Наливайченко: Україні вкрай необхідно приєднатись до спільноти вільних людей

«Наш інтерес у Європі. Я — з тих політиків, які говорять, що Асоціація не Європі потрібна, а нам. Ми хочемо, щоб наші діти жили у вільному суспільстві, вчилися в європейських університетах, а не тільки діти олігархів і членів уряду. Нам заважають совковість, корупція й олігархія. Пробити це можна, лише приєднавшись до спільноти вільних людей», — говорить Валентин Наливайченко, голова політради «Нашої України» в інтерв’ю газеті «День».

«Я знаю, звідки взяти гроші на соціальні виплати. Негайне національне розслідування відмивання грошей за всі двадцять років. Є механізми повернення цих коштів. Що недоговорюють Азаров і Тігіпко? Американська юстиція вже одного разу подала приклад, коли 2000 року, повіривши в щирість намірів української влади у розслідуванні справи Лазаренка, просто чеком передала перший мільйон доларів», — переконаний політик.

В.Наливайченко скептично налаштований на загравання нинішньої влади з Кремлем. «Насправді всі ті українські політики, які грають на користь євразійців і теперішнього Кремля, готують величезний зовнішньополітичний провал для Віктора Януковича. Тому що непідписання Угоди про асоціацію з ЄС, Угоди про зону вільної торгівлі, а відтак — утрата ринків для українських підприємств — це стратегічна помилка Президента. В Україні саме Президент особисто керує зовнішньою політикою», вважає Наливайченко.

Україна у певному сенсі є заручником економічного союзу Росії та Німеччини. Насамперед через власну слабкість, корумпованість і відсутність позиції. Але дуже скоро другим заручником власної політики потурання агресору стане Європейський Союз і сама Німеччина. Запитайте в Грузії, чим закінчується агресія Росії. Насправді в Європі є дуже «тверезі» країни. Серед них — Польща. Вони — не романтики, коли всіляко підтримують Україну. Вони діють у власних національних інтересах. І тут наші інтереси збігаються.

Цей прагматизм може видатись навіть егоїстичним. Але така позиція — єдиний вихід. Усе це треба відверто обговорювати з німецькими політиками. І чесно діяти всередині нашої держави.

На саміті ЄНП я бачив, що означає партнерство між країнами. Вони впевнені один в одному. Прем’єр Франції підтримував німецького канцлера в головних політичних ідеях. Вони ж не говорили про те, як «відтяпати» Лотарингію чи як розмістити якийсь флот у Балтійському морі. Це теми ХІХ сторіччя.