Як через знищений український радіопередавач, російська пропаганда непомітно повертається в радіоефір країн Балтії?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Радіоприймач / Ю. Стацявічюс

 Сучасний світ стає заручником технологічного прогресу, коли люди швидко звикають до хорошого швидкісного Інтернету, задовольняючи практично всі свої інформаційні запити. Але в умовах війни, коли електрика та Інтернет можуть зникнути за одну добу, на перший план виходить класичний засіб донесення інформації - радіо.

Причому, це не звичне сучасній публіці FM. А класичне радіо на середніх хвилях (АМ), здатне мовити ввечері на відстань у сотні кілометрів. Саме в цьому діапазоні жителі Литви почули в середу, 7 серпня, пропагандистські передачі "Радіо Росії", які транслювалися з території Калінінградської області, пише видання LRT.lt.

Так, на частоті 549 кГц, де до широкомасштабної війни в Україні транслювалися передачі Українського радіо, жителі Литви та інших країн Балтії почули о 18:00 та о 20:00 вечора "новини" про те, як "доблесна російська армія громить бойовиків київського режиму в Курській області".

Читайте також: Про роль України в побудові нової світової архітектури безпеки

На жаль, потужний український радіопередавач, який мовив на частоті 549 кГц, у перші дні широкомасштабної війни був знищений російськими окупантами в Миколаївській області. І тепер, коли Україна в реаліях війни не в змозі самотужки відновити потужне дороговартісне обладнання й антенні поля, Росія йде в інформаційний контрнаступ і "освоює" частоту колишнього Всесоюзного синхронного мовлення часів СРСР з території свого Калінінградського ексклаву.

Саме там, у населеному пункті Большаково, розташований "Радіоцентр №5", звідки Росія в тестовому режимі взялася "підгортати" російськомовне населення країн Балтії радіопередавачем потужністю в 600 кВт.

Большаковський "Радіоцентр №5" у Калінінградській області

Большаковський "Радіоцентр №5" у Калінінградській області / фото: Wikimapia

Передісторія питання. Часи СРСР

За роз'ясненнями портал LRT.lt звернувся до українського експерта в галузі радіомовлення - експрезидента Концерну РРТ (1987-2002), колишнього заступника гендиректора Національної радіокомпанії України (2002-2018) Валерія Юрченка:

- Як вийшло, що на одній і тій самій частоті можуть транслювати свої програми і російські, і, припустімо, українські канали?

- Частота 549 кГц належала Радянському Союзу. У СРСР на цій частоті транслювали програму "Маяк". Вона транслювалася синхронною мережею (синхронна широкомовна мережа - мережа, у якій кілька передавальних станцій синхронно випромінюють один і той самий сигнал, який може бути прийнятий будь-яким з абонентських терміналів незалежно від його місця розташування в мережі - прим. ред.), тобто в багатьох республіках, практично у всіх були передавачі на цій частоті.

Вони працювали одночасно, їхні несучі частоти були синхронізовані спеціальним технічним чином. Після розпаду Радянського Союзу в рамках країн СНД було створено так зване РСЗ (Регіональне співробітництво в галузі зв'язку). І там зібралися представники колишніх республік. Це було зроблено вже після розвалу СРСР, тоді намагалися ділити весь частотний ресурс, який залишився від нього у спадок.

"Поодинокі" частоти швидко розійшлися, з ними проблем не було. А ось ці синхронні мережі - їх було кілька.

Найбільша мережа працювала на частоті 549 кГц. Ці частоти довго не могли поділити, за них ішли торги. Ну і щодо 549 кГц чіткої домовленості не було. Оскільки там головували, зрозуміло, росіяни, вони робили все, щоб перетягнути на себе побільше цих частот. Але в Україні на частоті 549 кГц працювало 7 передавачів - найбільша кількість трансляторів.

Читайте також: Як країни Балтії, Вишеградської четвірки та Балкан протидіють кремлівській дезінформації

Повітряний фідер радіопередавального центру. Ілюстративно

Повітряний фідер радіопередавального центру. Ілюстративно / фото: Валерій Юрченко

Передавачі невеликої потужності, по-моєму, на 150 кіловат, були, у Молдові, у тому ж Калінінграді, у Білорусі передавач був. І була щодо цієї частоти негласна домовленість, що Україна її забирає собі.

- І коли все змінилося?

- Таке становище було, будемо говорити, з 1991 до 2004 року. Після цього Росія остаточно "поїхала дахом" і вирішила, що буде захоплювати Україну. Тоді росіяни купили в Придністров'ї так званий Григоріопольський радіоцентр і організували мовлення на інших частотах.

Завдання було мовити на Україну, Молдову, на весь цей регіон. Передавач вони купили досить-таки потужний, сучасний. Він охоплював усю територію України і частину Європи. Цього ж 2008 року росіяни спробували почати мовлення і на частоті 549 кГц. Ця частота належала не Придністров'ю, а самому Кишиневу. Ми тоді вчасно відреагували і ввімкнули свій передавач на 500 кіловат. Звичайно, ми їх задавили. Після цього вони припинили спроби заходити на цю частоту.

