Як російські загарбники нищать українські лікарні

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Розбита обстрілами лікарня в селищі Високопілля на Херсонщині, січень 22р

В якому стані зараз лікарні, які розташовані на звільненій від російської армії частині Херсонщини? Чи є у місцевих жителів можливість своєчасно отримувати медичну допомогу? Чи повертаються лікарі до медичних закладів, і як вони працюють під постійними обстрілами?

Ці питання зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Херсонська обласна військова адміністрація оприлюднила контакти медичних закладів, куди жителі регіону можуть звертатися за допомогою. У повідомленні сказано, що попри складнощі та постійні російські обстріли на звільненій частині Херсонщини лікарні працюють у штатному режимі. Вони забезпечені необхідними ліками, обладнанням, альтернативними джерелами живлення та фаховими кадрами, сказано у повідомленні ОВА.

  • Також нещодавно до Херсона вдруге прибула місія українсько-ізраїльських лікарів, повідомило «Суспільне». Мета лікарів – допомогти місцевим фахівцям надавати медичну допомогу жителям, які залишаються в місті. Через постійні обстріли частина херсонських медиків виїхала, пишуть журналісти.

  • Загалом до Херсона приїздили 20 лікарів. Окрім консультацій проводили ультразвукові дослідження, обстеження серця та видавали медикаменти, зокрема інсулін. Прийом лікарів українсько-ізраїльської місії планують проводити й надалі, раз на місяць.

  • Російські війська 16 січня обстріляли обласну дитячу лікарню у Херсоні. Вибуховою хвилею в будівлі неонатального відділення тоді вибило близько 30 вікон. Крім того, російські військові поцілили у два медичні заклади Херсона під час обстрілу міста 24 грудня, повідомляв голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Він назвав це «цілеспрямованим терористичним ударом по закладах, які надають допомогу людям». Тоді окупанти завдали удару по території Херсонської обласної клінічної лікарні. Також атакували й обласний заклад з надання психіатричної допомоги – було зруйновано кабінет лікаря, частину даху та систему опалення.

«Масштабні руйнування»

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів про масштаби руйнувань закладів медичної сфери в області.

Високопілля на Херсонщині після деокупації, січень 2023 року

Високопілля на Херсонщині після деокупації, січень 2023 року

«У нас є дуже великі руйнування, які здійснилися на території колишнього Бериславського району. Це майже всі лікарні колишніх районних центрів, які там були до реформи. Вони мають або руйнування, або повністю зруйновані, або пошкоджені дуже суттєво, що вимагає повного відновлення після закінчення активної фази бойових дій», – зазначив Самойленко.

«Все що стосується обласного центру, так само жоден заклад не залишився без «уваги» російських вояк. Мені інколи здається, що вони якраз спеціально направляються, щоб руйнувати медичну інфраструктуру для того, щоб завдати більше болю. Я можу сказати, що один з обласних закладів, він специфічний, але в ньому пошкоджено більше ніж 700 вікон. Це крайнє великий обсяг робіт, щоб відновити», – зауважив він.

На захопленій території Херсонської області російські окупаційні сили облаштовують лікарні під потреби своїх військових, стверджує голова облради.

«В Голій Пристані вони заборонили нашим мешканцям заходити в лікарні й така сама інформація надходила і через селище Чаплинка, Каланчак. Це була така підтверджена інформація, що вони облаштовують на базі наших лікарень госпіталю для військових. Тому обслуговування цивільного населення призупинено, або можна сказати зупинено на сьогодні», – розповів Самойленко.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини сходу України, редакція не може отримати офіційне підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Зруйнований Антонівський міст через річку Дніпро, який зʼєднував правобережну та лівобережну Херсонщину

Зруйнований Антонівський міст через річку Дніпро, який зʼєднував правобережну та лівобережну Херсонщину

За даними Самойленка, усі спеціалізовані медичні заклади безпосередньо Херсону зараз працюють і там можна отримати медичну допомогу в повному обсязі. 

