«Якщо ми зараз не врятуємо тих, хто працює та сіє, наступного року не буде армії. Не тієї, яка воює, а тієї, яка годує»

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

В Україні у розпалі війна та жнива. Аграрії зібрали ріпак, збирають ячмінь та пшеницю. Вже зрозуміло, що новий урожай буде як мінімум на 35% менший за минулорічний – через втрачені в результаті війни посівні площі, а також посуху. Але це не всі погані новини.  Країна ризикує втратити цілу армію… сільгоспвиробників

Ще один тривожний дзвіночок – вітчизняні аграрії не мають коштів, аби почати сівбу озимих. Зернотрейдери, користуючись війною і заблокованими експортними шляхами, намагаються скупити збіжжя за безцінь: і залишки торішнього врожаю, і свіже зерно, зазначає видання "Главком".

При цьому трейдери активно лобіюють на міжнародному рівні відкриття українських морських портів. Питання це важливе, але доволі дискусійне. Бо тут йде вже мова про безпеку у найширшому розумінні цього слова. Країна-агресорка на «зернових переговорах» у Стамбулі висунула умову: ЗСУ припиняє наступ на Херсон, а в розміновані українські порти заходять російські спостерігачі.

Читайте також:  Порты Украины: безголовье, “схематоз” и криминал

Порти України

Інфографіка: liga.net

Інфографіка: liga.net

Мінус третина врожаю

У 2021 році, Україна зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур – 85,7 млн тонн (що на 32% більше за відповідний показник 2020 року). Загалом було зібрано 25,5 млн тонн пшениці, 9,4 млн тонн ячменю, 41,9 млн тонн кукурудзи. Решта – соя, гречка, горох та ін.

Як розповідала в інтерв'ю «Главкому» начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, рекордному врожаю сприяли чудові погодні умови (на відміну від посушливого 2020 року). Фахівець передрікала практично такий же врожай і в 2022 році, але із застереженням – якщо не підведе зима.

А вона таки підвела. 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і наша країна на сьогоднішній день втратила 20% територій, 25% посівних площ, що засіювалися найпродуктивнішою, озимою пшеницею. Зараз усіма культурами засіяно близько 19 млн га. А у червні ще й почалася посуха.

«У південних областях практично повторилися події позаминулого року, коли все згоріло (спеклося на сонці). Нинішня весна жодних проблем не віщувала, але потім підпалило. Повітряна посуха. На Одещині, можна сказати, порожній колос. Середня врожайність для озимого ячменю в тих краях – 35-40 центнерів з гектара, а зараз – 21. Пшениця у дуже непоганих господарствах Одещини – 18 центнерів, а торік було близько 50. Сподіваюся, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Сумська області «підтягнуть» валовий збір, але гадаю, середня врожайність пшениці цього року становитиме 40 центнерів з гектара», – розповідає «Главкому» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Проте на місцях такого оптимізму не спостерігається. Адже серйозні проблеми через посуху були також у центральних та північних областях України – Вінницькій, Київській, Рівненській, Полтавській. На це «Главкому» скаржаться тамтешні сільгоспвиробники.

«Щодо пшениці розраховували, що врожайність буде близько 50 центнерів з гектара, а виявилося в результаті – 30-35. Спека була до 35 градусів, все згоріло», – підтверджує заступник директора компанії з Полтавщини «Партнер Агро Груп» Віктор Марченко.

Врожайність пшениці та ячменю (ц/га) у попередні роки

Джерело даних: Український гідрометеорологічний центр

Джерело даних: Український гідрометеорологічний центр

«На щастя, сильна посуха була не скрізь, і в червні в центральних та північних областях України досить великий дефіцит опадів (на 30-40% менше за кліматичну норму) компенсувався прийнятною температурою. А зараз самі бачите – то дощ, то сонце. Погода постійно змінюється і не дозволяє рослинам повністю засохнути. Але в будь-якому разі середня врожайність з пшениці у 2022 році становитиме, швидше за все, 40 центнерів з гектара, тоді як минулого року вона була 46,5», – припускає у розмові з «Главкомом» начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

На думку синоптикині, хоч урожайність і впала, особливої трагедії з цього робити не варто. «Цей показник все одно вищий за середній за останні п'ять років. Бувало й гірше», – констатує Адаменко.

