До чого веде "шкарлетизація" освіти в Україні. Воюючій державі історія не потрібна?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Теза про засадничу важливість історії для формування й відстоювання українцями власної ідентичності та історичної пам’яті в умовах російської агресії вже давно мала перетворитись на трюїзм. Останні події ж свідчать, що замість бути очевидною й банальною для всіх істиною, вона все ще для багатьох, зокрема поміж чиновників, депутатів, експертів та пересічних українців, є чимось незнаним або, що гірше, зайвим і небажаним.

Останній приклад: 20 січня на брифінгу Міністерства освіти та науки спільно з депутатами комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій було оголошено про формат цьогорічного Національного мультипредметного тесту (НМТ) – ключового елемента на шляху вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Попри всі виклики і труднощі нинішнього становища в країні, назвати запропонований формат НМТ інакше, ніж тріумфом абсурду, навряд чи можна. Цього року випускники шкіл проходитимуть тестування з трьох предметів: два обов’язкові (українська мова й математика) та один на вибір (історія України, іноземна мова, фізика, хімія чи біологія). Вибірковий предмет буде універсальний, тобто із ним можна вступати на будь-яку спеціальність. Абсурдність тут очевидна: стати студентом історичного факультету тепер можна буде не складаючи тест з історії України, вступити на англійську чи німецьку філологію – не складаючи тест із цих мов відповідно.

Читайте також: Історики коментують рішення Міністерства Шкарлета: «Ці наміри без перебільшення є злочином проти українського державотворення»

Однак найбільше збурення (а в багатьох – обурення) викликало виключення історії з переліку обов’язкових предметів. Мотивацію озвучують різну: від акцентування на надважливості математики (статус української мови як обов’язкового предмета непорушний) для формування учнівських здібностей і компетентностей до бажання спростити життя цьогорічним випускникам з огляду на реалії війни.

Знову ж таки – замість того, щоб усвідомлення важливості знання власної історії стало очевидною банальністю, його потрібно знову й знову обґрунтовувати та захищати від нерозуміння, а то й відвертого невігластва. Тому ще раз про очевидне. Гуманітарна складова є не менш важливою за інші при формуванні людини.

Якщо ми говоримо про виховання свідомого громадянина й патріота власної спільноти – національної, локальної чи будь-якої іншої – то гуманітаристика, а передусім історія, взагалі є фундаментом. Бо можна бути чудовим математиком, фізиком, айтішником і т. д., проте не розуміти навіть базових реалій та основ світу, в якому живеш: звідки він взявся, що визначає політичні чи культурні процеси. Викладаючи історію України студентам різних, зокрема й негуманітарних спеціальностей, автор набачився такої картини вдосталь. Врешті-решт, без розуміння історії ми не усвідомимо реальних мотивів російської агресії проти України.

Годі сперечатись, що математика є важливою для формування інтелектуально повноцінної сьогочасної людини. Не менш очевидною є її важливість з огляду на роль технологій та інновацій у сучасному світі. Але чому обов’язковість математики повинна існувати винятково за кошт усунення історії України? Більшість учасників цієї дискусії мислить дихотомічно – «або-або». Обов’язковою має бути або математика, або історія України. Яке «або» обрати – залежить від особистих симпатій. Зрештою, певний час існувала система на ЗНО, коли обов’язковим предметом, окрім української мови, була або математика, або історія України – на вибір і відповідно до фахових зацікавлень учня. Не найгірший варіант.

Читайте також:  Як держава «карає» за прибутковість культурні інституції: історія Довженко-Центр

Але оптимальним насправді буде принцип «і-і», коли випускників обов’язково очікуватиме іспит і з математики, і з історії. Це не буде новинкою – у 2022 році НМТ складався з трьох предметів – української мови, математики та історії України. Чому до вже випробуваної моделі просто не додати можливість обрати (за потреби) четвертий предмет відповідно до спеціальності, яку опановуватиме випускник?

