Чому Портнов “воює” з Майданом

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Чому Портнов “воює” з Майданом

Завдання кремлівської пропаганди — спотворити пам’ять про події та учасників Майдану. Це дозволить перекласти відповідальність за злочини Росії та лояльної до Кремля команди Януковича на «заколотників». Хто й навіщо дискредитує Революцію гідності.

Концепція вікна дискурсу передбачає, що, пройшовши певні стадії прийняття суспільством, неможливе стає чинною нормою: кати — жертвами, герої — вбивцями, перемога — зрадою. Рухати межі спектра прийнятних для обговорення ідей всередині України взявся колишній перший заступник адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов і люди, яких він називає своєю «командою». Серед них ексміністерка юстиції часів диктату регіонів Олена Лукаш та проросійський блогер Анатолій Шарій, зазначає Detector.media.

На цю тему: Що не так з кремлівським пропагандистом Шарієм?

Штучно створені «командою Портнова» інфоприводи можуть свідчити про спроби створення негативного міфу навколо Майдану. Проросійський сегмент української медійної спільноти до шостої річниці розстрілів у центрі Києва активно поширює дезінформацію, спрямовану на підтримку кремлівських наративів. Вони, у свою чергу, покликані створити передумови для зняття відповідальності з режиму Януковича за насильство проти протестувальників, а з Росії — за війну й окупацію через дискредитацію протестувальників і заклики до репресій проти них.

Точкою старту потужної антимайданівської кампанії умовно можна назвати 21 листопада 2019 року — День гідності та свободи, в який відзначали шосту річницю Майдану. Саме до цієї дати всі ЗМІ заздалегідь готували матеріали та ділилися спогадами й роздумами. Але окремі видання, телеканали й політики намагаються створити нову реальність.

Листопад

«З днем річниці масових заворушень, дорогі друзі. З днем гідності, який відкрив шлях до вбивств, насильства, мародерства, розкраданням, бідності і правителям-мільярдерам. Саме такий кінець я завжди публічно і прогнозував. Крім обсягу крадіжок, звичайно», — написав ідеолог десакралізації Майдану Портнов, допис якого в телеграмі був розтягнутий на цитати антиукраїнськими виданнями 21 листопада.

На запитання журналістки Яніни Соколової, навіщо Портнов повернувся в Україну після втечі за кордон, політик різко відповів 24 листопада дописом на своєму каналі. Першою метою він назвав арешт «ексгаранта Петра Порошенка до в'язниці і щоб у нього конфіскували вкрадені у країни гроші і активи». Другою — «маргіналізувати весь ваш тваринний світ, витягнути назовні ваші крадіжки і дурний пафос, показати, що живете на офшорні гроші і що співали гімн і надягали вишиванки під час найбільших розкрадань і мародерства». «Коротше, приїхав на нуль вас потихеньку помножити. А їхати не планую, роботи багато на фільтраційному напрямку», — резюмував він свою заяву.

«Страна.ua» стала локомотивом антиукраїнської риторики. У публікації під назвою «Десакралізація. Як Зеленський змінює ставлення суспільства до Майдану» автори стверджують у звичній для пропаганди Кремля манері, що з Майдану нібито почалася «громадянська війна», підмінюючи загальноприйняті, згідно з міжнародним правом, поняття про зовнішню збройну агресію та окупацію. «Після втечі Януковича в містах південного сходу тривав антимайдан. який закінчився відходом Криму під Росію і війною на Донбасі — між прихильниками і противниками нової київської влади. Останніх підтримала Москва, забезпечивши зброєю і військовими фахівцями», — сказано в матеріалі. Війну на сході сайт називає «продовженням Майдану іншими засобами», а «різке падіння рівня життя людей» змальовується як «наслідок Майдану», а не гібридної інтервенції Росії. «Нова влада в першу чергу підняла ціни на комунальні послуги і обвалила гривню сильніше, ніж під час кризи 2008–2009 років. При цьому перші два роки після Майдану (2014–2015) соцвиплати були практично заморожені», — пише «Страна.ua».

Видання маніпулює соціологічними даними з обмовкою, що «до шостої річниці Євромайдану не вийшло поки жодного солідного дослідження про ставлення українців до Майдану зараз». Однак саме дослідження платформи «Соціоінформ» «П'ять років по тому: ставлення українців до Майдану», яке у квітні 2019 року презентував Національний музей Революції гідності, в якості прикладу наводиться в тексті. За словами журналістів, дані буцімто демонструють збіг із опитуваннями громадської думки, «що проводилися під час самого Майдану, які фіксували розкол суспільства по відношенню до цієї події (приблизно однакове число — плюс-мінус 45 % було за і проти Майдану)». В результатах соцопитування «Соцінформу» відображено, що суть Майдану в «боротьбі за свої права» вбачають 49 % респондентів — «навіть не більшість», підкреслює «Страна.ua». Однак маніпуляція в тому, що в опитувальнику можна було обирати до двох варіантів відповідей. Таким чином виходить, що ще 35 % опитаних назвали революцію «боротьбою за незалежність». А от 17 % вважали ці події «переворотом за підтримки опозиції» і 5 % — «переворотом за підтримки Заходу», 13 % — «результатом домовленостей олігархічних кіл України», 5 % — «боротьбою між Сходом і Заходом». Ще 1 % хотів би вказати інший варіант, а 8 % не змогли відповісти на запитання. Навіть сумарно це виглядає так, що позитивних відповідей удвічі більше, ніж негативних.

Проте і в цьому дослідженні є більш однозначні дані: 52 % українців підтримували Майдан, 6 % — підтримували тогочасну владу, 25 % — не підтримували ні Майдан, ні владу, 10 % відповіли, що «тоді для мене це було неважливо», 7 % не змогли обрати жоден із варіантів.

Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який представляв результати роботи, констатував, що «українці — нація, яка не вміє пам'ятати». Він це пов’язав зі впливом тоталітарних режимів, за яких «було безпечніше не пам'ятати». «Також події, пов'язані з війною, витісняють пам'ять про Майдан. Чому ми забуваємо про Майдан? Тому що комусь вигідно, щоб ми про це забули. Ми маємо ще навчитися пам'ятати про своє минуле. Думаю, що однією із причин реваншу після Помаранчевої революції було її забуття. Все, що після неї залишилось в суспільному просторі, це напівстерті написи», — вважає політик.

