Тисячолітня грязюка свідчить, що людство впливає на природу довше, ніж ми думали

Версия для печати

 Вчені, які досліджують керни з глибин боліт та озер, виявили, що вплив людства на рослини почався набагато раніше, ніж вважали до цього, і почався вже кілька тисяч, а не сотень, років тому. Про відкриття пише кореспондентка BBC News з питань науки Вікторія Гілл.

"Це неймовірно - одна з найбільш захоплюючих речей", - ділиться враженнями Ондрей Моттл. Причина таких захоплень - грязюка, зазначає BBC.

Доктор Моттл з колегами дістає її з кернів - спеціальних циліндрів, які заглиблюють у дно боліт та озер. Ця глибинна грязюка містить точні дані про те, що росло на місцевому ґрунті тисячі років тому. "Це наше вікно у минуле", - відзначає доктор Моттл, який є екологом з норвезького Бергена.

Вчені дослідили залишки давнього пилку у різних шарах гразюки і це дало їм абсолютно нове розуміння того, коли саме людська діяльність почала впливати і змінювати рослини.

Екологи очікували побачити перші ознаки людського впливу з шарів, яким кілька сотень років - з часів індустріальної Промислової революції, коли почали змінюватися пейзажі в Європі та інших частинах світу. Але грязюка з глибин змусила їх повністю переглянути це припущення, а час першого впливу людства на природу перенести аж на період близько 4 тис. років тому.

Це відкриття має велике значення для розуміння майбутнього наших лісів та інших природних ландшафтів.

Пилок, що колись впав на землю, збирався у кожному шарі землі протягом століть. Тепер ці крихітні викопні зернятка, зібрані з різної глибини, дозволяють через радіовуглецеве датування встановити, які рослини тут росли у ту чи іншу епоху.

Але що саме змусило вчених змінити свої погляди на історичний початок впливу людства?

Команда дослідників виявила сплеск змін у складі пилку, що міститься в кожному шарі грязюки. Тобто, з якогось періоду кожен наступний шар почав все більше відрізнятися від попереднього - а значить, змінювалися рослини, які на ньому колись росли.

Вчені вирішили заглянути у минуле грязюки на період до 18 тисяч років тому, коли Земля почала відмерзати від останнього льодовикового періоду.

"Останні 10 тис. років були кліматично порівняно стабільними, тож це період, коли ми можемо зафіксувати вплив людей", - каже Сюзетта Флантуа, яка вивчає глобальну екологію в Університеті Бергена.

За її словами, цей вплив почався тоді, коли люди почали розчищати дику рослинність для того, щоб вести сільське господарство і випасати худобу.

"Ми виявили цей тренд [зміни рослинності] у різних точках", - додає Сюзетта Флантуа.

Він почався раніше в Азії та Південній Америці та трохи пізніше - у Європі.

Вчені досліджували керни з 1 тис. локацій на всіх континентах, крім Антарктиди.

Багато біологів та вчених, які вивчають зміни клімату, називають період, у якому ми живемо, "Антропоценом" - час, коли людство змінює планету. Людина вже вплинула на більше 75% поверхні Землі.

А вивчення кернів з глибин дозволяє не лише зрозуміти минуле, а й спрогнозувати у майбутнє навколишнього середовища. Адже зміни, які виявили у давній грязюці, насправді зараз продовжуються і протікають все швидше.

І головним наслідком таких перетрубацій є зміни клімату.

Парадокс у тому, що людини тепер потрібно ще більше втручатися у життя лісів для того, щоб вони змогли вижити і утримувати максимально можливу кількість вуглецю та гальмувати зміни клімату.

"Зміни клімату вже сталися. Більшість старих дерев у наших лісах починали рости, коли було холодніше. Тому зараз треба садити ті дерева, які зможуть рости, коли буде тепліше", - пояснює доктор Джонатан Оверпек, дослідник клімату з Мічиганського університету.

Так само тепер треба більше втручатися у природу лісів, щоб захистити їх від все частіших і потужніших лісових пожеж - наприклад, прибирати менші дерева, які дозволяють вогню швидко поширюватися.

Доктор Оверпек вірить - якщо робити це продумано, то це дозволить створити ліси, які утримуватимуть вуглець.

Але через такий підхід виникає багато питань щодо біорізноманіття, адже тисячі видів можуть існувати лише в умовах нинішніх лісів.

Відповідь на це питання також можуть дати керни давньої землі, які дозволять поглянути на те, якою насправді була дика рослинність тисячі років тому, коли людство ще не впливало на природу.