Такий підхід, до речі, первісно і пропонувало МОН. Тож, як не дивно, більшість критичних стріл варто спрямувати не так на злощасного міністра Шкарлета, як на профільний парламентський комітет на чолі з Сергієм Бабаком. Останній «провернув» відверту маніпуляцію, коли організував у власному телеграм-каналі опитування щодо моделі цьогорічного НМТ, де переміг варіант 2+1 (два обов’язкові предмети + один на вибір). А тоді використав ці результати для просування бажаної ним і комітетом моделі. Яка репрезентативність опитування в телеграмі чи інших соцмережах і наскільки воно може бути аргументом у будь-якій фазовій дискусії – питання риторичне.

Тож маємо справу з цілеспрямованим «виключенням» історії України з переліку обов’язкових предметів. І це в той час, коли досвід НМТ-2022 засвідчує, що обов’язкова історична складова пішла багатьом на користь. Рівень знань з історії України ХХ – початку ХХІ століття (саме цей період виносився на тест минулоріч) у цьогорічних першокурсників неісторичних спеціальностей у середньому кращий, ніж раніше.

Окрім необов’язковості історії України, цьогоріч ще й обрали вкрай дивні хронологічні межі тем, що будуть винесені на НМТ – від середини XVI століття до сьогодення. Чому рік тому були лише теми за 10 і 11 клас (від Першої світової і далі) зрозуміти нескладно – це теми, що в минулі роки виносились на Державну підсумкову атестацію (ДПА) і той обсяг матеріалу, який було реально опанувати у стислі терміни.

Чому цьогоріч вирішили викинути з програми НМТ весь період за 7 клас, насамперед Давньоруську державу – наразі адекватних пояснень (та й будь-яких взагалі) не прозвучало. А враховуючи, що російська пропаганда цей період використовує дуже активно, зокрема тези про Русь як «колиску братніх народів», «Київ – матєрь гарадов рускіх», то адекватні пояснення тут уявити взагалі складно. Тут уже або все вчити, або знову лише ХХ – початок ХХІ століття. Натомість – незрозумілий гібрид.

Читайте також:  Чому ті, хто мали давно бути люстровані, продовжуть працювати у владній верхівці?

Серед аргументів на захист підходу МОН і парламентського комітету часто звучить аргумент, який, якщо докладніше проаналізувати, не витримує критики: обов’язковий тест з історії України не потрібен, бо а) історія – це просто зазубрювання імен та дат; б) знати власну історію учні повинні й без цього, адже це патріотичний обов’язок.

Щодо історії як зазубрювання – такий аргумент може вживати лише хтось вкрай упереджений або цілковитий дурень (хай навіть освічений), котрий не має ані найменшого розуміння чим є історія, проте береться судити про неї. Якщо говорити конкретно про ЗНО/НМТ, то нинішня програма з історії України далека від досконалості, але закладені в неї змісти й самі тести за всі минулі роки аж ніяк не заточені лише на зазубрювання, натомість часто вимагають саме розуміння.

Стосовно обов’язку учнів самостійно вивчати що-небудь, зокрема й історію – з тим же успіхом можна обговорювати породи та кольори єдинорогів. Це ніщо інше як пустопорожня балаканина. Багато учнів без примусу пальцем об палець не вдарять з жодного предмета. Рівень знань з базових історичних понять і процесів у студентів негуманітарних спеціальностей в більшості відверто незадовільний, попри прогрес завдяки НМТ-2022. І питання на кшталт, що таке демократія, нація/народ, держава, звідки вони беруться, чому українці і росіяни не є братніми народами тощо, заганяють багатьох у глибокий ступор. А цим людям, пригадаймо, голосувати на виборах.

Що цікаво, ініціатори та прихильники обов’язковості математики як вступного іспиту самі собі суперечать. Адже своє бачення ролі математики вони часто обґрунтовують тим, що лише примус у формі ЗНО/НМТ зможе покращити ситуацію з вивченням математики у школах. Як цей підхід у них поєднується з тезою, що історію учні можуть і мають добре опановувати без такого ж елемента примусу – загадка. Як і те, чому підхід «кому треба – вибере собі історію» не конвертується в аналогічний «кому треба – вибере математику». Відгадка, підозрюю, проста: зневажливе ставлення до історії, а в кращому разі – недооцінка і нерозуміння її важливості, тим паче тепер.