Ще місяць тому заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, оцінюючи цьогорічні перспективи врожаю пшениці, заявив про 18-20 млн тонн. «Загальний врожай зернових культур у 2022 році становитиме у сумі близько 50 млн тонн. Звичайно, це менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до 60-85 млн тонн, але якщо взяти десятирічну історію, коли у нас було 40-45 млн, то це не є критичним», – переконаний Висоцький.

Загалом, якщо підсумувати усі проблеми, знижену врожайність пшениці та втрачені через російську агресію території, отримуємо щонайменше 35% втрат у порівнянні з рекордним минулим роком. За найоптимістичнішими підрахунками, вітчизняні аграрії зберуть у 2022 році на третину менше пшениці, ніж у рекордному минулому. Тобто близько 21 млн тонн. До речі, таку ж цифру, на рівні 20,8 млн тонн, називає у своїх прогнозах і Українська зернова асоціація – лобістське об'єднання великих експортерів зернової продукції.

Читайте також: Агрофірми в окупації: «Продати урожай за безцінь чи залишити в полі»

Хто озброїть армію аграріїв?

Враховуючи, що щорічне внутрішнє споживання пшениці в Україні становить близько 7 млн тонн (з них 5,5 млн тонн – пшениця продовольча, решта – фуражна), турбуватися начебто справді нічого. Ну зберемо ми цього року не 32 млн тонн, а 20… Все одно щорічно надлишки врожаю вивозяться за кордон (причому, як правило, продається зерно найвищої якості). Яким би щедрим не був урожай пшениці, хліб все одно не дешевшає – зернотрейдери вправно роблять свій бізнес.

«Навіть якщо врожай у 2022 році знизиться на третину, то з урахуванням залишків у нас буде втричі більше пшениці, ніж потрібно. Загалом Україні вистачає 20% посівних площ, щоб гарантувати собі продовольчу безпеку. Наголошу – вистачить для всієї країни, з урахуванням Криму, Донбасу та окупованих зараз територій Харківської, Запорізької та Херсонської областей. З початку війни, за різними даними, окупанти вкрали та вивезли близько 400 тис. тонн зерна. Але це лише 2% передбачуваного врожаю», – рахує Геннадій Новіков. За його словами, зараз проблема абсолютно в іншому – сільгоспвиробники опинилися у досить скрутній фінансовій ситуації.

«Раніше було як? Заздалегідь домовився з трейдером, продав йому врожай, розплатився з пайовиками, купив паливо та готуєшся до наступної посівної, – розповідає голова Аграрного союзу. – Тепер це не працює, шаблон поламано. Ось зараз паливо для збирання одного гектара обходиться до 4 тис. грн, оренду людям віддати – 6-7 тис. грн з гектара. Разом – близько 10 тис. грн. А інші витрати? Собівартість тонни ячменю виходить близько 5 тис. грн, а покупець пропонує за неї до 2,7 тис. грн максимум. Вдвічі нижче за собівартість. І це ще спробуй зараз продай. Трейдери очікують – у них навіть якщо довгострокові контакти на постачання, то за їхній зрив ніяких санкцій не буде – форс-мажор – війна, морські порти заблоковані. А аграрії сидять із врожаєм, але без грошей».

Читайте також: Майбутнього врожаю Україні вистачить і собі, і на експорт

«У нас витрати на пшеницю – 18 тис. грн за гектар. Зараз, щоб заробити на паливо для збирання одного гектара, треба зібрати три, і його продати. А кому продаси? Наразі пропонують 3 тис. грн за тонну пшениці, а нам хоча б по 9 тис. необхідно. Та про що говорити, минулого року ми продавали по 8 тис. Знаєте, воно напевно й краще, що врожай менший – інакше взагалі було б прикро», – ділиться емоціями із «Главкомом» Віктор Марченко.