«Страна.ua» згадала ще одне дослідження громадської думки, яке Socis проводив у квітні 2018 року і питав про можливу їхню участь у протестах. Автори зазначили, що «83 % опитаних відмовилися б зараз вийти на Майдан: 63 % взагалі його б не підтримали, а ще 20 % — підтримали б “про себе”, але на вулицю б не вийшли». Враховуючи тогочасні лякалки про «третій Майдан» проти влади, розуміючи можливість у такому разі цілковитої втрати країни, 67 % опитаних громадян найдоречнішою формою протесту назвали участь у виборах і підписання різного роду петицій і звернень громадян (іще 24 %). «Правда, в дослідженні йшлося не власне про Майдан, а про якісь “акції протесту”. Але в цілому цей результат можна екстраполювати і на ставлення до Євромайдану», — додали пропагандисти.

Також у публікації сказано, що в разі, «якщо Зеленський не зможе відповісти на запит людей про мир і про наведення порядку, то це буде початком кінця і для нього, і для його команди». Сайт Ігоря Гужви запевняє, що українці почнуть шукати інших лідерів, «які зможуть зробити те, що обіцяв, але не зміг зробити Зе, тих лідерів, які зможуть повернути те, що відняв у України Майдан шість років тому».

В іншій статті «Страна.ua» цього ж дня повторює, ігноруючи причинно-наслідковий зв'язок, що Майдан завершився «новою реальністю для країни — з втратою Криму, війною на Донбасі, декомунізацією і перманентною економічною кризою». Розповідаючи про долю «героїв Майдану», видання пише про опозиційних політиків та деяких «функціонерів», які зайшли у владні кабінети після Майдану і згодом втратили свої позиції. Так, непопулярність Олександра Турчинова, Арсенія Яценюка та зниження позицій, наприклад, Петра Порошенка й Андрія Парубія гужвівські журналісти називають «тенденцією для головних осіб Майдану», яка «дійсно негативна». Цим самим, на думку видання, український народ під час виборів «опосередковано дав оцінку і самому Майдану», а не політикам-популістам. Натомість ось як це явище пояснила директорка платформи «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак: «Розчарували людей не цінності Майдану, а невиправдані очікування від нього».

Вже відому пропагандистську зв’язку «Майдан — громадянська війна — криза — втрата Криму і Донбасу — а Росія просто підтримала незгодних з Майданом зброєю і військовими фахівцями» продублювала 22 листопада й Олеся Медведєва у випуску відеоблогу «Ясно.Понятно», який традиційно публікує «Страна.ua». Блогерка розповідала про те, чим нині займаються «обличчя Майдану» — Порошенко, Турчинов, Яценюк, а також Парубій і Аваков, які «захопили владу» в Україні, а на момент публікації «були зміщені зі своїх постів, але встигли забрати не малі суми грошей, дорогі автомобілі та компанії».

В той же час мережею ширилися репортажі зі столичного Майдану Незалежності, де проходило віче з нагоди річниці початку Революції гідності. Ще однією маніпуляцією на підкріплення тези про нібито непопулярність ідей Майдану стало використання деякими проросійськими публіцистами фотографій із площі, на якій люди тільки-но збиралися. Їх видали за розпал віча, аби створити уявлення в читача про мізерну кількість людей, що вважали захід важливим. Хоча, за даними поліції, в ньому взяли участь п’ять тисяч людей.

«Вести.ua» поговорили з учасниками Євромайдану, прізвища яких не називають. У матеріалі сказано, що спогади учасників тих подій «настільки хворобливі і моторошні», що вони відмовляються говорити із пресою. «Хтось просто розчарувався і не бачить сенсу в тому, щоб ворушити минуле. Але були і ті, хто вперше заговорив про Майдан через багато років, і ми їм вдячні», — сказано в передмові до історій. Один із чотирьох оповідачів — Михайло. Він, сказано в тексті, під час подій осені 2013 року працював у структурі, пов'язаній із Віктором Януковичем: «Розповідати, що робив на Майдані, відмовляється — боїться розправи». Незважаючи на страх, Михайло сказав, що спочатку йому «було не все одно» і тому після роботи вони з друзями їздили в центр Києва, «але пізніше прийшов осуд — протестувальники розвалили весь центр міста». З того, чим саме він займався на Майдані, говорить лише те, що «таке не можна розповідати, це кримінальна справа». Однак і те, чим він начебто поділився, повне кремлівських штампів. «Багато хто приходив, просто тому що їм робити нічого було, а там можна було влаштовувати безлади і не бути за це покараним, “порубатися” з міліцією, покидатися галькою, коктейлями Молотова. Я теж кидав, не прямо в міліцію, щоб вони горіли, але в їх сторону, так. Це як на війні, ти стріляєш, але ти не знаєш, убив когось чи ні», — описують спогади анонімного співрозмовника журналісти. Також він розказав, що багато з його неназваних друзів пішли воювати на Донбасі «тільки тому, що патріоти, але повернулися, коли зрозуміли, що Майдан відстояли даремно». Міфічний Михайло називає те, що відбувається на фронті, «бізнесом», бо комусь, за його словами, «вигідно, щоб всі стояли на місцях» — не наступали, але й не відступали.

21 листопада «Цензор.нет» повідомив із посиланням на юриста й учасника «Автомайдану» Романа Маселка, що суд постановив виплатити 300 тисяч гривень компенсації тодішньому співробітнику ДАІ Віктору Тищенку, якого судили за фальсифікацію протоколу на учасника поїздки в Межигір'я. «Страна.ua» поглузувала, що «над речдоками прокурори просто сміються». Так видання емоційно підсилило тезу про відсутність у слідства доказів щодо звільнених даішників, які перешкоджали проїзду мітингувальників і складали на них адмінпротоколи, та політичні мотиви «переслідування» працівників МВС.