Читайте також:  Сергій Грабовський: "Шлях накреслили правильний. Потрібно було на нього стати і рухатися"

Варто згадати і про аргумент щодо полегшення долі вступників як мотив, чому обов’язкових предметів два, а не три, як було торік. На перший погляд, звучить переконливо: війна, обстріли, вимушене переселення та відключення світла не сприяють нормальній підготовці до НМТ, як і нормальному життю загалом. Та чи вартує таке спрощення жертви у вигляді стратегічно важливого предмета? Не вимагає. Минулорічні результати НМТ з історії були напрочуд високими, попри оголошення переліку предметів, винесених на тест, лише за три місяці до нього, а отже – нестачі часу на підготовку.

Головна причина, чому чимало цьогорічних випускників чи їхніх батьків підтримують модель НМТ 2+1 замість 3+1, насправді для більшості з них – це не війна і викликані нею труднощі. А бажання спростити собі життя. Якби провести схоже опитування до чи після війни – результат не зміниться. Якщо буде варіант лише з одним обов’язковим предметом – то він швидко стане найпопулярнішим. Що означає тільки одне – домінує бажання якомога простішого вступу до ЗВО (а потім і якомога простішого навчання там), а не здобування необхідних знань і навиків.

Читайте також:  Тімоті Снайдер: Україна буде останньою країною, куди вторглася Росія

Враховуючи, що чимала частка студентів навчається за кошт бюджету, відповідальні за освіту чиновники й депутати мають повне право, зокрема моральне, робити так, як буде краще для держави й суспільства, а не шукати шляхів найменшого опору і легкого схвалення. Але схоже на те, що події останніх одинадцяти місяців, не кажучи про минулі роки і століття, багатьох так нічого й не навчили. Бажання максимально спростити собі життя все ще домінує. За такого підходу очікувати чогось кращого й мудрішого навряд чи варто. А вітання від міністра освіти чи депутатів з нагоди Дня Соборності України із закликами пам’ятати наше минуле на тлі всього цього звучать як неприховане знущання.

Роман Лехнюк,  опубліковано у виданні   ZAXID.net

P.S. від "А":

Громадські організації вимагають у Міністерства освіти і науки повернути історію України до переліку обов’язкових предметів національного мультипредметного тесту (спрощеного ЗНО).

Коаліція "Реанімаційний Пакет Реформ" створила відповідну заяву після повідомлень міністра освіти (та плагіату) Шкарлета.

Закликаємо Міносвіти повернути історію України до переліку обов’язкових предметів національного мультипредметного тесту

Історія України не буде обов’язковим предметом під час складання національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2023 році для вступу до закладів вищої освіти. Про це повідомив міністр освіти й науки Сергій Шкарлет на брифінгу у МОН України щодо моделі вступу до закладів вищої освіти у 2023 році 20 січня.

За словами міністра, національний мультипредметний тест складатиметься з двох обов’язкових предметів (української мови та математики) та одного додаткового предмета за вибором вступника з переліку: історія України, іноземна мова (англійська, французька, німецька, іспанська), фізика, хімія, біологія. Отже, історія України з обов’язкового стає предметом на вибір. Але у своїх нововведеннях МОН пішов іще далі та зробив історію України необов’язковою навіть для вступу на гуманітарні спеціальності. 

Нагадаємо,  у 2020 році  з обов’язкових предметів ЗНО вилучили  й українську літературу. Тобто крок за кроком українських абітурієнтів позбавляють необхідності вивчати фундаментальні для формування української ідентичності та держави предмети.

Метою Росії у повномасштабній війні є не просто знищення українців та їх домівок, але й нашої культури та національної пам’яті. Росія вже зруйнувала або викрала 1200 об’єктів української культурної спадщини, зрівняла із землею понад 1000 закладів освіти. В окупованих регіонах російські воєнні злочинці в першу чергу знищують підручники з історії України, називаючи їх екстремістськими, замінюють їх на власну пропаганду та вшановують катів українського народу меморіальними таблицями і пам’ятниками.

Наприклад, під час окупації Луганської, Донецької, Запорізької, Чернігівської та Сумської областей російські війська активно вилучали та знищували книги з української літератури та підручники з історії України. У Донецьку та Маріуполі російські окупанти змусили працівників бібліотек провести інвентаризацію, в результаті –  вилучено та знищено не тільки всі підручники з історії України, а й просто україномовні книги через “екстремістський зміст”. А в окупованому Мелітополі росіяни встановили пам’ятну таблицю та пам’ятник службовцям НКВС, вбивці полковника армії УНР та засновника ОУН Євгена Коновальця Павлу Судоплатову та одному з очільників воєнного вторгнення СРСР до Афганістану Григорію Бояринову. На місці пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі міста планують встановити меморіал жертвам “Великої вітчизняної війни”, міф про яку є однією з магістральних тем російської пропаганди. І таких прикладів безліч.

Історія для Росії – це окремий інструмент у війні, в якому вона системно впродовж багатьох років насаджує через інформаційний простір Україні та світу дезінформаційні наративи про нібито не існування українців як окремої нації, заперечення існування української мови та культури  тощо. Зрештою, повномасштабна війна розпочалася великою псевдоісторичною лекцією президента Росії Владіміра Путіна.

Вилучення обов’язкового іспиту з історії України під час повномасштабної війни з Росією негативно впливатиме на формування національної свідомості випускників шкіл, а відтак і на національну безпеку в довгостроковій перспективі. Вважаємо, що такий крок направлений проти українського державотворення й формування національної свідомості суспільства. Ці помилки можуть коштувати життя багатьом українцям у майбутньому.   

Історія України – це засадничий предмет, який формує в учнів національну пам’ять, національну свідомість, розуміння важливих історичних процесів та їхніх причинно-наслідкових зв’язків. 

Симптоматично, що у 2021 році 18% учасників ЗНО не набрали навіть мінімальний прохідний бал з історії України, тобто не мали базових знань про минуле країни, незалежність та територіальну цілісність якої виборюють наші захисники та захисниці.

Прибрати історію України як обов’язковий предмет з НМТ – це допомагати Росії перемагати у головах наших абітурієнтів. 

Ми, представники громадянського суспільства, вимагаємо у Міністерства освіти й науки повернути історію України у перелік обов’язкових іспитів національного мультипредметного тесту 

Доєднатися до заяви Коаліції РПР можна за посиланням

Підписанти:

Центр досліджень визвольного руху 

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ (до якої входить 26 ОГС)


Читайте також: 

 

 

 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

16:58
Митрополит Епіфаній очолив молитву за Україну у Києво-Печерській лаврі
14:09
Як аеродром Гостомель так і не став для росіян воротами в Київ (невідомі факти)
13:09
Окупанти ракетами масовано обстріляли Костянтинівку: зруйновані вокзал, храм та будинки (ВІДЕО)
12:58
За день до вторгнення рф тодішній голова "Укроборонпрому" Гусєв надіслав працівникам ОПК заспокійливого листа і запевняв, що підстав для паніки немає (ДОКУМЕНТ)
10:01
Як влада брехала українцям, що війни не буде (ХРОНІКА)
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 25 лютого
20:04
Знущання над українцями: ФСБшна упц (мп) не допустила військових і капеланів від ПЦУ помолитися за загиблих воїнів у печерах Лаври. ВЛАДА ЗЛОЧИННО БЕЗДІЄ
20:00
У неділю в Україні буде хмарно, сухо та тепло
19:19
Фон дер Ляєн передала 50 нових позашляховиків для прокурорів та поліцейських у прифронтових регіонах України - мабуть, саме вони відіб'ють Авдіївку та Бахмут
19:07
Малограмотна, брехлива нікчема мститься Людині: головреду Цензор.НЕТ Бутусову другий рік поспіль відмовляють в акредитації на пресконференцію Зеленського

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]