Як викрадених українських дітей вчать любити Росію в Білорусі на гроші Червоного Хреста та ООН (ЮНІСЕФ)

Версия для печати

У період з початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2023-го року з України на територію Білорусі вивезли щонайменше 2442 дитини.

Такі дані оприлюднила Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров'я у листопаді минулого року. У спільному матеріалі українська (проєкт «Схеми») та білоруська служби Радіо Свобода дослідили тему вивезення дітей з окупованих Росією територій – переважно з Маріуполя та Лисичанська – у дитячі табори на території Білорусі.

У таборах українським дітям нав’язують прорадянські наративи, їх мілітарізують та викорінюють їхню національну ідентичність. Журналісти також з'ясували, які організації причетні до вивезення дітей на територію Білорусі, поспілкувалися із батьками дітей, які відвідали такі заклади, а також отримали ексклюзивні внутрішні документи білоруського Червоного Хреста.

Також Радіо Свобода встановило, що до організації так званого відпочинку дітей, де поширювалися проросійські наративи, у 2022-му було причетне білоруське відділення ЮНІСЕФ (ООН).

Хто вивозить українських дітей?

Для дітей із окупованих територій організували так званий «відпочинок» у літніх таборах Білорусі, де, зазначають дослідники, пропагували ідеї, які «відповідають політичним інтересам Росії та Білорусі».

Українські діти в білоруському таборі

Наприклад, на концерті в таборі «Дубрава» для дітей із Донбасу білоруські співачки-пропагандистки «Сестри Груздеві» зі сцени казали наступне: «Щоб Байден здох, Господи, пробач мене, щоби Зеленський також, а Путін процвітав. І взяв контроль над усією Україною».

За даними Єльської школи, що підтверджують і журналістські розслідування, до переміщення українських дітей у Білорусь мають прямий стосунок дві організації.

Перша – Благодійний фонд білоруського паралімпійця і мотиваційного спікера Олексія Талая.

Олексій Талай

«Фонд Талая має безпосередній стосунок до вивезення дітей із України. По суті Талай був ініціатором цієї програми. Талай від імені свого фонду звернувся до голови союзної держави Дмитра Мезенцева і запропонував таку тему, мовляв, ви нам виділіть під це бюджет, а ми будемо привозити дітей з окупованих територій України в Білорусь», – каже журналістка-розслідувачка видання Buromedia.io Ксенія Вязниковцева.

Читайте також: Роль режиму Лукашенка у викраденні українських дітей російськими загарбниками

Крім фонду Талая, активну участь в організації так званого відпочинку українських дітей брало і Білоруське товариство Червоного Хреста.

Активну участь в організації так званого відпочинку українських дітей брало і Білоруське товариство Червоного Хреста

Його керівник – Дмитро Шевцов – не приховував ані своїх візитів на окуповані території, ані підтримку військової агресії Росії.

Дмитро Шевцов

«Дмитро Шевцов – це керівник Білоруського національного товариства Червоного Хреста – ухвалив рішення особисто, одягнувши військову форму, одягнувши символи оці Z, символи агресії РФ, приїхати на тимчасово окуповану територію України і вихвалятись тим, що він вивозить українських дітей, допомагає, так би мовити, в депортації українських дітей», – розповів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець

У грудні Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста призупинила і фінансування, і членство білоруського Червоного Хреста. Однак організація продовжує працювати під керівництвом Шевцова, так само, як і Фонд Талая, щодо якого запровадила санкції лише Україна.

Разом із журналістами білоруської служби Радіо Свобода «Схемам» вдалося глибше дослідити тему вивезення українських дітей у Білорусь «на перевиховання» у літніх таборах та отримати доступ до внутрішньої документації білоруського Червоного Хреста.

Як організовуються такі поїздки з окупованих Росією українських міст? Про що розповідають батьки дітей, які там побували, і чи можливо все це зупинити?

Читайте також: Лукашенко співучасник Путіна у викраденні українських дітей. Що далі?

Поїздки в «країну стабільності і миру»

«Коли їхали саме в Білорусь, ми їхали з двома військовими з Білорусі. Потім ми їздили на мінську ялинку, там президент Білорусі був, Олексій Талай був. Він нам цю поїздку оплатив».

Савелій Теплих, якому матір дозволила поспілкуватися по телефону із білоруськими журналістами, – із окупованого Росією Лисичанська. Про те, що Савелія разом із сестрою Софією возили в Новополоцьк, а потім на новорічне свято за участі Лукашенка, журналісти Радіо Свобода дізналися із пропагандистських сюжетів білоруського телебачення.

