Як українки в Ізраїлі переживають чергову війну. "Ми це вже бачили у Бучі, Ірпені, Гостомелі"

|
Версия для печатиВерсия для печати
Для українок Оксани, Валерії (на фото з сином) і Катерини, які живуть в Ізраїлі,

"Я переживаю дежавю. Ці міста і дороги, на яких стоїть купа розстріляних машин, ми це вже бачили, ми бачили Гостомель, Бучу, Ірпінь", - каже колишня українка, а тепер мешканка Ізраїлю Оксана. Раніше вона з тривогою стежила за новинами з України, де залишилися її батьки.

Тепер вона сама ховається від ракет, а брат її чоловіка з дружиною і трьома дітьми ледве втік від бойовиків ХАМАС у місті Сдерот, найгарячішої точки конфлікту. Для багатьох українців, які вранці 7 жовтня прокинулися від вибухів у різних містах Ізраїлю, напад угруповання ХАМАС став ще однією страшною війною, зазначає видання  BBC Україна.

За даними української влади на 12 жовтня в Ізраїлі загинули сім українців. Дев’ять громадян отримали поранення, ще девʼять вважаються зниклими безвісти, розповів речник МЗС Олег Ніколенко.

Читайте також: Поїхали відпочити від війни. Історії українців, які опинились на війні в Ізраїлі

Понад тисяча українців не можуть виїхати з Ізраїлю через скасовані авіарейси. Перший евакуаційний рейс до Румунії готують на суботу, 14 жовтня. Також близько двох сотень українців хочуть евакуюватися із Сектора Газа.

Під час атаки ХАМАС загинув український і радянський фізик Сергій Гредескул, який до 1991 року працював у Харкові. 81-річного вченого і його дружину вбили в їхньому будинку в місті Офакім.

"Вибухи, вибухи, вибухи"

"Такого ніколи не було, щоб [обстріли почалися] так, без попередження", - розповідає Оксана, яка вісім років тому з чоловіком і сином переїхала з Тернополя до передмістя Тель-Авіва.

Зазвичай влада попереджає про можливе загострення конфлікту, але цього разу так не було.

"Ми не боїмося обстрілів, - каже Оксана, - ми до них звикли і звикли також чітко виконувати усе, що каже влада. Цим ізраїльтяни відрізняються від українців".

У місті Рішон-ле-Ціон, де живе Оксана, обстріли за вісім років були не один раз, але вибухів такої сили, які вони почули вранці у суботу, вона не пригадує. 

Читайте також: Терор як зброя. Як Росія з допомогою Ірану добиває світову безпеку 

Жінка прокинулася від звуків сирени, яка спочатку лунала далеко. В ізраїльських містах сирена вмикається по районах, і якщо її чути з іншого району, люди зазвичай не йдуть у сховище, каже Оксана.

Але дуже швидко сирена "завила" і над їхнім будинком, і родина перебралася у мамад - захисну кімнату. У нових будівлях такі укріплені кімнати, розташовані у кожній квартирі, але у будинку Оксани вона була внизу у підвалі.

"Спустилися - і поїхало. Вибухи, вибухи, вибухи", - розповідає жінка.

укриття

Мамад у підвалі будинку Оксани в місті Рішон-ле-Ціон

Ізраїльтяни суворо дотримуються правила двох стін під час помірних обстрілів і обовʼязково йдуть у кімнату безпеки, якщо обстріли посилюються, каже Оксана. Її дивує, що її батьки і родичі в Україні менш дисципліновані у питаннях безпеки.

"Я розумію, що це втомлює, але люди думають, що на них не прилетить, але це не так".

За пʼять хвилин ходу від її будинку були прямі попадання ракет. Оксана бачила на вулиці обгорілі машини, на одній будівлі обвалився балкон. "Прильоти" були також у сусідньому Холоні, у Тель-Авіві та інших містах поруч.

Рішон-ле-Ціон

ФОТО, REUTERS. Наслідки ракетного обстрілу в Рішоні-ле-Ціон 7 жовтня

"Залізний купол", потужна ізраїльська система протиповітряної оборони, не справлявся з тією кількістю ракет, яку запустили вранці у суботу бойовики ХАМАС (за повідомленнями, їх було декілька тисяч). Вже пʼятий день на вулицях мало людей, місто не працює, розповідає Оксана.

Вийти на роботу можуть лише ті, у кого мамадами облаштовані офіси і кому не потрібно спускатися у підвал у разі повітряної тривоги. Частина магазинів також зачинена, працюють тільки ті, які мають укриття.

зачинені вікна

Під час повітряної тривоги ізраїльтяни зачиняють вікна у будинках спеціальними жалюзями

"Ми знали, що у нас є стіна"

Вдома у Оксани зараз живуть невістка з трьома племінниками, віком від одного до десяти років, родина брата її чоловіка.