22 листопада із заяви колежанки Портнова Олени Лукаш про те, що ніхто ще не приходив на телебачення зі списком загиблих 18–20 лютого силовиків, починається тиражування твердження про те, що правоохоронці теж жертви. В ефірі телеканалу NewsOne вона заявила, що «кримінальні справи з приводу цих вбивств не розслідувані досі». «З однієї причини — на це ніколи не було політичної волі “вигодоотримувачів” Майдану. Ці смерті були забуті, а інші люди були зведені на п'єдестал», — вказала Лукаш на Небесну сотню. Офіційні дані Генпрокуратури свідчать про те, що в період із 18 по 20 лютого на Майдані та біля нього загинули 13 правоохоронців. У свою чергу, за різними оцінками, були вбиті від 78 до 83 протестувальників. Наймолодшому з них — Назару Войтовичу — було 17, найстаршому — Івану Наконечному — 83 роки.

Вже 26 листопада Лукаш узялася «розвінчувати міфи», стверджуючи про «масштабні підтасування в списку Небесної сотні». У своєму фейсбуку та на сайті «Страна.ua» поплічниця Януковича написала блог, у якому доводить, що «туди включили десятки людей, загибель яких не пов'язана з розстрілами на Майдані в лютому 2014 року».

Основний меседжеж Лукаш зводиться до того, що вбивства майданівців «були явно міфологізовані». Також вона наголошує, що не можна «розслідувати кримінальні справи убитих учасників протесту у відриві від аналогічних вбивств співробітників правоохоронних органів, якщо вони відбувалися в один період, в одному і тому ж місці і аналогічним способом — вогнепальними пораненнями».

На основі свого аналізу відкритих даних і власних джерел Лукаш сформувала «чотири групи людей», які потрапили у список загиблих протестувальників. У першій із них, яка називається «незрозумілі включення в список Небесної сотні» «ті, хто був пов'язаний з масовими протестами, однак загинув не через дії правоохоронців». Там 24 прізвища. Друга група — люди, які, на думку Лукаш, «не пов'язані з Майданом і померли не в Києві». У третю групу ексрегіоналка додала вісім осіб, які загинули «від травм, отриманих при нез'ясованих обставинах». У четверту групу із 69 осіб вона включила людей, «які дійсно загинули на Майдані від вогнепальних поранень, однак знаряддя вбивства в їхньому випадку або неможливо було визначити, або воно офіційно не значилося на озброєнні в армії». Згодом ця інформація буде повторена «Страною» ще раз — 17 лютого.

У листопаді ж «Страна.ua» поширила цю інформацію окремою новиною із заголовком, який містить фразу: «Укол лідокаїну, п'яна бійка і серцеві напади». Також цей вкид з’явився на сайті газети «Комсомольская правда» й телеканалів NewsOne, ZIK та «Наш». Останній до розмови в ефірі про «сфальсифікований за політичними мотивами» список героїв Небесної сотні долучив проросійського блогера Анатолія Шарія, який неодноразово на своїх каналах повідомляв, що працює разом із Портновим і Лукаш над «викриттями правди» про учасників протестів. «Коли вона (Лукаш) дала мені цю інформацію — я не повірив. Виявилось, що це правда ... Коли почали копати, виявилося, що другий товариш, нагороджений Героєм України, його вбили в п'яній бійці в Інтернет-клубі. Це матеріали справи, матеріали слідства, які були відомі Генпрокуратурі... Наступний (зі списку) був на блокпосту за 190 км від Києва, вони почали зупиняти автобуси, а які не зупинялися — закидали горючою сумішшю. Водій однієї машини вирішив проскочити, спочатку йому вибили вікно, а на останньому посту вискакує герой і він його збиває. Це і є герой Небесної сотні, якщо ви не знали», — розповів Шарій про «дослідження» Лукаш, повторивши розкриття «таємниць Майдану» у своєму відеоблозі на ютубі. Його колега додала, що «будь-яка революція породжує міфи, а час їх підточує».

«Комсомольская правда» на довершення історії з «фальсифікацією списків» додала коментар одного з адвокатів Небесної сотні, Віталія Титича, який назвав це «давно відомим фактом». «Список героїв Небесної сотні складався хаотично, в нього потрапили випадкові люди. Більш того, я вважаю, що деякі прізвища були включені з подачі тодішньої міліції навмисне, щоб колись, як ось зараз, вони зіграли на провокацію скандалу», — додав захисник.

Колишній очільник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк сказав виданню, ГПУ розслідувала ті смерті, «які мають ознаки злочину під час протестних акцій» і таких загиблих було 82 людини. «До цього числа включили і тих, хто помер від серцевого нападу, який був прямо пов'язаний з протистояннями. Так що у Лукаш теж є своя маніпуляція. Однак в числі героїв дійсно виявилися непричетні до Майдану люди. Той же Ворона, якого вбили в побутовому конфлікті на Троєщині, або чоловік, який на самому початку протестів наклав на себе руки на Майдані. Ми не знаємо, хто писав подання на цих людей», — заявив він.

Сам Горбатюк викрив Лукаш у неточності її даних щодо знайдених на барикадах куль калібру 7,64х54, які використовуються для снайперських гвинтівок. За її словами, таких «не було у спецроти “Беркуту”». Горбатюк же в коментарі для сайту «Комсомольская правда» заявив, що такого калібру серед знайдених набоїв не було. «Були кулі калібру 7,63х39. Така снайперська гвинтівка була у співробітника спецназу Внутрішніх військ “Омеги”. Він знайдений і перебуває під судом», — запевнив екскерівник департаменту спецрозслідуваннь ГПУ.

Повсякчас спроби очорнити пам’ять Майдану знаходимо і в рядових новинах, які не стосуються безпосередньо буремних подій. Так, 28 листопада Державна служба статистики України оприлюднила дані щодо розміру середньої номінальної заробітної плати в Україні в жовтні 2019 року, який зріс на 40 гривень ($1,66) в порівнянні з попереднім місяцем — до 10 727 гривень ($446,56) на місяць. «Страна.ua» і до цього прив’язала Майдан, акцентуючи увагу на тому, що «через шість років після Майдану середня зарплата в Україні досягла рівня кінця 2013 року і стала вище, ніж в Молдові». Сайт використав коментар економіста Володимира Компанійця, який повідомив, що попередній максимум був у четвертому кварталі 2013 року. Пропагандисти зазначили, що саме тоді в Україні почався Євромайдан. «Таким чином, Україна залишила останнє місце в Європі за розміром середньої зарплати, посунувши на це місце Молдову», — сказав він.

