Прозахідний та проукраїнський вектори є сьогодні однозначно домінуючими в суспільстві

Версия для печати

Прозахідний та проукраїнський вектори є сьогодні однозначно домінуючими в суспільстві.

Такі результати опитування соціологів оприлюднені на сайті соціологічної групи Рейтинг.

Так, не менше половини опитаних відповіли, що хочуть, щоб їхні діти жили в Україні, ще третина обрали б для місця їхнього життя Європейський Союз, 7% — США, і лише 2% — Росію. Ця тенденція притаманна з невеликими відмінностями для мешканців усіх областей України.

Згідно з результатами дослідження, чверть опитаних жителів України очікують, що життя їхніх сімей покращиться у найближчі п’ять років. 37% вважають, що воно не зміниться, 18% — очікують погіршення, ще 21% не змогли оцінити перспективи своїх родин у майбутньому.

Найбільше тих, хто оптимістично налаштований — у західних областях та у столичному регіоні (Києві та області). Водночас оптимістичний тренд все ж таки тут не є домінуючим: тих, хто вважає, що життя їхніх сімей не зміниться або ж погіршиться не менше половини, зазначають соціологи.

І якщо найбільш важливими проблемами для країни опитані вважають військовий конфлікт на Сході України, хабарництво та корупцію у владі, безробіття, підвищення цін товари та низький рівень зарплат або пенсій. То на особистісному рівні найважливішими проблемами опитані вважають низький рівень зарплат та пенсій, підвищення цін на основні товари, інфляцію, підвищення тарифів на комунальні послуги. І тільки кожен п’ятий говорить як про особисті проблеми про військовий конфлікт на Сході України.

При цьому соціологи зазначають, що понад 90% респондентів оцінили політичну ситуацію в країні як критичну або напружену, лише 3% говорили про неї як про спокійну. Високий рівень напруженості стосовно оцінки ситуації у вітчизняній політиці зафіксований в усіх без винятку областях країни.

«Аргумент»

В тему:

• Путіна слід позбавити доступу до світової фінансової системи, — доповідь сенатора США
•  Ярослав Грицак: Третій Майдан має статися біля виборчих урн
•  Професор Юрій Шевчук: Двомовність як хвороба