Одіозні та заможні. Хто рветься на керівні посади ДБР

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Серед кандидатів є фігуранти кримінальних справ та чиновники, які уникли люстрації.

Епопея зі створенням Державного бюро розслідувань, яке мало б стати українським аналогом американського ФБР, триває. У листопаді минулого року конкурсна комісія обрала керівника Бюро. Новий орган очолив Роман Труба, колишній начальник слідчого управління Генпрокуратури. Тоді ж Трубу назвали компромісною фігурою, начебто узгодженою президентом Порошенком та секретарем РНБО Олександром Турчиновим. Проте вже пройшло півроку, і сьогодні у ДБР разом з Трубою працюють лише 11 співробітників. Крім того відомство досі не має власного приміщення, займаючи кілька кімнат у Кабміні та Генпрокуратурі.

Відсутність слідчих та керівників підрозділів не заважає правоохоронцям анонсувати запуск ДБР 1 вересня 2018 року.

25 травня перші 250 кандидатів на посади слідчих Державного бюро розслідувань пройшли тестування на знання законодавства. Це один із етапів кваліфікаційного іспиту в рамках відкритого конкурсу на 219 посад центрального апарату Бюро.

Та для повноцінного запуску Державного бюро розслідувань недостатньо лише директора і його заступників. Щонайменше потрібно обрати керівників центрального апарату й регіональних підрозділів, а також співробітників департаменту внутрішнього контролю. Загалом це близько 150 осіб.

Відповідно до закону про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що скоєні правоохоронцями, суддями та топ-чиновниками – посадовцями I-III категорій (за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро). Окрім центрального офісу працюватимуть сім територіальних управлінь, а загальна чисельність персоналу Бюро сягне півтори тисячі осіб. Після повноцінного запуску до Бюро від органів прокуратури перейдуть функції досудового слідства.

ДБР мало б розслідувати справи про розгін Євромайдану та розстріл Небесної сотні, трагедію 2 травня в Одесі, стрілянину та вбивство 5 поліцейських у Княжичах. Загалом орган нараховуватиме 1500 співробітників у центральному апараті та семи територіальних управліннях.

В тему: Депутат Найєм розповів, як Роман Труба саботує створення ДБР

Що заважає обирати керівників ДБР?

Відбір кандидатів на керівні посади вже наробив галасу серед громадськості  та політиків. Фахівців цієї ланки має обирати зовнішня комісія при Державному бюро розслідувань, до складу якої входять представники президента, Ради та Кабміну. За словами нардепа Мустафи Найєма, діюча комісія політично заангажована. На неї здійснюють вплив дві групи – «Народний фронт» з одного боку, з іншого – нардеп Грановський та, власне, провладна партія «БПП». Саме тому, як говорить нардеп, усі рішення щодо обрання людей на керівні посади будуть політичними і аж ніяк не вплинуть на користь роботи Державного бюро розслідувань.

Нині обрання керівників центрального апарату й регіональних підрозділів фактично заморожене. Як повідомило «Главкому» обізнане з ситуацією джерело, зовнішня комісія так рідко збирається у повному складі, що фактично цим блокує весь процес кадрового комплектування ДБР. Крім того надто багатьох, зокрема і директора Бюро, не влаштовує нинішній механізм відбору кандидатів на керівні посади, прописаний у законі про Бюро. Саме тому Труба і низка депутатів наполягають на ухваленні змін до цього документа.

Ще у березні народні депутати розглядали три проекти змін - №5395 Миколи Паламарчука, № 7450 Мустафи Найєма та урядовий № 6430, проте тоді законопроекти були направлені на доопрацювання. Нарешті 17 травня законопроект Паламарчука був прийнятий за основу. Парламентарі також проголосували за підготовку законопроекту до другого читання за скороченою процедурою. За словами джерела «Главкома», є ймовірність, що законопроект Паламарчука буде ухвалено у другому читанні вже у червні.

Кожний з цих законопроектів пропонує звузити повноваження зовнішньої комісії під час відбору керівників ДБР. Згідно з ініціативою нардепа Паламарчука, зовнішня комісія зможе обирати лише керівників управлінь, а керівників секторів та відділів обиратиме внутрішня комісія, до складу якої увійшли  представники ДБР, інших правоохоронних органів та громадськості. Законопроект Мустафи Найєма пропонує повністю усунути зовнішню комісію від участі у наборі керівників ДБР.

Директор ДБР Роман Труба також виступає за ухвалення одного із законопроектів, адже це не тільки пришвидшить відбір кадрів на посади Бюро, але і збільшить його вплив на відбір кандидатів. «Ми не погоджуємося з тим, що керівників обиратиме зовнішня комісія, оскільки ми несемо відповідальність за роботу тих працівників, яких нам обере комісія, але ми жодним чином не можемо впливати на їхній вибір. Окрім того, незалежно від персонального складу зовнішньої комісії, не мають представники влади обирати всю керівну ланку Бюро – від керівника сектора до директора. Зараз це відбувається саме так», – зауважив Роман Труба.

Наразі ж відбувається відбір лише на 27 керівних посад - директорів семи територіальних управлінь, ке­рівників 18 управлінь та відділів центрального апарату Бюро, двох працівників управління вну­трішнього контролю центрального апарату Бюро.

До ухвалення змін до закону не оголошуються конкурси на 140 посад (119 посад центрального апарату та 21 посаду працівників секторів вну­трішнього контролю територіальних органів).

«У внутрішній комісії є представники громадськості та інших органів влади – і Генпрокуратури, і СБУ. Тож ми розраховуємо, що вона буде виваженіше підходити до добору кандидатів», - зазначив екс-прокурор, представник громадської організації StateWatch Володимир Петраковський.

Етапи конкурсу на керівні посади ДБР

Хто бажає обійняти керівні посади ДБР?

Нині на керівні посади у ДБР (вказані вище 27 вакансій) свої заявки подали 434 людини, усього 731 пакет документів (частина кандидатів подавала свою кандидатуру на декілька посад одразу).

Понад 40% претендентів на керівні посади в Державному бюро розслідувань України є представниками діючих правоохоронних органів, йдеться у дослідженні проекту всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» - Prosud.

Більшість із кандидатів є працівниками різних державних органів, лише 12,2% – це адвокати, бізнесмени та викладачі. Ще 9% зараз ніде не працевлаштовані.

Громадські активісти з організації State Watch довільно проаналізували 30 кандидатів, серед яких виявили люстрованих чиновників, а також тих, хто фігурував/фігурує у кримінальних, адміністративних чи дисциплінарних провадженнях. «Наші інтерни довільно обрали 30 кандидатів на керівні посади у ДБР. Здається вони добирали зі списку знайомі прізвища, які неодноразово звучали у пресі», - так пояснив «Главкому» принцип вибірки представник State Watch Володимир Петраковський

В тему: ДБР очолила ненадійна особа з супервисоким ризиком

Проаналізувавши 30 відібраних кандидатів, громадські активісти виявили, що 13 з них фігурують у скандальних журналістських розслідуваннях, п’ятеро уникнули люстрації, щодо восьми зафіксовано випадки кримінальних проваджень, і майже кожен з відібраних кандидатів (25) засвітився у скандалах щодо приховування статків.

За словами Петраковського, формально ці кандидати мають право подаватись, якщо вони не були офіційно люстровані або ж у їхніх справах немає судових рішень. «Саме тому зовнішню комісію має бути усунено від ухвалення таких кандидатів на роботу», - робить висновок Петраковський.

Нагадаємо, що згідно з законом про ДБР особа не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань, якщо вона визнана судом недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності, має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку

1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;

2) має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;

3) у разі призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв’язку з виконанням повноважень близьким їй особам;

4) не пройшла спеціальну перевірку.

Найодіозніші кандидати на керівні посади у ДБР за версією State Watch

Артем Бугаєць

Начальник слідчого відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури

Наприкінці 2017 року був притягнутий Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів до дисциплінарної відповідальності: отримав догану. Підстава: неналежне виконання своїх службових обов’язків, яке призвело до втрати речових доказів – вилучених грошових коштів у сумі 100 тис. грн та $3 850.

Максим Мельніченко

Заступник начальника департаменту процесуального керівництва з кримінальних проваджень слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури

Департамент з питань люстрації Міністерства юстиції наполягає, що кандидат має бути звільнений з органів прокуратури на підставі Закону «Про очищення влади».

У період 2010–2014 років Максим Мельніченко займав посаду першого заступника прокурора Подільського району м. Києва. Працюючи на цій посаді, Максим Мельніченко автоматично підлягав люстрації. Спочатку, а саме 1 грудня 2014 року, Максима Мельніченка дійсно було звільнено. Однак у 2015 році йому вдалося успішно оскаржити рішення ГПУ про його звільнення та поновитися на посаді прокурора.

Директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко констатувала, що Максим Мельніченко є одним із чотирьох осіб, які й надалі працюють в органах прокуратури попри те, що Мінюст вважає, що Максим Ігорович повинен  бути звільнений.

За інформацією ЗМІ, у 2011 році кандидат був затриманий за підозрою в отриманні неправомірної вигоди.

Олександр Попеско

Заступник прокурора Вінницької області

У квітні 2018 року Національне антикорупційне бюро України разом зі Службою безпеки України затримали кандидата за підозрою в отриманні неправомірної вигоди.

Посадовець вимагав $6 тис. за закриття кримінального провадження щодо самовільного захоплення 50 га земель сільськогосподарського призначення в одному із районів області. Чиновника та двох посередників затримали за місцями їхнього проживання після отримання всієї суми хабара.

За повідомленням ЗМІ, родина кандидата сумнівним шляхом отримала у володіння значні земельні наділи біля річки Вишні (Вінницька область).

Дружина кандидата, яка також є державним службовцем, володіє розкішним маєтком, квартирою та у 2017 році зробила інвестицію в елітне житло у Вінниці. Аналогічну інвестицію зробила також матір кандидата, яка того ж, 2017, ще придбала новий позашляховик.

Забарчук Роман Володимирович

Приватний підприємець

За повідомленням ЗМІ, кандидат сам розповів, що був звільнений з органів прокуратури на підставі Закону «Про очищення влади» (відповідні відомості в офіційному реєстрі відсутні).

Кандидат разом з дружиною володіють низкою об’єктів нерухомості, а також коштовними речами (годинники, ювелірні вироби, шуби). Також подружжя користується п’ятьма автомобілями та має 95 тис. доларів, 20 тис. євро та 760 тис. гривень готівки.

Євгеній  Аблов

Заступник голови Окружного адміністративного суду Києва

Разом з іншими суддями фігурував у розслідуванні «Слідство.інфо» про те, що ухвалював рішення в той час, як перебував за кордоном в елітному курорті.

9 грудня 2013 суддя Аблов ухвалив постанову, якою зобов’язав представників МВС, МНС та КМДА звільнити Майдан Незалежності та центральні вулиці Києва від протестувальників. Згідно з інформацією видання «Українська правда», після цього в ніч з 10 на 11 грудня відбулась невдала спроба розігнати Майдан.

Відповідно до реєстру судових рішень, суддя Аблов був у складі колегії, яка заборонила опозиційним політичним партіям та громадським організаціям проводити мітинги, збори та демонстрації у центрі Києва (у тому числі, по вулиці Хрещатик та на Майдані Незалежності) 24.08.2011 року.

Не задекларував маєток матері під Одесою. Родина має дві чималі квартири в Одесі.

Олег Валендюк

Заступник начальника управління забезпечення діяльності керівництва Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури (звільнений від виконання обов’язків у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом)

Як відомо з бази електронних декларацій, після перемоги Революції гідності і до 2017 року Олег Валендюк послідовно обіймав посади першого заступника прокурора міста Києва, першого заступника прокурора АР Крим, заступника начальника управління Генеральної прокуратури України.

Водночас  Валендюк значиться в реєстрі осіб, які підпадають під люстрацію як особа, що обіймала посаду сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014-го.

В тему: Влада вже готова до фальсіфікації виборів до Ради громадського контролю ДБР

У липні 2015 року Окружний адмінсуд Києва фактично звільнив від люстрації на той час в. о. прокурора столиці Олега Валендюка, задовольнивши його позов та зобов’язавши ГПУ «утриматися від звільнення Валенюка О. С з посади першого заступника прокурора міста Києва згідно з нормами Закону України «Про очищення влади».

Мати-пенсіонерка Валендюка із Вінниці придбала елітну нерухомість у Києві, за підрахунками журналістів, на 10 млн грн.

Увесь список проаналізованих кандидатів:

(для перегляду натисніть на зображення)

Юлія Тунік, опубліковано у виданні Главком


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com