«Є обладнання для точного діагностування, є можливості для лікування. Ми на сьогодні маємо всі необхідні медичні препарати, маємо всі прилади для діагностування, маємо безперебійне подання електроенергії на території медичних закладів. Тому якщо необхідна допомога, вона буде надана в стовідсотковому вигляді. Дійсно, у нас зменшилась кількість пацієнтів, тому що зменшилась кількість людей на території, але всі пацієнти отримують допомогу», – запевнив він.

Він також розповів, як в регіоні вирішують проблему нестачі лікарів у закладах.

«На території Херсонщини працює місія – «Лікарі без кордонів». У них є графік, вони здійснюють прийом в населених пунктах, які віддаленні від обласного центру. Вони здійснюють прийом і в обласному центрі», – каже Самойленко.

«Я знаю, що в лікарнях працюють бригади лікарів які приїхали з інших міст для надання допомоги Херсонщині. Тому я думаю, що питання, яких лікарів і де не вистачає регулюється. Ми знайшли на сьогодні форму співпраці, коли заклади не конкурують між собою, а один одному допомагають», – зазначив він.

«Поменшало пацієнтів та персоналу»

Генеральний директор Херсонської міської клінічної лікарні ім. Тропіних Леонід Ремига у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що цей заклад не припиняв працювати під час окупації.

«Був період окупації, коли приходили російські загарбники, казали, щоб ми дали лікарню для розташування тут російського військового госпіталю. Це було в середині березня, але я сказав, що лікарня працює, як інфекційний госпіталь і тому у нас тут багато спалахів COVID. Ну і вони таким чином відмовились. Ми трохи ввели їх в оману», – каже гендиректор.

Ця лікарня також була обстріляна, розповідає очільник.

«Було пряме попадання в приймальне відділення пологового будинку. На щастя там в цей час нікого не було, ні вагітні, ні персонал не постраждали. Але були значні такі руйнування, які потребують зараз капітального ремонту. Ми продовжуємо приймати вагітних у нас було запасне приймальне відділення. Був збудований цей корпус ще за часів давніх, тому ми працюємо», – додав він.

У лікарні не вистачає певної кількості медичних працівників, каже Ремига. Хоча деякі з них почали повертатися до роботи після деокупації Херсона. Втім, на сьогодні у закладі працюють всі відділення.

«Кількість хворих зараз на стаціонарі майже у 2,5 раза менша ніж у довоєнний період. Але на сьогодні перебуває 106 хворих. Працюють всі відділення – реанімаційні, хірургічні, терапевтичні, пологовий будинок, офтальмологія», – зазначив він.

«Працює цілодобовий міський травмпункт, де кожного дня ми приймаємо майже 10-15 людей з побутовими травмами. На жаль є пацієнти з мінно-вибуховими травмами. На сьогодні у нас 4 таких хворих – з мінно-вибуховими травмами, які отримали під час обстрілу міста Херсон», – пояснив гендиректор закладу.

Також у Херсоні працюють усі поліклініки, зазначив він.

Херсон, 24 грудня 2022 року. Внаслідок російських обстрілів центру міста того дня загинуло 10 цивільних, поранення отримали понад 60 людей

Херсон, 24 грудня 2022 року. Внаслідок російських обстрілів центру міста того дня загинуло 10 цивільних, поранення отримали понад 60 людей

«Ми в поліклініках видаємо безкоштовні ліки. Працюють пункти видачі цих безкоштовних ліків. В нашій поліклініці є усі спеціалісти сьогодні, є сімейні терапевти, є невропатологи, є хірурги, є окулісти, лор-лікарі, ендокринолог. Працює жіноча консультація», – перерахував Ремига.

«Загалом населення в Херсоні зменшилось тому та кількість медичного персоналу, яка залишилась в лікарнях, цього достатньо», – запевнив він.

На випадок відключень світла у лікарні є генератори, додав Ремига: «Є у нас запас пального. Всі працюємо в такому напруженому, але можна сказати, звичайному режимі. Напруженість виникає тільки під час обстрілів».