Наступне «сенсаційне відкриття» Лукаш зробила 30 листопада, після того, як стало відомо про плани президента Володимира Зеленського зустрітися зі студентами, яких на Майдані побили беркутівці. «Вони ж діди!» — почала Лукаш, представивши список з іменами затриманих у ході зачистки в ніч на 30 листопада 2013 року. Вона апелює до того, що суспільство обурило побиття дітей, які вийшли на акцію за євроінтеграцію України, однак, як стверджує колишня міністерка юстиції, «більшість із них далеко не студенти, судячи з віку». Цю заяву знову ж таки підхоплюють «Страна.ua», «Антикор», сайт проросійських сепаратистів «Русская весна», а також регіональні —миколаївський сайт «Новости-N», який часто поширює проросійські матеріали, та «Сумські дебати», що повниться новинами про Шарія.

26 листопада на офіційному сайті президента України з'явилася петиція із закликом звільнити з посади генпрокурора Руслана Рябошапку і внести на розгляд Ради кандидатуру Портнова на цю посаду. Але відомо стало про це тільки 30-го, коли про це написали «Страна.ua», «Вести.ua» та низка не дуже популярних сайтів. Наступного дня не стримався й сам Портнов. У своєму телеграм-каналі він заявив, що президент Зеленський має «негайно звільнити» Рябошапку. Таке непопулярне рішення, сказав антиукраїнський діяч, потрібне для того, щоби Порошенко і його оточення не заважали реформам Зеленського, а «стояли на колінах» або жили на допитах, в еміграції чи у в'язниці. «Думаю, для цього вам потрібно подумати про відставку Генерального прокурора, який прикриває діяльність організованого злочинного співтовариства Порошенка, на гроші якого відбувається боротьба з державою, розпалювання ненависті і пропаганда війни», — написав він.

За декілька днів видання Гужви відзначало шосту річницю «штурму» адміністрації президента «прихильниками Євромайдану», який став реакцією на зачистку нечисленних протестувальників у ніч на 30 листопада 2013 року під приводом встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності. Пропагандисти охрестили події «прологом до війни». «Самі акції йшли вже тиждень через те, що Віктор Янукович відмовився підписувати асоціацію з ЄС. Але після зачистки в останній день осені почався Майдан проти Януковича», — сказано в публікації. «Це був перший епізод, коли міліції почали протистояти групи радикалів. Власне, саме в цей день і стало зрозуміло, що все може закінчитися зовсім не мирно. Біля АП було настільки гаряче, що керівники Майдану (в статті так названі Порошенко та інші опозиційні політики. — Авт.) навіть поспішили відмежуватися і назвали штурмовиків тітушками і провокаторами», — заявили автори огляду, не оминувши увагою того, що бійці Внутрішніх військ, які пізніше стали Нацгвардією, «були тільки в касках — навіть без щитів і кийків», а «від нападників їх відділяв наспіх встановлений легкий паркан».

Грудень

1 грудня «Страна.ua» розповіла, що стало з учасниками студентського Майдану, з якими планував зустрітися Зеленський. Йдеться про тих, хто «розчарувався в ньому». Один із таких хлопців — Денис Дацюк, який у 2013 році був студентом Київського політеху — із прихильника «Правого сектору», членів якого він тепер називає «злочинцями», переметнувся в антимайданівці. На думку Дацюка, пише видання, Майдан занадто ідеалізували, а він сам вийшов туди нібито тільки тому, що був «недалекого розуму». У стилі російської пропаганди співрозмовник видання називає окупацію Криму й Донбасу результатом революції й підбурювання з боку США, чиїх сподівань Україна «не виправдала». «Економіка впала, а політика внутрішня і зовнішня — це навіть не політика. Навіть наші господарі нас почали шугатися, маю на увазі США. Власне, вони цей Майдан і почали — заради війни з Росією», — міркує він «зовсім нетипово для майданівців». ZIK теж републікував «Страну», яка з'ясувала: «Частина з учасників подій тієї ночі пішла воювати, інші виїхали за кордон, хтось працює по спеціальності, а ось у владу майже ніхто не потрапив».

6 грудня президент Зеленський зустрівся зі студентами, які були на Майдані в ніч із 29 на 30 листопада 2013 року. У блозі «Ясно.Понятно» на цю тему Олеся Медведєва нарікає, що на зустрічі з нечисленними студентами йшлося про розслідування злочинів проти протестувальників на Майдані. Але чомусь не було сказано «ні слова про те, як під час тих подій били міліціонерів».

«Страна.ua» опублікувала цього дня інтерв’ю з учасником подій, «якого не покликали на зустріч із Зеленським». Бо, як стверджують затяті опоненти Майдану, на зустріч із головою держави запросили тільки «зразкових» ідейних учасників, які не тільки не змінили своєї думки про Майдан, а поїхали воювати або стали волонтерами». Той самий Дацюк, який спілкувався за тиждень до того із журналістами цього ЗМІ, «побічно підтвердив» версію «Страни», що розгін студентів «міг бути провокацією проти тодішньої влади», і організатори про це нібито знали. «Скажу так. Хто хотів бути побитим — той залишився на Майдані. Хто не хотів — пішли по домівках», — заявив він.

На цю тему: Как «решала» Януковича и вероятный агент ФСБ Андрей Портнов «решает» дела Майдана

У квітні 2018 року «Українські новини» з посиланням на джерело в ГПУ повідомили, що другим підозрюваним у розстрілі силовиків, зокрема беркутівців, начебто є учасник протестів Дмитро Липовий, який переховується за кордоном. 11 грудня минулого року Шарій опублікував відео «допиту», на якому нібито присутній Липовий. Серед іншого особа, яку блогер називає Липовим, стверджує, що в силовиків стріляли Іван Бубенчик, який зізнався в розстрілі спецпризначенців та був затриманий, і батько ексдепутата Володимира Парасюка Зиновій Парасюк. Також Липовий «зізнався», що приніс на акцію протесту мисливський карабін із набоями й вирішив допомогти людям, які 20 лютого з балкона консерваторії начебто стріляли по силовиках із мисливської рушниці й «воздушки». Про відео Шарія також повідомили телеканал «112», «Українські новини» і «Украина.ру». Канал ZIK висвітлив позицію «Опозиційної платформи — За життя», яка вимагає від Держбюро розслідувань взяти до уваги факти, які поширив проросійський блогер.

