Більше трьох років, як слідство не знайшло замовника вбивства журналіста Сергієнка

|
Версия для печатиВерсия для печати

Попри розслідування й суди, які тривають понад три роки, правоохоронці досі не назвали імені замовника вбивства черкаського журналіста Василя Сергієнка.

Судові засідання в справі про викрадення та вбивство черкаського журналіста Василя Сергієнка тривають понад три роки. Соснівський райсуд Черкас, який майже встиг довести її до вироку, зазнав зміни в його складі. Кримінальне провадження «кочувало» між різними судами Черкаської області, допоки знову не повернулося до Соснівського районного суду. Цього разу суд вирішили повернути обвинувальний акт прокурорам. Попри резонанс і жорстокість убивства, через чотири роки виконавці й організатори злочину досі не покарані. А про ім’я замовника лишається лише здогадуватися, пише Тиждень.

Журналіст Василь Сергієнко був одним з активних учасників Майдану. Після Революції гідності, за словами місцевих активістів, він займався «народною люстрацією» — звільненням редакторів місцевих газет, які начебто були підконтрольні владі. Окрім того, збирав інформацію про незаконну діяльність колишнього очільника Черкащини Сергія Тулуба та нардепа від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова (колишній член Партії регіонів). Зокрема, йшлося про начебто незаконні оборудки із землями запасу, які нардеп міг використовувати у власних цілях. Активісти, які стежать за справою Сергієнка, зазначають, що чоловік планував поїздку до Києва, де мав отримати певну інформацію, що могла лягти в основу його журналістського матеріалу. Однак стаття не вийшла. 

За версією слідства, Сергієнка викрали з подвір’я власного будинку в місті Корсунь-Шевченківському ввечері 4 квітня 2014-го. Він пішов зачиняти ворота на подвір’ї, але зустрів невідомих чоловіків. Вони вдарили його по голові. Василь спробував дістатися до власного будинку, але не встиг. Викрадачі наздогнали його і вдарили вдруге. На шум вийшла мати Сергієнка, якій на той момент було 87 років. Вона побачила невідомих із прикритими обличчями і закривавленого сина. Жінка просила викрадачів не кривдити його, однак ті не зважали. Василя повантажили в сіру «Ладу Пріору» й повезли у невідомому напрямку.

Далі, як установило слідство, на одній з автозаправок неподалік бази відпочинку «Модус» знайшли сліди крові. Правоохоронці стверджують, що тут журналіста переклали в інший автомобіль, у якому були вже інші люди. Вони вивезли Сергієнка в ліс і там закопали. Судмедекспертиза виявила майже 20 колото-різаних ран на тілі журналіста й переломи кісток. Також були травми голови та сліди удушення. Досі точно не відомо, у який саме момент чоловік помер. Поруч із могилою журналіста знайшли товарний чек із будівельного магазину про купівлю лопати, двох пар рукавичок і кількох метрів каната.

Завдяки місцевим активістам й друзям загиблого, знайшли зниклого журналіста наступного дня поблизу бази відпочинку «Модус», пов’язану з сімейством Бобових. Згодом правоохоронці провели обшуки на базі й знайшли кілька автоматів Калашнікова, які фігурували в кримінальному провадженні про роздачу автоматів тітушкам у Києві 20 лютого. Однак тут усе закінчилося без видимих результатів: провину на себе нібито взяли місцеві охоронці, які заявили, що зброю «знайшли». За це вони дістали умовні терміни покарання. А походження самої зброї правоохоронці так і не встановили.

Що ж до розслідування вбивства, то за словами адвокатки сім’ї загиблого Євгенії Закревської, вдалося розкрутити ланцюжок від одного забутого біля могили чека. У результаті вдалося вийти на підозрюваних у скоєнні злочину. Які на початкових етапах слідства під час слідчих експериментів розповідали правоохоронцям, як усе відбувалося. Але в певний момент відмовилися від своїх слів.

