Десять змін, важливих для України, містить нова резолюція ООН щодо Криму

Версия для печати

19 грудня Генасамблея ООН голосуватиме в Нью-Йорку за новий проект резолюції про ситуацію з правами людини в Криму. Це вже третя резолюція Організації Об’єднаних Націй щодо Криму.

Про це йдеться в матеріалі Економічної правди.

Перша (68/262) була ухвалена у березні 2014 року: нею ООН підтвердила територіальну цілісність України, підкресливши, що так званий "референдум" 16 березня, який призвів до окупації Кримського півострову, "не має законної сили".

Наступна резолюція (71/205), схвалена рік тому, стосувалася ситуації з правами людини в АР Крим та місті Севастополь. 19 грудня 2016 року за цей документ проголосували 70 країн, ще 77 утрималися, а проти виступили 26 делегацій, серед яких – Росія, Вірменія, Білорусь, Китай, Індія, Сербія, Північна Корея та інші.

Назва і тематика документа, винесеного на розгляд ООН нині, збігається з минулорічною.

Між тим, в деталях є низка суттєвих відмінностей. А саме:

1. до тексту нової резолюції включені не тільки згадки про міжнародні норми, що стосуються захисту прав людини, а й розширені посилання на міжнародне гуманітарне право (зокрема, Женевські конвенції 1949 року і Додатковий протокол І 1977 року). Це право регулює захист жертв війни, а також обмежує методи і засоби ведення війни та визначає відповідальність за порушення цих норм.

Такі зміни означають, що ситуація в Криму визнана триваючою окупацією і міжнародним збройним конфліктом, і цього бракувало у документі минулого року. На практиці це означає, що кримчани, які стали жертвами окупації, можуть розраховувати на ширший інструментарій міжнародно-правових механізмів захисту.

2. Резолюція врахувала початок процесу "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН.

Документ вимагає від Росії "повністю і негайно" виконати постанову Суду від 19 квітня цього року про тимчасові заходи у цій справі, звертаючи увагу на встановлену практику дискримінації українців, кримських татар, інших етнічних та релігійних груп.

3. В резолюції згадана проблема не тільки встановлення законів РФ в Криму, але й ретроактивного їх застосування. Українців судять за російськими законами за "злочини", які сталися ще до окупації, що стосується насамперед так званої "справи 26 лютого", а саме, акції протесту кримських татар під будівлею Верховної ради АР Крим у Сімферополі.

4. В проекті резолюції засуджується автоматичне присвоєння кримчанам російського громадянства, а також негативні наслідки для тих, хто відмовився від паспортів держави-окупанта. Як відомо, після окупації Росія оголосила своїми підданими всіх українських громадян, що проживали на півострові.

5. Резол юція торкається проблеми мілітаризації Криму і містить заклик до Росії припинити "практику примусу жителів Криму до служби в збройних або допоміжних силах Російської Федерації, в тому числі за допомогою тиску або пропаганди". Мобілізація окупованого населення до збройних сил є складом одного з найтяжчих злочинів, який розглядає Міжнародний кримінальний суд в Гаазі (завдяки зверненню України цей суд з 2014 року отримав юрисдикцію над усією її територією, в тому числі над Кримом).

6. Резолюція піднімає на поверхню ще одну проблему, про яку раніше не йшлося – право власності. В її тексті міститься заклик до РФ поважати українське законодавство і скасувати закони, введені Росією в Криму, що дозволяють здійснювати примусове виселення і конфіскацію приватної власності в порушення норм міжнародного права.

7. Окремий наголос зроблено на проблемі зі свободою совісті і релігій – поліцейські рейди, погрози на адресу Української православної церкви Київського патріархату, проблеми в роботі мечетей та мусульманських релігійних закладів, протестантської церкви, греко- і римо-католицької церков, переслідування послідовників організації "Свідки Єгови". Також засуджується "переслідування мирних мусульман, які ймовірно входять до складу ісламських організацій". 

8. Резолюція вітає підтримку Україною ЗМІ та громадських організацій, які були змушені покинути Крим, та надання їм можливості "працювати незалежно і без будь-якого втручання". В проекті міститься також заклик до Росії "скасувати рішення, які забороняють культурні та релігійні установи, НУО, правозахисні організації, засоби масової інформації".

9. Нова резолюція, як і попередня, піднімає проблему доступу міжнародних спостерігачів до Криму, однак цього разу – звертає увагу на обмеження доступу не тільки з російського, а й з українського боку.

10. Нова резолюція не тільки засуджує дії Росії в Криму, але й "вітає заяви України про те, що вона зобов'язується захищати права людини і основні свободи всіх своїх громадян".

Резолюція звертає увагу на зусилля України щодо підтримки зв'язків зі своїми громадянами, що проживають на окупованому півострові – економічних, фінансових, політичних, соціальних, інформаційних, культурних та інших.

У найближчі години Генасамблея ООН має остаточно затвердити цей проект.

Але нова резолюція про ситуацію з правами людини в Криму стане ще однією цеглиною в укріпленні міжнародної оцінки та осуду дій Росії. Кожна така цеглинка наближає день, коли Крим повернеться до України.

Але крім того, це рішення стане важливим сигналом для тисяч кримчан, які потерпають від щоденних порушень їхніх прав.

 «Аргумент»

В тему:

• Россия ожидаемо заблокировала резолюцию ООН о поддержке целостности Украины
• В Крыму не может быть нормальной жизни. Чем дальше — тем хуже
• Изоляция России растет, - постпред Британии в ООН