Чи виживуть Україна та Америка за президенства Дональда Трампа? Пояснює відомий історик

|
Версия для печатиВерсия для печати
Illustration by Diego Mallo

Відомий історик та науковець Гуверівського інституту Стівен Коткін аналізує, що президент, який керує країною у стилі професійного реслінгу, розуміє правильно і неправильно про нестабільний сучасний світ.

Стівен Коткін, відомий історик та науковець Гуверівського інституту, працює над завершенням третього тому своєї масштабної біографії Сталіна. В інтерв'ю для The New Yorker він аналізує політику Дональда Трампа щодо України, майбутнє американо-російських відносин та глобальні виклики, які стоять перед США.

Трамп і Україна: за лаштунками "шоу"

Коткін порівнює стиль управління Трампа з професійним реслінгом, де шоу часто важливіше за суть. "Стиль Трампа дуже відштовхуючий — дехто назвав би це ганебним. Трамп поводиться так, що зменшує м'яку силу Америки, яка є надзвичайно важливим виміром американської могутності," — зазначає історик.

Читайте також: Гра без козирів: скандал в Овальному кабінеті, його причини та наслідки

Однак, на думку Коткіна, за цим "шоу" стоїть бажання Трампа переосмислити міжнародні зобов'язання США:

"Трамп вважає, що Америка була на неправильному боці багатьох угод, не лише щодо України, і що перебалансування необхідне."

Від лівого до правого фантазування про Росію

Історик звертає увагу на те, як змінилося сприйняття Росії серед американських політичних сил: "Колись ліві мали своє бачення Росії — що Сталін створював новий світ достатку, соціальної справедливості та миру. Ліві були повністю віддані цій фантазії про Радянський Союз як майбутнє, тоді як усі або голодували, або були вбиті."

"Тепер у нас є фантазія про Росію з правого боку: що Росія захищає традиційні цінності, що Росія захищає західну цивілізацію, що Росія — це майбутнє, що Росія — наш друг. І ця фантазія — цілковита нісенітниця," — додає він.

Європейські "шаради" та американська відповідальність

Одним із ключових моментів інтерв'ю є критика європейських союзників США за їхню позицію щодо української кризи. "Європейці не відправили жодного солдата на фронт під час війни, і вони сперечаються, чи відправлять вони будь-яких солдатів, навіть якщо буде мирна угода," — зазначає Коткін.

"Польща, найбільший прихильник України, відмовилася обіцяти відправити миротворців після припинення бойових дій, не кажучи вже про участь у бойових діях. Трамп, з усіма своїми 'трампівськими' якостями, показав, що європейцям час або діяти, або замовкнути," — підкреслює історик.

Чи переживе український конфлікт президенство Трампа?

На питання про можливі наслідки зустрічі Трампа та Зеленського у Білому домі, Коткін відповідає: "Президенти рідко повертають такий великий корабель, як США, за чотирирічний термін." Він нагадує про кризові 1970-ті роки:

"Пам'ятаєте сімдесяті, коли Ніксон був президентом, і м'яка сила США була на дуже низькому рівні? Ми програли війну у В'єтнамі. Ніксон пішов у відставку через Вотергейт. Нафтовий шок знищив Іржавий пояс. Було так погано, що популярним стало диско. А потім що сталося? Америка повернулася й пережила одні зі своїх найкращих десятиліть."

Можливі сценарії завершення війни в Україні

Щодо завершення війни в Україні Коткін визначає два сценарії:

"Хороший результат — це розділена Україна, як розділена Корея. Поганий результат — Україна втрачає суверенітет, визнає російські анексії територій, які Росія контролює, і навіть за межами територій, які Росія зараз контролює; вона змушена обмежити розмір своїх збройних сил, тож вона беззахисна; вона не може приєднатися до міжнародного альянсу безпеки чи утворити будь-який оборонний союз."

Коткін підкреслює: "Ці обмеження українського суверенітету означають капітуляцію. Це не мир; це мир на колінах. Ось що Путін зараз 'готовий обговорювати'."

Читайте також: Трамп визначивсь з напрямком розвитку США - пояснює історик-американіст з ФРН

Погляд на російське суспільство: втома від війни

Аналізуючи ситуацію всередині Росії, історик зазначає, що російське населення хоче завершення війни. "З осені 2022 року, коли росіян вигнали з Харківської області... Росія контролює приблизно 19% української території. Це більше двох років. Вони втратили 700 000 людей [убитими та пораненими], не здобувши нічого за ці два з лишком роки," — каже Коткін.

"Путін продовжує кидати життя в м'ясорубку — тепер це північнокорейські життя — бо в українців менше людей, яких можна протиставити йому. Україні не потрібні танки Abrams. Україні потрібно п'ятсот тисяч 18-24-річних, і ніхто їх не відправляє," — додає він.

Політичні альтернативи в Росії

Коткін звертає увагу на потенційні політичні альтернативи режиму Путіна в Росії. Поруч з демократичною опозицією, уособленою Олексієм Навальним, існує інша група потенційних опонентів режиму.

"Є багато людей, які є частиною режиму, яким байдуже до України, але які турбуються про Росію. Вони вважають, що Росія йде хибним шляхом; що розрив між Росією та Заходом розширюється, а не звужується через цю війну; що Росія заклала своє майбутнє; що російська мілітаризована економіка не є стійкою," — пояснює історик.

Ці люди — так звані "внутрішні перебіжчики" — складають значну частину силових та військових структур, але "вони не підуть на ризик у ситуації, коли їм нічого не пропонують. Їм не пропонують послаблення санкцій. Їм не пропонують захищеного вигнання, уряду у вигнанні... Нічого, крім підтримки Путіна або кулі в шию."

Читайте також: Світовий порядок 3.0 чи Хаос

Китай, Тайвань і глобальна рівновага

Щодо Китаю і питання Тайваню Коткін зазначає, що вперше в історії Китай і США одночасно є потужними державами. "Зараз вперше в історії існує світовий порядок, яким домінують США, і Китай знову став Китаєм," — каже він.

На питання, чи наважиться Сі Цзіньпін на атаку проти Тайваню, історик відповідає:

"Він мав би кинути 'залізні кості', як називав їх Бісмарк, і розпочати війну. Але тоді треба бути впевненим у перемозі, бо інакше режим може впасти. Він ризикував би долею комуністичного режиму в Китаї... Як певен він в успіху?"

Висновок: стійкість американської системи

Незважаючи на всі виклики, Коткін залишається обережним оптимістом щодо майбутнього США: "Суспільство неймовірно сильне, стійке та динамічне. Американські інституції феноменальні, і вони існують дуже довго. Звичайно, є багато недоліків... Але ми вже багато чого пережили. Нам потрібно про це пам'ятати."

"У короткостроковій перспективі ми всі мертві. Китай атакує, Росія атакує, Іран отримує бомбу. Але в довгостроковій перспективі — ми в порядку. Тому що у нас краща система, у нас є механізми корекції, у нас є вільне і відкрите суспільство, у нас є судова система, яка все ще працює," — підсумовує Стівен Коткін.

Стівен Коткін

Стівен Коткін. Фото: the Hoover Institution or Stanford University

Оригінал: Can Ukraine—and America—Survive Donald Trump? David Remnick

Illustration by Diego Mallo

«Аргумент»


Читайте також:  

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]