Всі депутатські фракції, окрім ОПЗЖ, підтримали білоруських протестувальників

Версия для печати

У п’ятницю, 4 вересня, народні депутати під час засідання Верховної Ради виступили на підтримку білоруських протестувальників.

Як передає “Новинарня“, народні обранці від “Слуги народу”,”Європейської солідарності”, “Батьківщини”, всіх фракцій та груп, крім “Опозиційної платформи – За життя”, вийшли до трибуни парламенту з національними прапорами Білорусі.

Депутати наголосили на необхідності дотримання прав людини в Білорусі, засудили використання сили до протестувальників та підтримали проведення перевиборів президента під контролем міжнародних спостерігачів.

“Рівно 29 років тому над будівлею Верховної Ради був піднятий синьо-жовтий прапор. Ми віримо, що найближчим часом над парламентом Білорусі підніметься біло-червоно-білий прапор. Сябри, Україна з вами. Сьогодні ви боретеся не просто за демократію і свободу Білорусі, а за саме існування вашої країни, адже диктатор Лукашенко “зливає” Білорусь Путіну. Цього не можна допустити. Але кожного Алехандро зустріне леді Гаага. Так буде і цього разу. Живе Беларусь!”, – заявив народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко.

“Коли мій сусід – білоруський народ – виходить на вулиці захищати свободу, то я бачу перед очима Михайла Жизневського, білоруса. який загинув на Майдані, захищаючи українську свободу. Я бачу Олександра Тарайковського, що загинув у серпні в Мінську, захищаючи білоруську свободу. Воля та людська гідність не мають ні державних кордонів, ні геополітичних вподобань, ні партійної належності. Тому ми всі повинні стояти разом із білоруським народом. Хай живе Білорусь!”, – сказала “слуга народу” Ліза Ясько.

Водночас нардепи від “Опозиційної платформи – За життя”, зокрема Ілля Кива, розгорнули у залі червоно-зелений прапор на підтримку Олександра Лукашенка.

Тоді голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав усіх народних обранців вивішувати у залі парламенту лише український прапор і прибрати символіку іншої країни.

Напередодні парламентський Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва узгодив редакцію постанови Верховної Ради щодо протестів у Білорусі.

“Поки в Білорусі продовжуються протести, у Верховній Раді було зареєстровано чотири проєкти постанов щодо невизнання результатів виборів. 2 вересня комітет визначився з версією проєкту, яку будемо виносити для голосування в залу. А сьогодні – проголосував всі необхідні правки, доповнивши базовий проєкт заяви Верховної Ради найкращими положеннями з інших проєктів”, – зазначила Бобровська у четвер, 3 вересня, у фейсбуці.

Зокрема, за її словами, “Голос” наполягав на включенні до проєкту пунктів про невизнання результатів виборів президента Республіки Білорусь, про рішуче засудження насильства щодо мирних протестувальників, а також перешкоджання діяльності журналістів та порушення низки основоположних прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, “Голос” наполягав на включенні до проєкту постанови заклику до парламентів іноземних держав, які ще не мали нагоди висловити свою позицію, надати оцінку легітимності виборів в Білорусі та фактам системного і грубого порушення прав людини, що мали місце до, під час та після проведення цих виборів.

“На жаль, не всі члени комітету готові чітко заявити, що такі вибори – з масовими фальсифікаціями та порушеннями – не може визнати жодна демократична країна. Дві інші пропозиції “Голосу” були підтримані”, – заявила Бобровська.

Нагадаємо, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів диктатор Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
За схожим сценарієм пройшов третій, ще більший протестний марш. Його учасники принесли “подарунки” до 66-го дня народження Лукашенка. Більше 140 осіб були затримані силовиками.