Вони втекли із Сдерота – міста неподалік від кордону з Сектором Газа, куди прорвалися бойовики ХАМАС і де йшли важкі бої між ними і солдатами ізраїльської армії.

Жінка розповідає, що коли вранці у суботу вони побачили у новинах, що вулицями Сдерота їздять бойовики, вони не могли повірити своїм очам.

"Ми розуміли, що у нас є стіна, в яку вкладені мільйони доларів і яка вкопана глибоко в землю", - каже Оксана про захисну споруду між Ізраїлем і Сектором Газа, як складається з кількох ліній потужних укріплень.

Читайте також: Ізраїль проґавив напад терористів ХАМАС і до чого тут Путін

стіна

Стіна з потужними укріпленнями на кордоні між Ізраїлем і Сектором Газа, багато ізраїльтян не вірили, що бойовики зможуть крізь неї прорватися

Коли почався напад, родина брата переховувалася у мамаді в їхньому будинку, але вони чули автоматні черги зовсім поруч на вулицях.

Майже добу вони не виходили з кімнати, вибігали лише на кілька хвилин на кухню за їжею для дітей і поверталися назад. Кімната зачиняється зсередини, має товсті металеві ставні і важкі двері, приміщення також обладнане окремою системою подачі кисню.

На вулицях Сдерота

ФОТО, REUTERS. На вулицях Сдерота досі прибирають тіла загиблих

Оксана каже, що навіть якщо у будинку почнеться пожежа, у мамаді можна вижити. У Сдероті бойовики ХАМАС підпалювали деякі будинки. Родина змогла виїхати з міста лише на наступний день, восьмого жовтня. Їм пощастило, вони потрапили у невелике "вікно", коли проїзд дозволили.

Брат чоловіка – військовий, він повернувся у Сдерот, а дружина і діти залишилися вдома у Оксани.

"Діти дуже налякані, - каже Оксана. – Вони падають на підлогу від кожного звуку. Вони постійно чекають сирену".

У її племінника незабаром день народження, хлопчику виповнюється сім років, і вона мріє влаштувати дітям справжнє свято, щоби трохи розрадити. Але це непросто, коли магазині зачинені, а пересування містом обмежене.  Переживати дві війни водночас - це велика напруга, каже Оксана.

Раніше вона прокидалася зранку і відкривала українські новини, щоби подивитися, куди прилетіло, тепер - так само пильно стежить за новинами у себе вдома.

"Українські новини, ізраїльські новини, українські, ізраїльські, - каже вона. - У такому ж режимі живуть і мої батьки".

Читайте також: Кількість жертв загиблих внаслідок атаки ХАМАС на Ізраїль, перевищила 600 людей. Серед жертв нападу – дві громадянки України

"Це не перша моя війна"

Валерію війна застає вже втретє. У 2014 році вона з чоловіком і сином втекла з Донецька, залишивши там дім і улюблену роботу, а у березні 2022, рятуючись від російських ракет, переїхала із сином до містечка Реховот на південь від Тель-Авіва.

Валерія розповідає, що вона не єврейка за походженням, але все життя присвятила "єврейському світу" – в університеті вивчала юдаїку, а потім працювала у різних єврейських організаціях.

Син-підліток Валерії не зміг жити в Ізраїлі і повернувся до свого батька у Київ. Валерія каже, що зараз їй спокійніше, що він там, але загалом сприйняття безпеки змінилося.

"У мене немає зараз відчуття, що десь може бути безпечно", - каже Валерія.

Вранці сьомого жовтня вона почула дуже гучні вибухи і сховалась зі своїм партнером у мамаді, розташованому прямо в їхній квартирі.

мамад

Поки ми розмовляємо з Валерією, вона знову чує сирену і переходить у захисну кімнату

Коли вони почали читати новини, вони були шоковані тим, що бойовики зайшли на територію Ізраїлю. Валерія знала, що найбільшою небезпекою можуть бути лише ракети, що летять з повітря, до яких ізраїльтяни добре підготовлені.

Але тепер на півдні країни бойовики атакували кібуци і поселення, а з сайтів новин посипалися страшні фото і відео звірської розправи над мирними жителями. Чоловік Валерії, ізраїльтянин у третьому поколінні, наполягав, щоби вона поїхала з країни, але Валерія відмовилась.

У нього дві дочки, 25 і 19 років, і вони обидві служать в армії, їх обох призвали як резервісток. Хоча поки що вони працюють у тилу, родина дуже тривожиться. Валерія каже, що лишилась, щоб підтримати свого чоловіка. Валерія намагається зосередитися на щоденних справах у ці дні.