За словами Геннадія Новікова, зараз загрози для продовольчої безпеки немає в принципі: «Навіть якби взагалі нічого не зібрали, рік чудово протрималися б». Але якщо аграрії наприкінці липня – початку серпня не займуться підготовкою для сівби озимих на наступний рік – оранкою, добривами, то врожаю наступного року взагалі може не бути.

«Якщо ми зараз не врятуємо тих, хто працює та сіє, наступного року не буде армії. Не тієї, яка воює, а тієї, яка годує», – каже голова Аграрного союзу України.

Потужності обмежені

На думку Геннадія Новікова, вихід із становища є: держава має забезпечити видачу сільгоспвиробникам кредитів за програмою «5-7-9%», під заставу вже зібраного зерна. Щоб аграрії мали змогу готуватись до наступної посівної. «А до осені питання з експортом зернових з України вирішиться, і кредити буде повернуто», – запевняє голова Аграрного союзу.

Але тут серйозна проблема – щоби взяти гроші під заставу зерна, його треба десь зберігати. Причому у добрих умовах, аби не втратити його кондицій. А в Україні із потужностями для зберігання серйозна проблема. На даний час маємо 1237 елеваторів та хлібоприймальних пунктів, що гіпотетично забезпечують близько 50 млн тонн одномоментного зберігання зернових. Гіпотетично – тому що близько 60% зерносховищ перебувають, м'яко кажучи, у незадовільному стані та не забезпечують належного рівня зберігання. Одним словом, нормальних зерносховищ – максимум на 20 млн тонн. 

Читайте також: Україна цьогоріч втратить до 20% врожаю

Сучасні елеватори – металеві вежі з сушарками, де може одночасно зберігатися до 150 тис. тонн зерна, і зберігатися без особливих проблем до п'яти років. Такі потужності є хіба що у великих агрохолдингів, на великих вузлових залізничних станціях та у морських портах.

А для простих сільгоспвиробників сучасний елеватор, який коштує з розрахунку $200 на тонну зберігання (тобто середнє зерносховище на 10 тис. тонн коштуватиме $2 млн) – розкіш. Яка, власне, й не завжди потрібна з огляду на те, що виробники часто працювали, так би мовити, «з коліс»: виростили – продали з-під комбайна.

«У нас обсяги виробництва – до 6 тис. тонн зернових щорічно. Елеватора немає, є тільки підлогове сховище на 4 тис. тонн. Ми завжди врожай відразу на Миколаїв відправляли. Наразі, щоправда, у нас у сховищі з минулого року залишилося 1,5 тис. тонн кукурудзи. Для пшениці, місце ще є, але для кукурудзи та соняшника нового врожаю – вже немає», – каже заступник директора компанії «Партнер Агро Груп» Віктор Марченко.

Як розповідає «Главкому» голова ради директорів асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко, минулого року, згідно з підписаним меморандумом між урядом та сільгоспвиробниками, з України можна було експортувати 25,3 млн тонн пшениці. Але до війни всю її вивезти не встигли, і зараз на складах «зависло» 8 млн тонн. І ще залишилося 12 млн тонн призначеної на експорт кукурудзи.

Загалом перехідні залишки зернових, зернобобових та олійних культур урожаю 2021/22 маркетингового року, за оцінками Української зернової асоціації, становлять близько 26 млн тонн. Тобто це навіть більше ніж обсяг доступних потужностей для зберігання. А вже надходить нове зерно.

Читайте також:   Урожай-2022: труднее всего придется фермерам

Зернова патова ситуація

Як розповідає «Главкому» економічний експерт, співзасновник «Української фабрики думки» Юрій Гаврилечко, єдине, що може зробити зараз держава, аби забезпечити аграріїв коштами для наступної посівної – викупити зерно у виробників. Хоча б трохи вище за собівартість.

«Жодних кредитів – викуп і тільки викуп. І переробка зерна на спирт та борошно. А борошно (зробивши необхідні запаси для борошномельної промисловості) треба переробляти у макаронні вироби та галети», – каже експерт.

Ідея, безумовно, не нова – про необхідність переробки власного зерна (а не продажу сировини) в Україні йдеться вже багато років. Тим більше що є прекрасний приклад олійної галузі – ми перестали продавати насіння соняшника, і стали найбільшим у світі експортером олії.