В іншому ролику, розміщеному на сайті «112», Шарій повідомив, що він і Лукаш отримують закриту інформацію щодо причин смерті майданівців від своїх знайомих працівників правоохоронних органів, що воліють залишатися неназваними.

У великому інтерв'ю телеканалу «112» Лукаш заявила, що команди Порошенка й Зеленського — «співучасники» в питанні «фальсифікації» справ Майдану. Цю тезу вона неодноразово повторить на ефірах, де була гостею. «Я вважаю, що якщо влада мовчить, а я оприлюднила інформацію, про яку буду зараз говорити, більше двох тижнів тому, значить, сказати їм нічого. І тихо ігноруючи цю інформацію, вони тим самим стають співучасниками злочинів по фальсифікаціям справ Майдану», — сказала вона, повторивши результати свого «дослідження» про вбитих беркутівців і «ніяк не пов'язані з Революцією гідності» смерті зі списку Небесної сотні.

У цій же бесіді, яка була поділена на частини, Лукаш висловила переконання, що Майдан «згідно із законом, став дією, спрямованою на масове вбивство людей». Але в цьому контексті вона наводить як приклад кількість «поранених вогнепальною зброєю» силовиків, яких нарахувала двісті. Лукаш просить ведучого порівняти цю цифру з Небесною сотнею, не враховуючи того факту, що це лише вбитих було, за офіційними даними, більше ста, а кількість поранених близилася до тисячі. При цьому вбитих силовиків було тринадцять.

Згодом блогер Шарій опублікував список осіб, яких начебто підозрюють у розстрілах бійців «Беркута» і Внутрішніх військ. Відеоролик опублікований 16 грудня на ютуб-каналі Шарія. Така інформація знайшла відгук на сайті «Украина.ру». За словами пропагандиста, «матеріали негласних слідчо-розшукових дій (НСРД) приховав Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури» та начебто «всі спроби розслідувати вбивства на Майдані припинялися керівництвом». Загалом у цьому переліку більше 30 імен і прізвищ. Більшість із них, стверджує Шарій, жителі західних областей України. Перший у списку Шарія — Назар Юськевіч, який є знайомим ексдепутата Парасюка і після подій на Майдані отримав термін за розбій. Ця подія не була пов'язана з революцією. Блогер звертається також до нібито «результатів розслідування», де вказано, що зброю, з якої були вбиті працівники міліції, буцімто використовували члени «Правого сектора» на війні проти Росії у 2014 році. Приховані матеріали розслідувань Шарій, за його словами, отримує від співробітників СБУ.

17 грудня у Святошинському райсуді Києва Лукаш давала свідчення у справі про ексберкутівців, яких звинувачують у розстрілі 49 осіб під час Євромайдану. «Представники Майдану, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок регулярно приходили в адміністрацію президента. Також вони приходили на приватні зустрічі до Януковича в особистих справах. Регулярно стояв на килимі в приймальні Петро Порошенко, Юрій Луценко, Олександр Турчинов. Мої слова можуть підтвердити відеокамери які стояли в РНБО… і журнали реєстрації відвідувачів, якщо такі збереглися, в чому сумніваюся», — розповіла Лукаш, натякаючи одразу, що доказів її словам може бракувати. Вона зазначила, що «лідери опозиції в кабінеті Януковича поводилися ніжно і жалілись на майданівців». «Антикор» написав, що опозиціонери, які, за свідченнями Лукаш, навідувалися в АП, «жалілись, що не можуть контролювати людей, які вийшли на протести, і розповідали, які активісти погані».

Головний редактор інтернет-видання «Страна.ua» Ігор Гужва розмістив відео з виступом Лукаш на суді у фейсбуку й додав, що «головною вимогою влади до опозиції було відділення від протестуючих екстремістів для їх подальшої нейтралізації». «Опозиція обіцяла, але не зробила», — наголосив Гужва. Проросійський журналіст вважав за потрібне зазначити у своєму дописі з посиланням на колишню регіоналку, що «найніжнішим» на переговорах був лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, який по поверненні на Майдан «різко змінювався».

Сайт «Страна.ua» виділив основні тези, озвучені Лукаш на суді. Виступ став збіркою озвучених раніше нею, Шарієм та Портновим тверджень щодо батька Парасюка, Липового, Юськевича, вбитих протестувальників і силовиків.

Після допиту в ефірі телеканалу NewsOne 21 грудня, Лукаш іще раз наголосила, що «поруч зі звичайними протестувальниками, в їхньому середовищі, перебували групи вбивць», завданням яких нібито було знищення людей, і це, на її переконання, «точно не “Беркут”» — «ці люди не мали ніякого стосунку до влади». «Слідство знає стрільців, знає вбивць, хто прямо стріляв у своїх співвітчизників. Але говорити про це не можна, тому що це зруйнує міф про святий Майдан і переверне свідомість кожного», — наголосила юристка команди Януковича.

