Версия для печати
"Щодо "Батьківщини-матері". В Інституті Патона (Інститут електрозварювання ім. Патона, - ред.) позавчора мені повідомили, що у них є рішення як демонтувати (комуністичну символіку з щита, - ред.), але воно буде дуже дорогим", - сказав Дробович на прес-конференції в Києві в понеділок, передає Інтерфакс-Україна.
Дробович додав, що УІНП має намір звернутися до Міністерства культури, молоді та спорту, щоб передбачити у 2020 році фінансування на такі роботи, але попередньо проведуть громадські обговорення, чи згодні громадяни з великими витратами на такий проект. "Або запропонуємо придумати граціозніший проект вирішення цього питання", - додав він.
Стосовно пам'ятника Щорсу Дробович зазначив, що інститут має рішення з цього питання, і наразі тривають переговори щодо його реалізації.
Стосовно комуністичної символіки на мосту імені Патона в Києві голова Інституту нацпам’яті заявив, що додатково вивчить це питання, водночас наголосив, що такі елементи споруди мають бути демонтовані.
Також Дробович вважає, що для вирішення питання демонтажу мозаїчних зображень Володимира Леніна і Йосипа Сталіна, розміщених на водонапірній башті в центрі м.Новгород-Сіверський Чернігівської області, необхідна активніша участь місцевої громадськості.
"Ми плануємо діяти у передбачений законодавством спосіб, це нормальна практика для правової держави", - сказав Дробович на прес-конференції в Києві в понеділок, відповідаючи на запитання кореспондента "Інтерфакс-Україна" про подальші дії УІНП з питання демонтажу цих зображень.
"Інститут національної пам'яті, на жаль, не має інструментів для прямого фізичного втручання та впливу на об'єкти комуністичної спадщини. Ми звертаємося до поліції, до органів місцевої влади. Якщо вони не реагують, відповідно, порушується закон і триває розслідування поліції, то ми щодо цього зробимо запит", - додав він.
Крім того, Дробович зазначив, що з цього питання інститут готовий ініціювати публічну дискусію, щоб спонукати громадськість впливати на місцеву владу.
Пізніше в коментарі агентству голова УІНП додав, що важливо, щоб активна громадськість міста включалася у вирішення цього питання.
"Ми можемо багато разів звертатися, але не можна декомунізацію проводити з Києва. Критична маса Новгорода-Сіверського, ті, хто проти (портретів Сталіна і Леніна - ІФ), має дотиснути у передбачений законом спосіб: через громадський тиск на поліцію, через звернення до суду. Лише ця активність вирішить це питання", - сказав він.
Дробович зазначив, що Інститут нацпам’яті може стати каталізатором через проведення обговорення, щоб роз'яснити громадськості механізми, через які можна діяти. "В іншому разі буде біда, знову буде "совок". ЦК КПРС вирішує, хто ваші герої, що вам слухати і дивитися", - провів він аналогію.
На запитання про можливу "стихійну декомунізацію", якщо влада міста не демонтує ці портрети, Дробович зазначив, що історія показує, "що якщо хтось не виконує закону, то народ виконує його сам", і влада міста це має розуміти.
На цю тему:
