Тисячі чоловіків днями й тижнями стоять у чергах біля київських військкоматів

Версия для печати

Поки законодавці та Генштаб вирішують, яким має бути порядок переміщення військовозобов’язаних у межах країни, у яких випадках і які дозволи потрібні, під київськими військкоматами вишикувалися багатогодинні черги.

Далеко не всі з тих, хто вдосвіта приходить до військкоматів, — добровольці. Хтось намагається стати на облік, хтось знятися з обліку, комусь потрібна довідка, комусь якісь роз’яснення. Тисячі чоловіків десятки годин свого робочого часу стоять у чергах — це розкіш для економіки країни, що воює. Іноді стоять днями, щоб лише дізнатися, що потрібно було звернутися в інший кабінет чи в інший військкомат, зазначає видання "Тексти".

Усі недоліки повільної бюрократичної системи, що змушує людину носитися з папірцями й чекати, щоб запитати щось і потім знову носитися й чекати, сповна виявляються під час воєнного стану у військових комісаріатах. Установи завалено паперами, працівники ледь упоруються з потоком відвідувачів. Записуватися часто потрібно за кілька днів наперед, а потім щодня приходити й сподіватися, що сьогодні точно вдасться.

Чи можливо в умовах війни якось раціональніше налагодити цю роботу — питання риторичне. Як і те, чи варто збільшувати кількість людей у цих чергах, впроваджуючи додаткові дозволи на поїздки Україною.

Від 1 жовтня на військовий облік повинні стати жінки певних спеціальностей з переліку, затвердженого Міноборони. А отже, черги можуть стати ще довшими.

Щоб потрапити всередину, треба записуватися наперед за кілька днів. Журналіска видання ТЕКСТИ поспілкувалася з відвідувачами в одній з таких черг.

Читайте також: Про проблеми постачання та навчання в армії

Жива черга й журнал обліку

11:00. Біля воріт військкомату стоїть натовп. Дехто чекає від 5:00 ранку. Починається сварка.

— Скільки нам тут ще стояти, я вже кілька годин стирчу! — кричить чоловік з черги з боку вулиці.

— Треба було приходити 24 лютого, тоді все було простіше! — відповідає з-за закритого паркана військова в темних окулярах.

Вони кажуть одне одному щось образливе, але згодом заспокоюються. Черга не просувається.

Цей комісаріат приймає відвідувачів лише двічі на тиждень по пів дня. Ще до початку роботи під воротами будівлі збирається черга. Комусь треба стати на облік, комусь подати довідку для відтермінування призову, комусь записатися на військову службу.

Попереднього запису немає — жива черга, за порядком у якій стежать самі відвідувачі, що ведуть записи в імпровізованому “журналі”. Там є декілька колонок з номерами кабінетів у військкоматі. До кожного кабінету окремий перелік.

— Цей список — результат самоорганізації людей, які стоять у черзі до військкомату. Його передають з рук у руки, — розповідає один з відвідувачів Сергій Грищенко, який у момент розмови стежив за порядком черги.

Потім працівники військкомату повідомляють, скільки людей можуть зайти в певний кабінет. І відвідувач, який відповідає за список, викликає по черзі людей, які в цей кабінет записалися.

Читайте також: Інша війна. Липень буде не менш важким, ніж червень

“Стоїмо від 5:00”

Усередині військкомату біля кожного кабінету теж шикується черга. Потрапити всередину будівлі ще не означає розв’язати своє питання того самого дня.

— Ми з чоловіком приходимо сюди вже третій тиждень, — каже Даля, яка за компанію з чоловіком стоїть біля воріт військкомату вже п’ять годин. — Ми внутрішні переселенці, й чоловіку треба стати на облік через зміну місця проживання. Ми приходимо кожен приймальний день, двічі на тиждень, і це вже наша п’ята спроба.

Сьогодні ми прийшли рівно о 5:00 і були другими в черзі. Минулого тижня прийшли о 5:07 і зайняли сьоме місце у списку.

Чоловік двічі потрапляв у приміщення військкомату, але біля потрібного йому кабінету була черга й кожен затримувався там дуже надовго, тож поки що не вдалося стати на облік.

Черга затримується ще й тому, що серед відвідувачів виникає плутанина. Не всі розуміють, у який кабінет з певними документами їм треба йти. Тож людина може вистояти чергу за воротами, просидіти чергу під кабінетом і врешті зрозуміти, що весь цей час їй треба було в інший кабінет, щоб оформити якийсь додатковий документ.