Читайте також: Терроризм в его современном виде возник именно в России

"Це не перша моя війна, - каже вона, - я розумію, що потрібно займатися регулярними речами, але часом все одно буває дуже складно себе зібрати".

"Я працюю з війни у війну. Я не можу сказати своїй команді в Україні, що чогось не зробила, бо мої люди теж [живуть] у війні", - додає Валерія. Вона координує великий гуманітарний проєкт у фонді Life Changer, який допомагає єврейським сім'ям України.

аеропорт

ФОТО, REUTERS. Валерія відмовилася летіти з Ізраїля, але для тих українців, хто вирішив покинути країну, це зробити не так і просто, більшість рейсів скасовано

Валерія розчулена підтримкою cвоїх друзів і колег в Україні.

"Люди пишуть із Харкова, Чернігова, Херсона, Львова", - каже вона. Один чоловік, якого вона знає тільки заочно, запропонував свій будинок під Києвом.

"Я не думаю, що можна мірятися горем, війна – це завжди страшно".

За два дні до нападу ХАМАС Валерія купила прикрасу з намальованим на ній будиночком, що летить на повітряних кулях.

"Я так вирішила візуалізувати свою мрію про дім із садом, якого в мене немає вже десять років, з того часу, як ми поїхали з Донецька".

"Там, де я, тепер ракети"

Ашдод

ФОТО, REUTERS

"Треба розуміти, що таке для ізраїльтян шабат, - каже Катерина. – Це не просто як наша неділя, а як Великдень чи Різдво. На вулицях тихо, місто завмирає, усі відпочивають і внутрішньо розслаблені".

Ще й тому цей напад був таким "зухвалим", каже Катерина. Вона прилетіла з мамою в Ізраїль у вересні минулого року на місяць, щоби трохи відволіктися.

"Сім місяців війни, робота і волонтерство, я вже не "вивозила", - каже дівчина. У неї був зворотний квиток на кінець жовтня, але вона ним так і не скористалась.

В Україні почалися перебої зі світлом через обстріли енергетичних обʼєктів, і вона зрозуміла, що не зможе далі працювати у студії макіяжу, яку вона відкрила у Бердичеві.

Читайте також: "Перше, що влаштовували росіяни, коли захоплювали місто або селище, – це місце для тортур та вбивств"

Ранок сьомого жовтня Катерина зустріла в Ашдоді, де вона жила з мамою в квартирі друзів. Але того ранку дівчина була сама, мама поїхала на денну екскурсію на узбережжя.

Ашдод лежить всього за 30 км від кордону з Сектором Газа, і в суботу вранці місто зазнало потужних ракетних обстрілів.

Ашдод

ФОТО, REUTERS

Катерина каже, що у травні цього року вже чула повітряну тривогу в Ашдоді, але почувалася безпечно, знаючи про потужну систему ізраїльської ППО. Утім, цього разу все було інакше. Тривоги лунали одна за одною, і після четвертої Катерина зі своїм собакою вже не поверталась у свою квартиру з укриття.

"Ракети вибухали прямо над нами", - каже вона. Це було дуже схоже на те, що вона відчувала під час масованих обстрілів в Україні. "У мене навіть зʼявилось відчуття, що там, де я, тепер завжди ракети".

Катерина мріє повернутися додому, але купити квитки на літак онлайн зараз неможливо, рейси скасовують, а ціни зросли. Вона каже, що багато людей, у тому числі українців намагаються виїхати з країни.

Вікторія Приседська, опубліковано у виданні BBC Україна


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У четвер короткочасні дощі у більшості регіонів України
18:08
Російськомовні "вертухаї" Божковської колонії побудували росію на Полтавщині: виродки роками знущалися та калічили в'язнів (ФОТО, ВІДЕО)
17:12
Цей погодить що завгодно: ексзаступник Резнікова Замлинський, який погоджував закупки "яєць по 17 грн", тепер відповідає в МЗС за озброєння, - ЦПК
16:29
Справа одеського ексвійськкома Борисова щодо незаконного збагачення на понад 142 млн грн вже в суді
16:28
Економічна вигода: Переваги володіння новим автомобілем Renault
16:11
Китай закликає Ізраїль припинити атаку на Рафах, але не закликає росію припинити атаку на Харків
16:06
Тариф на електроенергію для населення з 1 червня зросте майже вдвічі
15:46
У "Резерв+" з безпідставного "розшуку" зняли 710 тисяч українців
14:17
В офісах Європарламенту у Бельгії та Франції пройшли обшуки через вплив спецслужб РФ
14:03
Пошуки «крота»: чим може закінчитися криза між НАБУ та САП

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]