Савелій Теплих

У цих сюжетах можна побачити – під час урочистостей, на яких присутні і Савелій з Софією, й інші діти з України, Олександр Лукашенко підносить себе рятівником дітей, у яких вкрали дитинство неназвані «дорослі». А Білорусь, де він узурпував владу, називає «країною стабільності і миру».

«Ми робимо усе, щоб діти, які біжать від війни, тут почувалися на своїй землі, як вдома. А таких немало. Це страшно, це такий важкий «подарунок» від дорослих. Білорусь була і буде відкрита для тих, хто втратив мир у своїх країнах», – казав Лукашенко.

Олександр Лукашенко

І Савелій, і Софія повернулися в окупований Росією Лисичанськ. Їхня матір каже, що до подібних виїздів ставиться позитивно і надає свій дозвіл.

«Мої діти їздили по цих програмах. Їздили спочатку в Казань, потім в Білорусь, їздили в Москву. Ми були раді, що діти поїхали. З тієї сторони пішла інформація, що дітей вивозять без відома батьків. Це все маячня», – розповіла матір дітей Оксана Теплих.

Але з точки зору міжнародного права, каже юристка та експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рошевська, навіть батьківський дозвіл не узаконює вивезення українських дітей. В тому числі і тимчасове.

«Ми повинні розглянути цю ситуацію з наданням дозволу крізь призму різних міжнародно-правових норм. В тому числі повинні розуміти, що навіть якщо батьки цілком свідомо дали таку згоду, бо вони, наприклад, мають проросійську позицію, а чи відповідає їхня поведінка найкращим інтересам української дитини? І чи не постає при цьому питання взагалі належного виконання батьками їхніх обов'язків? Тобто навіть у такому вузькому випадку – це все одно абсолютно не узаконює цей процес і потребує подальшого з'ясування», – пояснює Рошевська.

Юристка та експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рошевська

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також каже, що навіть якщо дитину після вивезення в сусідню країну повертають батькам на окуповану українську територію – це все одно означає депортацію.

Читайте також: Ордер на арешт диктатора Лукашенка: чого боятись білоруському фюреру?

Організація поїздок в табори

Як відбувається організація поїздок у дитячі табори Білорусі безпосередньо в окупованих Росією містах?

Родичі дітей, яких показували в телесюжетах білоруських ЗМІ і з якими журналістам Радіо Свобода вдалося поспілкуватися, розповідають, що отримують пропозиції централізовано: або від вчителів, або від окупаційних органів влади.

Українські діти в Білорусі

«Я так розумію, що зібрати в принципі нас може лише відділ освіти, вони дають інформацію на відділ освіти», – розповіла матір Савелія та Софії Теплих з Лисичанська Оксана.

«У нас є класний чат. І класний керівник пише: хто бажає поїхати туди-то, є ось можливість. Списуємося, хто бажає. Приходимо в школу, (дізнаємось – ред.), які документи потрібні, списки», – каже Іван Воробйов, батько Кіри Воробйової з Маріуполя, яка також їздила по цих програмах.

А бабуся Андрія Сазонова Тетяна Шульпіна із Маріуполя розповідає, що їм зателефонувала жінка на ім’я Наталія Нещадим: «Вона нам зателефонувала, а ми всі злякалися і сказали: «Ой ні, ця дитина не для поїздок». Вона каже: «Ну чому? Треба ж колись починати».

Відповідно до інформації зі сторінок у соцмережах, до окупації Наталія Нещадим працювала в управлінні соціального захисту Маріуполя, а після широкомасштабного вторгнення, схоже, почала співпрацювати з окупаційною адміністрацією. У соцмережах Нещадим представляється волонтеркою гуманітарного центру Маріуполя.

Наталія Нещадим

У жінки є онук. На його виховання повпливало захоплення міста. Ще у 2021-му онук Наталії брав участь у святкуванні Дня захисника України.

А вже у серпні 2022-го батько виклав фото сина в формі російського «Аерофлоту».

Зв'язатися із Наталією Нещадим журналістам не вдалося, однак «Схеми» знайшли її в сюжетах білоруських пропагандистських ЗМІ. Вона супроводжувала українських дітей у Білорусь.

«Діти не хочуть повертатися. Це я хочу сказати точно. Вони побачили тут… Вони побачили безпеку», – казала Нещадим в одному з сюжетів.

Пісні «Любе», білоруські силовики, радянські цінності

Що бачать українські діти у літніх таборах Білорусі, окрім авторитарного устрою, який тут називають «безпекою»?

Дітям організовують екскурсії до головних символів прорадянської пропаганди. Дітей із Донеччини і Луганщини, наприклад, возили до Брестської фортеці.

Олексій Талай для пропагандистських ЗМІ коментував це так: «В мені тече кров переможця всього радянського багатонаціонального народу, які в тому числі воювали тут, на брестській землі, у святому для нас місці».

