Місто Суджа в Курській області, над яким піднято український прапор, було колись столицею України

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Суджа

Місто Суджа, яке, за повідомленням російських пабліків, удень 7 серпня взяли під свій контроль ЗСУ, сто років тому було столицею радянської України. Щоправда, тривало це всього один місяць. А ще раніше Суджа була адміністративною одиницею козацького Сумського полку.

Під час операції, що почалася вранці 6 серпня, українські війська заволоділи, крім Суджі, ще близько 11 населеними пунктами Курської області РФ, зокрема, ще одним райцентром, Кореневе. Обидва ці містечка історично належать до Східної Слобожанщини, нагадує видання "Главком".

А це етнічні українські землі, розташовані в межах сучасної Курської, Бєлгородської та Воронезької областей РФ.

Читайте також: Восточная Слобожанщина - украинская земля. Почему она не вошла в государство Украина?

Як козаки Суджу заснували, а більшовики визнали її українською

У 1651 році був утворений Сумський слобідський козацький полк, і Суджа стала його сотенним містом (столицею, як ми сказали б зараз). Для розуміння: у ті часи під словом «полк» мали на увазі не лише військову, але й адміністративно-територіально одиницю. Полково-сотенний устрій України був ліквідований разом з Гетьманщиною у 1781-му, відтак Суджа стала повітовим містом Курського намісництва, а пізніше – Курської губернії.

Суджа у складі Сумського полку

Суджа у складі Сумського полку / фото: uk.wikipedia.org

Кажуть, що назва міста, розташованого всього за 10 км від кордону з Сумською областю України та за 45 км від Сум, зазнала татарського впливу і може бути перекладена як «місце, де є вода».

Згідно з переписом 1897 року, понад 60% населення Суджі говорило українською. Цікаво, що такі дані наводить російська Вікіпедія і не уточнює, скільки зараз людей говорять українською чи ідентифікують себе як етнінчних українців, – у статті лише зазначено, що «основною та офіційною» мовою міста є російська.

У 1918 році владу в Україні захопили більшовики, і 28 листопада у Курську був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Це був маріонетковий уряд, яким керували з Кремля.

Але хай там як, а цьому уряду було потрібне місце постійної дислокації. Тому того ж дня було вирішено, що місцем перебування уряду має стати Суджа. «Суджанський повіт у той час належав Україні, що й давало формальні підстави ТРСУУ вважатися українським», – розповідає історик Геннадій Єфіменко.

Утім, за місяць «столиця» українського більшовицького уряду переїхала з Суджі до Білгорода – відповідне рішення було ухвалене 27 грудня 1918 року.

«З аналізу протоколів ТРСУУ слідує, що Суджа столицею України була майже місяць (з 29 листопада до 27 грудня 1918 року). Та вже 3 січня 1919 року більшовикам вдалося зайняти Харків. Невдовзі уряд радянської України переїхав до цього міста», – розповідає Єфіменко. До Києва Червона армія увійшла 5 лютого 1919 року, нагадує історик.

Читайте також: ЗСУ взяли під контроль газовимірювальну станцію «Суджа» в рф

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України в Курську

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України в Курську / фото: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Ловись, ловись, радіохвиля

Цікавим спомином про Суджу початку ХХІ ст. поділився журналіст, історик, а нині військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. Він згадує, як у 2000-му був у цьому місті разом із радянським політв’язнем Михайлом Горинем, який на той час очолював Українську всесвітню координаційну раду, що опікувалась діаспорою на етнічних землях поза Україною.

Коли керівник місцевої адміністрації, з яким зустрічалися київські гості, довідався, що Кіпіані працював на телеканалі «1+1», то негайно повіз його на зустріч зі своєю тещею, яка полюбляла дивитися новини та серіали саме на цьому українському каналі.

Тобто розуміти українську, співати українських пісень і говорити цією мовою для мешканців краю було нормою ще 20 років тому. Зелений Шлях, Круглик, Руська Конопелька, Черкаська Конопелька, Махов Колодезь, Княжий – ці назви сіл у Курській області біля Суджі говорять самі за себе.

«Ми випили чаю і поїхали далі. Хто ж тоді міг подумати, що наступний візит української делегації буде на танках», – жартує Кіпіані.

Читайте також: Современные границы Украины сформировались в 1917-1918 годах

Після 25 років диктатури і ксенофобської пропаганди в Росії мешканці краю не визнають себе українцями по духу і «за паспортом». Якщо за переписом 1897 року, українцями визнавали себе 61,16% суджанців, то останній перепис, 2020 року, демонструє цілковите зросійщення – лише 1,09% містян ідентифікували себе як українці.

Водночас ті, хто хочуть, можуть легко ловити українські радіохвилі, адже вони досягають 15-20 км вглиб російського прикордоння. І, на думку українських радіожурналістів, які виходять в ефір з прикордонних міст, росіяни з того боку «порєбріка» слухають і знають, що насправді відбувається в Україні та регіоні.

А щодо сьогоднішньої ситуації у місті Суджа, то звідти, стверджують місцеві канали, евакуйоване населення.

Довідка:

Суджа – районний центр Курської області Росії, розташований за менш ніж 10 км від кордону з Україною. Стоїть на річці Суджа, притоці Псла.

Населення, за даними перепису 2020 року, – 7,4 тис. осіб.

Неподалік Суджі розташована газовимірювальна станція «Газпрому», через яку транзитом російський газ іде в Україну і далі в Європу. Цю станцію, за даними російських телеграмканалів, узяли під контроль ЗСУ вдень 7 серпня 2024 року.

За приблизно 30 км від Суджі, у місті Курчатов, розташована атомна електростанція, яка, на думку, деяких оглядачів, є однією з пріоритетних цілей операції ЗСУ для того, щоб у разі переговорів стати предметом обміну на Запорізьку АЕС (захоплена окупаційними військами РФ у березні 2022 року).

Курчатовська АЕС живить електроенергією щонайменше п’ять областей РФ.

Через Суджу пролягає залізнична гілка, яка до війни пов’язувала Санкт-Петербург з Харковом. Зараз завдяки відтинку цієї залізниці Льгов – Бєлгород забезпечуються потреби харківського угруповання російських військ.

Поруч з містом пролягає і важлива міжнародна автомагістраль Курськ – Суджа – Суми. Отже, Суджа є важливою в логістичному ланцюжку забезпечення російських військ.

Наталія Лебідь, опубліковано у виданні «Главком»


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
В Україні у четвер без опадів, помірно тепло
19:34
Ворог просунувся біля Вугледару, в Цукуриному та Торецьку
19:26
Відомий пластичний хірург Олександр Бебих показав кохану: жінка має «приводи» за проституцію і наркотики
18:58
Бронювання зупинили: Зеленський обурився кількістю заброньованих
18:08
"Українська правда" офіційно заявляє про системний тиск з боку Офісу президента
16:57
Заброньовані від мобілізації співробітники ДБР героїчно затримали військового Гнезділова, який публічно пішов у СЗЧ на знак протесту після 5 років на фронті
14:20
Це і є рівень "слуги народу": законопроєкт про підвищення податків протирічить Конституції – юридичне управління Ради
13:50
У Рівному затримали організаторів масштабної схеми ухилення від мобілізації через МСЕК
12:06
Депутатка Хмельницької міськради від ЄС викрита на незаконному збагаченні на $1,5 млн
11:58
Рада звільнила від мобілізації 18-25 річних

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]