Російська розвідка активує «сплячі осередки» і все більше покладається на «нелегалів»

Версия для печати

Це пов'язано із висилкою шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям, пише журналіст The Guardian Шон Вокер.

З того часу, як російська влада розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Москві доводиться використовувати більш ризиковані методи шпигунства. Про це пише кореспондент The Guardian у Центральній та Східній Європі Шон Вокер, який більше десяти років працював у Росії. На його думку, це пов'язано з тим, що багато шпигунів, які перебували в Європі під дипломатичним прикриттям, було вислано.

Вокер нагадує про кілька затримання за підозрою у шпигунстві на користь Росії останнім часом. Наприклад, у грудні у Словенії затримали подружню пару з Аргентини, яку підозрюють у роботі на російські спецслужби. The Guardian писала, що затримані були офіцерами Служби зовнішньої розвідки (СЗР). На початку квітня Національна служба розвідки Греції повідомила про ще одну подружню пару, яка займалася шпигунством на користь Росії.

15 серпня BBC News повідомила, що у Великій Британії в рамках розслідування в галузі національної безпеки заарештовано трьох громадян Болгарії за підозрою в шпигунстві на користь РФ. Їх затримали ще у лютому — це 45-річний житель Грейт-Ярмута Орлін Русєв, 41-річний Бізер Джамбазов та 31-річна Катрін Іванова, які мешкали у Херроу, на північному заході Лондона. Їм звинуватили у зберіганні підроблених документів, у тому числі паспортів та посвідчень особи Великобританії, Болгарії, Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Словенії, Греції та Чехії.

Кореспондент The Guardian Шон Вокер зазначає, що «традиційно» російські спецслужби — ФСБ, СЗР та ГРУ — забезпечують своїм оперативникам за кордоном дипломатичне прикриття, вони також видають себе за російських бізнесменів, туристів чи журналістів. Однак ситуацію змінила війна, що почалася 24 лютого 2022 року. За оцінкою американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, лише за перші три місяці після початку вторгнення було вислано понад 450 російських дипломатів, більшість із яких — з країн Європи. Співробітник однієї з європейських розвідок назвав цей час "долоносним для російської розвідки".

Крім того, зазначає Вокер, багато каналів, які російська влада використовувала для шпигунських операцій, виявилися перекритими. Після того, як Bellingcat розкрив реальні імена отруйників Сергія Скрипаля, вдалося ідентифікувати багатьох інших оперативників ГРУ, пише журналіст. Крім того, після початку війни росіянам стало складніше отримувати візи для поїздок до Великобританії та країн шенгенської зони.

Вокер робить висновок, що Росія тепер перейшла до активізації «сплячих осередків» і почала передавати шпигунську роботу неофіційним агентам. Це можуть бути громадяни третіх країн або «нелегали» — російські оперативники, які видають себе за громадян інших країн і створюють собі прикриття роками. Журналіст The Guardian називає їх «пережитком радянської доби».

За останній рік як мінімум сім передбачуваних «нелегалів» було викрито — у Норвегії, Бразилії, Нідерландах, Словенії та Греції, пише Уокер. Декому вдалося втекти (імовірно, вони попрямували до Росії), інші ще перебувають під арештом.

Журналіст зазначає, що трьох підозрюваних у шпигунстві у Великій Британії було заарештовано у лютому — через два місяці після затримання у Словенії подружньої пари, які жили під іменами Марія Мейєр та Людвіг Гіш. Мейєр керувала художньою галереєю у Любляні та використовувала свою роботу для частих поїздок, у тому числі до Великобританії. Вокер підкреслює, що зараз невідомо, чи виконувала вона шпигунські завдання у Великій Британії. Також немає жодних публічно доступних доказів, що пов'язують її та інших російських оперативників із трьома заарештованими громадянами Болгарії.

«Аргумент»

На цю тему:

• Ексголова ГУР та ЗСР про Баканова, Червінського, «агентів» у рясах і справжню дату початку війни
• Як технології змінили українську розвідку: від «великої проблеми» до переваги