Місяць у чергах

Руслан, інший відвідувач військкомату, розповів, що витратив місяць, щоб потрапити в потрібний кабінет в іншому районі. Коли він нарешті потрапив до потрібного фахівця, його спрямували до іншого комісаріату, де знову доводиться чекати годинами в черзі.

У тому районі теж був схожий список, у який записували відвідувачів, але трохи іншого формату. Люди займали чергу не щодня, як тут, а на кілька днів наперед.

— Кабінет, у який мені було треба, обслуговував десь 30-40 осіб за день, — розповідає він. — Зранку під воротами збиралося близько 300 людей. Працівники переглядали список та оголошували прізвища перших 40 осіб, які залишалися чекати. Інших відправляли додому — у військкоматі говорили, що не встигнуть їх прийняти.

Отож я походив так місяць, відстояв довгу чергу й урешті потрапив у потрібний кабінет, щоб запитати, як мені стати на облік, якщо прописатися ніде (житло продав). Мене відправили за порадою в інший кабінет, до юристів.

Ті проконсультували й знову перенаправили в той перший кабінет, після того, як з’ясую з пропискою. Урешті я порадився з іншими юристами, прописався в центрі обліку для бездомних і повернувся.

і знову записатися й відстояти чергу в перший кабінет. Там урешті з’ясували, що треба подати всі документи в інший військкомат, де розташований той центр для бездомних. Тепер я прийшов сюди і знову стою тут від 7:00.

Читайте також: Командир батальона "Свобода": "Я лично был свидетелем того, как их гнали на наши пулеметы"

Новобранці чекають менше

Але охочим записатися до Збройних сил потрапити до військкомату таки легше.

Геннадій, який збирається мобілізуватись у ЗСУ, каже, що для добровольців створили окрему чергу. Майбутнім військовим не доводиться стояти біля воріт так довго, як іншим відвідувачам. У деякі дні вони взагалі можуть потрапити у військкомат без черги. Але всередині будівлі все одно доводиться довго чекати, адже служити сьогодні хоче багато людей.

— Коли я вперше сюди прийшов, щоб мобілізуватися, то записався в окремий список для тих, хто хоче стати на військову службу. Чекав близько 2 год біля воріт, бо тут з самого ранку велика черга мотивованих людей, які хочуть служити.

Тоді в черзі я був 46-м. Медкомісія мала б працювати до 13:00. Але військком вийшов до воріт і сказав, що для майбутніх військових вони працюватимуть до останньої людини в черзі.

Усередині приміщення я проходив ознайомлення, оформляв деякі документи. Тут же була й медкомісія. Цей процес затягнувся на цілий день, біля кожного кабінету лікаря — довга черга. Але всередині відчувається, що комісія намагається працювати якнайшвидше.

Читайте также: По слідах “гадяцького сафарі”: Як на Полтавщині селяни палили танки російських окупантів

Для студентів усе стало простіше

Окрема черга у військкоматі для студентів. Усередину їх запускають великими групами по 5-10 осіб. Старшокурсник Андрій, який прийшов знятися з військового обліку, розповів, що зараз студенти можуть розв’язати питання значно швидше, ніж до війни.

Читайте також: Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям

— Те, як швидко ти можеш оформити потрібні документи, залежить від зміни, яка працює. Друзі, що приходили в цей самий військкомат, розповідали, що їх дуже швидко обслуговували й вони справлялись за день. Мені не так пощастило — сьогодні чомусь усе дуже довго тягнеться, тож я, мабуть, уже не встигну нічого зробити.

Однокурсники кажуть, що під час повномасштабної війни процес оформлення документів спростився і пришвидшився. Бо мене, наприклад, до вторгнення місяць ганяли за якимись папірчиками й дуже довго все оформлювали.

Хоча потік людей зріс, тож іноді доводиться довго чекати на свою чергу.

— 

Валерія Павленко, опубліковано у виданні  ТЕКСТИ

В тему:  

• Зрозуміла моральна шкала цієї війни: «боротьба між Добром і Злом». А що буде, коли закінчиться війна?
• Евакуація культурних цінностей з українських музеїв: що пішло не так?
• "Це війна за право бути, а не називатися українцем. Його треба заслужити"
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста
• Дивні дива з закритості ЄДРЮО
• Час збирати каміння. «Світ на нашому боці»