Але із переробкою зерна проблеми. За словами Олександра Васильченка, вся борошномельна промисловість України може переробити за рік лише близько 5 млн тонн пшениці. Тобто надлишки зерна, якщо держава його викупить у аграріїв, все одно треба десь зберігати. А зберігати нема де. Отже, треба продавати (цього року, до речі, вперше за 10 років не було підписано меморандум, який обмежує експорт, його обмежила війна).

Але є важливий момент – продавати збіжжя ми нормально не можемо: морські порти заблоковані, а через річкові порти Дунаю і залізницею можна вивезти лише 10% потенційних обсягів. Як каже Андрій Ставніцер, директор порту ТІС в Одеській області, в умовах морської блокади зерно таким шляхом доведеться вивозити 40 місяців.

Але чи варто вивозити пшеницю зараз через Чорне море? «У ситуації, що склалася, на Україну чиниться безпрецедентний тиск: ООН заявляє, що без українського зерна у світі почнеться продовольча криза. Зокрема, в Африці настане глобальний голод. «Але українське зерно – це менше ніж 1% від усього обсягу світового виробництва зернових. Якщо говорити саме про пшеницю, наша частка – лише близько 3%», – наголошує Юрій Гаврилечко.

Топ-10 країн-виробників пшениці, млн тонн

Світовий урожай пшениці у 2020/21 маркетинговому році становив рекордні 777 млн тоннІнфографіка: latifundist.com

Світовий урожай пшениці у 2020/21 маркетинговому році становив рекордні 777 млн тонн. Інфографіка: latifundist.com

 

«Криза – це блеф. У світі 7% зерна йде на спирт та біопаливо. ООН побоюється голоду? Ну, так домагайтеся, щоб виробництво спирту скоротилося на відсоток, який припадає на Україну, і проблема з голодом в Африці буде вирішено», – пропонує вихід військовий аналітик Олег Жданов. Він вважає, що всі переговори про відкриття морського коридору для експорту українського зерна, що ведуться зараз, – це пряма загроза для безпеки України: Росія вимагає своєї присутності в портах і припинення операції зі звільнення Херсона. «Усі ці переговори – це Чонгар-2 (безпосередньо перед війною було розміновано перешийок під кримським селищем Чонгар, що дозволило агресору вже у перші дні дійти то Мелітополя і захопити його)», – додає Юрій Гаврилечко.

Читайте також: Аграрний фронт України: "Буде дуже боляче, якщо моє зерно загине"

До речі, Туреччина, яка зараз є одним із найбільших світових гравців на ринку пшениці та пшеничного борошна, готова викупити всі надлишки української пшениці та весь її майбутній урожай за ціною $100 за тонну. Тобто втричі менше за справедливу ціну. Але для цього потрібна пряма морська дорога з Одеси. Туреччина вже активно над цим працює. А далі вона вже сама, напевно, допоможе Африці, яка опинилась на межі голоду?

Андрій Кузьмін, опубліковано у виданні «Главком»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У неділю в Україні дощитиме лише на сході та заході, вдень тепло
18:04
Зауранія: чому росія лізе в Нігер
16:04
Бутусов: Про генералів, "паперові війни", "мистецтво доповіді" та сучасну війну: чому Сирський і Содоль потрапили під критику
14:11
Інформаційні ресурси упц (мп) поширюють тези російської пропаганди про «нелегітимність» Президента України, це свідома антиукраїнська діяльність
12:56
Залишення позицій під Харковом: проти командування 125 бригади відкрили справу
10:00
Мінкульт нарешті перевірить стан Почаївської лаври, якою користується московський патріархат
08:06
Втрати росії на фронті перевалили за півмільйона осіб
20:00
На вихідні в Україні переважно сухо, вдень +17-26°С
18:08
Влада дає рпц в Україні місяць часу на звільнення Нижньої лаври, далі застосують силу, - Карандєєв
17:13
До суду передали справу генерала Володимира Тоцького, ексзаступника голови СБУ часів Януковича

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]