29 грудня відбувся масштабний обмін полоненими між Україною та окупаційними адміністраціями. В числі переданих з української сторони були п'ятеро бійців спецпідрозділу «Беркут», підозрюваних у вбивствах на Майдані. «Включення ексберкутівців у списки для обміну є фактичним визнанням конфлікту на Донбасі наслідком подій, що сталися в Києві в 2014 році, в яких ексберкутівці протидіяли неконституційному захопленню влади так само, як протидіяли незаконному захопленню влади бійці ДНР / ЛНР», — припустив у стилі російської пропаганди заступник генпрокурора часів президентства Януковича Віктора Пшонки, а нині народний депутат від «ОПЗЖ» Ренат Кузьмін. Такий підхід лояльний до Кремля політик назвав «логікою Зеленського», за якою голова держави «визнає Майдан державним переворотом», йдеться в матеріалі на сайті «112» у розділі «Погляди». У разі, якщо «ексберкутівці, визнані учасниками конфлікту на Донбасі, які можуть бути обмінені на полонених українських військових», наступним кроком українського президента має стати «розслідування всіх злочинів, скоєних в Києві в 2014 році групою змовників», вважає Кузьмін. У публікації він називає метою «антиконституційного захоплення влади» «збагачення під прикриттям масових акцій протесту на Майдані»; війну на Донбасі — «прикриттям»; реформи — «передачею держуправління представникам західних спецслужб під прикриттям». Відверта пропаганда російських наративів під виглядом погляду політика була розповсюджена й телеканалом ZIK, сепаратистським сайтом News-front та іншими онлайн-медіа і блогерами.

«Зміниться прокурор і замовники злочинів на Майдані всі до єдиного будуть в колоніях шити рукавиці». Так Портнов 30 грудня відреагував на протести під СІЗО в Києві, де утримувалися до передачі бойовикам колишні спецназівці. Він запевнив, що з їх передачею не «обірвуться останні нитки безпосередніх замовників злочинів» на Майдані, про що заявляли активісти, оскільки розслідувачі, на його думку, і є «замовниками», пишуть «Вести.ua».

«Громадське» написало, що одразу після обміну утримуваними особами ексберкутівці дали коментар прокремлівському телеканалу «Россия 24» щодо їх обвинувачення в розстрілах на Інститутській. «Ще жодного прямого доказу не було долучено до судового процесу стороною прокуратури», — сказав ексберкутівець Аброськін. Зі свого боку Зінченко висловив припущення, чому слідство справ Майдану тривало декілька років. «Я думаю, так довго йшло слідство, тому що вони розуміли, що ось-ось вийдуть самі на себе», — зазначив він. Передноворічним обміном українська влада нібито «визнала», що їх «утримували за політичними мотивами, без доказів». Зінченко й Аброськін додали, що мають намір і надалі брати участь у розслідуванні своєї справи.

З такого ж боку подивилися на ситуацію й журналісти «Страни.ua», які написали, що у справі Майдану, яке триває вже п'ять років, «в силу відсутності прямих доказів» після обміну «не залишилося взагалі жодного обвинуваченого або підозрюваного». Також у статті згадуються «грузинські снайпери», які стверджують, що це вони стріляли по протестувальниках із готелю «Україна» та консерваторії, виконуючи міфічний «наказ лідерів Майдану», щоби потім «повісити» трупи на Януковича.

Паралельно з цим родичі Небесної сотні обурені бездіяльністю правоохоронців та відсутністю реакції на погрози та залякування учасників Революції гідності з боку представників режиму Януковича. Вони відкрито звернулися до офіційної влади із протестом проти «реваншу диктатури». Також сім'ї героїв Майдану запропонували включити у списки на обмін Портнова, ексзаступника голови АП часів Януковича, який через свій телеграм закликав владу «продовжити комплексну роботу по дегероїзації та деміфологізації злочинців, перетворених на героїв» та «покарати непокаране зло». Однак про вимогу родичів загиблих не написало жодне з проросійських ЗМІ. На думку Портнова, «звільнення з-під варти у справі Майдану співробітників “Беркута” вже недостатньо». «Пора швидко переходити до арештів і розслідувань щодо другої половини. Дуже швидко, жорстко і з будь-якого наявного в архівах епізоду», — уточнив Портнов. Він зазначив, що його «однодумці» працюють над дегероїзацією учасників Майдану вже півроку і «впоралися з цим настільки, наскільки це було можливо в сьогоднішніх умовах».

Січень

На початку січня Портнов емоційно відреагував на статтю у виданні «Дзеркало тижня», де було сказано, що вони з Лукаш «погано говорять про Майдан і добре про Беркут». «Бидло, ви ще піднімаєте голову, тому що в країні знову промайданівська влада, яка вас чомусь боїться. Прийде інша і в центрі Києва буде стояти пам'ятник загиблим міліціонерам, який ви побудуєте власними руками», — заявив він, відверто натякаючи про бажання зміни влади в Україні.

13 січня «Вести.ua» і телеканал «Еспресо» поширили пропозицію Портнова, адресовану соціологам. Поплічник президента-втікача, який фактично став ідеологом дискредитації Майдану, повідомив, що його команда нібито запросила опитування в соціологічних компаній, щоб дізнатися про ставлення людей на кінець 2019 року до Революції гідності, «його організаторів та результатів». Він наголосив, що практично всі соціологи відмовилися проводити опитування, начебто «мотивуючи своє рішення тим, що його результати можуть привести до дискредитації, гострої критики соціологічних агентств і навіть припинення їх співпраці з міжнародними та дипломатичними організаціями».

22 січня Портнов, як і його однодумці, вдався до поширення фейкової інформації для пропагандистського твердження про зовнішнє управління Україною й замовлення Майдану з-за кордону. У своєму телеграм-каналі він заявив, що фонд «Відродження», який фінансується коштом Джорджа Сороса, нібито платив представникам української судової влади — прокурорам і слідчим, які ведуть справи про розстріли на Майдані. Інформацію про це він, мовляв, отримав на Міжнародному економічному форумі в Давосі. Процитували його бездоказовий вкид «Страна.ua», «112», «Русская весна» та маловідомі видання. «Іншими словами, розслідування вбивств на Майдані цілеспрямовано фінансувалося іноземним фондом і відбувалося з конкретним технічним завданням за гроші», — резюмував Портнов. Пізніше фонд «Відродження» спростував цю інформацію.

22 січня народний депутат від «ОПЗЖ» Юрій Бойко актуалізував тему розслідування загибелі людей під час сутичок та пожежі в Будинку профспілок 2 травня 2014 року в Одесі. Тоді загинули 48 осіб. Під час візиту на південь країни опозиціонер запевнив, що його політсила буде підключати міжнародні організації для контролю розслідування, оскільки не довіряє в цьому правоохоронцям і нинішній владі. Родичів загиблих, із якими політик зустрівся в Одесі, він запевнив, що для «ОПЗЖ» це «принципове питання». «Ми повинні розкрити людям правду, вбивці повинні бути покарані, як і ті, хто розстрілював людей на Майдані. Ці дві трагедії будуть постійно в нашому полі зору. Ми доб'ємося, щоб правда восторжествувала», — зауважив він. Про цей візит повідомили «112», ZIK та NewsOne.

Для підтримки інформаційного тонусу 30 січня у програмі ютуб-проєкту колишньої народної депутатки від Партії регіонів Олени Бондаренко «Ехо Києва» з'явився адвокат співробітників «Беркута» Олександр Горошинський. Він говорив, що «перші, кого треба перевіряти на причетність до організації розстрілів на майдані — це Андрій Парубій та Сергій Пашинський». «У нас немає ніяких сумнівів, що співробітників міліції і мітингувальників розстрілювали одні і ті ж люди. Перш за все, група Парасюка», — заявив Горошинський. Він також стверджував, що в Україні стався «держпереворот», «насильницьке захоплення влади», а до розстрілів і «фальсифікації розслідування» нібито причетна постмайданна влада. Заяви Горошинського в такому ж ключі звучали і раніше в інтерв'ю виданню «Українські новини», опублікованому 31 жовтня.

Лютий

На початку цього року була актуалізована вигадана пропагандистами історія про нібито інсценування поранень на Майдані. Третього лютого на фейсбук-сторінці «Типичный Киев» та їхньому ж сайті «TK Media» вийшов свіжий «викривальний» матеріал про дівчину-медика Олесю Жуковську, яка була волонтеркою під час Революції гідності й отримала поранення в шию кулею снайпера 20 лютого 2014 року. Тоді її випадково записали у список Небесної сотні, але вона вижила.

Василь Крутчак, який називає себе журналістом, провів «розслідування», взявши ідею для нього з 2016 року. Він начебто вияснив, що «інсценування» поранення дівчини-медика було організоване Парубієм, оскільки йому як коменданту Євромайдану «потрібна була жертва-жінка, яка зможе викликати співчуття у суспільства». За словами Крутчака, самій Олесі зробили операцію на шиї ще до подій на Майдані.

Крутчак подзвонив Жуковській, представившись людиною Парубія «Віталієм Опанасенком», і заявив, що дивно виглядає спокійна реакція дівчини на дзвінок. Від імені «Опанасенка» пранкер повідомив, що ДБР відкрило кримінальне провадження й «хоче визнати Революцію гідності державним переворотом», тому потрібна експертиза походження її рани на шиї. Аби уникнути допитів, він «пропонує» Жуковській навчання у США й чує у відповідь, що вона дивиться на це позитивно. Додумавши за учасницю Майдану, Крутчак називає ще однією дивиною те, що дівчина без вагань погоджується «виїхати за кордон». Як іще один доказ своєї теорії він пригадує водія карети швидкої, яка забирала її з Майдану. Це був Андрій Пальчевський — бізнесмен, ексзаступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту в уряді Миколи Азарова, власник клініки «Євролаб», яка брала аналізи на заборонені речовини в кандидата у президенти Зеленського. Крутчак доклав коментар Пальчевського, який гуляв інтернетом із 2016-го. «Революція гідності насправді — Революція абсурду і мені це говорити дуже боляче, тому що я в ній брав активну участь. Я був водієм швидкої допомоги, я кожен день їздив, я врятував цю Лесю, якій потрапила куля, це дивна дівчина була. Потім з'ясувалося, що це не зовсім куля була й не зовсім вона вмирала, зате вона всюди встигла написати “Прощай, мама, я вмираю”», — заявив він, апелюючи до спроб проросійських журналістів викрити Жуковську на брехні.

На засіданні парламентського комітету з гуманітарної політики, де 5 лютого обговорювалося питання заяви про шосту річницю Революції гідності, стався скандал. Депутати «ОПЗЖ» Юрій Павленко, Олександр Качний і Ренат Кузьмін покинули залу після перепалки з депутатами від «Слуги народу». «Страна.ua» і пресслужба забороненої Комуністичної партії України написали, що суть заяви зрозуміла — «промайданівські сили в Раді намагаються покласти край дедалі гострішій дискусії в суспільстві про причини і наслідки Майдану, а також про те, хто несе відповідальність за масові вбивства в лютому 2014 року». Парламентарі «ОПЗЖ», перейшовши на російську мову, звинуватили голову комітету Олександра Ткаченка в «узурпації влади», а Майдан — у «кривавому перевороті», що призвів до «громадянської війни».

У новому випуску блогу «Ясно.Понятно» Олеся Медведєва аналізує, навіщо «проштовхують» заяву. Цього року, на її думку, влада хоче «узаконити» погляд на події 2013-2014 років, «в якому виправдовуються учасники протесту і засуджуються правоохоронці і Віктор Янукович». «Не звертаючи уваги на те, що слідство встановило: міліціонерів розстрілювали майданівці. Більш того — майданівці відкрили вогонь по силовиках, що і спровокувало бійню», — сказала блогерка.

8 ілютого до Києва приїхали з окупованого Донбасу двоє ексберкутівців, які брали участь в обміні полоненими. Вони одразу ж виступили зі зверненням до Зеленського, текст якого публікує, зокрема, сайт «Антимайдан.info». «Страна.ua» підкреслила, що вони повернулися в українську столицю «добровільно». Проросійські видання стверджують, що колишні бійці спецназу «здатні викрити міф про Майдан». «Більше п'яти років нас тримали за ґратами за злочини, яких ми не робили. Винними нас призначив політичний режим, що прийшов до влади шляхом збройного державного перевороту в 2014 році. Весь цей час керівництво України використовувало нас, щоб «звітувати» перед частиною українського народу про притягнення до відповідальності винних у розстрілах протестуючих на Майдані. Це дозволяло цим політикам приховувати справжніх організаторів вбивств правоохоронців і мітингувальників в лютому 2014 року», — цитує їхню заяву NewsOne.

Прикметно, що перед обміном Портнов у своєму телеграм-каналі закликав відпущених на свободу беркутівців не йти на обмін, а домагатися виправдувального вироку. Тоді він наполегливо радив генпрокурору Руслану Рябошапці «відновити справедливість» — або ж амністувати колишніх спецпризначенців, або ж провести «симетричне розслідування та арешти ключових учасників масових вбивств з боку так званих активістів», пише «Громадське».

10 лютого представники родин героїв Небесної сотні написали нове звернення до президента Зеленського, в якому висловили обурення «ознаками реваншу диктатури, що стають все більш помітними у нинішній Україні». «Представники колишнього “Беркуту” та злочинного режиму Януковича вже не тільки не стидаються содіяного, а наважуються вимагати від української влади перегляду законодавства і проведення розслідування, спрямованого проти учасників Революції Гідності. Діячі режиму Януковича хизуються безкарністю, дозволяють собі погрози у бік “майданівців”. Дедалі частіше в українському інформаційному просторі лунають тези, витворені російською пропагандою, про “переворот”, про “громадянську війну”; зневажається українська мова, культура, історія», — йдеться у зверненні, де відзначено, що нинішня влада існує завдяки героям, які поклали життя за Україну. Підписанти також повідомили, що їхнє звернення 24 січня, в якому було прохання про організацію зустрічі з керівництвом держави, залишилося без відповіді. Більшість ЗМІ також проігнорували як перше, так і друге звернення. Натомість вимогу «ОПЗЖ» щодо розслідування «фабрикації справ по Майдану» та міфічного впливу на правоохоронців фонду Сороса розповсюдили наступного дня ZIK, NewsOne, «112» та низка інших онлайн-ЗМІ.

Передбачаючи майбутні заходи до шостої річниці розстрілів на Майдані 18–20 лютого 2014 року, «Страна.ua» 9 лютого публікує список прізвищ «майже 1000 постраждалих силовиків», який «опинився у розпорядженні» журналістів. Його підхоплюють «112», NewsOne, «Українські новини», «Антимайдан.info» та інші проросійські ЗМІ. «Влада вже готується відзначити річницю траурними заходами. Однак сумувати будуть виключно за загиблими майданівцям, звично забуваючи, що численні жертви були і з боку міліціонерів: беркутівців і службовців Внутрішніх військ», — сказано в заяві. Після ознайомлення зі списком, який містить імена й перелік поранень, за словами редакції, «підносити майданівців як мирних протестувальників не виходить». Наступного дня Шарій опублікував нібито матеріали кримінальних справ «про катування правоохоронців на Майдані в січні 2014 року».

«Російська стратегія полягає в тому, щоб витягнути Україну з міжнародного формату і втягнути в двосторонній переговорний процес (…) Якщо Україна погодиться, що Майдан — це був державний переворот, це означає, що причина війни і анексії не в тому, що в Криму була спецоперація, а на Донбасі російська агресія, а вона полягає в тому, що, виявляється, Київ, Україна, сама винна, бо у нас тут був державний переворот, і Крим, і Донбас так відреагували. Я вважаю, що Росія саме цього домагається», — сказала в ефірі Прямого політкоментаторка Олеся Яхно. «ПолітНавігатор» взяв 12 лютого її слова для підкріплення власної тези: «Бійці “Беркута” несуть смертельну загрозу майданівцям в Києві», оскільки заявили про готовність «довести в суді свою невинність».

Не менш гучною подією став показ у США на телеканалі One America News, який пов'язують із Республіканською партією, документального фільму «Імпічмент. Гроші Байдена. Масові вбивства». Його автором став колишній радник Дональда Трампа політичний експерт Майкл Капуто. Однак він був адресований західній аудиторії. У 50-хвилинному матеріалі більше половини часу приділено Україні. У фільмі є згадка про «грузинських снайперів» і генерала Цітелашвілі, який одним із перших заявив про нібито причетність деяких громадян Грузії до розстрілів на Майдані. Також у стрічці фігурує невідомий чоловік у масці, який заявляє, що вів вогонь по протестувальниках і силовиках уранці 20 лютого 2014 року.

На цю тему: Непокаранное зло возвращается и растет. Кто такой Андрей Портнов

Кульмінацією розпочатої Портновим, Лукаш та Шарієм «складної роботи» з десакралізації та деміфологізації Майдану можна вважати заяву самого Януковича. Президент–утікач у шосту річницю розстрілів на Майдані написав звернення, в якому заявив про готовність допомогти президенту Зеленському «об'єднати країну», яку, за його словами, розколов Порошенко й «був відсторонений від влади» народом України. Текст звернення оприлюднив його адвокат.

«Перші кроки Зеленського дають надію на мир, справедливість і встановлення стабільності в країні. Потрібно щодня пам'ятати і працювати над тим, що було обіцяно українському народу. На цьому шляху потрібні союзники, компетентні виконавці. Я буду робити все, щоб країна не втратила цю надію, щоб мир і стабільність прийшли на нашу землю», — заявив Янукович, називаючи лідерів Майдану «купкою злочинців», а саму Революцію гідності «держпереворотом», який буцімто поклав початок війні на сході. «Через шість років Майдан продовжує розділяти нашу країну», — додав колишній диктатор.

Галина Попцова, інформагенція Guildhall;  опубліковано у виданні Detector.media


На цю тему:

 

 

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Последние новости

14:14
Агент ФСБ засуджений до 12 років за вбивство українського військового
13:32
В Україні забороняється ходити більш ніж по двоє з 6 квітня (ВІДЕО)
12:30
Генпрокурор України втрутилася в роботу Кабміну і фіскальну політику зокрема
12:18
Покидьки Авакова позують та регочуть: на Одещині поліцейські та чиновник на полюванні вбили рідкісного птаха та спалили авто активісту (ФОТО)
11:25
Антикорсуд закрив справу проти експрокурора Кулика
10:33
До "розпилу" готова? Дружина нового міністра охорони здоров'я зареєструвала медичну фірму в день його призначення
10:28
У Києві на території Гідропарку напали на знімальні групи двох телеканалів
09:18
Україна заблокувала в ООН маніпулятивну резолюцію Росії щодо Covid-19 – Кислиця
08:45
В Україні зафіксовано 897 випадків коронавірусу, 22 летальних
13:15
Суд не хоче слухати справу Ноздровської через карантин

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com