Над Лівобережною частиною України в повітрі “зашкалює” чадний газ - палять листя

Про це повідомила у Facebook синоптик Наталка Діденко.

“На тих картах, з яких і забили тривогу, видно, що найбільша концентрація СО практично над усім Лівобережжям. Знайдете там розділ - концентрація СО”, - написала Діденко.

За її словами, причинами підвищеної концентрації шкідливих димів та викидів СО може бути як суха, надзвичайно тепла погода, так і сезон масового опадання листя. Також синоптик звернула увагу на безкарність за спалення опалого листя.

Вона зауважила, що найближчим часом розраховувати на зміну синоптичної ситуації не доводиться, антициклональний характер погоди втримується.

Нагадаємо:

Стаття 245. Знищення або пошкодження об”єктів рослинного світу

1.  Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або по­збавленням волі на той самий строк.

1.  Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

(Стаття 245 у редакції Закону України № 1708-УІ від 5 листопада 2009 р.)

1. Суспільна небезпечність знищення або пошкодження лісових масивів полягає в тому, що ці дії завдають шкоди науково обґрунтованому, раціональному використан­ню, охороні й відтворенню лісів, а також довкіллю в цілому. Небезпечність злочину посилюється тим, що знищення та порубка призводять до ерозії ґрунтів, виснаження річок, що погіршує життя людини.

Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на землях сільськогоспо­дарського призначення не лише забруднює повітря на величезних просторах та завдає шкоди здоров’ю людини та навколишньому природному середовищу, але й знищує мікрофлору ґрунтів, погіршує їх структуру та збіднює, посилює процеси водної та вітрової ерозії земель, може призвести та призводить до пожеж у лісосмугах та лісах навколо полів. Під час прожарювання ґрунту гинуть живі організми, що знаходяться в ньому і на його поверхні: мікрофлора, мікро- і мезофауна. Так, за різними експерт­ними даними, в одному грамі ґрунту залежно від його властивостей містяться від 40 млн до 3 млрд бактеріальних клітин. Найбільша їх кількість розміщується у верх­ніх шарах ґрунту до глибини 25-35 см.

Нормативно-правовими актами, які регламентують зазначені суспільно-правові відносини, є ЛК від 21 січня 1994 р. (ВВРУ. - 1994. - № 17. - Ст. 99); закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ВВРУ. - 1991. - № 41. - Ст. 546); «Про охорону атмосферного повітря»; «Про тваринний світ»; «Про рослинний світ»; Постанова КМУ «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних земельних лісових ділянок» від 16 травня 2007 р. № 733 та ін.

Пожежна безпека в Україні регламентується Законом України «Про пожежну без­пеку» від 17 грудня 1993 р. (ВВРУ. - 1994. - № 5. - Ст. 21), Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС від 19 жовтня 2004 р. № 126. Сані­тарні правила в лісах України затверджені Постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України».

1.  Об’єктом злочину є охоронювані кримінальним законодавством суспільні від­носини, що забезпечують належний стан довкілля.

2.  Безпосереднім предметом цього злочину виступають лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерня, сухі ди­коростучі трави, рослинність або її залишки на землях сільськогосподарського при­значення.

Факультативним предметом є атмосферне повітря та родючий шар ґрунтів.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біо­логічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище (ст. 1 ЛК).

Лісові масиви - це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом.

Усі ліси на території України утворюють лісовий фонд. Корисні властивості лісів полягають у їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік вод, попереджати забруднення довкілля й очищати його, сприяти оздоровленню населення і його естетичному вихованню.

Зелені насадження навколо населених пунктів, уздовж залізниць виконують різно­манітні охоронні функції: санітарно-гігієнічні й оздоровчі (зелені насадження навко­ло населених пунктів), водоохоронні (уздовж берегів річок, озер, каналів), протиеро­зійні (насадження вздовж залізниць і автомобільних доріг) тощо.

Стерня - залишки (нижня частина) стебел злаків (зернових культур) після збиран­ня врожаю.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

1.  З об’єктивної сторони злочин виражається в знищенні або пошкодженні лісо­вих масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогос­подарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом.

Під знищенням або пошкодженням розуміється повна загибель, припинення фі­зичного існування в першому випадку та часткова загибель, припинення існування на певних територіях у другому. Відновлення при цьому в колишньому вигляді або стає неможливим, або потребує значного часу, витрат, засобів і праці.

У статті 245 міститься вказівка і на спосіб знищення й пошкодження, що може бути зроблено вогнем або іншим загальнонебезпечним способом.

Злочинний вплив вогнем може відбуватися стосовно одного дерева або декількох дерев, ділянки поля або іноді й відносно інших предметів і будівель, але обов’язково з наступним поширенням вогню на значній території.

Під іншим загальнонебезпечним способом розуміють випадки знищення або ушкодження дією, аналогічною за характером і впливом, тобто затоплення, обвал, хімічні забруднення, фізичне руйнування транспортними засобами тощо.

1.  Суб’єктивна сторона злочину припускає наявність вини у вигляді прямого або непрямого умислу або необережності. Наявність умислу щодо наслідків може свід­чити про здійснення іншого, більш небезпечного злочину.

Якщо загибель людей чи заподіяння шкоди їх здоров’ю охоплювалися умислом винного (прямим або непрямим), дії повинні кваліфікуватися як за ст. 245 КК, так і за іншими статтями КК, зокрема про злочини проти життя та здоров’я особи.

1.  Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16 років.

2.  У частині 2 ст. 245 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей варто розуміти смерть хоча б однієї людини.

Масова загибель тварин передбачає наявність великої кількості загиблих тварин або птиці.

З’ясовуючи питання про те, чи є загибель або захворювання об’єктів тваринного світу масовими, необхідно досліджувати відомості про чисельність тварин, інших організмів, що загинули чи захворіли, їх поширеність на території України або кон­кретної адміністративно-територіальної одиниці (див. п. 5 ППВСУ «Про судову прак­тику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 р. № 17).

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди довкіллю та людині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істот­ним ушкодженням значних територій, утратою унікальних і рідкісних об’ єктів при­роди, занесених до Червоної книги України, масовими захворюваннями людей чи їх загибеллю, масовою загибеллю чи масовими тяжкими захворюваннями диких тварин на великій території, настанням менш небезпечних наслідків, але на природних тери­торіях, визнаних зоною екологічного лиха, заподіяння матеріальної шкоди, у тому числі й витрат по гасінню вогню, тощо.