«Окупанти вивезли весь транспорт»

Генеральна директорка Херсонської міської клінічної лікарні ім. Лучанського Ірина Стародумова розповіла, що цей заклад свого часу теж був обстріляний російськими військовими. 

«Під час одного з обстрілів Херсона снаряди потрапили на територію двору лікувальної установи найближчих вулиць та провулку внаслідок цього обстрілу постраждали кілька будівель, у тому числі й будівля акушерського корпусу. Акушерський корпус – повністю вибито вікна, постраждало окреме обладнання, окреме приміщення. На щастя, породіль та співробітників у цей час у пологовому будинку не було, ніхто не постраждав», – каже директорка.

Втім, лікарня наразі працює у штатному режимі, повідомила вона.

«На жаль, виїхала велика кількість персоналу, але ми нашими силами намагаємося закривати всі можливі проблеми, які у нас є. А це, як правило, брак персоналу. Переважно ми надаємо невідкладну допомогу мешканцям нашого міста та всім, хто звертається з тимчасово переселених осіб з інших районів області», – повідомила Стародумова.

За її словами, заклад також продовжував працювати під час окупації. Та, коли окупанти відступали з міста, вони вивезли з лікарні весь автотранспорт на лівий берег Херсонщини. Нестачу медичного авто вже компенсували благодійні фонди, додала Стародумова.

«Не було ні лікарів, ні ліків»

У деокупованій Високопільській громаді, що у Бериславському районі Херсонської області, місцеві жителі розповіли «Новинам Приазовʼя», що під час окупації фактично залишилися без медичної допомоги – не було ні лікарів, ні ліків.

Розбиті будівлі в селищі Високопілля на Херсонщині, січень 2023 року

Розбиті будівлі в селищі Високопілля на Херсонщині, січень 2023 року

«В мене чоловік онкохворий. Не було нічого і не було навіть можливості передати (ліки – ред.) з Кривого Рогу. Вони (окупанти – ред.) не давали ні зайти, ні вийти нікому», – розповіли місцева жителька Наталя.

Директорка Високопільського центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія Корнієнко зазначила, що зараз весь персонал закладу повернувся до роботи. За її словами, військова адміністрація надала інше приміщення під облаштування центру.

«Колись це була будівля санстанції, але останнім часом це був будинок дитячої творчості. Вона підлягає реконструкції, ремонту. Нам поставили вікна на першому поверсі, монтують двері вхідні, нові. Ми потихеньку облаштовуємо кабінети з опаленням. Ставимо пічне опалення», – розповіла Корнієнко.

Наталія Корнієнко

Наталія Корнієнко

Будівля, в якій раніше був розташований центр, через значні руйнування відновленню не підлягає, каже директорка. Також вона розповіла, як медичні працівники намагалися надавати допомогу місцевим жителям під час окупації.

«Був один лікар і залишилось дві медичні сестри. Вони вдома поранених перев’язували. Ми всякими правдами й неправдами передавали їм допомогу медичну. Їх періодично випускали в Зеленодольськ, де вони в аптеках брали також медикаменти й так надавали допомогу», – каже Корнієнко.

В лікарні Високопілля на Херсонщині облаштовують пічне опалення

В лікарні Високопілля на Херсонщині облаштовують пічне опалення

Зараз до центру первинної медико-санітарної допомоги звертаються, переважно, з респіраторними захворюваннями та з серцево-судинними проблемами, зазначила вона. Для екстрених випадків у Високопіллі працює швидка: «Польща поставила модульний будинок, вони на минулому тижні отримали новий автомобіль повністю обладнаний, тому зі швидкою проблем немає».

У майбутньому у Високопіллі планують побудувати нову амбулаторію, додала лікарка.

11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Лівобережна Херсонщина залишається в російській окупації.

Олександр ЯнковськийОлена БадюкЮлія Рацибарська;  опубліковано у виданні Радіо Свобода


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]