Ще один елемент дозвілля – зустрічі з білоруськими силовиками.

Зустріч українських дітей з білоруськими силовиками

Про подарунки від білоруської міліції розповідає бабуся Андрія Сазонова з Маріуполя. Восени 2023-го Андрій відвідав табір «Колос» у Брестській області.

Андрій Сазонов

Судячи з фотозвіту про цю подію на сторінці табору, діти мали можливість порозглядати такі ж кийки та амуніцію, які використовували під час розгонів протестувальників у 2020-2021 роках (хвиля демонстрацій проти результатів президентських виборів у Білорусі – ред.).

Дітям показували такі ж кийки та амуніцію, які використовували під час розгонів протестувальників

Мілітарна радянська і проросійська тематика заходів, зустрічі із білоруськими міліцейськими та білоруськими військовими стали просто невід'ємними атрибутами так званого відпочинку дітей у літніх таборах Білорусі, куди у той чи інший спосіб потрапляють і діти з України.

Один із таких таборів «Берьозка» у Гродненській області, куди у серпні 2022 року привезли українських дітей-біженців.

За даними з витоку документації білоруського Червоного Хреста, яку журналісти Радіо Свобода отримали завдяки «кіберпартизанам» (це група опозиційних до Лукашенка хакерів), організацію так званого відпочинку українським дітям у «Берьозці» у серпні 2022 року забезпечував білоруський Червоний Хрест та ЮНІСЕФ у Білорусі.

Це відбувалося у рамках програми «Гуманітарна допомога дітям-біженцям з України в літній період: організація оздоровлення та підготовка до навчального року». Тобто ЮНІСЕФ – благодійна місія, утворена ООН – міжнародною безпековою організацією із штаб-квартирою у Нью-Йорку – так само мала стосунок до розміщення українських дітей у білоруських таборах.

За словами голови Лідської районної організації Білоруського товариства Червоного Хреста Катерини Сапеги, українські діти «потребують психосоціальної підтримки, спілкування з однолітками, а також відпочинку та оздоровлення».

На офіційному телеграм-каналі табору журналісти знайшли багато відео, викладених у період, коли там перебували українські діти. Тому можна побачити і оцінити цю «психологічну підтримку» дітей-біженців із країни, що воює з Росією.

Наприклад, «підтримують» піснями російської естради на військову тематику – групи «Любе» та Ірини Аллегрової.

Дозвілля українських дітей під російські пісні

Крім того, в табір приїжджали міліціонери – дітям дозволили фотографуватися з кийком і автоматом.

Український хлопець у Білорусі фотографується з автоматом

А ще були сценки з перевдяганням у радянських ветеранів, піонерів і поранених у голову білоруських прикордонників.

Сценка з перевдяганням у пораненого у голову білоруського прикордонника

«Чим молодші діти, тим легше «перепрошивати» ось цю генетичну пам'ять. Тим легше сказати, що, «ви – не українці, а ви – росіяни», «ви – не українці, ви – білоруси». І діти не так багато пам’ятають, тому що часу ще не так багато минуло», – каже психологиня Ольга Величко.

Ще один табір, де білоруський Червоний Хрест та ЮНІСЕФ також проводили так звану психосоціальну підтримку для українських дітей із 6 по 23 серпня 2022 року – це «Липки» у Вітебській області.

Фото з табору «Липки» у Вітебській області

Фото з табору «Липки» у Вітебській області

Які були заходи? Дітей возили на екскурсію на білоруський військовий полігон. Причому, відповідно до постів на інстаграм-сторінці табору, діти відвідували цей полігон двічі за зміну.

Читайте також: Навіщо російські загарбники викрадають українських дітей і як їх повернути

Екскурсія на військовий полігон

«Ми бачимо цілеспрямовану операцію, в якій під таким тиском перебувають саме українські діти. Що вони хочуть зробити? Вони сприяють РФ у викоріненні національної ідентичності українських дітей. У їхній мілітаризації. У бажанні не повертатися в Україну, у перетворенні цих дітей у ворогів власної нації», – каже юристка Катерина Рошевська.

Фото з табору «Липки» у Вітебській області

Журналісти звернулися до представництва фонду ЮНІСЕФ у Білорусі з проханням прокоментувати свою участь у організації так званого відпочинку у 2022 році українських дітей у Білорусі, але відповіді не отримали. Також відправили запит і в штаб-квартиру організації у США.

Водночас, за словами українського омбудсмена, ЮНІСЕФ від участі у подібних проєктах уже відмовився.