Завдяки чеку з магазину правоохоронці встигли дістати доступ до відеозаписів будівельного гіпермаркету. У результаті вдалося встановити підозрюваних та одержати дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії. Частину з них силовики затримали у 2015-му за іншою кримінальною справою. Ті самі люди, яких підозрювали в причетності до викрадення та вбивства Сергієнка, нібито дістали завдання розібратися з місцевим фермером на прізвище Приходько. В останнього теж начебто був конфлікт із Бобовим через фермерський бізнес. Підозрюваним, за версією слідчих, було наказано знищити техніку фермера. Чоловіки приїхали на місце злочину тією самою «Пріорою», у якій 2014-го викрадали Сергієнка. Експерти виявили в авто сліди крові, а ДНК-аналіз підтвердив, що це кров загиблого журналіста. У машині також виявили каністри з бензином і гранати. «Ладу» конфіскували, а підозрюваних у злочині затримали. Ними виявилися Вік­тор Горбенко, Володимир Воронков і Валентин Завражин. Кримінальне провадження, у якому фігурували ці троє, передали до Соснівського райсуду Черкас.

У 2017-му в суді встигли допитати дружину загиблого Сергієнка. Також намагалися допитати його матір, яка фактично була очевидцем злочину. Оскільки жінка хворіє і має поважний вік, допит вирішили проводити в режимі відеоконференції з будинку, де вона проживає. Але в день, коли мати вбитого повинна була давати свідчення, адвокати підозрюваних відвели весь склад суду.

 

До того ж перед відводом Соснівський суд змінив запобіжний захід одному з підозрюваних — Валентину Завражину. Замість арешту чоловік дістав право внести заставу й вийшов на свободу. Департамент спецрозслідувань Генпрокуратури, який 2017-го отримав це провадження, намагався закрити Завражина назад у СІЗО. Йому інкримінували участь в організованій злочинній групі й просили Печерський суд Києва взяти чоловіка під варту. Але прокуратурі відмовили. Прокурори намагаються оскаржити це рішення в апеляції, однак Київський апеляційний суд досі не отримав матеріали справи. А адвокати родини загиблого Сергієнка, до викрадення та вбивства якого може бути причетний Завражин, на момент здачі тексту в номер не бачили письмової мотивації судді, з яких саме причин Феміда відмовилася арештовувати підозрюваного в злочині.

Також досі не назване прізвище потенційного замовника злочину. Хоча черкаські активісти й друзі Василя вказують на нардепа Бобова, адже в нього були конфлікти з журналістом. Зокрема, як розповідають, 2014-го Бобов намагався взяти під свій контроль місцеву Самооборону, але цьому завадив Сергієнко. Також говорять і про розслідування, яке готував журналіст. Нині ж ланцюжок замикається лише на Вадимові Мельнику, якого підоз­рюють в організації злочину. Він опосередковано може бути пов’язаний із Бобовим: нібито був начальником його охорони. 

Понад те, у певний момент Генеральна прокуратура намагалася зняти з Бобова депутатську недоторканність і притягти його до відповідальності. Однак не через підоз­ру в замовленні вбивства, а через брехню в декларації та несплату податків. Після того як клопотання від ГПУ опинилося у Верховній Раді, він начебто сплатив державі борг. І Луценко своє клопотання щодо нардепа відкликав.

До того ж останнім часом спостерігається дивна тенденція: підозрювані у вбивстві Сергієнка перекладають провину на п’ятого фігуранта злочину — Валерія Федорова, якого слідство також підозрює у вбивстві журналіста й оголосило в розшук. Утім, за неперевіреною інформацією, Федорова немає в живих. Тож він може стати зручним інструментом для уникнення відповідальності за злочин.

Тепер справа фактично лишається за судом: слідство встановило організатора й замовників, висунуло підоз­ри, майже розкрило ланцюг злочинців. Не вистачає тільки замовника. І для того потрібні або надзусилля правоохоронців та активістів, які зможуть отримати достатньо доказів, щоб назвати ім’я, або зізнання Вадима Мельника, підозрюваного в організації злочину.

 «Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com