Це не регіональний конфлікт, а питання про майбутнє світопорядку, — західні ЗМІ про події на Азові

Версия для печати

«Те, що відбулося в Керченській протоці, не є регіональним конфліктом між двома країнами (...). Мова йде про принципове питання: при якому світопорядку все ми хочемо жити? В джунглях, де діє право сильного? Або при заснованому на правилах порядк , в якому діє міжнародне право і караються ті, хто його порушує? »

Так на події чергового акту прямої агресії Росії по відношенню до України відреагували провідні західні ЗМІ, огляд яких робить inopressa.

«Як пітон, Росія повільно, але вперто душить Україну, позбавляючи її повітря», — стверджує західна преса, коментуючи події в Керченській протоці. Міжнародне співтовариство має згуртуватися проти Путіна, «агресора і рецидивіста», і не робити «ніяких поблажок Росії», — закликають редакції.

«Як пітон, Росія повільно, але вперто душить Україну, позбавляючи її повітря», — стверджує журналіст німецького видання Handelsblatt Матіас Брюггманн. Завдяки Кримському мосту Кремль «продовжує заганяти в кут і без того економічно слабку Україну». Путін зробить все для того, щоб Україна зазнала невдачі. (...) Якщо ж Україна знову стане васалом Москви, європейській архітектурі безпеки буде завдано грунтовний збиток. Тому доля України ні в якому разі не повинна бути байдужа Європі«, — підсумовує журналіст .

«Україна вводить військовий стан в електоральних цілях» — стверджує швейцарська Le Temps.

Воєнний стан терміном на два місяці може призвести до перенесення або скасування виборів, на яких Порошенко за попередніми опитуваннями набирає всього 9% голосів, розмірковує кореспондент видання в Києві Стефан Сіохан.

Чи означає це, що люди президента зробили спробу перенести березневі вибори? Ніхто в Києві не визнає це відкрито. Але в приватній бесіді — зовсім інша справа, зауважує журналіст. «Змінити дату виборів — таке одне з їхніх намірів, вони прекрасно знають, що положення у них не найкраще», — пояснює на умовах анонімності один парламентарій.

За іншими джерелами, Ангела Меркель відправила Порошенко вкрай жорсткі сигнали, що перешкоджають введенню такого воєнного стану, яке поставить під загрозу демократичний процес в Україні. Зрештою термін воєнного стану був скорочений до 30 днів і буде стосуватися десяти прикордонних районів, вказує автор.

«На тлі посилення напруженості між Росією і Україною багато спостерігачів починають міркувати, як могла б виглядати війна між двома країнами», — пише Newsweek.

«Експерти згодні в тому, що в разі відкритого військового наступу Росії на Україну все міжнародне співтовариство має згуртуватися і чинити тиск на Росію з тим, щоб вона відвела свої сили», — зазначає автор статті Христина Мейзе.

«Ми були б зацікавлені в якнайшвидшій деескалації при будь-якому розкладі, — сказав в бесіді з Newsweek Евелін Фаркас, колишній заступник помічника міністра оборони з питань Росії, України та Євразії в Міноборони США. — Можна припустити, що ми активізували б військове сприяння Україні, звернулися до Ради Безпеки ООН і наробили б шуму. Я вважаю, ми негайно обрушили б на Росію потужні санкції, які можна було б скасувати, якщо вона відведе сили. і ми повинні будемо припинити будь-які дипломатичні зв\’язки з Росією, відмовити їй в участі у зустрічі «великої двадцятки».

Не робити «ніяких поблажок Росії» закликає німецька газета Tagesspiegel.

Володимир Путін — агресор і «рецидивіст». «Дипломатична мова в стосунках з ним ні до чого не призвела. Навпаки, вона, наймовірніше, надихнула його на чергове порушення договірних зобов\’язань», — пише кореспондент Крістоф фон Маршалл. Федеральний уряд Німеччини має назвати те, що сталося в Керченській протоці тим, чим воно є — актом агресії, вважає журналіст.

Німеччина повинна посилити санкції проти Росії і закликати союзників наслідувати її приклад. Крім того, Берлін повинен припинити підтримувати будівництво «Північного потоку — 2», вважає автор публікації.

«Те, що відбулося в Керченській протоці, не є регіональним конфліктом між двома країнами (...). Мова йде про принципове питання: при якому світопорядку всі ми хочемо жити? В джунглях, де діє право сильного? Або при заснованому на правилах порядку, в якому діє міжнародне право і караються ті, хто його порушує? » - задається питаннями кореспондент.

Редакція The Wall Street Journal перераховує способи, за допомогою яких Захід може відреагувати на дії Росії в Азовському морі. «Путіну слід відмовити в міжнародному повазі, якого він жадає, і саміт G20 на цьому тижні в Аргентині дає шанс ізолювати російського лідера, — вважає газета. — (...) Подібний важіль тиску більш ефективний, ніж який би то не було шарм, який Трамп, на його думку, може задіяти проти Путіна ».

Крім того, редакція газети пропонує ввести точкові санкції проти Росії, наприклад, санкції проти великого російського банку або заборону американських інвестицій в сфері держборгу Росії.

На думку видання, окремої згадки заслуговує Німеччина, бо у Берліна є відчутні важелі тиску завдяки трубопроводу «Північний потік — 2». Редакція вважає, що Німеччині варто переглянути свою згоду на його будівництво.

«Російська проблема, що стоїть перед Україною, — це найактуальніша версія російської проблеми, що стоїть перед усіма іншими. Путін хоче розширити вплив від Полярного кола до Африки. Якщо не буде потужної реакції на події минулих вихідних, слід очікувати нових російських зазіхань, причому досить скоро », - упевнене видання.

«Аргумент»

В тему:

• Путіну слід відмовити в міжнародній повазі на саміті G20, — WSJ
• Німеччина і Франція проти нових санкцій щодо Росії, — ЗМІ