«Вони перестали повністю це фінансувати. Саме через це, наскільки, знову ж таки, відомо мені, на території Білорусі ЮНІСЕФ зараз нікуди не допускається. І фактично обмежений у своїх програмах», – каже Дмитро Лубінець.

Найбільш вразливою категорією дітей, яких вивозять із окупованих територій на «перевиховання» в табори Білорусі – діти-сироти.

Те, що це відбувається, не приховують у пропагандистських сюжетах білоруського телебачення. Наприклад, в одному з таких повідомляли про 10 дітей з докучаєвського дитбудинку сімейного типу.

Про це розповідають і батьки інших дітей, які відвідували табори.

«З Горлівки були. От я знаю, від нас, від Маріуполя – на другому поверсі, то він розповідає, із Горлівки діти з інтернату були, приїжджали, там жили також, відпочивали», – каже Іван Воробйов.

Відслідкувати долю таких дітей – і взагалі факт їхнього повернення або неповернення в Україну (чи принаймні на окуповані Росією українські території) – непросто. І ось приклад. Попри зусилля журналістів двох редакцій, Радіо Свобода не вдалося встановити місцеперебування і долю Олександра Мариніна з Маріуполя після того, як він побував у таборі «Колос» у листопаді 2023-го.

Читайте також: Україна пам’ятає про кожен випадок звірств, вчинений на її території російськими виродками

Олександр Маринін

У інтерв'ю білоруському пропагандистському каналу хлопець казав, що його «мама і тато померли».

Чи справді загинули батьки? Телефонні номери матері – Вікторії Мариніної – відключені. Останні відомості про неї, які вдалося знайти у мережі, – це повідомлення про отримання матеріальної допомоги у Маріуполі у квітні 2022 року.

Вікторія Мариніна з сином Олександром

Тітка жінки, яка мешкає у Греції, повідомила, що не знає, чи жива Вікторія Мариніна. Де подівся Олександр Маринін після відвідин табору «Колос», не зміг відповісти і Андрій Сазонов, який стояв поруч у кадрі. Лише підтвердив, що в його групі був цей хлопець.

Андрій Сазонов (ліворуч) та Олександр Маринін у білоруському таборі

Напередодні виходу цього матеріалу журналістам вдалося поспілкуватися у месенджері з цивільним чоловіком Вікторії. Він повідомив, що жінка померла минулого року, а де перебуває її син Олександр, йому не відомо.

Читайте також: Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури

Як зупинити вивезення українських дітей?

Вивезення дітей у Білорусь, швидше за все, продовжиться. Наприкінці січня 2024-го білоруський провладний діяч-паралімпієць Олексій Талай анонсував розширення географії діяльності свого фонду: в Білорусь обіцяють привезти дітей уже з новоокупованих районів Херсонщини. Чи всі діти повернуться – питання.

Як зупинити і чи можливо зупинити в принципі вивезення українських дітей?

«Україна має перемогти. Крапка. Ми можемо припинити кожну дію в сторону українських дітей тільки перемогою. Іншого виходу немає. Ми робимо все, аби притягнути Росію, і не лише Росію, до відповідальності. Кожен, хто відповідальний, хто брав участь в злочинах проти українських дітей, має понести покарання», – каже уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.

«Моя позиція дуже проста – дійсно, нам треба шукати партнерів, які можуть допомагати нам захищати права наших дітей на території будь-якої країни, на території Російської Федерації, Білорусі. І дійсно, на мій погляд, це повинні робити саме міжнародні організації, які фокусуються на питаннях допомоги дітям», – вважає Дмитро Лубінець.

Олександр Лукашенко (ліворуч) і Володимир Путін

Інший важливий аспект – особиста роль Олександра Лукашенка у цих процесах: адже він і підтверджує сам факт переміщення дітей до Білорусі, і публічно підтримує такі дії.

Однак, на відміну від президента РФ Путіна, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі досі не видав ордер на його арешт.

—

Максим Савчук, Андрій Шаулюга; опубліковано у виданні Радіо Свобода

 «Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Читайте також: 

•  Як Росія викрадає українських дітей та з якими проблемами стикаються родини після їх повернення
• «Рідні не знають, чи живі діти». Коли Путіна покарають за викрадення маленьких українців?
• Шлях російських людожерів, Путіна та його подільниці Львової-Бєлової, до обвинувачення МКС
• Чим гаазький ордер для Путіна небезпечніший за санкції
• Міжнародний суд в Гаазі видав ордер на арешт Путіна. Що означає це рішення
• Українські діти вивезені окупантами в росію: порушення Женевської конвенції і злочин геноциду
• Злочини російських окупантів: Викрадення дітей, затримання і тортури
• Звірства російських фашистів: окупанти насильно вивозять українців із Херсонської області
• Воєнні злочини Росія проти дітей України