"Мені начхати, що подумають в Росії про акцію під ОП"

Версия для печати

Що таке «хорошо» і що таке «погано»: Погано, коли країна 7 років живе у війні. Погано, коли держава в цей час не виконує свою функцію по нейтралізації агентурного апарату агресора та окупанта.

Погано, що фігуранти плівок ОАСК досі не за ґратами. Як і всі останні «клієнти» РНБО.

Погано, що послуги Портнова досі потрібні президенту, а якості Татарова важать для нього більше, ніж повага до родин Небесної сотні.

Погано, що 99% вважають українські суди продажними та несправедливими. Дуже погано, що при цьому на акції за реформу судової системи виходять лише десятки.

Погано, що «какая разница». Та вдвічі гірше, що вибірково, за необхідності, різниця з’являється.

Погано, що мільярди доларів за співучасті ОП продовжують витікати з бюджету на закордонні замки та яхти безкарно. Гірше, що обурюють нас саме ті 100 тис грн, які витратять на відмивання цієї ж ОП від наслідків протесту проти цього.

Погано, що ми спільно довели себе до межі, на якій без «вандалізму» достукатися до президента неможливо.

1. Мені начхати, що подумають в Росії про акцію під ОП.

2. Я не вважаю будівлю ОП символом України.

3. Щиро впевнена, що людина красить крісло, а не навпаки. Тому поваги до інституту президенства не маю, лише до особи, якщо звичайно вона того варта (до речі, перші звинувачення у неповазі до інституту президенства почула від прихильників Януковича).

4. Мирні протести тривають вже більше року. Хлопці та дівчата, як на роботу, ходять на судові засідання, під парламент, ОП та генеральну прокуратуру. І все безрезультатно. Глупо постійно робити одне і те саме, очікуючи на інший результат.

5. Президент ігнорує вимоги громадян. ОАСК працює, Портнов рішає в судах, Татаров сидить в ОП. На ключові посади призначені друзі, сусіди, куми, однокурсники, працівники кварталу. Більшість корупційних схем повернулися, але вже у виконанні «нових облич». Жоден клієнт РНБО не за ґратами. Не вважаю, що президент не знає, що робить дуже погано (вчиняє злочини та покриває злочинців) та йому треба продовжувати пояснювати це з квіточками під ОП. Це щонайменш принизливо, якщо звичайно є гідність.

6. Кривосуддя працює. Вбивці Каті Гандзюк отримали від 3 до 6 років за вбивство. Стерненко за легкі тілесні ушкодження та 300 грн - 7 років та 3 місяці.

7. Парламент цинічно піклується про шкурні інтереси. Щоб розібратися з розмальованою будівлею ОП та забезпечити собі спокій і недоторканість, вони скликають позачергове засідання. Бо для них важливо, щоб як і вчора, вони відвідували перукаря, елітні ресторани, паркували під парламентом свої дорогі авто...та їх гармонії не загрожували маргінальні людішки.

На прийняття закону, який розблокує процес проти вбивць Небесної сотні, місяці як вони не мають часу. Прохання та сльози родин не допомагають. Депутати зайняті. Не до цього зараз.

8. ...

Цей перелік довгий. І я чесно не знаю, на що очікував президент? Що пару вихідних ще вийдемо на вулиці, а потім якось змиримось? Що здебільшого всім «какая разница»? Ахметов університет в Маріуполі будує, РНБО санкції накладає, з «Дому» розповідають як ми добре живемо...і все «стерпится-слюбится»? Але ж змиритися готові не всі. Й тих, що не готові - немало. А значить, вони будуть шукати нові й нові можливості бути почутими.

—