Версия для печати
"Друзі! Показав сьогодні голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову як у Київраді працює система поіменного голосування "Рада-4", що унеможливлює неперсональне голосування депутатів. Пан Разумков зміг її особисто випробувати", - написав він у фейсбуці.
Кличко зазначив, що у системі "Рада-4" реєстрація кожного депутата відбувається за допомогою спеціальної іменної картки, а процес голосування потребує натискання двох кнопок одночасно. При цьому утримувати кнопки необхідно весь час, поки триває процедура голосування. Таким чином депутат не може проголосувати і за себе, і за когось із колег, на відміну від системи "Рада-3", якою користуються у парламенті.
Також, система "Рада-4" передбачає використання пультів і моніторів, де можна ознайомитись з порядком денним засідання, з проектами рішень, а також записатися на виступ.
"Жодного разу з 2015 року, відколи встановили цю систему, у Київраді не було блокування трибуни, бійок чи конфліктів. Якщо депутати не погоджуються з голосуванням за ті чи інші проекти рішень, вони виймають картки. Кворуму немає - і нам потрібно шукати компроміс", - зазначив Кличко.
У 2015 році у Київраді встановили систему "Рада-4" із сенсорною кнопкою. Вона обійшлася місцевому бюджету в 13 млн гривень.
Впровадити і контролювати персональне голосування депутатів пробували і у 2012 року. Тоді парламент прийняв закон, який зобов'язує депутатів ставити особистий підпис перед початком засідання парламенту, а також обов'язкове голосування депутата, навіть якщо він "утримався".
Ще у серпні 2019 року фракція "Слуга народу" анонсувала перехід на нову систему голосування "Рада-4".
Підкреслимо: ще у лютому 2020 року роботу системи для голосування "Рада-4" у Київраді демонстрували народним депутатам. Парламентарі намагалися вплинути на роботу кнопки і прокнопкодавити за допомогою жуйки, скотчу, книжок, мобільних телефонів тощо. Сенсорна кнопка встояла та відреагувала лише на дотик руки учасників голосування.
16 січня 2020 року набрав чинності закон №404-IX (законопроєкт 2148) щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях парламенту. За "кнопкодавство" нардепу загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього провину парламентарія необхідно буде спочатку довести в суді. За розслідування правопорушення має взятися Державне бюро розслідувань, але спочатку генпрокурор має зареєструвати відповідне кримінальне провадження.
У разі визнання депутата винним у кнопкодавстві та набрання чинності обвинувальним вироком нардеп буде достроково позбавлений мандата (стаття 81 Конституції України). Спікер парламенту Разумков вважає, що законопроєкт про позбавлення мандата за "кнопкодавство" потрібно доопрацювати.
12 лютого 2021 року Офіс генпрокурора вперше повідомив про підозру нардепу за "кнопкодавство".