Читайте також: Як російська брехня про Україну просочується в американську політику

Покриття українським радіосигналом у діапазоні середніх хвиль на момент широкомасштабного вторгнення Росії

Покриття українським радіосигналом у діапазоні середніх хвиль на момент широкомасштабного вторгнення Росії / інфографіка: Валерій Юрченко

- Але зараз Україна не може мовити на цій частоті?

- Унаслідок бойових дій цей радіоцентр було зруйновано. На жаль, ми його поки що не відновлюємо, руки не доходять, тому росіяни цим скористалися, але запустили трансляцію тепер уже з Калінінграда. Загалом частота ця, 549 кГц, як усі частоти, які були за Союзу, не мають координації Міжнародного союзу електрозв'язку. Вони ніби махнули на це рукою: ви там якось самі діліться, ми до вас лізти не будемо. А росіяни цим скористалися.

- Як цьому протидіяти?

- Зрозуміло, що можна в той самий спосіб - треба вмикати передавач на частоті 549 кГц на потужності 500 кіловат. Україна одразу ж своїм сигналом забезпечить свою найближчу територію своєю програмою, тому що її сигнал буде переважати. Ну а десь посередині (між українським і калінінградським передавачем) узагалі сигналу не буде, усе відчуватиметься практично як радіозавада, тому що передавачі заважатимуть один одному.

Росіяни роблять усе, щоб відновити свої втрачені можливості щодо інформаційного впливу у світі й конкретно у Європі. Оскільки вони втратили цілу низку каналів, супутникових можливостей прийому в багатьох європейських країнах, вони зараз повернулися до середніх і коротких хвиль.

Читайте також: Як Росія просуває свою дезінформацію в Європі та Україні: через соціальні мережі і лобістів

Пропагандистське радіомовлення Росії з "сірої зони" Придністров'я, в т.ч. на неузгодженій частоті 1413 кГц

Пропагандистське радіомовлення Росії з "сірої зони" Придністров'я, в т.ч. на неузгодженій частоті 1413 кГц / інфографіка: Валерій Юрченко

- А що в такій ситуації могла б зробити Литва?

- Литві треба реагувати так, як вона реагувала завжди на пропаганду - різними каналами мовлення, кажучи, що це пропаганда. Але технічно Литва не зможе на це відреагувати ніяк. А от якщо Україна це зробить - це буде нормально. Росіянам нічого не буде залишатися зробити, як піти на іншу частоту і припинити своє мовлення на Литву.

Журналісти видання LRT.lt звернулись до Служби регулювання зв'язку Литви (RRT) з проханням уточнити, якими можуть бути заходи технічної та нормативної протидії російській радіопропаганді на території Литви.

Дарюс Кулієшюс

Дарюс Кулієшюс / RRT archyvo nuotr.

"Ми знаємо про цю ситуацію, але Росія не порушує міжнародне право, використовуючи радіочастоти для цих трансляцій. Частоти 549 і 1143 кілогерц в Калінінградській області включені до відповідного Реєстру радіочастотного плану Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) згідно з Угодою МСЕ між сторонами Регіонів 1 і 3 про використання радіомовними службами довгих і середніх смуг радіочастот (Женева, 1975 рік) з 1986 і 1975 років. В останні роки потужність станції на 549 кілогерц була збільшена, а розташування обох станцій було змінено приблизно на 80 км на схід від міста Калінінграда. В принципі, RRT (литовський регулятор - ред.) не може вплинути на ці зміни, оскільки відповідно до критеріїв планування та міжнародної координації середньохвильових станцій, мовлення на частотах з такими параметрами не створює перешкод для литовської інфраструктури зв'язку та радіомовлення", - зауважив заступник голови Ради RRT Дарюс Кулієшюс.

У свою чергу також зазначимо, що з території Литви ведеться досить активне радіомовлення в середньохвильовому діапазоні на частотах 666, 1386 і 1557 кГц. Якщо 1386 кГц - це частота Радіо Свобода, на якій вночі ведеться трансляція і Українського радіо також, то 666 і 1557 кГц - це досить загадкові російськомовні радіостанції "Радио Сигнал" і "Радио Лента", в яких проглядаються ознаки протидії російській пропаганді.

Читайте також: Росія є найбільшою "неминучою" загрозою для ЄС – Європарламент

Радіоприймач

Радіоприймач / T. Урбеліоніс /BNS

Чи можливо збільшити потужність передавача 666 кГц? Адже колись на цій частоті транслювалося "Радіо Вільнюс" зокрема й англійською мовою, а потужність передавача становила 500 кВт. Нині ж задіяно передавач потужністю лише 25 кВт.

Тож питання залишаються відкритими.

Очевидно, що у Литви та України є можливість об'єднати зусилля у використанні радіочастоти 549 кГц, поки Росія не почала на ній свого регулярного радіомовлення з території Калінінградської області. Можливо, дуже важливо зараз надати допомогу Україні у відновленні передавача для відновлення його роботи з території України та спільного використання двома дружніми державами у власних інформаційних цілях.

 

Олег ГоловатенкоОлександр Двоєглазов, опубліковано у виданні  LRT.lt


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]