Версия для печати
Голова гуманітарного штабу Київської області Олексій Кулеба показав, як виглядає Бородянка після російських військ, і заявив про сотні вбитих мирних мешканців.
"Селище перетворилося на руїни: знищені будинки та інфраструктура, на вулицях стоять обгорілі машини. Та найстрашніше – сотні вбитих цивільних людей, сотні поранених. Російські окупанти влаштували геноцид українців. Інакше це не назвати", – написав Олексій Кулеба у телеграм-каналі.
Він розповів, що наразі в селищі працюють рятувальники та правоохоронці. Триває зачистка та розмінування населеного пункту.
За словами в.о. селищного голови, російські військові відкривали вогонь по всіх, хто намагався розібрати завали зруйнованих багатоповерхівок та врятувати тих, хто був там заблокований.
"Перші дні, коли проходили колони, вони розстрілювали мирних жителів, розстрілювали житлові будинки. Не зважаючи на те, що по них ніхто не відкривав вогню. Наша територіальна оборона мала лише автомати. Але вони розстрілювали і будинки, і жителів", – розповів Єрко виданню "Обозрєватєль".
За його словами, коли проходила колона, ворог відкрив вогонь по мешканцях і було вбито перших вісім людей. Пізніше окупанти стріляли по людях не лише з автоматів, а й із важкого озброєння.
На дев'ятиповерхові будинки російські окупанти скинули авіабомби.
"Люди, які перебували у підвалах, опинилися похованими живцем. Ми відразу намагалися відкопати їх. Була оголошена повітряна тривога. Потім пішли знову колони, танки, БТР – і стріляли по тих машинах і людях, які намагалися відкопати людей. Ми зверталися до них і письмово – розкопувати вони не дозволили", – сказав Єрко.
Він розповів, що під час окупації Бородянки вороги не дозволяли відкривати зелені коридори для евакуації.
"Так званий "зелений коридор", коли ми вперше його досягли, існував не з 9-ї до 15-ї, а 1 годину 20 хвилин. Ми евакуювали близько 400 людей з дому-інтернату", – розповів селищний голова.
Він додав, що подальші спроби евакуювати мирних жителів провалилися, довкола Бородянки точилися бої.
"Гучномовців не давали, ходити вулицею не давали. Зв'язку в Бородянці не було близько 10 днів. Як сповістити людей, що їдуть їх звільняти, ми не знали. Тому на свій страх і ризик посилали сміливців, які просто бігли вулицею і кричали, що йде евакуація. А коли почалася евакуація на Гомель до Білорусі – люди вже не знали, чи забирають їх на Гомель, чи їх везтимуть на нашу неньку-Україну", – згадує Єрко.
Він поінформував, що зараз в Бородянці працює штаб, розшукують тіла загиблих, ведуться роботи з розмінування, відновлення ліній електропостачання.
Бородянка Бучанського району була захоплена росіянами з перших днів війни. Ворог рівняв її з землею, завдаючи ударів з різноманітного озброєння. 1 квітня вона була звільнена від загарбників.
Після зачистки територій Київщини від окупантів зʼясувалися масштаби звірств, які вони чинили з мирними мешканцями. З дітьми, жінками, літніми людьми, чоловіками – усіма без винятку.
«Аргумент»
На цю тему:
