти».

І тут треба наголосити, що для західних областей ситуація, коли по роботі громадяни часто перетинають кордон, доволі типова.

Але скласти мандат буває нелегко. Заяву має погодити місцева рада. Якщо опозиційний депутат не має діалогу з владою, то рішення про дострокове складення повноважень може й не набрати потрібної кількості голосів. Про такі випадки Рух ЧЕСНО писав неодноразово. Деякі депутати залишалися з мандатами упродовж кількох років.

Рух ЧЕСНО отримав відповідь від Держприкордонслужби, що терміни не визначені. Звернення опрацьовують у загальному порядку — протягом 30 днів. 

У листі Держприкордонслужби також зазначено: «Рішення про надання дозволу на перетинання державного кордону (відмову в перетинанні державного кордону) прийматиметься безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України відповідно до вимог законодавства України».

Як потерпає представництво громадян

Якщо ж депутатові пощастило скласти мандат, то інша проблема постає у тих громадах, де депутатів стало менше. В місцевих радах ці політики виконували представницьку функцію, і потрібно, щоб її хтось виконував і надалі. Мають бути депутати, які приймають рішення про розподілу бюджету, з питань благоустрою, медицини, освіти.

Для того, щоб не було загрози втрати кворуму, територіальна виборча комісія має запустити процес введення у повноваження нового депутата. А це може тривати від кількох місяців і значно довше. Особливо тоді, коли ТВК, до якої входять представники партій, не мотивована засідати або просто втратила кворум.

Рух ЧЕСНО поцікавився у раді, в якій Казімірова була депутаткою, чи встиг уже зайти замість неї її колега. На жаль, цього не сталося.

Ще однією проблемою в ТВК можуть стати представники заборонених партій. ОПЗЖ як парламентська партія взагалі має квоти в усіх ОВК і ТВК. І дуже часто вони можуть займати керівні посади. 

Так, ще в лютому в Коцюбинській селищній раді (Київщина) депутат склав мандат, але на початок квітня ТВК так і не зібралася, щоб ввести у повноваження нового. 

Членів ТВК повідомили про це, скинувши рішення в чат. Одна із членкинь комісії, Ірина Нестеренко, через три роки після виборів навіть не впізнала іншу членкиню, яка надіслала документ. 

Минуло кілька тижнів. ТВК так і не зібралася, й не видно жодних ознак того, що поінформовані члени комісії шукають своїх колег, аби провести засідання та ввести до складу ради нового депутата. Але Нестеренко й на попередніх виборах, коли була членкинею комісії, не працювала на засіданнях якісно. Вона могла облаяти присутніх і втекти із засідання. Якщо в комісій склад такої якості, зібрати кворум справді важко.

Що стосується малих громад (із кількістю виборців до 10 тисяч), тут проблема серйозніша. Коли депутат складає мандат, для того щоб у раді з’явився новий представник громади, мають бути призначені вибори. Що під час воєнного стану зробити неможливо. Тобто в цих радах виникне ще більша загроза для кворуму та подальшої роботи. А скільки триватиме війна, невідомо.

Наразі неможливо отримати інформацію про точну кількість депутатів місцевих рад, які склали мандати, як і про точну кількість вакантних місць у радах. ЦВК недоступні такі дані в повному обсязі, оскільки вони можуть бути лише в окружних і територіальних виборчих комісіях. А ті у міжвиборчий період на постійній основі не працюють.

Держприкордонслужба не повідомила, скільки вона отримала відповідних звернень.

Як вирішити проблему?

Рух ЧЕСНО звернувся до голови Комітету з питань організації держвлади і місцевого самоврядування Олени Шуляк («Слуга народу»).

«Голова партії влади та голова профільного комітету мала б активно захищати якісну систему місцевого самоврядування від неякісної урядової політики. Ми вимагали, щоб члени комітету заслухали прем’єра. Треба розуміти, які дані або аргументи дали підстави уряду запровадити таку політику. Натомість Олена Шуляк просто перенаправила наш лист до Дениса Шмигаля», — розповідає лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Шмигаль своєю чергою скерував лист до МВС. Там відповіли, а суть відповіді полягала в тому, на чому вже кілька місяців наголошує громадський сектор: місцеві депутати не перебувають у трудових відносинах з радами, не є посадовцями, а питання заборони перетину ними кордону є проблемним, і… знову переадресували лист Шмигалю. Тепер не лише ЧЕСНО чекає відповіді від Шмигаля, а й МВС чекає «відповідних пропозицій». 

Доки у владних кабінетах пересилають одне одному папірці, наша організація, яка робить репортажі з деокупованих громад, фіксує звернення до Кабміну із проханням внести зміни до постанови та виключити з переліку осіб, яким обмежено право виїзду за кордон, їхніх депутатів. 

Рух ЧЕСНО звертає увагу нардепів, які формують склад Кабміну, на те, що є нагальна необхідність змінити напрацьовану урядом політику щодо виїзду депутатів місцевих рад.

—

Ірина Латиш, менеджерка проектів по залученню громадян Руху ЧЕСНО;  опубліковано у виданні ZN.ua

В тему: 

• Росія відкушує наші землі з допомогою зброї, а феодали зсередини відчужують їх із допомогою долара
• Велика олімпійська проблема: бойкотувати чи боротися
• Що гальмує екстрадицію в Україну з-за кордону топ-звинувачених в розкраданні та коруції?
• Внутрішній фронт. В чому проблема системи військово-лікарських комісій
• Що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією і при чому тут ОП (Єрмак?)
• Чи справді Офіс Президента «зламав» конкурс на директора НАБУ